Як бути з Тарасюком? Роз’яснює екс-голова Конституційного суду
Як бути з Тарасюком? Роз’яснює екс-голова Конституційного суду

Як бути з Тарасюком? Роз’яснює екс-голова Конституційного суду

20:31, 11.12.2006
5 хв.

Верховна Рада має право порушити питання про звільнення міністра оборони чи міністра закордонних справ з посади. Але лише порушити питання... Бліц-інтерв`ю з Іваном Тимченком

Іван Тимченко, колишній голова Конституційного суду коментує ситуацію з відставкою Бориса Тарасюка й тлумачить відповідні статті Конституції.

У пункті 12 статті 85 Конституції України йдеться про те, що Верховна Рада за поданням Президента призначає міністра оборони та міністра закордонних справ, звільняє їх з посади. Але треба виходити з того, що звільнення цих посадових осіб може відбуватися з різних підстав.

Перша підстава: коли прем’єр-міністр або інший член Кабінету міністрів подає заяву про відставку. Тоді Верховна Рада має прийняти рішення про звільнення у зв’язку з виходом у відставку. Відповідно, у відставку йде весь склад Кабміну. Але до кого в такому разі має звертатися прем’єр, якщо він іде за власним бажанням? До того, хто вносив подання на його призначення, тобто до Президента.

Відео дня

Друга підстава: закінчився строк повноважень уряду. У цьому разі Верховна Рада може звільнити всіх членів Кабміну – уже без будь-якого подання.

Третя підстава: прийнято резолюцію про недовіру урядові.

Четверта підстава: міністр звільняється за власним бажанням. Якщо це міністр закордонних справ або оборони, то він має написати заяву Президентові, далі Президент вносить до ВР подання. А якщо звільняється інший член уряду, то він пише заяву прем’єрові, той вносить подання на розгляд ВР.

Верховна Рада за регламентом має право порушити питання про звільнення міністра оборони чи міністра закордонних справ з посади. Але лише порушити питання, а не звільнити! Приміром, Рада вважає, що міністр оборони працює погано. Питання виноситься на засідання ВР, розглядається, депутати приймають відповідну постанову, після чого просять Президента внести подання про звільнення. А Президент, нагадаю, є ще й головнокомандувачем Збройних Сил. Отже, якщо Рада намагається самовільно звільнити главу оборонного відомства, то фактично вторгається у сферу повноважень головнокомандувача Збройних Силам.

Такий само статус має і міністр закордонних справ, оскільки зовнішньополітичною діяльністю керує Президент, а уряд лише забезпечує її.

Також, якщо прем’єр-міністр вважає, що будь-який з урядовців, скажімо, погано працює, і хоче, щоб його було звільнено, то він вносить подання до ВР про звільнення з посади (це стосується всіх міністрів, крім міністра оборони та міністра закордонних справ). Якщо це “президентський” міністр (кандидатуру якого внесено Президентом), прем’єр звертається до Президента, пояснює йому ситуацію. Мовляв, пропоную внести подання про звільнення його з посади за незадовільну роботу. Прем’єр не може вносити подання щодо цих двох міністрів. Так само Президент не має права робити подання про звільнення міністра, який вносився прем’єром. Президент як гарант Конституції і законів може звернутися до прем’єра, аби той вніс подання..

Загальний конституційний принцип такий: той, хто вносить подання про призначення, вносить подання і про звільнення. Як суддя можу сказати: ця стаття Конституції (85) потребує логічного та системного тлумачення.

А щодо відставки міністра внутрішніх справ яка ситуація?

Верховна Рада може ініціювати питання відставки міністра внутрішніх справ, але за поданням прем’єр-міністра. У цьому разі вона має прийняти відповідну постанову й звернутися до глави уряду: мовляв, міністр працює незадовільно, просимо зробити подання про звільнення.

Яким чином Тарасюк може оскаржити рішення парламенту про звільнення в суді?

Відповідно до 55-ї статті Конституції України, кожному громадянину гарантується право оскарження в суді дій, бездіяльності або рішень державних органів та посадових осіб. Винятку немає ні для ВР, ні для Президента. Тарасюк скористався цим правом, і райсуд суд прийняв рішення на його користь. І це рішення має виконуватися беззастережно – ВР має скасувати рішення про звільнення міністра.

У даному випадку навіть не потрібний указ Президента. А невиконанням судових рішень депутати демонструють своє ставлення до громадян. Такий ось рівень свідомості наших депутатів та чиновників.

А що роблять депутати? Вони кажуть: це питання має розглядати Конституційний суд. Нічого подібного! КС не є судовою інстанцією, у якій оскаржують рішення. Туди не можна подати скаргу, а тільки звернутися в установленому порядку – і не будь-якому громадянинові. Це має зробити уповноважений ВР з прав людини або Президент, або не менше як 45 народних депутатів.

Після рішення суду Тарасюка мали пропустити на засідання Кабміну. Але міністр Кабінету міністрів Толстоухов заявив, що не бере до уваги це рішення – нехай, мовляв, Тарасюка замінить заступник міністра, що тимчасово виконує його обов’язки. Але ж перший заступник не може бути членом Кабінету міністрів. Якби й прийшов перший заступник Тарасюка, він би мав на засіданні лише право дорадчого голосу. Отже, дії Толстоухова могли бути оскаржені в адміністративному суді.

Записав Дмитро Стаховський

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся