Олександр Волков: Політичну реформу необхідно скасувати

Президент вкотре вступив у каструлю з лайном... Влада сама виштовхне Юлю фігурою номер один на президентські вибори... Нині парламент – найменш професійний за всі роки незалежності. Інтерв`ю

Олександра Волкова явно не вистачає в нашому смутному політичному  житті, не вистачає його образної лексики, часом і з ненормативними  висловами. Недавно Олександр Михайлович повернувся з Європи, де він перебував досить довго. Наша розмова відбулася за день до з`їзду «Нашої України».

ПРЕЗИДЕНТ В ЧЕРГОВИЙ РАЗ ВСТУПИВ У КАСТРУЛЮ З ЛАЙНОМ

– Ми порахували, що «Наша Україна» так чи інакше вісімнадцять разів заявляла про свій перехід в опозицію. Як Ви вважаєте, це її остаточне рішення? 

– А ви подивіться на лідерів «Нашої України». На тих людей, які роблять певні заяви і, перш за все, на Романа Безсмертного. Мене завжди дивувала позиція Ющенка. У важкий для нього час, у 2004 році, коли Роман Петрович очолював штаб, Ющенко зрозумів, що його виборчій компанії – повний гаплик, він за настійливою рекомендацією поміняв Романа Безсмертного. Поміняв на Зінченка, на Тимошенко, на іншу команду, яка привела Ющенка до перемоги. А потім Віктор Андрійович, як завжди, надягає темні окуляри і наступає вже навіть не на граблі, а на прибиральний комбайн. Боляче б`є себе по лобі і повертає до керівництва партією і фракцією того ж Романа Безсмертного. Людину, безумовно, порядну, але політика і менеджера слабкого.

Звідси і шарахання Романа Петровича в той, чи в інший бік. Він не впевнений у собі. Він говорить: якщо «Наша Україна» проголосує за широку коаліцію, я піду у відставку. Варто було давно це зробити і не морочити людям голову. І взагалі, збірну солянку, якою є «Наша Україна», дуже важко перетворити на єдину організовану політичну силу. Людей  з різними політичними поглядами і, скажімо так, з різними економічними потенціалами об`єднати неможливо.

Ну як Порошенка, Мартиненка, Жванію об`єднати з представниками Руху? Це могла би зробити і втримати лише сильна людина. Цією сильною людиною міг би бути лідер партії або фракції, яким Безсмертний не є. Або ж Президент, оскільки ця політична сила асоціюється з Президентом. Але вийшло так, що Безсмертний заслабкий, а Президент виявився ще слабшим. Звідси шарахання «Нашої України» то в бік Тимошенко, то до «Регіонів».  Чекають з`їзду, на якому нібито буде можливий варіант, коли з`їзд ухвалить рішення про те, щоб продовжити переговори про вступ до великої коаліції. Хлопці, сьогодні це повна нісенітниця. Ваше керівництво прийняло і просвистіло на всю країну рішення – опозиція, правда, не знаю до кого. Крапки розставлені, вже міністри подали у відставку, вже Кушнарьов зробив заяву, що команда не помітила втрати бійця, вже все переходить у глузування, а вони всі ніяк не можуть народити розумне рішення.

Все свідчить про те, що ця політична сила на ладан дише, у неї агонія. Вона розсиплеться на дрібні шматочки, частина її приєднається до Юлії Володимирівни, це, передусім, Рух, можливо, команда Катеринчука, якась частина буде зорієнтована на вступ до «Регіонів» (цей вступ буде уповільненим), і залишиться ситуативне болото, яке буде час від часу підключатися при голосуванні коли до тих, коли до інших. Абсолютно переконаний, що самостійної дієздатної опозиції зі шматків «Нашої України» не вийде.

– Ви бачите логіку в призначенні Зінченка в Секретаріат Президента?

