Парадокси трубного ринку, або Нові не пропонувати
Парадокси трубного ринку, або Нові не пропонувати

Парадокси трубного ринку, або Нові не пропонувати

09:30, 08.12.2011
15 хв.

У країні створені всі умови, аби старі труби відвоювали частку ринку в нових і були знову використані в своїй початковій якості. В результаті, будь-який інфраструктурний проект можна вважати міною уповільненої дії...

Як відомо, в Україні існує цілий ряд великих виробників сталевих труб різного сортаменту. Українські сталеві труби експортуються в десятки країн світу і користуються непоганим попитом за співвідношення ціна-якість. Але дивна річ, у самій Україні, на фоні спаду виробництва нових труб, небувалого розмаху досяг ринок сталевих труб, що були у вжитку. Хтось скаже, що ці труби йдуть виключно в металобрухт чи в кращому випадку використовуються в якості паль або конструкційного профілю в будівництві. Однак, навіть поверхневе знайомство з пропозиціями на вторинному ринку не залишає сумнівів у тому, що старими трубами у нас підміняються нові. Тобто, пролежавши роки в землі або прослуживши з десяток років у наземних трубопроводах, труби не йдуть з ринку, а повертаються на нього у своїй початковій якості. У результаті створюється порочне коло, в якому труби, що вийшли з ладу, замінюють не на нові, здатні прослужити років 20, а на менш старі, які почнуть текти вже через кілька років. Таким чином, часовий проміжок між перекладанням труб скорочується до мінімуму, а доходи всіляких любителів «відкатів і розпилів» збільшуються до максимуму.

Вживана труба в асортименті

Для початку розберемося з джерелами наповнення ринку вживаних труб, умовно назвемо його вторинним ринком. Ось кілька прикладів: у жовтні цього року стало відомо, що в Харківській області зловмисники практично повністю зняли труби, які з`єднували Темнівську виправну колонію і Безлюдівські очисні споруди. Загальна протяжність трубопроводу становила близько 13 кілометрів. Вкрадені трубопроводи допомогли злочинцям збагатитися на 8 мільйонів гривень. Найстрашніше в тому, що стоки, які повинні були текти цими трубами, потрапляли в річку Уди.

Відео дня

Тільки в Криму за останні 20 років демонтовано 360 км систем меліорації, з них законно демонтовано лише 50 км., решту викопали і продовжують викопувати незаконно. При цьому міліція й прокуратура в даному питанні бездіяльні. Про це в жовтні поточного року заявляв голова Постійної комісії ВР АРК із земельних, аграрних питань, екології і місцевого самоврядування Микола Янакі. "Ми відправили запити в прокуратуру АРК. Нам прийшла відповідь, що протягом року не порушували кримінальні справи за фактами відчуження або розкрадання зрошувальних систем", - констатував М.Янакі.

При цьому міністр аграрної політики і продовольства АРК Валерій Кравець зазначає, що 90% викопаних труб - це придатні системи. Щоб відновити зрошувальну систему півострова, знадобиться близько 700 мільйонів гривень.

«У Луганській області йде просто розкрадання труб. І це не тільки наша проблема. Це загальна проблема комунальних служб», - зазначав на початку 2011 року директор ПП «Луганьбудсервіс» Віктор Наріжний.

У Снігурівському районі Миколаївської області місцеві правоохоронці затримали двох чоловіків 47 і 48 років, які крали труби за допомогою екскаватора газозварювального обладнання. Подібних випадків щорічно фіксують десятки, логічно припустити, що це тільки верхівка айсберга. Про це яскраво свідчить вторинний ринок.

Будь-хто може ввести у пошуковик слова «продаж, труби вживані, Україна» та отримати ось такий результат: "Труби, що були у вжитку. Можливий експорт. Ми займаємося демонтажем трубопроводів, які перебувають у землі, що раніше використовувались для зрошення полів. Ми можемо запропонувати сталеві труби, що були у вжитку, діаметром від 219 до 1220 мм з товщиною стінки від 4 до 12 мм. Пропонуємо труби вживані діаметром від 159 до 1220 мм з різними стінками, зі складу та під замовлення. Підприємство також здійснює експорт труб вживаних у країни Євросоюзу, зокрема до Австрії».

