“Смутні часи” для Росії тривали 8 років, поки не знайшовся м’ясник Мінін та дворянин Пожарський, котрі, власне, і здійснили “єдність”, мобілізувавши москалів (так вони тоді себе йменували) на боротьбу з руським військом (так тоді називали українців)...

Уявіть таку ситуацію. Москва, Красна площа, сніг і натовп народу. Мітинг. Усі спілкуються між собою українською мовою, тримають гасла “Українську мову – другою державною!”, “Москва, дайош газу Україні!” і т.д.

Важко уявити? Дак отож. Так само, як і мітинг “ліц кавказской национальності”, прибалтійської, бурятської, чукотської тощо. Словом, усіх тих національностей, що не менш як на 20% населяють територію РФ. Так само важко уявити, щоб у Росії проводили свою діяльність, скажімо, “Німецький блок”, “Партія татар Росії” чи “Білоруське братство”.

Відео дня

Не те щоб хотілося вихваляти українську демократію... Якраз хочеться сказати протилежне. В Україні блоків, партій і всіляких братств зі словом “російський”, “Росія” та “Путін” (згадайте “Партію підтримки політики Путіна”) не перерахувати. Ну, й усі вони проводять відповідну до своєї назви політику – тут же, в Україні. А коли їх б’ють під час проведення проросійських заходів, українських націоналістів вони називають русофобами. Підозрюю, у Москві під час уже уявленого нами українського мітингу між міліцією та місцевими русофілами цілком могла б вийти сутичка за право першими “відвішати” українцям.

Останній раз українським громадян російської національності били по голові на цих вихідних, під час проведення ними  так званого “Російського маршу” в Києві, біля Бессарабського базару. Ті, однак, після зіткнень з активістами правих партій, лишилися цілком здоровими і обіцяли не здаватися.

Ситуація в українській столиці один в один нагадувала ту, що склалася в російському Петербурзі. По один бік Неви – “Російський марш”, по другий – на його учасників чатують скінхеди. І там, і тут учасники були не лише биті, але й десятками відправлялися в автозаки. Ось так “браття” росіяни відсвяткували свій День народної єдності, врешті-решт об’єднавшись у КПЗ.

Хай собі об’єднуються хоч на Колимі, українців би це ні трішки не турбувало, якби ті не намагалися нав’язати в Україні свої празники, а що гірше – демократію по-російськи. Тут і своєї вистачає.

До речі, про День російської єдності. “Смутні часи”, що сколихнули Московію (Росії тоді не було) 400 літ тому закінчилися перемогою Москви, як повідомляється, над польськими та литовськими завойовниками. Насправді завойовники були – українські козаки, які на початку 17 століття під керівництвом польсько-литовської шляхти захопили Москву, повністю її контролювали й посадили на царя свого ставленика – Лжедмитрія. “Смутні часи” для Росії тривали 8 років, поки не знайшовся м’ясник Мінін та дворянин Пожарський, котрі, власне, і здійснили “єдність”, мобілізувавши москалів (так вони тоді себе йменували) на боротьбу з руським військом (так тоді називали українців).

Андрій Кравченя, м. Київ