Валерій Хорошковський: Інтер-хлопчик чи анти-Азаров?

Коли я брав його на роботу, він здавався розумним хлопцем... Успішний менеджер, але Інтер під його керівництвом різко пішов униз... Хороший економіст і давній опонент Азарова...

«Безумовно, я роблю гроші. Я не продаю молоко, я не продаю меблі, як зараз я не продаю метал. Я роблю гроші. Жоден з комерційних проектів, які я робив, не був збитковим для мене і жодного я не програв. Ніякі борги ні по політичній кампанії, ні у комерційних справах я взагалі в своєму житті не виплачував...»

З інтерв`ю Валерія Хорошковського 

Валерій Хорошковський, відучора заступник секретаря РНБО, запам`ятався кількома речами.

Перш за все - дорогим політичним проектом «Команда озимого покоління», одним з облич і спонсорів якої він був і яка набрала на парламентських виборах 2002 року 2,02 відсотка. Експерти визнавали, що поразка КОПів - сателітів провладної «Трудової України» - яскраво продемонструвало такі важливі для вітчизняного партійного будівництва істини: час партій-одноденок минув, і ніякі технологи їх витягнути не можуть.

Злі язики говорили, що, втім, Хорошковський щось таки відколов від непровладних партій ліберального спрямування і дічтав утішний приз у вигляді посади першого заступника глави Адміністрації Президента, яку тоді очолював Віктор Медведчук. Стверджують також, що цьому призначенню посприяв Віктор Пінчук, зять Леоніда Кучми і лідер «Трудової України», якому хотілося працевлаштувати успішного менеджера зі своєї орбіти.

Пізніше Хорошковському за квотою «Трудової України» було запропоновано пост міністра економіки і європейської інтеграції в Кабінеті міністрів Віктора Януковича. Але в якості міністра він, скоріше, запам`ятався не роботою, а публічним виходом з уряду Януковича у зв`язку з незгодою з політикою першого віце-прем`єра - міністра фінансів Миколи Азарова. Цю широко розрекламовану в ЗМІ відставку журналісти назвали «кіндер-сюрпризом» року.

Згідно оприлюдненій тоді прес-службою Хорошковського заяві, він пішов, оскільки «підлеглість поточним фіскальним завданням практично робить неможливою підготовку урядом перспективних і стратегічних заходів економічної політики і формування стратегії довгострокового розвитку, закладає розбіжності і неузгодження між економічною політикою і фінансовими ресурсами, необхідними для реструктуризації виробництва і затвердження інвестиційно-інноваційної моделі для України". "Крім того, - зізнавався екс-міністр, - підпорядкування економічної політики завданню поточного виконання бюджету призвело до того, що заходи адміністративного втручання у ринки почали домінувати над застосуванням економічних важелів регулювання і стимулювання ринків. Зараз економічна політика уряду і діяльність його економічного блоку фактично підпорядковані Міністерству фінансів, внаслідок суміщання посад першого віце-прем`єр-міністра і міністра фінансів Миколи Азарова".

На наші прохання оцінити діяльність Валерія Івановича на посту міністра економічні експерти і політики того періоду реагували приблизно так: «Ой, не можу. Не хочу псувати стосунки з Гайдуком» (Віталій Гайдук - секретар РНБОУ).

На посту міністра він публічно продемонстрував свою антиєепівську позицію. Микола Жулинський згадував, що в 2003 році після виступу міністра  на слуханнях щодо ЄЕП Віктор Ющенко, на той час лідер опозиції, сказав йому: «Браво, Хорошковський». Відставка відбулася на початку січня 2004 року. Політики-«нашоукраїнці», які тоді її коментували, говорили про Хорошковського як про виключно порядну людину, патріота, який займав стовідсотково державну позицію в питаннях ЄЕП.

Ставлячи одвічне запитання: а хто за ним стоїть, - потрібно враховувати, що в своєму торішньому (згадуваному вище) інтерв`ю Валерій Хорошковський сказав, що вже близько двох років не бачився з Віктором Пінчуком. Але не заперечував, що зустрічався з Віктором Ющенком.

Сам Хорошковський через півроку після відставки за пропозицією свого близького товариша, власника «Євразхолдинга» Олександра Абрамова виїхав до Росії. Валерій Іванович неодноразово зізнавався, що він найманий менеджер компанії, який володіє при цьому двома відсотками акцій холдингу, що оцінюються приблизно від 120 до 140 мільйонів доларів.

Про Хорошковського голосно заговорили минулої осені, коли він став одним з акціонерів телеканалу «Інтер». І хоча Валерій Іванович наполегливо заявляє, що «Інтер» - це його особистий бізнес-проект, виглядає це малоймовірним. Шляхом простих математичних підрахунків журналісти довели, що самостійно «осилити» покупку телеканалу в 200 мільйонів доларів і вкладати при цьому в його розвиток Хорошковський не зміг би. Зате змогли б неміноритарні власники металургійної компанії номер один у Росії, які не проти позмагатися за металургійні активи України і розуміють, що робити це краще за допомогою телеканалу. Цікаво, що Валерій Іванович у своїх інтерв`ю, хоч від політики «відхрещувався» (мовляв, не дає підстав для політичних пропозицій), але не зарікався (цитуємо: «Ніколи не кажи ніколи»).

То що ж стало приводом для політичного призначення Віктора Ющенка? Про це УНІАН запитав експертів і політиків.