– Це призначення абсурдне, більш того – дурне, незалежно від того, хто ухвалював це рішення. Не тому, що Зінченко хороший або поганий. Справа в іншому: Зінченко рік тому виступив із заявами про корупцію у вищих ешелонах влади і найближчому оточенні Президента. Цією заявою фактично було вбито перший кілок для розколу «Нашої України» і відправки уряду у відставку. Але ці звинувачення не мали під собою доказової бази. Ті, кого звинуватили в корупції, виграли всі суди, Зінченка зобов`язали вибачитися. Це свідчить про те, що Зінченко брехав, переслідуючи певну політичну мету. І рік потому людину, яка збрехала суспільству, Президент бере, щоб він йому радив. Що радив? Як брехати далі? Я не знаходжу слів для цього політичного кроку. Президент в черговий раз вступив у каструлю з лайном.

– Кажуть, що це призначення було продиктоване тим, що Ющенко хотів налагодити неформальний канал спілкування з Росією.

– Це – нісенітниці. Віктор Степанович Черномирдін – один з моїх друзів, у нас дуже хороші стосунки, завжди обнімаємося при зустрічі. Недавно ми бачилися і навіть заговорили про необхідність неформальних відносин між нашими країнами. Він відповів: а чому відносини мають бути неформальними? Росія налаштована на конструктивний формальний діалог.

Зінченко – колосальна помилка, яка відгукнеться Президентові. Він вніс розкол тоді, а зараз заб`є останній цвях у політичну організацію, яка називалася «Наша Україна». 

ВЛАДА САМА ВИШТОВХНЕ ЮЛЮ ФІГУРОЮ НОМЕР ОДИН НА ПРЕЗИДЕНТСЬКІ ВИБОРИ

– Як Ви оцінюєте кадрові пертурбації в Секретаріаті?

– Ще на початку року, коли я зустрічався з Віктором Андрійовичем, я казав йому, що у нього немає команди, яка б вибудовувала відносини з різними політичними силами. Команди, яка б давала правильні відповіді на актуальні запитання, що висуває суспільство. Я казав, що команда, яка працює з ним, абсолютно не професійна. Він не прислухався.

Прихід Балоги – це хапання за соломинку. Президент не мав іншого виходу, окрім як залучити кризових менеджерів. Я знаю Віктора Балогу, він може працювати по двадцять годин на добу. На превеликий жаль, навряд чи щось з цього вийде. Кабмін працює у правовому полі. Права і обов`язки уряду виписані в Конституції. Янукович пішов шляхом Кучми. У Кучми була команда професіоналів, яка його готувала до будь-якої ситуації і, вийшовши до журналістів, він завжди був готовий до будь-якого запитання. Янукович зараз говорить мало, але вичерпно і по суті. Структура, яку Ющенко залучив для «зрівноваження» його з Кабінетом міністрів, виглядає несерйозно, повноваження цих відомств на сьогоднішній день – непорівнянні. Керівники Секретаріату можуть бути суперпрофесіоналами, але все, що вони можуть робити, – готувати Президента, забезпечувати якість його виступів і класти на стіл економічний і політичний аналіз. Секретаріат - не той орган, який в конституційному полі зможе протистояти Кабміну.

Таким органом міг би бути РНБО.

– Чи справді Президент міг призначити Тимошенко на посаду секретаря РНБО?

Юлії Тимошенко хотіли запропонувати цю посаду. Це був би дуже хитрий хід. Я не знаю, хто підказав його Президентові, але, якби Юля погодилася, це був би нищівний удар по ній. Вона примазала б себе до влади, до якої вона зараз в опозиції. Вона позбулася б депутатського мандата і головне – парламентської трибуни. З її допомогою вона набирає очки. І, нарешті, політик без депутатської недоторканності, який дуже сильно заважає, ну просто лежить колодою упоперек дороги і дуже вразливий. Коли до мене приходили люди з її фракції, я акцентував на тому, що не можна у жодному випадку погоджуватися. Це провокація, і йти на неї рівносильно смерті – політичної...

– А що це за люди з її фракції?

– Близькі до неї люди, які стурбовані її долею, оскільки це і  їх доля. Так склалося, що у неї теж, як у Президента, немає команди. Адже вона в одній особі і прапор, і прапороносець, і колона. Ці бездарні помічники в особі Томенка і Турчинова їй не додають очків. Їй потрібно самій викручуватися з будь-якої ситуації.