І так далі, і тому подібне. Загалом, оголошень, в яких значаться «труби демонтовані, вживані, лежані, реставровані в асортименті» більше сотні, як і фірм, які на цьому ринку працюють. І це тільки ті, хто вийшов на простори інтернету, тобто люди мають усі необхідні документи на свій товар, а скільки тих хто працює локально і поки не готовий світитися?

Кожна десята труба - під питанням

Немає сумнівів, що такий широкий спектр пропозицій міг бути сформований тільки не менш широким попитом. Скільки ж труб реалізується на трубному секонд-хенді? Автор звертався з цим питанням до провідних металотрейдерів України і профільних аналітиків, але скрізь отримував одну і ту ж відповідь: ми такої статистики не ведемо. Навіть в «Укрпромзовнішекспертизі» - провідній державній експертно-аналітичній структурі у сфері промислових ринків, прояснити ситуацію з ринком вживаних труб не змогли. Тим не менше, спробуємо хоча б приблизно оцінити цей ринок за непрямими ознаками. Наприклад, у російських аналітичних виданнях можна зустріти оцінку ринку вживаних труб, засновану на кількості труб, що підлягають заміні протягом року.

Спробуємо накласти цю схему на український ринок. За останні 5 років в Україні щорічно замінювали не більше 500 км труб, що знаходяться на балансі підприємств комунальної теплоенергетики України. Переведемо кілометри в тонни і отримаємо близько 40-50 тисяч тонн труб на рік. Додамо до цього не менше 30 тис. тонн труб щорічно демонтованих (офіційно і неофіційно) з промислових об`єктів і отримаємо загальну цифру приблизно в 70 тис. тонн на рік. Якщо врахувати, що з початком кризи споживання труб в Україні почало скорочуватися, то за останні 5 років середньорічний показник продажів сталевих безшовних і електрозварювальних труб в країні складає приблизно 600 тис. тонн. Зіставивши щорічні надходження на ринок труб вживаних і нових, можна говорити про те, що не менше 10% труб, які щорічно реалізуються в Україні, вже були у вжитку.

Поза зоною відповідальності

Але хто ж відповідає за якість труб, що використовуються під час ремонту старих і прокладання нових трубопроводів? Отримати відповідь на це питання виявилося досить проблематично. У прес-службі Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України УНІАН відповіли, що питаннями санації каналізаційних і водопровідних труб у сфері ЖКГ займаються комунальні підприємства, які знаходяться в підпорядкуванні у місцевої влади. «Комунальні підприємства вирішують де і які труби варто замінити, проводять тендери на виконання відповідних робіт. Міністерство у ці питання не втручається, бо ними зайняті самостійні господарюючі суб`єкти», - уточнили в Мінрегіонбуді.

Прояснити ситуацію могли б у Всеукраїнській асоціації приватних інвесторів ЖКГ, більше відомій як ВАПІ. Однак там, не вдаючись у зайві пояснення, категорично відмовилися від коментарів. Можливі два варіанти: або у експертів ВАПІ не знайшлося часу спростувати «журналістські домисли», або відповідь вимагала визнати, що подекуди, в окремо взятих випадках, вживані труби все ж кладуть. Сам по собі такий факт ще ні про що не говорив би, якби не одне важливе «але», в тендерах на закупівлю труб для комунікацій ЖКГ значаться виключно нові труби і саме такі труби згідно з документами використовуються під час прокладання комунальних систем тепло- та водопостачання, а так само каналізаційних мереж.

Після спілкування ще з кількома експертами в галузі ЖКГ, стало остаточно зрозуміло: проблема вторинного використання б/ у труб нікого особливо не цікавить.

Зокрема, заступник генерального директора ДП «Агентство розвитку ЖКГ» Андрій Цибулько зазначив, що ситуація з розподілом відповідальності в українському ЖКГ вельми заплутана. «Часто у нас теплокомуненерго не відповідає навіть за тепломережі, в результаті дуже важко знайти крайнього», - зазначив експерт.

Він також вважає, що в ідеалі за контроль якості матеріалів у ЖКГ могли б відповідати керуючі компанії. Добре, звернемося в таку компанію. Технічний консультант керуючої компанії «Комунальні системи України» Анатолій Федоренко в коментарі УНІАН заявив, що не вважає використання вживаних труб в ЖКГ серйозною проблемою. «Я не думаю, що це системна проблема. Якщо розглядати труби вживані і звідки вони можуть взятися, то в основному це труби діаметром більше 500 мм, які використовують у магістральних трубопроводах. А в містах використання труб діаметром більше 500 мм дуже велика рідкість. Тобто для міста 50-тисячника 500-та труба - це труба головного водоводу і все», - підкреслив А.Федоренко.

Водночас, він визнав, що для вирішення локальних проблем труби вживані дійсно використовуються. «Такі труби коштують дешевше і застосовуються як конструкційний профіль або паль», - додав А.Федоренко.

Чесні продавці

Однак нагадаємо вищенаведені витяги з пропозицій торговців вживаними трубами. По-перше, асортимент там цілком презентабельний і не обмежується трубами з перетином 500 мм і вище, а починається від труб діаметром 159 мм і до 2020 мм включно. А по-друге, там занадто багато уваги приділяється таким характеристикам, які абсолютно зайві у випадку застосування вживаних труб у якості конструкційного профілю. Ось що пише на своєму сайті один із учасників ринку вживаних труб: «... Перевага вживаних труб, а також відновленої труби це, перш за все їх ціна, яка значно відрізняється від ціни на нову трубу. Ви запитаєте, а як же якісний показник і термін служби такої труби? Значна частина конструкцій з труби демонтуються раніше вичерпання свого терміну служби, тому є придатними до вторинного використання». Якщо і після цього у когось залишаються сумніви в цільовому призначенні  /у труб, то доповнимо цитату такими твердженнями: «... Якщо труба не почала сильно піддаватись корозії протягом перших років експлуатації, дуже багато шансів, що вона прослужить ще довго. Сучасні дослідження показують, що сталь, яка випускалась 20-30 років тому, щодо корозійностійкої була кращою за нинішню! Однак, із застосуванням вживаної труби  варто бути обережним. Трубу з-під нафти не варто сподіватися застосувати під питну воду».

Ось такі справи, покупця заздалегідь попереджають, що з вживаними трубами варто поводитися акуратно і не втрачати почуття міри. Залишимо твердження про якість вживаних труб на совісті автора вищенаведеного тексту, але віддамо належне його відкритості й бажанню розставити всі крапки над «і».

Висновок напрошується невтішний: про факти використання вживаних труб під виглядом нових не говорять не тому що їх немає, а тому, що ніхто не займається їх виявленням. Способів видати стару трубу за нову маса. Існують спеціалізовані бази, де відновлюють труби. На цих же базах є обладнання для маркування труб. Поставити на відреставровану трубу випуску 1980-х років клеймо з датою виготовлення 2001-й або 2003-й рік і видати її не за стару, а за лежану, немає ніяких проблем. А те що труба, якій 30 років не відповідає жодним технічним регламентам це справа десята. При цьому варто нагадати, що на балансі підприємств комунальної електротеплоенергетики України знаходиться 34,6 тис. км у двотрубному обчисленні магістральних, розгалужених і розподільчих теплових мереж діаметром від 50 до 800 мм. Загальне зношення теплових мереж становить близько 70%. Ці цифри свідчать про те наскільки великий потенціал українського ринку уживаних труб, як з точки зору його наповнюваності, так і з точки зору обсягів реалізації.

Вживана труба - знахідка для корупціонера

Як зазначив у коментарі УНІАН директор аналітично-дослідницького центру «Інститут міста» Олександр Сергієнко, специфіка всіх будівельних робіт, які приховані в землі (укладання фундаменту, комунікацій) полягає в тому, що перевірити їх якість вкрай проблематично. «Як правило, після укладання водопровідних або каналізаційних труб перевіряється працездатність даної системи. Однак і старі труби цілком можуть пройти випробування, тому перевіряти які саме труби поклали в землю навряд чи хтось стане. Старі труби можуть прослужити і 5, і 10 років, до першого пориву і лише в процесі ремонтних робіт стане зрозуміло, що ці труби вже в момент укладання не були новими. Найсумніше, що контроль за цими роботами лежить повністю на совісті виконавця і замовника, які часто зацікавлені у формуванні різних корупційних схем з освоєння бюджетних грошей»- вважає експерт.

Екс-міністр ЖКГ України Олексій Кучеренко у коментарі УНІАН припустив, що випадки використання вживаних труб під виглядом нових під час будівництва об`єктів ЖКГ цілком можуть отримати масштабний характер. «У сьогоднішній ситуації це абсолютно реалістична картина. У першу чергу, тому, що сьогодні система контролю в ЖКГ повністю ослаблена. На будь-яких держзакупівлях чиновники намагаються правдами і неправдами заробити гроші. Що стосується використання вживаних труб під виглядом нових, то я хочу нагадати, що в 2006 році подібний факт мав місце в газотранспортній галузі. Коли в 2006 році до влади прийшов уряд Януковича, розпочали перевірку «Нафтогазу», який до цього очолював Івченко. Так от, я дуже добре пам`ятаю, як на одному із засідань Кабміну, пан Бойко доповідав про те, що перше, що вони виявили - це те, що старі труби та запірну арматуру купили і уклали під виглядом нових. Все це я кажу до того що таке ноу-хау в Україні давно вже існує і використовується воно переважно там, де щось заривається під землю і неможливо проконтролювати. Тому я цілком допускаю, що практика використання старих труб під виглядом нових цілком може мати поширення в Україні в тому числі і в сфері ЖКГ», - сказав О.Кучеренко.

Нагадаємо, що в 2006 році Генпрокуратура порушила кримінальну справу за фактом зловживань службовим становищем Олексієм Івченком на посаді голови "Нафтогазу", у тому числі і під час будівництва газопроводів.

На жаль, факти притягнення до кримінальної відповідальності корумпованих чиновників в Україні вкрай рідкісні. І це на тлі того, що технічних перешкод для використання вживаних труб у будівництві нових трубопроводів, практично немає.

Зовнішній фактор

Те, що кругообіг вживаних труб завдає величезної шкоди державній скарбниці сумніву не підлягає. Через старі труби бюджетні гроші витікають, як вода в пісок. Але є і ще один неприємний момент - в пропозиціях з продажу вживаних труб в якості опції нерідко зустрічаються приписки (можливий експорт). Це означає, що точно так само, як і всередині країни, вживані труби цілком можуть видаватися за нові недобросовісними експортерами або їх зарубіжними партнерами. Що це дає в перспективі, здогадатися легко - старі труби можуть серйозно підмочити репутацію українських трубників, як виробників якісної продукції.

І приклади такого експорту вже є. У 2007-2010 рр.. у Дніпропетровській області використовуючи підроблені документи і корумповані зв`язки, зловмисники вивозили вживані труби до Російської Федерації, видаючи їх за нові.

На цьому фоні дивно виглядає позиція галузевого об`єднання «Укртрубопром», яке за ідеєю мало б перейматися контролем за вторинним ринком труб, що явно несе загрозу ринку первинному. На дворі друга хвиля кризи, обсяги виробництва скорочуються, а в «Укртрубопрому» заявляють, що на галузевих нарадах трубні підприємства такої проблеми, як ринок вживаних труб, не ставлять.

При цьому в об`єднанні визнали, що хоча статистики продажів на ринку вживаних труб в «Укртрубопрому» і нема, але в останні роки розвивається цей ринок дуже інтенсивно.

Одним словом, справа - труба...

Петро Черних (УНІАН)

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся