Економія на пенсійній реформі “профінансує” президентські ініціативи?

Президент подався в «герої-рятівники», особисто уповноваживши уряд «покращити життя вже сьогодні». Окремого захоплення заслуговує владна команда, яка раптом "з повітря" матеріалізувала мільярди гривень на цю передвиборчу акцію…

В Україні найхитріші політики: вони знають, на яких проблемах людей можна розіграти карту «героя-рятівника», як за копійки купити електорат, і водночас, намагаються не перейматись, що діють за принципом "після нас - хоч потоп". Власне в такі "герої" подався і президент, особисто озвучивши доручення для уряду «покращити життя вже сьогодні». Йдеться про президентські "соціальні ініціативи", про які вже знає вся країна.

Окремо варто висловити щире захоплення майже надлюдськими здібностями владної команди, яка раптом "з повітря" матеріалізувала мільярди гривень на фактично передвиборчу владну акцію. Адже згадаймо - коли обговорювали і приймали рішення про "мінімізацію" у бюджеті-2012 виплат  для афганців, чорнобільців, дітей війни (які отримують виплати не в повному обсязі), то непопулярне рішення пояснювали відсуністю грошей у казні.

І раптом, через 2 місяці - гроші з’являються. Риторичне запитання - чому для виконання норм законів України в бюджеті грошей немає, а на спонтанні ініціативи президента - є? Ба, навіть якщо гроші справді раптом з’явились  (чи то від приватизації, чи то від інших дій із наповнення казни), то з цього випливає друге, не менш логічне,  питання - ефективність використання. Чому б владі не виконати свій законодавчий обов’язок  і оці "знайдені" гроші не спрямувати на виконання тих самих, закладених у бюджеті, але порізаних через брак коштів, норм?

Адже ми отримуємо кумедну ситуацію - конкретному маленькому українцю, з одного боку, вже не один рік поспіль  "притримують" гарантовані законами соцвиплати (говорячи, що в казні грошей нема), а з іншого - сам президент з тієї ж самої казни, як факір, раптом витягує мільярди і пропонує українцю якісь зовсім нові грошові виплати під брендом "від президента". Це все одно, що на підприємстві бухгалтерія повідомила людям, що їм зменшують зарплати через нестачу коштів, а потім раптом перед колективом з’являється власник і каже - гроші знайдено, ми запроваджуємо виплату "допомоги" чи "компенсації", але зарплату поки все ж не платитимемо. Абсурд? Але  саме такий вигляд мають соцініціативи Віктора Федоровича, який найнявся на роботу президентом України на період 2010-2015 рр.

Сто гривень до пенсії: Вітіні чи Серьожині?

Зосередимось на пропонованих "покращаннях" для такої електоральної групи, як пенсіонери. Однією з цих спонтанних "ініціатив" став перерахунок пенсій громадянам, які вийшли на пенсію до 2008 року. Таких в нас виявилось близько 9 млн. осіб (65% від усіх нинішніх пенсіонерів).  Отримувати доплату до пенсії  -  в середньому плюс 100 грн., вони мають вже з травня п.р. Віце-прем’єр-міністр, міністр соціальної політики Сергій Тігіпко вже підрахував необхідну суму коштів для осучаснення пенсій – 7,3 млрд. грн., запевнивши суспільство, що гроші є. «Те, що сьогодні запропоновано, це осучаснення до 2007 року, на це йде 7,3 млрд. грн. Ці гроші сьогодні в бюджеті є», - констатував віце-прем’єр-міністр.

Щоправда, очевидно, політикам забулись події піврічної давнини. Тоді, влітку 2011 року, норма про осучаснення пенсій з початку цього року з'явилась в тоді ще законопроекті про пенсійну реформу. За словами народного депутата Арсенія Яценюка, перерахунок зачепив би 10 млн. громадян, додатково кожен пенсіонер отримав би в середньому понад 300 грн. Парламент не одразу опам’ятався після голосування за цю норму,  і не одразу згадав, що в державі грошей на це не вистачить (за підрахунками С.Тігіпка такі виплати завищили б бюджетні видатки на понад 50 млрд. грн.). Однак «справедливість» була відновлена вилученням цього сміливого положення в законі вже у вересні з альтернативною пропозицією осучаснення пенсій. За словами віце-прем'єр-міністра, уряд мав намір все ж провести перерахунок у 2012 році 60% пенсіонерів на суму близько 100 грн. до кожної пенсії. “У нас є варіант, який передбачає приведення пенсій до сучасного рівня, що призведе практично до підвищення пенсій на 100 грн. для 60% пенсіонерів, і він передбачає видатки в сумі 14 млрд. грн.”, - зазначив С.Тігіпко. Виходить, в березні 2012 року президент доручив уряду зробити те, що він і так поривався робити півроку до того. А видатки на цю мету скоротились вдвічі. Методика обрахунків в нашій країні наразі залишається непрозорою, оскільки зараз на цю мету передбачено лише 7,3 млрд. грн. замість озвучених раніше 14 млрд. грн.

 Президент і пенсійна реформа: рятує чи дискредитує?

Забулося президентові й те, що за кілька місяців до свого цьогорічного березневого виступу на урядовому засідання, під час якого він надавав Кабміну доручень на кілька термінів наперед, він підписав закон про проведення в Україні пенсійної реформи. Нагадаю, реформа не вирішила основної проблеми пенсійного забезпечення – збалансування солідарної системи пенсійного забезпечення, разом з тим не було переглянуто формулу нарахування пенсії.

Тепер же виступ президента, виходить, засвідчує дискредитацію пенсійної реформі як такої. Оскільки потреба в перерахунку пенсій, про яку він заявив, і є власне підписом під неефективністю реформи в очах українців. Фактично, за рік-другий питання про осучаснення знову постане  перед урядом - але вже для більшої кількості пенсіонерів, ніж 9 млн. осіб. Однак, чи буде проведений тоді перерахунок? Мабуть, це стане черговою ініціативою гаранта - вже до нових президентських виборів. Щоправда, якщо бюджет «витримає», хоча заяви Януковича про намір відбути й другий президентський термін, додає надій на міцність бюджету.

Про дискредитацію пенсійної реформи зі слів самого президента говорять як опозиціонери, так і провладні депутати, щоправда, останні погоджуються з цією тезою частково, очікуючи на подальші кроки уряду в збалансуванні бюджетних надходжень на фоні покращення економічної ситуації.

Народний депутат Павло Жебрівський вважає, що закон про пенсійну реформу повинен був містити розділ про перерахунок пенсій тим, хто вийшов на пенсію в попередні роки: «Пенсійна реформа якраз мала передбачати алгоритм перегляду пенсій для тих, хто раніше вийшов, але оскільки уряди не впевнені в тому, що вони зможуть забезпечити оцей автоматичний перерахунок, то і вони залишають собі карт-бланш для того, аби перед виборами «облагоденствовать» народ». На його думку, питання пенсійного забезпечення в Україні залишається відкритим і потребує розв’язання. «Безумовно, це дискредитація взагалі всієї системи пенсійного забезпечення громадян», - стверджує П.Жебрівський.

Водночас перегляд формули нарахування пенсії потребуватиме значних коштів, вважає народний депутат Анатолій Кінах: «Щоб переглянути формулу, необхідно мати набагато більші кошти (кілька десятків мільярдів гривень). Тому це перший крок (ініціативи президента), аби відновити справедливість хоча б для тих, хто вийшов на пенсію до 2008 року».

Однак він стверджує, що пенсійна реформа потребує системного підходу. За словами А.Кінаха, паралельно з реалізацією реформи, зокрема подолання дефіциту бюджету Пенсійного фонду, необхідно підвищувати заробітну плату, збільшувати кількість робочих місць, вдосконалювати систему соціального забезпечення (вводити адресні методи допомоги малозабезпеченим). «Це повинна бути комплексна програма. Якщо ми тільки залишимось на першому етапі, який був проголосований (закон про пенсійну реформу), то вона може бути дискредитована дуже надовго, а по суті пенсійна реформа в Україні дуже необхідна», - вважає А.Кінах.

Крім того, на його думку, на сьогодні потрібно поступово зменшувати фіскальне навантаження на фонд оплати праці, а також прийняти законопроект про оподаткування багатства в стислі терміни. До речі, на останнє суспільство чекає з нетерпінням, однак з очевидних причин документ наразі не прийнятий. Водночас, як зазначив П.Жебрівський, навіть в разі, якщо в Україні буде введено податок на багатство, олігархи зуміють не платити додаткові гроші в бюджет, вишукуючи шляхи уникнення додаткового оподаткування. Він впевнений, що економічний ефект від цього податку буде мінімальним.

Більше оптимізму в голови правління Пенсійного фонду Бориса Зайчука. На його думку, осучаснені пенсіі в подальшому зростатимуть вже в більших пропорціях. “В подальшому базово буде відбуватись автоматичний перерахунок”, - стверджує він.

Однак чи варто радіти, зважаючи, що база нарахування збільшується в середньому на 100 грн., яку досить швидко “з'їсть” якщо не інфляція, то чергове підвищення вартості комунальних послуг?!

Отже, перші підсумки пенсійної реформи не дуже втішні: дефіцит бюджету ПФ наразі значно перевищує очікуваний (за підсумками 2011 року — 30,1 млрд. грн. замість очікуваних 17,7 млрд. грн.), відповідно відкладається введення другого рівня пенсійного забезпечення, що прив’язано до збалансування бюджету ПФ. Крім того, формула нарахування пенсії не переглянута, а економія коштів від підвищення пенсійного віку для жінок мінімальна.

А от щодо накопичувального рівня пенсійного забезпечення, експерти стверджують про необхідність його термінового введення, принаймні для малих підприємців. Але говорити про другий рівень пенсійного забезпечення на тлі невтішних нинішніх справ ПФ все ж зарано.

За словами провідного дослідника Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Олександри Бетлій, в держбюджеті а цей рік не вистачить коштів на покриття запланованих витрат ПФ: «Наші обчислення зараз вже показують, що того трансферту, який передбачається в бюджеті на покриття пенсій, а саме виплату пенсій за спеціальними програмами і фінансування дефіциту, не є достатнім», - зазначила експерт.

Вона вважає недоліком «соціального» виступу президента популістські заяви, виконання яких нестиме ризики для економіки.

Зрозуміло, що перший показник, який дасть про себе чути – це можлива інфляція. І не зважаючи на заяви С.Тігіпка про те, що в разі здійснення всіх запланованих президентом соціальних виплат, інфляція не буде стрімко зростати, все ж подальша ситуація вселяє певний скептицизм.

От і виходить, що залишковим підсумком пенсійної реформи на сьогодні є підвищення пенсійного віку для жінок, який скоротив наплив потенційних пенсіонерок в управління ПФ. Натомість солідарна система пенсійного забезпечення залишається незбалансованою і доволі дефіцитною.

Тому у підсумку -  одна рука (С.Тігіпко) йде  на непопулярні заходи, бо грошей ані в державному, ані в бюджеті ПФ немає, а друга рука (В.Янукович) щедро роздає те, що так старанно скорочувалось.

Юлія Інденко (УНІАН)

УНІАН в Google News