Подорожчання бензину неминуче?
Подорожчання бензину неминуче?

Подорожчання бензину неминуче?

11:00, 07.03.2012
11 хв.

Внутрішній ринок нафтопродуктів напередодні підвищення цін. Цим лякають автомобілістів вже не перший місяць. Найчастіше називаються кілька причин подорожчання бензину - ситуація на зовнішньому ринку, сезонний фактор і зупинка Лисичанського НПЗ. Але ще про одну складову, яка впливає на події, згадують набагато рідше...

Внутрішній ринок нафтопродуктів напередодні підвищення цін. Цим лякають автомобілістів вже не перший місяць. Найчастіше називають кілька причин подорожчання бензину - ситуація на зовнішньому ринку, сезонний фактор і зупинка Лисичанського НПЗ. Але ще про одну складову, яка впливає на події, згадують набагато рідше - вибори. Як відомо, в період активізації цього процесу влада, як правило, вводить жорсткий моніторинг цін на все і вся, щоб уникнути псування нервів електорату (додамо невизначеність із ціною газу, невідомий, але передбачуваний коефіцієнт вже закладається у вартість, наприклад, продуктів харчування, хімії, кормів та ін.). Бізнес намагається напередодні пресингу дотягнути ціни до легкотравних, причому для нього, з посиланням на економічну доцільність. А вже після можна з владою домовитися. У нас це підноситься у вигляді тимчасових мораторіїв, які документально оформляються двома сторонами - приватниками і урядом. Але керувати ринком в ручному режимі неможливо, тому ціни знову відпускають і вони до чергового свята або сезону добираються до пікових позначок. І так з року в рік. Причому всі меморандуми й угоди ніколи не враховують думку споживача, йому залишають можливість порадіти, що, наприклад, А-95 більше й так непідйомної ціни дорожчати поки не буде.

Зовнішні передумови - провокація?

Отже, по порядку. У 2011 році після стрімкого падіння в особливо кризові 2008-2010 рр. відбувся відчутний стрибок цін на нафту на світових ринках, її вартість перевищила психологічну позначку в 100 доларів за барель. Така ж тенденція спостерігається і на початку цього року. В цілому, ситуація неоднозначна - через гальмування розвитку найбільших економік світу - США, КНР, ЄС, а також скорочення поставок сирої нафти на тлі ситуації на Близькому Сході спостерігається падіння попиту. Інтриги додає й іранське питання. Тобто, передумови для зростання вартості «чорного золота» є. Хоча, стабілізація політичної ситуації в Лівії, Сирії та Єгипті може збільшити пропозицію, але можливість рецесії економіки в глобальному масштабі всі здешевлення вбиває на корені. До того ж, Росія з 1 березня збільшила експортне мито на нафту на 4,4%, або на 17,5 долара - до 411,2 долара за тонну з 393,7 долара за тонну в лютому. А російська сировина - основа для вітчизняних НПЗ. Причому російський бюджет на 2012 рік розраховувався, виходячи з прогнозної ціни бареля нафти Urals в 100 доларів, а вона вже перевищила цю позначку.

Відео дня

Внутрішній ринок уже на це відреагував: з 27 лютого по 5 березня середні по Україні великогуртові ціни на нафтопродукти збільшилися на 1,2-3,3% (в середньому на 2,2%). За даними моніторингу консалтингової групи «А-95», ціни на бензин А-80 збільшилися на 2,0%, або на 240 грн./тонна - до 12 370 грн./тонна; на бензин А-92 - на 3,3 %, або 390 грн./тонна - до 12 420 грн./тонна; на бензин А-95 - на 2,2%, або на 280 грн./тонна - до 13 000 грн./тонна; на дизельне пальне - на 1,2%, або на 120 грн./тонна - до 10 650 грн./тонна.

А це означає, що протягом двох тижнів ідентичне підвищення ви побачите на бордах АЗС.

Внутрішні проблеми - головний стимул зростання...

Варто нагадати важливий факт, який прозоро свідчить про підвищення вартості бензину на перспективу. Експертно-аналітична група з питань стабільного функціонування ринку нафти 29 лютого підвищила на першу декаду березня верхню межу цінового коридору на бензин і дизпальне на 10 коп./літр. Причому в поясненні відомство зазначає, що «зміна цінового коридору викликана зростанням цін на нафту на світових ринках, а також сезонним зростанням попиту на нафтопродукти на початку весни».

У той же час, виробники і нафтотрейдери констатували, що прийняте рішення має тимчасовий характер, і домовилися на наступному засіданні експертно-аналітичної групи переглянути ціну на паливо на другу декаду березня, в залежності, знову таки, від цінових тенденцій на світовому ринку нафти.

*** 17 лютого учасники ЕАГ підтримали пропозицію міністра енергетики та вугільної промисловості Юрія Бойка про дотримання раніше встановленого цінового коридору на бензин і дизельне пальне до кінця лютого ц.р.

«З огляду на те, що в січні ціна нафти становила 110 дол. (за барель - ред.), а в лютому - 119 доларів, за власними підрахунками, подорожчання нафтопродуктів протягом березня може досягати 4%. Отже, для бензину А-95 вона становитиме 10,66 грн. (подорожчання на 41 копійку), для А-95 Євро класу 2 - 11,07 грн., а для А-95 Євро класу 1 - 11,80 грн. Однак хочу зазначити, що це прогнозовано виключно з економічних міркувань зростання ціни впродовж березня цього року», - пояснив заступник директора науково-технічного центру «Психея» Геннадій Рябцев.

Водночас, за його словами, нафтотрейдери навряд чи підуть на таке підвищення цін на бензин. «Будь-яке підвищення цін призведе до зменшення попиту на нафтопродукти. Тобто, зараз можна спостерігати, що споживач дійшов до критичної межі обвалу попиту. В середньому в листопаді-грудні минулого року скорочення попиту досягало в Києві 20%, в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Якщо порівняти 2011 рік з кризовим 2008-м, то попит скоротився більш ніж на 20% у Київській та Донецькій областях, а це провідні регіони з точки зору споживання, і на 40% для цілого ряду областей, менш привабливих для трейдерів, наприклад, таких як Кіровоградська, Рівненська області. Це означає, що таке підвищення вплине суттєво на доходи трейдерів, тому вони будуть намагатися не піднімати ціни і працювати за рахунок «оптимізації» якості та збільшення обігу нафтопродуктів», - вважає Г.Рябцев.

А тепер поговоримо про Лисичанський НПЗ, зупинку якого 1 березня пов`язують зі зростанням цін на АЗС. Директор rонсалтингової групи "А-95" Сергій Куюн вважає, що це «подія» не буде мати ніяких негативних наслідків для ринку нафтопродуктів, оскільки частка лисичанського палива на ринку України вже давно не є істотною. За його словами, з травня 2011 р. більшість нафтопродуктів, що виробляли на Лисичанському НПЗ, аж до 90%, відправляли до Росії. Та частка ринку, яка раніше належала заводу, була заміщена паливом інших виробників, зокрема, закордонних. Крім того, цьому процесу сприяла сама дочірня компанія ТНК-ВР в Україні «ТНК-ВР Коммерс». За підсумками 2011 р. ця структура стала одним з найбільших імпортерів палива і залишиться такою в поточному році.

За даними «А-95», в 2012 р. компанія уклала великий контракт на поставку палива з компанією «Орлен Летува» (Литва) і має в розпорядженні великий обсяг давальницьких нафтопродуктів, вироблених з ресурсів ТНК-ВР на білоруських НПЗ у Мозирі та Новополоцьку .

«З травня 2011 р. частка лисичанських нафтопродуктів становила в середньому 80 тис. тонн, або 10% українського ринку. Сьогодні цей обсяг компанія поступово заміщає паливом литовського, білоруського та російського виробництва і, в разі потреби, зможе збільшити поставки в рази», - зазначив С.Куюн. На його думку, побоювань щодо ресурсної недостатності на ринку нафтопродуктів сьогодні не існує.

Основними ж причинами зупинки заводу експерти «А-95» вважають відсутність спрямованої інвестиційної політики і вкрай недостатні вкладення, що в кінцевому підсумку призвело до збитковості НПЗ.

«Після кризи 2008-2009 рр. для нафтопереробників у всьому світі настали важкі часи, виживає лише той, хто побудував високотехнологічні виробництва з великою глибиною переробки і високою якістю продукції. На жаль, власники українських НПЗ, що приватизували їх буквально за копійки, цього не зробили, хоча мали для цього всі можливості», - підкреслює С.Куюн, відзначаючи при цьому, що нафтовим компаніям вигідніше продавати нафту, ніж нафтопродукти.

«Російські нафтові компанії активно інвестують в російські та європейські НПЗ, але синхронно уникають великих вкладень в Україну. Все питання в тому, є це наслідком внутрішнього інвестклімату або цілеспрямованою політикою росіян щодо України», - зазначив директор консалтингової групи "А-95".

На підтвердження сказаного експерт наводить дані про прибутки російських нафтових компаній, представлених в Україні: ТНК-ВР за підсумками 2011 р. виплатить своїм акціонерам 7,4 млрд. дол., прибуток ВАТ «Лукойл» за 9 місяців 2011 р. - 9,03 млрд. дол. Водночас, модернізація їхніх українських активів вимагає максимум 1,5 млрд. дол. на найближчі 5 років. Проте ТНК-ВР, зокрема, раніше планувала протягом 5 років направити в Лисичанськ 250 млн. дол.

Негативними факторами для роботи українських НПЗ в «А-95» називають засилля контрабанди і фальсифікованих нафтопродуктів на ринку, що особливо актуально в прикордонних регіонах, де в основному поширювалося паливо Лисичанського НПЗ.

«Тема контрабанди та фальсифікату піднімалася неодноразово, проте держава не тільки не відновила контроль якості на АЗС, а й у черговий раз продовжила дію старих стандартів якості нафтопродуктів. Це відкриває шлях низькоякісним нафтопродуктів на український ринок і тим самим знову створює недобросовісну конкуренцію палива українського виробництва», - вважають експерти консалтингової групи "А-95".

А прем`єр-міністр Микола Азаров вважає взагалі невигідною переробку російської нафти на українських нафтопереробних заводах за нинішньої вивізного мита на нафту з РФ.

«Ось скажіть, якщо росіяни зараз експортне мито на нафту беруть приблизно 500 з гаком доларів на тонні, та сама нафта коштує десь 620 приблизно, плюс податки і транспорт. У що обійдеться цей бензин після його переробки на нашому заводі. Він буде дорожчим, ніж завезений із Білорусі, Литви і т.д.», - підкреслює прем`єр.

Теза яскрава, ну а далі що?

*** В Україні є шість нафтопереробних заводів загальною потужністю переробки 51,11 млн. тонн нафти на рік. Постачання нафтової сировини (нафта, газовий конденсат і вакуумний газойль) на українські НПЗ, за оперативними даними, в 2011 році скоротилися на 16,1%, в порівнянні з 2010 роком, до 9,255 млн. тонн. У 2011 році українські НПЗ переробили 9,049 млн. тонн нафтової сировини, що на 18,4% менше, ніж за 2010 рік.

А тепер щодо зниження податкового пресингу нафтопереробників. На цей крок, який міг би збити ціни на бензин, уряд не піде. З урахуванням невизначеності в газовому питанні і практичного заморожування «співпраці» з Міжнародним валютним фондом питання наповнення державної скарбниці стоїть на першому місці.

Як відомо, в квітні п. р. Верховна Рада знизила акцизи на бензини моторні на 50 євро/тонна, на дизпальне - на 30 євро/тонна, а в липні продовжила дію цієї норми до 1 вересня. За даними Міністерства фінансів, втрати від такого нововведення в період тимчасового зниження акцизів склали 0,7 млрд. грн. І то тільки завдяки додаткового збору ПДВ, інакше «проліт» склав би 1,1 млрд. грн. Між тим, зниження ставок акцизного збору дозволило утримати ціни на нафтопродукти і не допустити зростання інфляції. Ось вам і палка з двома кінцями...

Так що готуйтеся автолюбителі: задоволення «апетиту» вашого залізного коня обійдеться вам недешево. Але, народжений їздити, ходити не буде...

P.S. Якось під`їжджала на попутці. Водій всю дорогу нарікала, що ціни на бензин стали занадто важким тягарем для українців - тепер задумаєшся, чи варто їхати на фазенду. Розповів, як скаржився на проблему своєму «хазяїну». Але той, на його подив, відреагував своєрідно - так нехай хоч по 15 гривень буде літр, мені все одно, а от заторів стане менше... Здається, так само думають і наші «господарі»...

Олена Бистрицька (УНІАН)

завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся