Інвентаризація олігархів триває...

В Україні готують тотальний перепис вітчизняних фінансово-промислових груп і їх учасників - як окремих видатних громадян, так і компаній...

Податкова служба посилює "опіку" над великим бізнесом, що забезпечує левову частку державної скарбниці. Зокрема, відомство Олександра Клименка, як стало відомо УНІАН, намагається прояснити (хоча б для себе) справжню структуру нашої економіки і взаємозв'язок членів основних фінансово-промислових груп.

Прем'єр-міністр Микола Азаров нещодавно в черговий раз підтвердив, що економіку України та її бюджет тримають на собі великі корпорації, а малий бізнес, всупереч очікуванням романтичних лібералів часів перебудови, суттєвої ролі не відіграє. За словами глави уряду, 350 компаній забезпечують 86% загального обсягу надходжень у казну. Раніше публікували офіційні дані Державної податкової служби: тисяча платників, що потрапляють під законодавче визначення «великих», дають понад 70% зборів. Іншими словами, диверсифікація національної економіки поки не світить навіть у довгостроковій перспективі. Середній клас, який зароджується, поки насилу може прогодувати хоча б себе самого, не кажучи вже про масове працевлаштування найманих працівників або серйозний вплив на доходи держбюджету.

Тому з боку держави було б наївно зовсім ніяк не контролювати вітчизняних олігархів, які стали власниками стратегічних активів.

Держапарат, за всіх його недоліків, це розуміє. На брак уваги з боку влади господарі «заводів-газет-пароплавів» ніколи не скаржилися, а останнім часом - особливо. Єдина відмінність полягає в тому, що на сьогодні відзначається прагнення зробити процес системним, аби ніхто не був забутий і ніщо, відповідно, не забуто.

Як стало відомо УНІАН зі своїх джерел, нещодавно глава Державної податкової служби Олександр Клименко підписав наказ № 206 «Про організацію роботи з фінансово-промисловими групами». У відповідь на наш запит повний текст документа в ДПСУ не надали - тільки деякі фрагменти (пославшись на службову таємницю).

З наявної в нашому розпорядженні інформації випливає, що вперше після провальної спроби адміністрації Леоніда Кучми готується тотальний перепис українських фінансово-промислових груп, їх учасників (як окремих видатних громадян, так і компаній), взаємозв'язків між членами ФПГ та ін. Нагадаємо, ще в 1999 році був скасований президентський указ «Про фінансово-промислові групи». Учасники ФПГ всіма силами перешкоджали хоч якійсь прозорості та формалізації своєї роботи, і домоглися свого - про них, ніби, забули. Навіть прийнятий у швидкісному режимі Податковий кодекс поняття «фінансово-промислова група» не містить.

Тому податковій доводиться створювати методичну базу самостійно. За пропозицією авторів наказу, ФПГ варто вважати групу суб'єктів господарювання, яка характеризуються «максимальною концентрацією в рамках однієї бізнес-структури економічного потенціалу пріоритетних галузей, формуванням цінової політики, встановленням контролю виробництва та ринком збуту продукції, а також розширенням сфери впливу цієї структури на інші галузі економіки». Спільно, зрозуміло, з якимсь єдиним центром управління у вигляді юридичної або фізичної особи.

Звички українських олігархів всім відомі: вони діють за принципом головного героя чудового мультфільму «Падав торішній сніг» - «кінець, кінець... Кінці - у воду!», активно застосовуючи його в своїй діяльності. Встановити структуру власності великої корпорації або формально підтвердити приналежність багатих українців до тих чи інших структур неймовірно складно - горезвісні «кінці» губляться в чорних дірах офшорів, а єдині аж до однакової стилістики в корпоративному дизайні підприємства за паперами дробляться на десятки і сотні фірм і фірмочок. Робиться це для як для того, аби не платити податків та уникнути претензії з боку Антимонопольного комітету. Втім, можуть бути й інші причини, наприклад, приховування факту присутності в числі власників держслужбовців.

У підсумку всі знають, що і кому належить, проте офіційно у найбагатших людей країни за душею немає нічого або майже нічого. Тих, хто ризикнув вилізти на світ і визнати своє своїм, одиниці.

Податкова, в свою чергу, не приховує наміру надати рядам основних донорів бюджету якийсь упорядкований вигляд. Згаданий наказ № 206 вписується в систему інших заходів ДПСУ останнього часу. Згадаймо хоча б наказ № 45 від 17 січня 2012 року, яким спеціалізовані податкові інспекції роботи з великими платниками податків зведені в єдиний орган і перепідпорядковані центральному керівництву служби. Так почалося створення Національного офісу з обслуговування «важковаговиків» українського бізнесу. Злиття відбулося і на рівні обміну базами даних, що повинно спростити виявлення не знайдених поки господарів основних активів і галузей.

Після з'явилися відомості, що в податковій на підставі рекомендацій Ради Європи розробляються українські стандарти звітності у сфері трансфертного ціноутворення. А старенька Європа, яка пережила період трансформації національних корпорацій у транснаціональні, дещо розуміє в складнощах оподаткування капіталів, які вийшли на міжнародний рівень. Тамтешні бізнесмени дуже практичні, і в офшорні хованки з державою грати почали набагато раніше за наших.

Нарешті, до трансферного ціноутворення залучили і американців - ДПСУ та Американська торгова палата створили дві спільні робочі групи. «Нас турбує ситуація, коли єдиний прибутковий підрозділ - іноземна офшорна компанія, а великі промислові корпорації, що працюють в Україні, перманентно декларують збитки. Прибуток повинен формуватися і обкладатися податком у країні, де розміщені виробничі потужності та здійснюються господарські операції», - відкритим текстом пояснив мотиви податкового відомства О.Клименко.

Податкова хоче мати список українських ФПГ і належної їм власності, щоб мати уявлення про логіку обігу фінансів. Щоб розуміти, в кінці кінців, скільки податків вони повинні і здатні реально заплатити.

Чи хочуть цього фінансово-промислові групи і їх власники? У багатьох з них, навіть найбагатших і найвпливовіших, все ще є страх втратити все. Гарантії прав власності в нашій країни занадто хиткі, щоб вони могли дозволити собі безбоязно «світити» підконтрольними активами. Багато хто вдається до заплутаних схем, як кажуть «на рефлексах», тобто, навіть там, де особливої необхідності в цьому немає.

Переконати битих життям товстосумів, які набили руку на інтригах, що пора ставати відкритими і структурованими, буде непросто. Але саме цим, судячи з останніх подій, збирається щільно зайнятися податкова служба.

Єгор Панкратов

УНІАН в Google News