– Чи можливе створення сильної і системної опозиції?

– Єдиним лідером опозиції може бути тільки Тимошенко. Скільки б Роман Петрович не намагався щось видавити з себе, типу Європейський форум, ще одну опозиційну політичну силу, – це повна нісенітниця. Недаремно такий мудрий політик, як Володимир Михайлович Литвин, відмовився брати участь у цьому бедламі. Опозицію буде посилено, якщо частина «Нашої України» на чолі з Катеринчуком перейде до Тимошенко. Я поважаю Катеринчука, він досить грамотний політик, чітко розуміє, чого хоче, і не боїться говорити правду. Така людина їй би допомогла. Непогано було б підтягти «Пору»–ПРП, Богословську, вступити в переговори з Литвином.

А більше нікого, хто міг би стати дієвою частиною конструктивної опозиції, я не бачу. Опозиція теж вразлива, адже відповідного закону, що захищає опозицію, поки немає. Опозиція повинна спиратися на обласні, районні – місцеві організації. Дуже некомфортно бути в опозиції до влади, з людьми потрібно працювати.

– А Ви зустрічаєтеся з Тимошенко?

– Вона живе своїм життям, має своїх радників. Я не зустрічаюся з нею. Бачуся з її представниками. В її фракції є мої добрі старі друзі, з якими я спілкуюся не один десяток років. Вони приходять до мене рибу половити і головне – розібратися з поточною політичною ситуацією. Ці люди не політологи, не чиновники, вони – бізнесмени, і слово «опозиція» їх дуже лякає.

– Вони скаржаться Вам, що, йдучи у БЮТ, купували собі місце у владі, а не в опозиції?

– Вірно, йдучи у блок до Тимошенко, їм навіть у страшному сні не бачилася опозиція. Зараз вони говорять: розумієте, Олександр Михайлович, нам же обіцяли зовсім інше. Ми вже не говоримо, скільки з нас вимагають за повернення ПДВ – це удвічі більше, ніж з колег з Партії регіонів. Вони питають: чи конче потрібно бути в опозиції, і чи не можна якось домовитися, щоб нас не чіпали? Чи не можна якось жорстку опозицію до влади змінити на м`яку?

– І що Ви їм радите: ставити на Юлю чи ні?

– Сьогоднішня ситуація абсурдна: Юлі в принципі нічого не треба робити, треба просто проводити опозиційну риторику, а влада сама виштовхне її фігурою номер один на президентські вибори. Безумство влади, бездарність опонентів, я маю на увазі перш за все Президента і НУ повертає ситуацію на її користь. Головних конкурентів на президентських виборах поки двоє: Юлія Володимирівна і Віктор Федорович. Але Вікторові Федоровичу складніше, на ньому відповідальність за соціально-економічну ситуацію в країні. І якщо, не дай Бог, буде провал, і політична сила не впорається із завданням, рейтинг падатиме.

Нещодавно моя структура провела соцопитування – буквально кілька днів тому я отримав його результати.

Соціологія говорить про скорочення базового електорату: у БЮТ – до 16%, у НУ – до 8%, у СПУ – до 3%, КПУ – 2,7%. Янукович і його партія утримали рейтинг на рівні 36%. Але треба враховувати, що в структурі рейтингу є так званий рейтинг влади – від 8% до 10%.

Якщо уряд не втримає соціально-економічну ситуацію, рейтинг Партії регіонів різко падатиме, а Тимошенко – йтиме вгору.

ЯКЩО КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД ПОСТАВИТЬСЯ ДО ЦЬОГО ПРАВИЛЬНО, ТО РЕФОРМУ ТРЕБА ВІДМІНЯТИ

– Нещодавно прочитала цікаву оцінку дій нашого істеблішменту. Згодна з думкою автора статті, що всі дії влади – від введення везів і, закінчуючи, свідомими кроками щодо банкрутства НАКу, – говорять про повну політичну безвідповідальність і бажання набити власні кишені.

