Черновецький видав квартиру Омельченко

Що найкраще робить команда нинішнього мера, – це піар. Вона ніби й не збирається припиняти передвиборчу кампанію, що, з певних міркувань, теж є правильним...

“Леонід Черновецький роздаватиме ордери на отримання квартир мешканцям Києва” – такий анонс побачив на учорашню непересічну подію. Спершу кортіло прочитати “ордени”, і чомусь “імені Черновецького”. Мер, щоправда, до такого не докотився, хоча люди, які по 10–20 років очікують на квадратометри, явно заслужили більшу нагороду, ніж просто законну житлову площу. Киян, що героїчно витримали і десятиліття очікувань у тісних квартирах, і саму “церемонію нагородження”, виявилося чимало. Чиновники КМДА запросили для отримання ордерів близько ста киян, близько половини з них захід проігнорували.

Пафосну і гучну церемонію можна було б назвати новим “live-шоу”, приміром, “Казкові подарунки від мера-чарівника”...

Самого мера, на жаль, на врученні не було – квартири роздавали його заступники, аж троє. Тому було не так цікаво. Та все одно захід перетворився на яскраве телешоу. З телетрансляцією по ТРК “Київ”.

Фактично захід розпочали ведучі, які просто з мерської зали вели прямий ефір. Усіх щасливих киян могли в прямому ефірі побачити їхні діти, тещі й сусіди. У кожного п’ятого з “номінантів” на квартирне шоу журналісти телекомпанії попередньо побували дома. Тож решта киян могли позаздрити, дивлячись, із яких умов їхні земляки зможуть перебратися в нові житла.

Серед киян, що отримували щасливі конверти, пролунало і прізвище Омельченко. Чи не родич колишнього мера? Ні, пенсіонерка виявилася однофамільцем. Та й нащо Сан Саничу безплатне житло? І згадалося: Омельченко теж житло видавав, але ж хто зараз про це згадає? Така процедура була раніше непомітною, буденною справою.

Нова київська влада все робить з надутими щоками. Чиновники наголошують, що ці квартири – не подарунок мерії киянам, а звичайна робота столичної адміністрації.

Зрештою, що найкраще робить команда нинішнього мера, – це піар. Вона ніби й не збирається припиняти передвиборчу кампанію, що, з певних міркувань, теж є правильним.

Шоу тим часом тривало. Телевізійна ведуча нагадувала про те, що “сьогодні відбуваються фантастичні речі” (ну як мер це допустив? – адже це звичайна робота!). Батьки багатодітних сімей, діти-сироти й чорнобильці витирали з очей сльози, тримаючи (поки ще не ключі!) конверти з уже вказаними адресами майбутніх домівок. І мені раптом захотілося приєднатися до них, “обнять і плакать”.

Єдине, що засмучує: невідомо, коли кияни все ж розселяться по нових квартирах. Заступник міського голови Ірина Кільчицька сказала, що треба ще трішки почекати. Нічого, думаю, 20 років чекали, і ще можна зачекати. Тим більше, що екстравагантна заступниця обіцяла, що цього року КМДА зможе видати пільговикам ще 100–200 квартир у трьох нових будинках.

Отже, show must go on, продовження буде!

Дмитро Стаховський 

УНІАН в Google News