Приватизация-2013: год масштабных провалов
Приватизация-2013: год масштабных провалов

Приватизация-2013: год масштабных провалов

12:15, 14.01.2014
8 мин.

В 2013 году грандиозные планы по приватизации провалены. Поступления от продажи объектов составляют лишь 1,6 млрд грн – менее 10% от прогнозных 10,9 млрд грн. Основные средства получены от реализации энергопредприятий, причем «в свои руки». Но, несмотря на это, в проекте бюджета на 2014 год поступления от приватизации запланированы еще на большую сумму – 17 млрд грн. Поэтому следует ожидать ускорения приватизации в 2014 году. А с учетом декабрьских украинско-российских договоренностей существует большая вероятность того, что российские инвесторы захотят получить в собственность стратегические объекты Украины. (укр)

Приватизація у 2013 році мала стати одним із потужніших джерел наповнення державного бюджету. Сума надходжень від продажу об’єктів планувалась на рівні 10,9 мільярдів  гривень. Проте, як це вже не раз було, реальність виявилась набагато скромнішою. Минулого року ми так і не побачили обіцяної масштабної приватизації підприємств електроенергетики, які ще знаходяться у державній власності, зокрема, низки обленерго. Залишилася у віртуальності і приватизація Одеського припортового заводу, про продаж якого вже традиційно не один рік заявляє Фонд держмайна і так само традиційно під постійні розмови про ціну газу переносить на кращі часи. Приблизно така ж історія відбувається і ще з одним крупним державним підприємством – «Турбоатомом», який спочатку був занесений у плани-графіки продажу на цей рік, але потім голова ФДМУ Олександр Рябченко заявив, що це підприємство занадто «гарне», аби бути проданим приватним інвесторам. Такі самі перипетії відбувались і навколо можливої продажі «Сумихімпрому», рішення щодо якого уряд ніби прийняв наприкінці минулого року, але от текст постанови оприлюднений поки-що не був…

Таким чином, якщо підсумувати все вище наведене, абсолютно не дивно, що кінцева сума  надходжень від приватизації, за попередніми підрахунками, склала приблизно 1,6 млрд грн - менше 10% від запланованого.

Видео дня

Спромоглись продати

Що ж вдалось продати Фонду держмайна у 2013 році? Виявляється - зовсім небагато об’єктів. Одним із потужних продажів минулого року стала реалізація 60,7% акцій енергогенеруючої компанії «Донбасенерго». Варто зазначити, що, за традиціями останнього часу, в цьому конкурсі приймали участь всього дві компанії, а щасливим переможцем виявилась маловідома і недавно створена компанія «Енергоінвест Холдинг», яка придбала держпакет «Донбасенерго» за 718,9 млн гривень - на 77,9 млн гривень перевищивши стартову ціну. Майже одразу після продажу бізнесмен Ігор Гуменюк заявив, що є мажоритарним акціонером «покупця», проте на ринку існує й інша думка – реальним власником генеруючої компанії є один з найбільших українських енергетичних холдингів. Як вважає низка експертів, затверджені урядом кваліфікаційні вимоги до потенційних учасників конкурсу з продажу «Донбасенерго», зокрема, щодо обсягів виробництва та відпуску електроенергії, призвели до суттєвого обмеження кола учасників, що, зрештою, і відбилось на остаточній ціні.

Ще одна маловідома, створена у 2011 році компанія - «Укрістгаз» стала переможцем конкурсу з продажу 75% акцій «Волиньобленерго». Звичайно ж, ні для кого не було  дивиною, що в цьому, як і в попередньому конкурсі, також приймали участь всього дві компанії. З огляду на це також не дивно, що реалізаційна ціна пакету всього на 6 мільйонів перевищила стартову і склала 462 млн грн.

До речі, ця ж «Укрістгаз» стала щасливим власником ще одного активу - 94,48% акцій найбільшої в Україні теплоелектроцентралі - Харьківської ТЕЦ-5, яку вона придбала за 339,9 млн грн. Як і у вище згаданих конкурсах, у цьому теж мали місце затверджені урядом кваліфікаційні умови, які, за словами експертів, обмежили коло покупців - на виході отримуємо всього двох учасників та реалізаційну ціну, що знову суттєво менше реальної вартості активу.

Відбувся минулого року і масштабний розпродаж десятків держпакетів акцій регіональних газорозподільних та постачальних компаній. Проте через невелику вартість об’єктів та знову ж таки участь у конкурсах лише двох учасників, виручені суми були незначними і ніяк не могли виправити картину з виконанням плану надходжень від приватизації.