– Ми можемо погоджуватися, а можемо не погоджуватися з тим, які кроки робить уряд. І іноді нам здається, що дії влади не направлені на те, щоб підняти добробут людей. Можливо, так треба, щоб за рахунок економічних зон або за рахунок скорочення пільг зробити прорив. Уряд повинен говорити правду. Прийти і пояснити: Росія підняла ціни на газ, наш бюджет до цього не готовий, потерпіть рік-два. А за два роки ми обіцяємо – у кожен дім білі троянди. У мене у самого є багато запитань: коли я був депутатом, я писав депутатські звернення, на які Кабмін давав чіткі пояснення. Сьогодні я можу стояти і дивитися з боку. Але для мене незрозуміло, чому на газ, який видобувають в Україні, ціни для населення піднялися удвічі.

– Ось прочитала плітки: Ахметов, мовляв, не впевнений, що хоче бачити Президентом Януковича. Хоч би тому, що Янукович спить і бачить себе Президентом з повноваженнями Кучми...

– Будь-який кандидат мріє повернути повноваження Кучми. Тим більше що обставити ревізію реформи де-юре – не так вже й складно. Усіляких порушень, з якими була прийнята реформа – з головою. Якщо Конституційний суд поставиться до цього правильно, то реформу треба відміняти.

Я думаю, що Ющенко які повноваження не дай – він все одно з ними не впорається. На сьогодні у Президента повноважень більш ніж досить. Тут вже залежить не від повноважень, а від особи. На превеликий жаль, як Президент Віктор Андрійович не відбувся.

– Повертаючись, до питання про те, чи співпадають президентські амбіції Януковича з таємними бажаннями Ахметова.

– Я дуже добре знаю Ахметова. Ми дружимо і часто зустрічаємося, звіряємо політичний годинник. Колись в одній зі своїх статей я пророкував Ахметова в прем`єри. Тому що він з нічого створив імперію.

– Так вже й – з нічого.

– Скажімо так, майже з нічого. І, коли ми спілкувалися, він сказав: його не цікавлять політичні вершини. Для людини з такими статками, як у Ахметова, не має значення, хто буде Президентом. Це – кандидати в Президенти повинні шукати зустрічей і домовлятися, щоб він допоміг їм стати Президентом. Щодо їх відносин, думаю, що це плітки, у Януковича і Ахметова, наскільки мені відомо, дуже добрі і рівні відносини, тим більше що Ахметов не є конкурентом Януковичу.

– Ще раз до питання про реформу.Кажуть, оскільки реформу ввели, відмінити її вже неможливо.

– З точки зору права її ревізія можлива. І створено групу людей, до якої увійшла частина депутатів «Нашої України», яка працює для того, аби відмінити політреформу. Інше питання, коли. Звичайно, зараз ніхто з основних претендентів не хоче відміняти реформу, але це сьогодні. А що ближче до виборів, таке бажання буде рости. Та і аналіз подій, що відбуваються, говорить про те, що Україна і суспільство не готові до парламентської республіки, не готові, щоб хор – навіть парламентський – керував країною. Люди хочуть єдиноначальності, централізації влади, щоб ця влада була сконцентрована в одних, але розумних, сильних і надійних руках.

– Таких, як руки Віктора Федоровича? Або – Юлії Володимирівни?

– Давайте не говорити про особистості – Януковича або Тимошенко. Давайте говорити про інститут президентства, який сьогодні необхідний нашому суспільству. Нехай суспільство орієнтується. Нехай не обирає Віктора Федоровича, не обирає Юлію Володимирівну, нехай обирає когось третього – того, кому вони можуть такі повноваження делегувати на п`ять років. Влада належить народу, і лише народ вибирає найбільш гідного, то нехай думають, за кого віддавати виборчий бюлетень. Я пам`ятаю, раніше, коли була мажоритарка, приїжджав в інші округи, а мені скаржаться: депутат поганий. А я питаю: а хто за нього голосував? Як голосували, так і отримали.

ЗАРАЗ ПАРЛАМЕНТ – НАЙНЕПРОФЕСІЙНІШИЙ ЗА ВСІ РОКИ НЕЗАЛЕЖНОСТІ

– Кажуть, що ось-ось з’явиться новий проект, нова партія влади, і Гайдук може допомогти Вікторові Андрійовичу з цим. Один з керівників ІСД Сергій Тарута для цього нібито купив у Мусіяки бренд «Вперед, Україно!», і Юрій Луценко, який повинен очолити партію, ніби теж взяв участь в операції...

