«Пістолетний» скандал у Запоріжжі: держава забула, міліція нагадала

Історію з пістолетами на запорізькому «Радіоприладі» можна розглядати як черговий доказ того, що у наших держчиновників права рука не знає, що робить ліва…

«У Запоріжжі 17 років нелегально випускали вогнепальну зброю», «На запорізькому держпідприємстві виявлений підпільний арсенал», «У Запоріжжі торгували бойовими пістолетами» і т.д. і т.п. Ввівши в пошуковик слова «пістолет» і «Запоріжжя», ви знайдете десятки подібних заголовків, які наповнили український інтернет 18 квітня. Складалося враження, що заява Миколи Азарова про підготовку в Україні збройного перевороту, яку він озвучив у березні газеті «Die Welt», нарешті почала знаходити своє підтвердження. Але вже на наступний день після гучного викриття, зробленого запорізькими міліціонерами, сенсаційна новина почала перетворюватися на фарс. 19 квітня прокуратура Запорізької області заявила, що фактів продажу зброї заводом «Радіоприлад», де і був виявлений 81 пістолет марки «Хортиця», не виявлено. Та й саме «виявлення» виглядає комічно, якщо врахувати, що керівництво підприємства ніколи і не намагалося приховувати факт виготовлення та зберігання пістолетів...

Знайти, знешкодити, відрапортувати, а розбиратися після...

Про пістолети під назвою «Хортиця» українські ЗМІ дізналися або, правильніше сказати, згадали 18 квітня. В цей день відділ зв'язків з громадськістю (ВЗГ) ГУ МВС України в Запорізькій області повідомив про те, що «співробітники спецміліції порушили кримінальну справу за фактом незаконного виготовлення та зберігання зброї». При цьому особливий наголос робився на те, що запорізьке держпідприємство «Радіоприлад» 17 років нелегально випускало вогнепальну зброю, а саме: автоматичні пістолети «Хортиця 125» і «Хортиця 76». Кримінальну справу було порушено за ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України - «Носіння, зберігання, виготовлення, ремонт, передача чи збут вогнепальної зброї», що передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на термін до 5 років.

Звучить дійсно страхітливо - підприємство «Радіоприлад», основним профілем якого є розробка і виробництво спеціальних засобів зв'язку для військової техніки, без малого два десятки років нишком клепало пістолети. Це ж нечуваний скандал. Скільки встигли виготовити пістолетів і кого озброїли радіотехніки, ось в чому питання? Запорізькі міліціонери ще більше загострили ситуацію, повідомивши, що не змогли отримати від керівництва підприємства точної інформації про кількість вироблених пістолетів, а під час перевірки було вилучено не багато не мало, а цілий 81 пістолет із запасними магазинами. При цьому 55 пістолетів належать до моделі «Хортиця-125» калібру 9х18 мм (стандартний радянський пістолетний патрон, який використовується в пістолеті Макарова), а 26 пістолетів - «Хортиця-76» калібру 5,6 мм або як його частіше називають 22 lr. Всі ці пістолети були виготовлені промисловим способом. Після такої інформації починаєш розуміти, що мова йде не про тривіального кустаря-зброяра, яких час від часу виловлюють правоохоронні органи, а про добре організоване злочинне угрупування. Розрядила обстановку заява облпрокуратури 19 квітня: «Під час дослідчої перевірки фактів незаконного використання або реалізації пістолетів не встановлено». Адже варто було міліціонерам оприлюднити пояснення керівництва «Радіоприладу», і від похмурого криміналу не залишилося б і сліду.

Історія забутого пістолета

Якщо хтось не в курсі, то нагадаємо, що українське законодавство, дозволяючи рядовим громадянам купувати рушниці і гвинтівки (в тому числі автоматичні), категорично забороняє володіння короткоствольною вогнепальною зброєю (включаючи травматичні пістолети). У нашій країні бойові пістолети виробляються вінницьким НВО «Форт» і призначені вони виключно для використання в силових структурах. Існують, правда, ще кілька виробників газових і травматичних пістолетів, але це вже зовсім інша історія. Однак мало хто знає, що за останні 20 років в Україні проводили розробки оригінальної короткоствольної зброї для армії і сил правопорядку. Одним із таких зразків і є пістолет «Хортиця».

За словами генерального директора ЗДП «Радіоприлад» Сергія Панфілова, у 1996 році заступник міністра Мінмашпрому (було таке відомство до появи Мінпромполітики) Забара підписав розпорядження про створення зразків спецтехніки, в якому заводу «Радіоприлад» було наказано почати роботи зі створення пістолета «Хортиця». «Дане рішення було прийнято на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 402 від 1996 року. У тому ж році на підприємстві створили конструкторське бюро, системи охорони і контролю. У 1997 році було підписано відповідне технічне завдання, в тому числі і тодішнім головою СБУ. Згідно з ТЗ, пістолет розроблявся для оснащення спеціальних підрозділів силових структур. Одна з версій «Хортиці 76», під умовним позначенням «Малюк», призначалася для співробітників прокуратури, міліції та суддів - в цілому, для тих категорій держслужбовців, яким за родом діяльності може знадобитися компактна зброя самозахисту. В результаті, розробили два пістолети: «Хортиця 125», який можна позначити як «штурмовий» пістолет, і компактний пістолет «Хортиця 76». У 1997 році завод отримав фінансування на виробництво дослідних зразків. Щоб довести придатність конструкції пістолета для серійного виробництво, виготовили по кілька десятків зразків кожної моделі. З 2000 року пістолети зберігалися в спеціально обладнаному приміщенні, яке охороняється», - розповів Панфілов.