Валерій Пустовойтенко, екс-лідер НДП, екс-прем`єр-міністр України:

КОЛИ Я ЙОГО БРАВ НА РОБОТУ, ВІН ЗДАВАВСЯ РОЗУМНИМ ХЛОПЦЕМ

У 1997 році я, будучи прем`єром, узяв Валерія Хорошковського своїм помічником. Таким був мій принцип: на всіх постах я прагнув брати на роботу людей молодших за себе. Хорошковський здавався розумним, симпатичним хлопцем, який до того ж тримає своє слово. Хорошковський - амбітна молода людина. І зрозуміло, що Президент, який вирішив кардинально оновити команду, вирішив включити туди Хорошковського. Молодий Бондар, молодий Яценюк і молодий Хорошковський в РНБО - цілком логічне продовження курсу на оновлення.

У НДП він був заступником керівника і вів економічну раду. У нього все вийде. І в раді Ощадбанку, Укрсоцбанку він добре себе зарекомендував.

Але, зрозуміло, у мене є своя думка щодо горезвісного зв`язку «політика - бізнес». Те, що сьогодні в РНБО збираються Гайдук і Хорошковський, з одного боку - неформальний лідер найбільшої корпорації «ІСД» і з іншого - представник конкретної російської групи «Євразгруп» - має свої ризики. З іншого боку, це може призвести до злиття цих компаній, і тоді поліпшення російсько-українських відносин розвиватиметься у найприродніший спосіб - шляхом створення загальних транснаціональних корпорацій.

Але я не думаю, що Хорошковський працюватиме на когось крім Президента, бо Президент його бере. Він достатньо самостійний і амбітний, щоб самому ухвалювати рішення. 

Володимир Корнілов, директор Інституту країн СНД в Києві:

УСПІШНИЙ МЕНЕДЖЕР, АЛЕ ІНТЕР ПІД ЙОГО КЕРІВНИЦТВОМ РІЗКО ПІШОВ УНИЗ

У РНБО прийшов Гайдук, пов`язаний з російським бізнесом. Він підбирає собі людей, через яких хотів би налагоджувати і зміцнювати зв`язки з російськими підприємницькими структурами. Ну а Ющенко не вистачає людини, яка могла б налагоджувати контакти з російським бізнесом і розбиратися в медіа. Він один з найуспішніших молодих менеджерів. Але його відносини з російським бізнесом носять досить вузький характер, і якщо говорити, що Хорошковський може налагодити з кимось відносини, то не більше ніж з партнерами по «Євразхолдингу». Російські олігархи не вважають його своїм.

Відносно медіа.Хорошковський не просто експерт, він бачить бізнес зсередини і може впливати на медіапростір. Але призначення Хорошковського не можна вважати доленосним. Після того, як він прийшов на телеканал, «Інтер» різко пішов униз. Фортуна його не переслідує, «Інтер» при його керівництві скочується на старі позиції.

Кость Бондаренко, політолог:

ХОРОШИЙ ЕКОНОМІСТ І ДАВНІЙ ОПОНЕНТ АЗАРОВА

Хорошковського запросили в РНБО з декількох міркувань. Він є людиною, інтегрованою в російську політичну тусовку, це дуже важливо, особливо напередодні візиту Володимира Путіна до Віктора Ющенка в Україну. Хорошковський розроблятиме і втілюватиме якусь стратегію українсько-російських відносин. Валерій Іванович не тільки хороший економіст, але і давній опонент Миколи Азарова. Тому таке призначення можна розглядати в світлі протистояння Секретаріату Президента і Кабінету міністрів. Усі пам`ятають про те, як Хорошковський пішов з поста міністра економіки.

Він вдало вписується в систему взаємин між Президентом, представниками великого бізнесу, його призначення в РНБО після призначення Гайдука відповідає логіці таких процесів. Президент робить ставку на транснаціональні корпорації як на один з базисів в своїй діяльності.

І, нарешті, Валерій Іванович є власником найбільшого і найвпливовішого телеканалу «Інтер». Очевидно, що телеканал підтримуватиме Президента в його протистоянні з Кабінетом міністрів. Це особливо важливо, якщо врахувати, що канал дуже популярний на Сході України, а Президентові і його команді хочеться провести активне завоювання Сходу.

Довідково:

Валерій Хорошковський народився 1 січня 1969 року в Києві. Пройшов шлях від учня токаря на заводі «Арсенал» і водія зоопарку до творця концерну "Меркс інтернешнл». Основними напрямками діяльності концерну були: виробництво меблів, сировини, продуктів харчування. Повідомлялося, що клієнтами «Меркса» були господарчі управління Адміністрації Президента, Верховної Ради, Нацбанку, СБУ, багатьох комерційних структур.

Паралельно Хорошковський намагався будувати політичну кар`єру. У 1996-2001 роках він був членом політради НДП, в 1997-му - помічником прем`єр-міністра Валерія Пустовойтенка. У 2002 році йому не вдалося провести до парламенту політичну партію «Команда озимого покоління». Але він став першим заступником глави Адміністрації Президента України, а з кінця 2002 року по 2004-й перебував на посаді міністра економіки і з питань європейської інтеграції України.

Після відставки з посади міністра виїхав до Москви, де став президентом компанії «Євразгруп», яку очолював донедавна.

Компанія є одним з найбільших виробників сталі і сталепродукціі у Росії.

З вересня 2005 року Хорошковський - голова наглядової ради і співвласник телеканалу «Інтер».

За даними журналу «Кореспондент» (1 липня 2006 року) статки Хорошковського оцінюють у 930 мільйонів доларів.

Сам Хорошковський уникає запитань про об`єми своїх статків, і так само уникає говорити, якими активами володіє. У жовтні цього року повідомлялося, що Валерій Хорошковський продав свою частку в компанії «Союз Віктан» (до жовтня 2006 року йому належало 50% компанії).     

Окремі джерела повідомляють, що основні активи Хорошковського нині зосереджені в Росії.

Маша Міщенко