– Вікторові Андрійовичу вже нічого не допоможе. У нього було все – рейтинг близько 75 відсотків, і все розтринькати за рік – потрібно мати особливий талант.

Щодо нової партії. Я, до речі, буквально вчора на прохання «групи товаришів» робив аналітичну записку щодо її затребуваності і перспектив. Проект має право на життя, якщо до його керівництва прийдуть неординарні люди, польові командири, наприклад, Філенко, Стецьків, Луценко, Балога і т.д. Це дозволить сформувати образ політичної еліти, що народжується, здатної зробити прорив. І якщо ці люди хочуть, щоб проект мав політичне майбутнє, їм потрібно підтягувати туди Гайдука. Суспільство не повірить проекту, якщо у нього не буде серйозної матеріальної підтримки. Крім того, саме Гайдук зможе дати сигнал регіональним елітам про серйозність проекту. А регіональні еліти завжди скептично ставляться до проектів, які не підкріплені інтелектуально, фінансово, організаційно, інформаційно. Навряд чи Гайдукові це допоможе поборотися за президентство, але створити непоганий проект під парламентські вибори – цілком реально. 

– Чи виходить у Януковича переконати Захід, що країна йде курсом демократичних перетворень?

– Так. Я багато зараз їжджу. І я зустрічаюся з бізнес-елітами в Німеччині, Англії, Швейцарії. Україна дуже приваблива для інвестицій, але нестабільна політична ситуація не стимулює бізнесменів вкладати кошти. Вони цікавляться, наскільки надійно інвестувати в нашу економіку. В процесі таких розмов ми згадуємо й те, чи прийме Захід Віктора Федоровича. І відгуки найпозитивніші. Те, що Ющенко вніс кандидатуру Януковича на прем`єра, вони розцінили як демократичний крок.

До речі, на матчах, які проводить «Шахтар», поряд з Ринатом Ахметовим часто сидить посол США – це теж про багато що говорить.

– Але Янукович не завжди послідовний у своїй риториці...

– Я кандидат політичних наук. Я закінчив вищий політичний університет – працював в Адміністрації Президента Кучми. Я бачив, як Кучма проводить переговори (у мене свої з ним стосунки і, якщо хочете, свої до нього претензії). Але не можна забувати, він не допустив розколу країни. І хай би там що, ціна на газ була найнижча, а відносини з Європою до касетного скандалу були найтепліші. Він умів балансувати.

Так от у зв`язку з тим, що Янукович є непоганим учнем Кучми, він узяв найкраще, він знає, що треба домовлятися, що не можна ломитися в одні двері, якщо дверей є кілька.

Янукович веде переговори  з Росією, ціну на газ для України визначає Росія, а не Євросоюз, а від ціни на газ залежить добробут наших громадян. Я за конструктивний діалог з Росією і підтримую Віктора Федоровича в цьому.

– Для державного діяча слово – це вже справа. Головне, говорити, що ми хочемо в ЄС.

– Хочемо – не хочемо... Дружині можна говорити п`ятдесят разів «хочу». Але якщо жодного разу не зробити, то вона такий кіпіш влаштує, краще вже правду: «хочу – роби, а ні – не “звізди”.

– У вас у кабінеті колись стояла статуетка – тигр, що височить над будівлею парламенту. Це налаштовує на сумні думки про долю українського парламентаризму.

– Ця статуетка й зараз у мене. А сумні думки викликає сьогоднішній склад парламенту. Він найнепрофесійніший за всі роки незалежності. З ліквідацією мажоритарки, ми перетворили парламентаризм на хаос. Жодної яскравої зірки у нашому законодавчому органі не з`явилося. Музику замовляють лідери політичних сил. А депутати, на жаль, стали кнопкодавами.

– А де Ви взяли цю статуетку?

Хай це залишиться в таємниці. 

Розмовляла Лана Самохвалова

Фото Дмитра Стаховського