Вся ця історія була відома і співробітникам запорізької міліції, однак вони вважали за краще про неї змовчати, мабуть, прекрасно розуміючи, що вона позбавить драматизму їх викриття.

Але є ще й смішніші деталі. Наприклад, Панфілов згадав про те, що в 2001 році на 50-річчя заводу «Радіоприлад» запорізька телекомпанія зняла ролик, присвячений пістолету «Хортиця», який демонструвався по телебаченню. Приблизно в той же час один із цих пістолетів подарували Леоніду Кучмі під час його відвідин Запоріжжя.

«З 2003 року ми неодноразово намагалися достукатися до керівництва Мінпромполітики щодо проведення державних випробувань цих пістолетів, але на той час у Кабміні вже прийняли рішення про початок виробництва на Вінницькому НВО «Форт» пістолетів Форт-12. Наші пістолети так і не дійшли до держвипробувань, фінансування за цим проектом припинили. З тих пір пістолети зберігалися на підприємстві в тому ж приміщенні, що і зброя охорони «Радіоприладу», - підкреслив Панфілов.

Він категорично не згоден з претензіями про незаконне зберігання пістолетів. «У 2006 році вийшла постанова Кабміну № 682 про додаткові умови зберігання вогнепальної зброї. В ній чітко написано, що виробництво і зберігання військової зброї, а наш пістолет є саме військовим, не регулюється постановою про дозвільну систему, норми якої ми нібито й порушили», - пояснює ген директор «Радіоприладу».

Ось така історія. Про те, скільки за 20 років незалежності рішень, розпоряджень і постанов Кабміну закінчувалися аналогічним чином, краще не замислюватися. Вже тим більше не варто рахувати втрати бюджетних коштів, розкрадено їх було за ці роки в тисячі разів більше.

Реагуючи на сигнали зверху

Але не дає спокою запитання, чого раптом у запорізьких міліціонерів виникло бажання покрасуватися на публіці в ролі борців із нелегальним збройовим бізнесом? Відповіді немає й у гендиректора підприємства. «10 років до нас ходили перевіряючі з МВС, які чудово знали про пістолети «Хортиця», і все було нормально. Але 6 березня цього року прийшов не один перевіряючий, як зазвичай, а четверо. Їм, як і багато разів раніше, пред'явили відомчу зброю, а так само пістолети «Хортиця», що зберігалися поруч. Тоді ж, 6 березня, пістолети були вилучені і цілий місяць вони думали, в який бік розвивати ситуацію. Ми писали до Києва скарги на незаконні дії міліції, але поки так і не отримали відповіді», - розповідає Панфілов. Він не виключає, що причина «пістолетного» скандалу полягає у віці співробітників міліції, що приймали рішення про вилучення цієї зброї. «Всі старі співробітники МВС, СБУ, Прокуратури Запоріжжя знали про те, що на нашому заводі зберігається дослідна партія пістолетів, багато особисто тримали його в руках, коли пістолет знаходився в процесі розробки. Але більшість цих людей пішли на пенсію, а їхні молоді приймачі вирішили проявити службову запопадливість», - вважає Панфілов.

Говорячи про перспективи пістолета «Хортиця», він висловив сподівання, що держава рано чи пізно згадає про цю розробку. «Ми входимо до складу концерну «Укроборонпром», який фактично почав функціонувати лише кілька місяців тому. Думаю, що керівництво концерну прийме рішення, чи потрібен цей пістолет чи ні. Зрештою, це - не наша власність, а державна, на розробку виробу витратили бюджетні кошти і не нам приймати рішення. Поки його немає, ми будимо зберігати пістолети», - підсумував гендиректор «Радіоприладу».

З одного боку, історія з пістолетами на запорізькому «Радіоприладі» може розглядатися лише як черговий доказ того, що у наших держчиновників права рука не знає, що робить ліва. Але якщо ще раз згадати про заяви прем'єр-міністра про підготовку в країні збройного повстання, то неадекватність реакції запорізьких міліціонерів починає виглядати зовсім по-іншому. Це як зі зброєю масового ураження в Іраку - якщо президент США сказав, що вона є, значить є, і ніякі експерти не допоможуть. Ось і намагаються українські міліціонери, шукають склади зброї. А хто шукає, той, як відомо, знаходить, нехай і не зовсім те, що потрібно.

Петро Черних (УНІАН)

УНІАН в Google News