Анатолій Кінах: І помаранчеві, і антикризовики у кадровій політиці припускаються однакових помилок
Анатолій Кінах: І помаранчеві, і антикризовики у кадровій політиці припускаються однакових помилок

Анатолій Кінах: І помаранчеві, і антикризовики у кадровій політиці припускаються однакових помилок

18:08, 13.12.2006
20 хв.

Азаров, присутній на форумі, сказав таке: “У нас є більшість, і ми приймемо ті рішення, що вважаємо за необхідні”. І я вперше побачив, як різко й негативно представники бізнесу відреагували на ці слова... Інтерв’ю

Голова парламентського комітету з питань національної безпеки та оборони, президент УСПП Анатолій Кінах (фракція “Нашої України”) розповів в інтерв’ю УНІАН про бюджет, майбутнє українського бізнесу, відставку міністрів та поточну політичну ситуацію.

– Як «Наша Україна» оцінює прийнятий минулого тижня бюджет? Чи достатньо аргументовано Президент його ветував?

– “Наша Україна” висловила негативне ставлення до цього бюджету ще до його прийняття. Фракція має чимало зауважень до документа. Перше: непрозорість використання величезних бюджетних ресурсів, що спрямовуються на інвестиційний та інноваційний розвиток, на централізовані капітальні вкладення. Не визначено пріоритети держави, немає взаємозв’язку ресурсів з державними пріоритетними програмами. Відсутній порядок використання цих ресурсів. Через це є загроза ручного управління бюджетними ресурсами. Головним чином – через лобіювання окремих політично-фінансових груп. Це серйозна загроза, яка передбачає елементи корупції.

Відео дня

Не виконано вимогу Конституції щодо затвердження державної програми приватизації на 2007 рік як закону. Той перелік, що був розглянутий з номенклатури об’єктів приватизації на 2007 рік, не є державною програмою приватизації... Знову з’являється загроза ручного управління цією програмою. А ми маємо справу з досить серйозними об’єктами, такими як Укртелеком, Одеський припортовий завод тощо.

Третій блок зауважень по бюджету – невиконання бюджетної резолюції, рішення РНБОУ та рекомендацій комітету ВР з питань нацбезпеки та оборони з формування якісного змісту оборонного бюджету. Вкотре не виконано Закон «Про оборону», у якому зафіксовано, що оборонний бюджет має становити щонайменше 2% від ВВП. Ми розуміємо, що важко досягнути такого показника з першого разу, але треба намагатися поступово виходити на такий рівень. Збройні сили перебувають у кризовому стані: величезний фізичний і моральний знос спецтехніки та зброї, не виконується державна програма з виробництва спецтехніки та зброї до 2015 року.

Оборонний бюджет розрахований переважно на поточне споживання, а не на розвиток, тому створює загрозу, що за 3–4 роки армія втратить обороноздатність. Украй негативним є те, що за такими напрямками, як оснащення зброєю і спецтехнікою, будівництво житла для військових, фінансові ресурси заплановано з так званого спецфонду, який формується в результаті приватизації і є дуже нестабільним. Зазвичай цей фонд виконується на 60–70%.

Крім того, не було враховано пропозиції Президента з вирівнювання зарплати військовослужбовців, яка дуже відрізняється від зарплат інших галузей.

Ми не можемо заплющувати очі на інші недоліки в соціальній частині. З урахуванням рівня інфляції, доходи населення падатимуть, а не зростатимуть. Уже протягом останніх кількох місяців (і це підтверджує Держкомстат) відбувається зниження рівня зростання зарплати щодо попередніх періодів. І прожитковий мінімум, і мінімальна зарплата, зафіксовані в бюджеті, не відбивають реалій, якщо врахувати темпи інфляції та завдання щодо зростання реальних доходів населення. Отже, Президент мав усі підстави повернути закон про бюджет на доопрацювання.

– Чи Ваш комітет висував пропозиції та зауваження до бюджету? Наскільки вони були враховані?

– Відсотків на 30. І ми цим, звичайно, не задоволені.