Проте, за інформацією деяких джерел, уряд підкорегував в кінці минулого року план надходжень від приватизації, зменшивши його до рівня реально отриманих коштів. Таким чином, з-під удару через невиконання раніше встановленого плану виведено керівництво Фонду держмайна.

І знову грандіозні плани

 

Щодо планів на цей рік, то вони воістину грандіозні. В проекті бюджету на 2014 рік сума надходжень від приватизації складає 17 мільярдів гривень! Правда, за рахунок чого будуть отримані такі кошти, поки ніхто не поспішає конкретизувати. Голова Фонду держмайна говорить про чотири тисячі державних підприємств, продаж яких дозволить не лише виконати, але й перевиконати встановлений план. Але він не уточнює, про які саме об’єкти йде мова. Рябченко також заявляє, що планується завершити у цьому році приватизацію всієї електроенергетики. Проте, одразу ж додає, що все залежатиме від планів уряду...

Рябченко підкреслює, що у ФДМУ немає свого ресурсу, своєї галузі, своїх підприємств, які він може виставити на продаж. «Наша функція - отримати і продати. Уряд давав доручення міністерствам надавати об’єкти на приватизацію, а міністерства не давали, єдине виключення це було Міністерство енергетики та вугільної промисловості, з яким у нас завжди була плідна співпраця. А з усіма іншими було набагато складніше. Нам просто не передавали об’єкти на приватизацію, через це нам не було що продавати. Я не прихильник саме фіскального підходу до приватизації. Сьогодні в Україні є величезна кількість державних підприємств, які необхідно продати, оскільки їх робота на сьогодні не є ефективною. Заяви про те, що все вже розпродано, і немає чого продати, абсолютно не відповідають дійсності. В Україні сьогодні існує чотири тисячі державних підприємств. І цей ресурс є абсолютно об’єктивним», - зазначає голова Фонду держмайна.

За словами Рябченко, уряд встановив на цей рік завдання – скільки і яке міністерство має передати об’єктів на приватизацію в грошовому обсязі. «Загалом, якщо скласти загальну суму по міністерствах, вийде 19 мільярдів гривень. Ця сума трохи більше того, що закладено в бюджеті, який подано до парламенту – там 17 мільярдів», - повідомив він.

Директор економічних програм Фонду Разумкова Василь Юрчишин вважає, що українську приватизацію в 2014 році визначатимуть два фактори. Перший, це - крайня потреба України у фінансових ресурсах. Варто зазначити, що за результатами 2013 року план з надходжень від приватизації абсолютно не був виконаний. Тому слід чекати прискорення приватизації у цьому році. Другий фактор – нещодавні домовленості між президентами України та Росії. «Є велика ймовірність, що за результатами цих домовленостей російські інвестори захочуть вступити в права власності щодо ряду  українських підприємств. Зараз поки зарано говорити про конкретний перелік об’єктів, але вірогідність подібного розвитку ситуації досить висока. Серед можливих напрямків – підприємства енергетики, інфраструктура, порти. Виходячи з усіх цих факторів можна однозначно стверджувати, що кількість приватизованих на кінець 2014 року об’єктів буде на порядок вище, чим у минулому році», - вважає експерт.

На думку народного депутата, члена Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради з питань приватизації Павла Різаненко, від голови Фонду держмайна на сьогодні абсолютно нічого не залежить. «Всі рішення щодо приватизації приймаються в ручному режимі  однією людиною. Тому при плані 10 млрд 900 млн гривень на минулий рік за десять місяців виконання бюджету всього отримано 978 млн гривень. При чому основна частка отримана від продажу одного об’єкту – держпакету «Донбасенерго». Тобто, ніякої приватизації де-факто в 2013 році не відбувалось. На 2014 рік заплановано 17 млрд гривень, і знову ми маємо абсолютно непередбачувану ситуацію щодо виконання закладених показників, оскільки у порівнянні з 2013 роком практично нічого не змінилось. У нас що – стрімко покращився інвестиційний клімат і багато людей вирішили вкладати гроші на перспективу після не підписання Угоди про асоціацію з ЄС? Чи ризики політичні та економічні зменшились? Якщо говорити згідно з логікою, то якихось підстав так оптимістично заявляти, як зараз голова Фонду держмайна заявляє, я не бачу. Що буде реально, які будуть роздавати активи, це абсолютно не залежить від Рябченка, а залежить від Януковича», - підкреслює Різаненко.

Віталій Неборак (УНІАН)

Новости партнеров
загрузка...
Мы используем cookies
Соглашаюсь