Не розумію, чому Президент останнім часом тільки те й робить, що підкреслює свою непричетність до переговорного процесу з приводу формування коаліції. Про це він знову заявив у своєму суботньому радіозверненні, перед тим розлого говорив на цю тему в інтерв’ю телеканалові “1+1”.
По-моєму, це якась гра, але яка її мета, для мене залишається загадкою. Чи, може, він просто боїться відповідальності?
Зрозуміло, що за Конституцією, парламентську коаліцію створюють парламентські ж фракції, і Президент тут формально ні при чому. Але є українські реалії, український політичний досвід, за яким жодне важливе політичне рішення в державі не ухвалюється без втручання Президента.
Невже Віктор Ющенко гадає, що слова про його “непричетність” хоч одна людина в Україні може сприймати серйозно? Якщо так, то він має нас за лохів і цим нагадує Кучму, Путіна, Лукашенка та інших малосимпатичних політиків. Якщо ж він щирий, то тоді, даруйте – як би це делікатніше сказати, - не дуже мудрий. Бо Президент в умовах сучасної України не може самоусунутися від вирішення найважливішого в житті країни питання. Він має публічно очолити цей процес, узяти на себе моральні зобов’язання за результати коаліційного процесу, пояснивши людям усе як є.
Ось, мовляв, Конституція наділяє парламент широкими повноваженнями, переможці виборів мають сісти за стіл переговорів і домовитися, але в умовах молодої, слабкої демократії, вони цього зробити не можуть, їм потрібна “керівна і спрямовуюча сила”. Тому я як Президент не можу стояти осторонь і пасивно спостерігати, як вони розхитують Україну, ганьблять її на весь світ. Я збираю лідерів усіх парламентських блоків та партій у себе і не випущу їх доти, доки вони не домовляться й не зафіксують свої домовленості на папері.
Ось це нашому народові сподобається. Люди зрозуміють, хто в домі хазяїн. Тоді й місцеві Ради згорнуть свою антидержавну діяльність. А страусова політика, яку поки що демонструє Президент, тільки дратує пересічних громадян, провокує політиків на істерію, дає можливість місцевим князькам відчувати безкарність.
Президентові час виявити жорсткість.
Ілона Вишинська, м. Київ