– УСПП також вносив чимало поправок до проекту бюджету – близько 80. Їх теж не задовольнили?

– Враховано теж близько 30%. Не вирішено чимало питань. Наприклад – забезпечення належної підтримки підприємництва. Хоча збільшено фінансування національної програми розвитку підприємництва, але цього замало.

Є й питання щодо ПДВ. Вважаю, що підняття оподаткування доходів громадян до 15% без відповідної диференціації за рівнем доходів неприпустиме. Це крок назад.

Не створено стимулів для оновлення основних фондів та для реінвестування прибутків підприємств на їх модернізацію. Ідеться про цілу низку питань інноваційної політики, стратегії розвитку економіки та підприємництва, зменшення фіскального тиску на бізнес.

– Чи бюджет взагалі враховує інтереси малого бізнесу?

– Є певні кроки назустріч. Наприклад, збільшено фінансування національної програми розвитку підприємництва, буде більше коштів для формування реєстру підприємств малого й середнього бізнесу. Це важливий чинник для спрощення регуляторних процедур. Нарешті припинено дискусію з приводу спрощеної системи оподаткування – вона поширюватиметься і на фізичних, і на юридичних осіб.  

– Зараз знову говорять про можливість розпуску ВР, якщо Президент ветує бюджет. Наскільки це реально?

– Є час на вдосконалення документа ще до кінця року. Слід розглянути принципові питання й шукати баланс, який стосується кінцевої мети, – формування  прозорого збалансованого бюджету. Проект бюджету має відображати інтереси суспільства, а не окремих політико-фінансових груп.

– Ваша партія захищає інтереси як підприємців та промисловців. Промисловці задоволені бюджетом?

– У деяких питаннях промислової політики цей бюджет кращий за попередній. Він вводить в дію деякі складники законів про державну підтримку базових галузей – таких, як суднобудування, будівництво сільськогосптехніки та бронетехніки. Також певною мірою вирішується питання ресурсів на зниження вартості кредитів для розвитку базових галузей. Це досить хороший механізм. Зроблено певні кроки щодо стимулювання імпорту в Україну сучасного обладнання, необхідного для виробничих потреб – такого, що не виробляється в Україні. Це актуально для суднобудування. Знижено ставку відрахування від чистого доходу державних підприємств. Сьогодні вона становить 50%, наступного року буде 15%.

Проте в бюджеті не розкриті певні моменти промислової політики, не визначено чітко пріоритети, зокрема цільові державні програми. А їх треба забезпечити відповідним ресурсом для виконання, адже йдеться про ракетно-космічний та авіаційний комплекс, енергомашинобудування, заходи з енергозбереження тощо. Це те, що непокоїть промисловців, адже йдеться про питання, від яких залежатиме конкурентоспроможність української економіки. Особливо актуально це в умовах підготовки вступу України до СОТ. Від держави сьогодні потребується більш зважений підхід до модернізації економіки, оновлення основних фондів, залучення передових технологій, у тому числі енергозберігаючих. Оце ті питання, на які бюджет поки що не дає відповіді.

– Нещодавно проходив форум промисловців та підприємців за участю Президента. Які його результати?

– Ми ставили за мету відновити діалог влади та бізнесу. Бо востаннє такий форум проходив у 2005 році. А такий діалог має бути постійним, особливо коли формується бюджет.

Ми намагалися довести до влади чимало болючих для бізнесу питань. Адже сьогодні ми фіксуємо зниження рівня ефективності влади, і це негативно впливає на розвиток економіки.

Загострюються ризики перерозподілу власності за політичними, регіональними ознаками. Зросла кількість рейдерських атак, штучного банкрутства, знищення конкурентів за межами законодавства та прозорої конкуренції. Порушувалися на форумі й питання бюджетної та податкової політики. 

Я певен, що цей форум дасть високий результат, оскільки він засвідчив рівноправний діалог з високим ступенем взаємної відповідальності і бізнесу, і, сподіваюся, влади.  За його результатами прийнято спеціальну резолюцію, де чітко сформульовано всі пріоритети, визначено завдання зі створення умов безпеки бізнесу та захисту права власника, вихід на загальнонаціональну концепцію безпеки.

Зараз створюється робоча група, що відпрацьовуватиме ці питання за всіма напрямами. У ній братимуть участь представники Верховної Ради, Кабміну та Секретаріату Президента, незалежні аналітики та експерти.

Я певен, що такі зустрічі корисні як для бізнесу, так і для влади. Розумна держава сама має бути зацікавлена в такому діалогу. Головне, аби «звіряння годинників» та завіряння представників влади не виявилися пустими деклараціями. Наступний форум ми вирішили провести в лютому.

– Якщо розглядали питання безпеки бізнесу, мабуть, зачепили й проблему рейдерства, дуже “популярного” явища сьогодні? Як боротися з ним?

– Найперше, треба прийняти ряд змін до законодавства. Наприклад, заборонити судам розглядати справи щодо підприємств за межами територіального розташування. Ми знаємо приклади, коли районний суд на Львівщині розглядав питання підприємства, яке, скажімо, розташоване на Луганщині. Це серйозний чинник корупції та прийняття незаконних рішень. Крім того, готується ціла низка законодавчих ініціатив з визнання рейдерства кримінальним злочином. Ми домовилися, що зусиллями УСПП буде затверджено та втілено в життя концепцію корпоративної безпеки.

– А щодо дрібного бізнесу. Сьогодні підприємці бояться повернення “азаровщини”. Що готова для них зробити Ваша спілка і партія, яка захищає інтереси бізнесу?

– Пригадую такий епізод з форуму – дуже знаковий. Перший віце-прем’єр Микола Азаров, присутній там, сказав приблизно таке: “Ситуація в державі змінилася, у нас є більшість, і ми приймемо ті рішення, що вважаємо за необхідні”. І я вперше побачив, як різко й негативно представники бізнесу відреагували на ці слова. Люди помітно змінилися. І та влада, що не розуміє, як змінюється і суспільство, і бізнес (який був досить активним під час Помаранчевої революції), просто приречена... Бізнес захищає право жити в демократичній державі, де забезпечуються умови рівноправної конкуренції, де місце на ринку визначається рівнем його менеджменту і конкурентоспроможності, а не доступу до певних кабінетів.

Люди готові відстоювати своє право працювати в таких умовах. Якщо будуть спроби повернути, так би мовити, “недосконалі” сторінки підприємницької діяльності – адмінресурс, «телефонне» право – відповідь на це буде адекватною. Ми будемо підтримувати і захищати бізнес-спільноту всіма можливими законними засобами.

– Ваш комітет нещодавно розглядав стан справ у ВПК. Які зроблено висновки?

– Гострі. Стан ВПК характеризується серйозними кризовими явищами. Бракує ефективної системи адміністрування комплексом. Не виконується законодавство державної програми виробництва спецтехніки та зброї, у тому числі для потреб Збройних Сил. Завантаження підприємств ВПК в середньому становить усього 20–25%. Через це ми втрачаємо інтелектуальний кадровий потенціал. І комітет визначив, що необхідно виходити на певну стратегію розвитку ВПК. Тим більше що йде незворотний процес інтеграції країни в європейський простір.

Потрібна ефективна політика з просування наших інтересів на ринках спецтехніки та зброї. Нагадаю, Україна входить до першої десятки провідних експортерів спецтехніки та озброєння. Ми не можемо втратити ці позиції, адже цей ринок надзвичайно висококонкурентний. До речі, сьогодні у ВР знаходиться проект закону про військово-технічну співпрацю України з іншими державами.

Нам необхідно також переглядати умови діяльності державної компанії “Укрспецекспорт”, яка, за деякими напрямками, стала бар’єром для експортерів. Треба формувати потужні вертикально інтегровані структури на цьому ринку, починаючи з проектно-конструкторських бюро й завершуючи підприємствами, де виготовляється спецтехніка та зброя. Потрібно знаходити виходи на ринки збуту, особливо в ракетно-космічному й авіаційному комплексі.

Треба виходити на інші принципи приватизації. Але – виходячи з пріоритетів національної безпеки та оборони, забезпечення розвитку й конкурентоспроможності підприємств, виконання соціальних зобов’язань.

Заплановано комплекс заходів, які ми зафіксували в рішенні комітету. Їх надіслано Президентові, прем’єру, ВР, і зараз проходить робота з реалізації сформульованих пропозицій.

– Як проходять слухання звітів керівників силових відомств у вашому комітеті?

– Я підтримую те, що наш комітет в умовах дії політреформи посилює функцію парламентського контролю. Та головне, аби цей контроль не став інструментом політичного протистояння й політичної розправи над конкурентами.

Ми провели засідання з діяльності СБУ, де визначили пріоритети розвитку відомства та наголосили на неприпустимості політизації діяльності служби. Обговорили також необхідність реформування цього відомства в рамках реформування правоохоронної системи загалом. Ідеться передовсім про підсилення її головної служби – контррозвідки.

Члени комітету провели виїзні засідання комітету в державній прикордонній адміністрації, у новоствореній службі спецзв’язку та захисту інформації. Також до кінця року плануємо провести спільне засідання зі службою зовнішньої розвідки. Маємо намір розглянути питання щодо діяльності головного управління розвідки Міністерства оборони, внести пропозиції з удосконалення діяльності правоохоронних органів, зокрема розвідки та контррозвідки.

– Відомо, що комітет планує розглянути питання утилізації боєприпасів та вмісту небезпечних складів...

– Наприкінці грудня ми розглянемо цю проблему, яка, зокрема, охоплює утилізацію рідкого, твердого й ракетного палива, якого в Україні накопичено близько 2 млн. тонн. Із них щонайменше 1 млн. 700 тис. – уже треба утилізувати. Це створює екологічну небезпеку, й останні події у Новобогданівці це підтверджують. Проводимо експертні перевірки на базах, де зберігаються набої, паралельно працюємо з незалежними аналітичними центрами, у тому числі й з офісом НАТО.

– Як і коли комітет оцінюватиме діяльність міністра оборони?

– Уже відбулося засідання комітету, на якому розглянуто звіт міністра про діяльність міністерства та стан Збройних Сил. Важливо, щоб реально діяв механізм удосконалення роботи й кадрової політики силових та правоохоронних міністерств та відомств. Адже йдеться про зовнішню політику, оборону та національну безпеку держави. А приклад з Гриценком і Тарасюком свідчить про небезпечну ситуацію.

 Через те, що в Москві, Брюсселі, Вашингтоні від українських політиків лунають протилежні заяви, у світі формується думка, що Україна – це держава без консолідованої влади, держава, де немає  стратегії розвитку, і Україна – ненадійний, непослідовний партнер. Тому я робитиму усе можливе, щоб такі звіти стали консолідуючим чинником, щоб на основі об’єктивної інформації та звіту перед ВР приймалися рішення, які б дали можливість формувати потужну державну політику щодо посилення національної безпеки.

Комітет уже підготував максимально об’єктивний проект постанови, насамперед концентруючи увагу на реальному стані справ у Збройних Силах і на тому, що необхідно зробити, аби виконувалися закони та державні програми з розвитку ЗС. Ми відзначаємо, що слід оцінювати та аналізувати стан ЗС загалом, а не діяльність міністерства упродовж двох років. Адже проблеми накопичувалися не один рік. Тому стан справ у Збройних Силах визнано незадовільним, діяльність міністерства – недостатньою. Але комітет не підтримав проект постанови про звільнення міністра оборони з посади. Тому що емоції, лобіювання особистих чи вузькополітичних інтересів у таких питаннях мають бути відкинуті.

– Наскільки, на Вашу думку, легітимно Борис Тарасюк повернувся на свою посаду міністра?

– Те, що відбувається з главою МЗС, завдає серйозного удару по авторитету держави, спроможності України представляти свої інтереси у світі. Змушений констатувати, що це – приклад браку необхідного рівня відповідальності політиків, політичної культури, де треба шукати рішення в режимі діалогу. І неприпустимо використовувати зовнішні інтереси країни як важіль міжполітичної конкуренції. Крапку в цій справі мають поставити Президент і Конституційний суд.

Та ситуація сама по собі абсурдна. Коаліція розглядає питання відставки міністра закордонних справ з порушенням Конституції та регламенту, потім з’являється рішення суду, указ Президента, що підтверджує повноваження міністра, починаються принизливі речі – міністра не допускають на засідання уряду... Можна тільки уявити, яке враження формується в міжнародної спільноти щодо України. Треба зупинитися. Усім.

– “Наша Україна” розійшлася з Президентом щодо майбутнього політреформи... Чому?

– Політична реформа була введена в дію хаотично і безсистемно, без законодавчо-нормативного підґрунтя – закону про Кабмін, нової редакції закону про Президента, закону про взаємодію центральних та місцевих органів влади тощо. За цим іде зниження дієздатності влади. Особливо в питаннях консолідованого захисту національних економічних і політичних інтересів. Але ми вважаємо, що глибина реалізації положень реформи вже не дасть змоги повернути назад. Ми (Партія промисловців і підприємців) категорично проти спроб скасувати конституційну реформу, бо це – загроза розбалансування ситуації в державі, поглиблення політичного протистояння.

Тому вважаю, сьогодні треба говорити про вдосконалення, наповнення політреформи. Потрібні судова, адміністративно-територіальна реформа, реформування правоохоронної системи.

- Які дії та перспективи Партії промисловців і підприємців у контексті змін у “Нашій Україні”?

– Наша позиція така – з НУ ми об’єдналися в політичний блок, створили парламентську фракцію, ПППУ – складник цього блоку. Отже, ми працюватимемо, аби забезпечити високий рівень консолідованості блоку та фракції, високий рівень конкурентноздатності країни та економіки, підвищення добробуту громадян, здійснення структурних економічних реформ.

Нас, безумовно, непокоїть сьогоднішня ситуація в НСНУ. Та через політичну етику ми не можемо втручатися у справи наших політичних партнерів. Я дозволю собі висловити думку, що НСНУ вистачить відповідальності та мужності об’єктивно оцінити соціально-економічну та політичну ситуацію, знайти своє місце у ній, зробити крок з підвищення якості та результативності роботи. Певен, цього можна досягнути лише прозорими методами, але не вказівками згори. Якщо вони зможуть пройти такий шлях, керуючись демократичними методами, у них буде майбутнє. Якщо, як сказав Президент, партія розвиватиметься, як акціонерне товариство, її перспективи дуже туманні. 

– Чи бачите серед потенційних політичних партнерів такі проекти, як, приміром, “Україно, вперед!”, про який зараз багато говорять?

– Я скептично ставлюся до таких проектів. Вважаю, потенціал політичного блоку НУ і фракції на його основі ще далеко не вичерпаний. Треба використати всі можливості та створити умови для подальшого розвитку політичного потенціалу й досвіду НСНУ.

– У 2001 році на посаді прем’єра ви казали таке: "Нам необхідно об`єднати зусилля, спираючись на владу, професійну, моральну". А що сьогодні скажете про моральне обличчя влади?

– Мушу констатувати, що за останні 2–3 роки критерії професійності та певних моральних чинників влади дещо знизилися. Я ніколи не підтримував у чистому вигляді так званий квотний принцип. Так, має бути баланс інтересів, особливо коли йдеться про коаліційні складові. Але вимоги до таких критеріїв, як професійність і моральність, вимоги людей на посадах керуватися Конституцією та законом, відстоювати передовсім інтереси держави мають бути першочерговими – незалежно від політичного кольору кандидата на посаду. Але ці критерії, на жаль, часто-густо не витримуються. Це помилка і “помаранчевої” команди, і “антикризовиків”. Ми вже спостерігаємо зниження довіри до влади та якості державного менеджменту. Тому я переконаний, що на сьогодні одне з головних завдань – це пошук і реалізація стратегії національної єдності. Адже тільки це забезпечить високий рівень консолідації влади та зниження суспільного, політичного протистояння  в державі, незворотність демократичного правового розвитку нашої держави. 

Записав Дмитро Стаховський

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся