Український зерновий експорт надіється на "царицю полів"

Рекордна осіння засуха не дала посівам достатньої для проростання вологи, згодом - різке зниження температури і вимерзання посівів... На виході країна розраховує на «середній» за мірками останніх років урожай зерна.

Осінь і зима 2011-2012 років стали справжнім випробуванням для аграрного сектора країни і тестом на виживання для сільськогосподарських виробників. Рекордна осіння засуха, яка не дала посівам достатньої для проростання вологи, а потім різке зниження температури і вимерзання посівів. На виході країна розраховує на «середній» за мірками останніх років урожай зерна. Напередодні весняної посівної кампанії профільне міністерство і аналітики підраховують збитки і будують плани на наступний маркетинговий рік.

Підрахунок втрат

Підгрунтя для врожаю 2012 року було непоганим – аграрії посіяли озимі зернові культури на площі 8,1 млн. га, з них озима пшениця зайняла 6,6 млн. га, озимий ячмінь – 1,2 млн. га і озиме жито – 340 тис. га. Ще близько 1 млн. га становили посіви озимого рапсу, зерно якого має незмінний попит на зовнішніх ринках. Але вже восени, коли впродовж майже трьох місяців на більшій частині України не випало ні краплі опадів, стало зрозуміло, що частина посівів не зійде. Згодом ситуацію погіршили морози, яких і без того слабкі посіви не витримали.

Аграрії, аналітики та уряд вже оцінюють масштаб втрат. На сьогодні Міністерство аграрної політики і продовольства України оцінює загальну площу пересівання озимих культур у 3,5 млн. га, зокрема 3 млн. га озимих зернових і ще 0,5 млн. га озимого рапсу. Найбільше постраждали південь і схід України – Крим, Херсонська, Миколаївська, Запорізька, Дніпропетровська і Харківська області, де загибель посівів деяких культур досягала 70-100%. Проте Гідрометцентр України допускає збільшення площі пересівання до 4 млн. га у разі «стрімкої» весни і різкого підвищення температур.

Уже зараз аналітики оцінюють збитки сільгоспвиробників через загибель 3,5 млн. га озимих культур у значну суму на рівні 4 млрд. грн. Крім того, за їхніми підрахунками, пересівання цієї площі озимих обійдеться аграріям у 7 млрд. грн. Для часткової компенсації збитків через втрату озимих уряд планує виділити аграріям 300 млн. грн. «Сьогодні на нараді під головуванням першого віце-прем'єр-міністра було ухвалено рішення виділити 300 млн. грн. на компенсацію тим регіонам і тим підприємствам, яким потрібно провести роботи з пересівання озимих», – повідомив міністр аграрної політики і продовольства Микола Присяжнюк. Компенсацію виділятимуть тільки на зернові культури. На думку відомства, не всі аграрії подадуть документи на компенсацію, а сума допомоги може становити близько 120 грн. на 1 га посівів.

Старший аналітик Dragon Capital Тамара Левченко вважає, що виділена на даному етапі урядом сума коштів на пересівання є мізерною і становить лише 4% від 1 млрд. дол. коштів, необхідних, за оцінкою експертів, на пересівання.

Весна покаже

Загибель значних площ озимих внесла корективи у плани щодо площі посіву ярових культур – аграрії планують наростити посіви в першу чергу рентабельних культур: кукурудзи і соняшнику, а також ярової пшениці, ячменю і круп'яних. За прогнозами Мінагропроду, посів ярових зернових культур під урожай 2012 року буде проведено на 9,5 млн. га проти 7,5 млн. га в 2010 році. «Яровий клин становитиме в межах 9,5 млн. га зернових і плюс близько 5,5-6 млн. га озимих. Загалом 15,5 млн. га у нас займає зерновий клин. Технічних культур близько 5,5-6 млн. га. В цілому посівна площа становитиме близько 27 млн. га», – повідомив начальник відділу зернових і технічних культур департаменту землеробства Мінагропроду Леонід Сухомлин. Якщо дивитися за культурами, то, за попередніми даними, в поточному році площа посівів під кукурудзою на зерно становитиме близько 5 млн. га (3,6 млн. га в 2010 році), яровий ячмінь буде посіяно на 3-3,2 млн. га (2,7 млн. га), а ярову пшеницю – на 400 тис. га (280 тис. га). Посіви соняшнику прогнозуються на площі 4-4,5 млн. га. Крім того, овес планується посіяти на 400 тис. га (300 тис. га), просо – на 200 тис. га (130 тис. га), горох – на 350 тис. га (290 тис. га), а сою – на 2,4 млн. тонн (2,1 млн. га). Посіви гречки збережуться на торішньому рівні – 300 тис. га, а інші зернові займуть близько 200 тис. га.

Проте основним фактором ризику залишається весняна погода. В аграрному міністерстві побоюються, що Україна в поточному році може недосіяти заплановані площі під ячменем у разі стрімкого потепління на початку весни. «Нас лякає на сьогоднішній день те, що якщо буде стрімка весна, то ми не зможемо посіяти той об'єм ячменю, який ми прогнозували», – зауважує міністр.

Експерти Гідрометцентру відзначають, що в поточному році через погодні умови початок посівних робіт уже дещо затримується. Як правило, Україна починає весняну посівну в першій декаді березня, а південні регіони часто сіють ярину в так звані "лютневі вікна". У поточному ж році фахівці чекають масового початку сівби на початку квітня, відповідно, терміни, в які польові роботи має бути проведено, скорочуються. Гідрометцентр відзначає, що до 10 квітня сівбу основних видів яровини – пшениці і ячменю – потрібно завершити, оскільки посів цих культур у пізніший термін не раціональний.

Даєш країні зерна

Така неоднозначна ситуація з посівами ускладнює прогнозування обсягів майбутнього врожаю. Міністерство аграрної політики і продовольства озвучує два прогнози, залежно від погодних умов: згідно з оптимістичним, урожай зернових у поточному році становитиме 50 млн. тонн, а згідно з песимістичним – 42 млн. тонн.

Президент Української аграрної конфедерації (УАК) Леонід Козаченко вважає, що при таких обсягах пересівання яровими замість загиблої пшениці і рапсу "ми зможемо зберегти врожай на рівні середнього за останні 5 років».

Аналітики ринку, своєю чергою, чекають врожаю зернових в обсязі 45,5 млн. тонн.

За словами аналітика зернового ринку «УкрАгроКонсалт» Єлизавети Малишко, урожай пшениці становитиме 13,8 млн. тонн, ячменю – 8,4 млн. тонн і кукурудзи – 20 млн. тонн.

При цьому Мінагропрод цього тижня понизив свій прогноз виробництва пшениці до 14 млн. тонн проти раніше прогнозованих 16 млн. тонн. Варто нагадати, що внутрішнє споживання продовольчого зерна в Україні становить 6 млн. тонн на рік. Водночас запаси продовольчого зерна в резерві Аграрного фонду оцінюються на рівні 1,3 млн. тонн.

Таким чином, планованого врожаю і наявних резервів буде достатньо для того, щоб повністю забезпечити внутрішній ринок.

Загалом запаси зерна в Україні на 1 березня оцінюються у 21 млн. тонн зерна, що на 69% більше, ніж на 1 березня 2011 року, зокрема 8,1 млн. тонн пшениці, 2,1 млн. тонн ячменю, 9,7 млн. тонн кукурудзи і 0,2 млн. тонн жита. До того ж перехідні залишки зерна на новий маркетинговий рік можуть бути значними і вберегти країну від можливого його дефіциту. Зараз Мінагропрод оцінює можливі перехідні залишки зерна до 1 липня 2012 року на рівні понад 10 млн. тонн. «У нас будуть завищені перехідні запаси зерна, оскільки недостатні темпи експорту в третьому кварталі 2011 року позначилися на його загальному обсязі», – відзначає перший заступник міністра агрополітики і продовольства Микола Безуглий. За його оцінками, запаси пшениці на кінець поточного МР (червень-липень 2012 р.) становитимуть 7-8 млн. тонн, зокрема продовольчої – не менш ніж 5 млн. тонн.

«Наш поточний прогноз урожаю зерна в Україні на 2012 рік становить 44 млн. т (-22% р/р). Понижений Мінагропродом прогноз урожаю пшениці на 2012 рік також відповідає нашій оцінці в розмірі близько 14 млн. т (-37% р/р), що трохи вище за прогнозовану річну потребу країни у 13 млн. т. Проте прогнозованих перехідних запасів пшениці у розмірі 5,6-6,6 млн. т (на кінець червня 2012 року) повинно вистачити для компенсації очікуваного зниження врожаю зерна навіть у разі реалізації песимістичного прогнозу (тобто якщо понад 35% посівів озимої пшениці буде пересіяно навесні, в порівнянні з поточним прогнозом у 21%)», – відзначила старший аналітик Dragon Capital Тамара Левченко.

Експорт покладає надії на кукурудзу

Попередні оцінки майбутнього врожаю, достатнього для задоволення потреб внутрішнього ринку, а також не дуже активний експорт зерна у попередні місяці (попри рекордний обсяг врожаю у 56,7 млн. тонн) дають підстави розраховувати, що обмеження на його експорт у поточному маркетинговому сезоні вводитися не будуть. На початку 2011-2012 МР експорт зерна було заблоковано дією експортних мит, а потім активному експорту стали на заваді суворі зимові умови і замерзання морських портів. У даний час темпи експорту збільшуються, проте вони обмежені транспортними можливостями із перевезення і перевалки і навряд чи зможуть значно перевищити 2 млн. тонн на місяць.

З початку поточного МР станом на 13 березня Україна поставила на зовнішні ринки 13,9 млн. тонн зернових культур, що на 68,5% більше у порівнянні з показником на аналогічну дату минулого МР. Зокрема, експорт кукурудзи зріс майже втричі – до 8,24 млн. тонн, пшениці – на 22,5%, до 3,5 млн. тонн (з них 1,95 млн. тонн продовольчої, 1,55 млн. тонн – фуражної). Водночас експорт ячменю скоротився на 17% – до 2 млн. тонн.

Оцінюючи ситуацію, Мінагропрод днями понизив прогноз експорту зернових на поточний сезон до 20-21 млн. тонн проти 25,4 млн. тонн, які прогнозувалися раніше. Президент Української зернової асоціації (УЗА) Володимир Клименко вважає, що експорт зерна з України буде дещо вищим – до 22 млн. тонн. Як відзначив В.Клименко, потенційно Україна може відвантажувати на експорт до 3 млн. тонн зерна на місяць. У даний час, за його словами, зовнішні поставки стримують проблеми, пов'язані з видачею дозвільних документів і оборотністю вагонів-зерновозів. Раніше УЗА припускала, що експорт зерна за підсумками поточного МР не перевищить 21 млн. тонн, якщо держава не вирішить питання дефіциту вагонів-зерновозів і проблему з оформленням документів дозвільного характеру.

«Переглянутий урядовий прогноз експорту зерна відповідає нашій оцінці у 20,5 млн. т (+61% р/р). Україна експортувала 13,1 млн. т зерна у липні 2011 року – лютому 2012 року (+61% р/р, проте на 22% менше у порівнянні з аналогічним періодом 2008/2009 рр. – у цьому маркетинговому році Україна також зібрала великий урожай зернових у розмірі 53 млн. т). Наш прогноз експорту зерна (20,5 млн. т) передбачає перехідні запаси у розмірі близько 9 млн. т на кінець червня 2012 року, що говорить про низьку вірогідність запровадження обмежень на експорт», – вважає Т.Левченко.

Про те, що уряд у 2012 році не вводитиме квоти на експорт зерна, вже заявив прем'єр-міністр України Микола Азаров. Він повідомив, що на сьогодні в Україні залишається достатньо продовольчого запасу до 2013 року.

За словами М.Азарова, у 2012 році країна може зібрати середній урожай зернових, незважаючи на проблемні питання, пов'язані з погодними умовами. «Навіть якщо ми взагалі нічого не зберемо у 2012 році, а ми зберемо нормальний середній врожай, ми спокійно проживемо до урожаю 2013 року», – запевнив прем'єр-міністр.

Враховуючи, що загиблі озимі більшою мірою пересіватимуть кукурудзою і її валовий збір прогнозується на високому рівні – близько 20 млн. тонн, а деякі аналітики дають навіть 25 млн. тонн, очевидно, що вона й формуватиме основний зерновий експортний потенціал у 2012-2013 МР. Беручи до уваги, що для внутрішнього споживання необхідно близько 9 млн. тонн кукурудзи, решту зерна можна буде поставити на зовнішні ринки. І навряд чи уряд обмежуватиме експорт цієї культури, оскільки залишки врожаю 2011 року ще доволі великі і, найімовірніше, експортуватимуться ще на початку нового МР. До того ж попит на цю культуру на зовнішньому ринку буде достатньо високим.

«Кукурудза у світі затребувана. Росте попит на кукурудзу на внутрішньому ринку за рахунок тваринництва в першу чергу. По її експорту, за наявності великих об'ємів і відсутності обмежень, можна укладати довгі контракти», – відзначила начальник аналітичного відділу консалтингової компанії ААА Марія Колесник.

При цьому експерт додала, що інформація про збільшення виробництва кукурудзи в Україні може до середини літа трохи понизити світові, а відповідно, і внутрішні ціни на цю культуру. За її словами, на внутрішньому ринку ціна може знизитися на 100-200 грн. на тонні – з нинішніх 1920-1950 грн. (CPT-порт) – до 1800 грн./т. Світові ціни (FOB-порти Мексиканської затоки) можуть понизити на 10-15 дол. на тонні з 280-290 дол./т. При цьому вона додала, що зараз спостерігається зростання імпорту кукурудзи і фуражної пшениці до Південної Кореї, де триває відновлення поголів'я свиней і великої рогатої худоби, що може підігріти світові ціни.

На думку М.Колесник, експорт ячменю з України буде дуже млявим і незначним, а експорт пшениці, скоріш за все, не здійснюватиметься взагалі. Проте брак експорту пшениці з України навряд чи вплине на світові ціни на неї, оскільки у світі очікується зростання виробництва цієї культури. Згідно з останніми прогнозами ФАО, світове виробництво пшениці у поточному році досягне другої найвищої позначки за всю історію виробництва і становитиме 690 млн. тонн. При цьому на українському ринку ціна пшениці може зрости, проте не варто забувати про політичну складову цього питання і про те, що напередодні виборчої кампанії уряд навряд чи дозволить цінам безконтрольно рости.

Тепер виконання всіх прогнозів і планів залежатиме від ефективності роботи сільгоспвиробників, яким належить у стислі терміни виконати великий обсяг польових робіт.

Лілія Коваль (УНІАН)

УНІАН в Google News