БТІ в очікуванні реформування: за місце у черзі просили $1 тисячу

Поки нова система не введена у дію, учасники ринку не беруться прогнозувати жодних покращень в оформленні прав на нерухомість. У те, що нововведення спростять і здешевлять процедуру, вірять лише одиниці. Особливо якщо припустити, що тяганина і корупція "прилипнуть" до нової служби так само, як до БТІ...

Законодавці вирішили: реформа системи реєстрації прав на нерухомість відкладається на рік. З 1 січня 2013 року цю сферу очолить нова структура - Державна реєстраційна служба України (Укрдержреєстр), яка працює при Міністерстві юстиції. А до того часу, як і раніше, цю функцію продовжить виконувати бюро технічної інвентаризації (БТІ).

Заробітки у "перехідний період"

Якщо сьогодні рієлтори і покупці квартир зітхнули з полегшенням - оформлення угод з нерухомістю цілий рік проходитиме за звичною схемою, то ще два тижні тому оголошення про плановані нововведення з 1 січня 2012 року викликало у них паніку. Ринку нерухомості передрікали хаос і заморожування. Експерти плутали народ: одні радили завершувати угоди до Нового року, а інші навпаки - відкласти до весни. Олії у вогонь підлили чутки про те, що київське БТІ з 15 грудня не прийматиме документи на реєстрацію. Тоді коло бюро утворилися кілометрові черги охочих до нововведень усе оформити, а новоприбулим привласнювався порядковий номер. Як повелося, заповзятливі ділки з когорти так званих навколоБТІшних консультантів не забули цим скористатися, поставивши на потік продаж номерів. За даними рієлторів, за "терміновість" доводилося викладати від 50 до 1 тис. дол. за місце, наближене до заповітного віконця. 

"Певна категорія людей на цьому дуже непогано заробила. Один талончик (на місце у черзі - ред.) в київському БТІ оцінювали у тисячу доларів, а іноді й вище", - розповів президент Союзу фахівців з нерухомого майна України Олександр Рубанов.

Проте, з інформацією про продовження перехідного періоду в реформі системи реєстрації прав на нерухомість хвилювання вляглися, і робота увійшла до звичайного русла. 

"Безумовно, це позитивний сигнал для ринку. І це вже спостерігається конкретно у бюро технічної інвентаризації. Якщо до ухвалення цього рішення черги в сотнях обчислювалися - три-чотири, то на сьогодні там абсолютно нормальна, спокійна ситуація", - сказав О.Рубанов.

Оформлення по-БТІшному

Хоча чинна система оформлення документів у БТІ важкодоступна для розуміння обивателів, зате зрозуміла численним посередникам-консультантам, які заробляють на цій справі, у яких в бюро "усе схоплено". Уникнення марної трати часу в чергах і бюрократичної тяганини в таких компаніях оцінюють у декілька тисяч гривень. Самостійно здати і зареєструвати документи на квартиру у БТІ можна десь за 500 грн., а уся процедура займе півтора-два місяці. Сьогодні бюро продовжують виконувати свої функції.

Як пояснив керуючий директор компанії з нерухомості ARPA Real Estate Михайло Артюхов, під час купівлі квартири на вторинному ринку продавець двічі відвідує БТІ, щоб спочатку здати документи, а потім отримати витяг з Реєстру прав власності на нерухоме майно разом з техпаспортом на квартиру (вартість - близько 250 грн., термін - від 2 тижнів до місяця). Потім у нотаріуса завіряється договір купівлі-продажу (вартість близько 1 тис. грн.), тепер уже покупець зі своїми документами двічі навідується у БТІ, щоб зареєструвати право на своє житло (близько 250 грн., займає 2-3 тижні), і прописатися в квартирі.

Реєстрація по-новому

Як здійснюватиметься державна реєстрація прав на нерухомість з 1 січня 2013 року, поки можна тільки здогадуватися. Проте, відсутність роз'яснень з боку Мін’юсту з цього приводу вже викликало розмови про можливість усіляких маніпуляцій і зловживань.

У самому "Укрдержреєстрі" річне відтермінування називають перехідним періодом. Передбачається, що нова служба укомплектує штат реєстраторів, навчить їх, визначиться з приміщенням, у якому розташовуватиметься її головний офіс у столиці і регіонах. Також мають бути розроблені внутрішні документи - інструкція, порядок або методика, де розпишують механізми, роботи з реєстрами. Для цього і було прийнято "політичне" рішення про перенесення введення в дію планованих змін. 

У кінці листопада служба обіцяла, що до 15 грудня завершиться конкурс на відбір реєстраторів у регіональних відділеннях, до речі, на ці посади активно запрошували реєстраторів БТІ (до того моменту були створені 583 реєстраційних служби, у яких працюватимуть по 2-3 реєстратори на район). Також до цього терміну планувалося оприлюднити на сайті відомства адреси центрального і регіональних відділень. Проте, на сьогодні відомо лише, що реєстратори пройшли тренінги. Наскільки просунулася інша робота, у службі не уточнили.

Як зазначила заступник голови "Укрдержреєстру" Ірина Кухаренко, наступного року на діяльність відомства з держбюджету передбачено виділити 21 млн. грн. Мабуть, за ці кошти і проводитиметься підготовча робота.

Раніше голова "Укрдержреєстру" Леонід Єфименко пояснював особливості нової системи таким чином: щоб зареєструвати право власності на квартиру, куплену на вторинному ринку, продавець і покупець завіряють у нотаріуса договір купівлі-продажу (потрібний також техпаспорт на квартиру, отриманий у БТІ). Після цього право власності на квартиру реєструється у державного реєстратора. За реєстрацію  покупець нерухомості сплачує держмито у розмірі 119 грн., а також   вносить плату за витяг з реєстру (вартість поки невідома).

У юридичній фірмі "Бейкер і Макензі" зазначають, що, згідно з новою системою, термін держреєстрації прав на нерухомість не повинен перевищувати 14 днів, а реєстрації іпотеки - 1 робочий день. При цьому, якщо реєстрація прав на нерухомість проводиться уперше, кожному об'єкту нерухомості автоматично привласнюватиметься індивідуальний номер.

Плюси і мінуси

Основний позитив в створенні "Укрдержреєстру" експерти вбачають в тому, що замість декількох розрізнених реєстрів прав на нерухомість, обтяження, а головне - прав на землю буде створений єдиний Державний реєстр прав на нерухоме майно, відповідно і реєстрація цих прав проводитиметься в одному місці. А за БТІ залишиться тільки функція проведення технічної інвентаризації.

Між тим учасники ринку допускають можливість втрати даних під час роботи з реєстрами. Так, Л.Єфименко вважає, що немає сенсу передавати дані з чинних реєстрів в один реєстр, оскільки "ті реєстри, які на сьогодні функціонують, вони так і функціонуватимуть. Але доступ до інформації матиме державний реєстратор... Уся інформація, яка міститься сьогодні в нині чинних реєстрах, буде збережена, вона стане складником єдиного реєстру, який створюється".

Юристи акцентують увагу на тому, що виписки з реєстру зможуть отримувати обмежене коло осіб, зокрема, власник нерухомого майна, його правонаступники або спадкоємці. А нотаріуси і банки зможуть користуватися інформацією з реєстру згідно з порядком доступу до неї, який встановить Мін’юст.

За словами експерта Всеукраїнської асоціації БТІ Дмитра Павленка, за новою системою право власності на об'єкт нерухомості виникатиме з моменту реєстрації прав на неї (тоді як сьогодні - з моменту укладення угоди).

Поки нова система не введена в дію, учасники ринку не беруться прогнозувати жодних поліпшень в оформленні прав на нерухомість. У те, що вона спростить і здешевить процедуру, вірить тільки дехто. Особливо якщо припустити, що всюдисуща тяганина і корупція "прилипнуть" до служби так само, як до БТІ. Проте, є і оптимісти, які вважають, що зведення усіх реєстрів під один "дах" дасть можливість Мін’юсту автоматизувати схему реєстрації прав на нерухомість, зробити її швидшою і дешевшою.

Тетяна Акімова (УНІАН)

УНІАН в Google News