Держава - пільговикам: кому я винна, всім прощаю...
Держава - пільговикам: кому я винна, всім прощаю...

Держава - пільговикам: кому я винна, всім прощаю...

15:35, 08.06.2012
8 хв.

Прийнятий Радою Закон «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» став черговим кроком на шляху до скорочення соцвиплат в Україні. Документ дозволяє владі ухилятися від виплат за судовими позовами пільговиків...

Закон «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», прийнятий Верховною Радою пізно ввечері 5 червня, став черговим кроком на шляху до скорочення соціальних виплат в Україні. Документ дозволяє владі ухилятися від виплат за судовими позовами пільговиків, які борються за свої права.

До схвалення закону ВР уряд за підтримки лояльної парламентської більшості надав собі право визначати розміри соціальних гарантій у ручному режимі, виходячи з можливостей держскарбниці. Дана норма другий рік поспіль прописується в законі про державний бюджет і її законність підтверджена рішенням Конституційного Суду.

Закони та підзаконні акти, що стосуються пільг і компенсацій, охоплюють досить широкі верстви населення і обчислюються "кругленькими" сумами. За оцінкою урядових чиновників та експертів, загальна вартість всіх законодавчо закріплених виплат соціальних пільг у країні складає близько 160 мільярдів гривень на рік.

Відео дня

Тільки до однієї категорії пільговиків - «чорнобильців», за даними Всеукраїнської громадської організації «Союз Чорнобиль України», належить близько 2,2 млн осіб. З цього числа 14 тисяч людей (за даними на кінець 2011 року) домоглися підвищення розміру державних виплат після розгляду поданих ними судових позовів. Кілька сотень тисяч позовів знаходяться на розгляді в судах по всій Україні. В цілому, в 2011 році за судовими рішеннями пільговикам виплачено понад 6 млрд гривень.

Звичайно, уряд заявляє, що соцгарантії урізані не будуть і звітує про їх постійне зростання, проте толерантно замовчує те, що розміри виплат, які реально отримують пільговики, в рази «відстали» від тих, які передбачені національним законодавством. З року в рік, посилаючись на відсутність коштів для виконання соцзобов'язань в повному обсязі, уряди "відкушують" від суми виплат, передбаченої пільговику за законом, істотний шматок. В результаті – ніби, й пільговик одержує "хоч щось", а за розрахунками уряду - повинні бути задоволені і цим, та й бюджет не "підривається". Така гра в цифри триває вже не один рік. Втім, найбільш просунуті в захисті власних прав громадяни з деяких пір почали через суд активно відновлювати справедливість. Природно, коли така громадянська активність стала масовою, держава зрозуміла, що просто не зможе заплатити за своїми боргами перед співгромадянами.

З прийняттям пропрезидентською більшістю Ради нового закону держава фактично захищає себе від необхідності погашення заборгованостей перед пільговиками, що відсудили право на збільшені виплати.

Поки виконання даних рішень тільки відтерміноване, однак допускається можливість повного їх невиконання.

Новий закон закріплює, що «виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється Державною казначейської службою України в межах, які відповідають бюджетним призначенням, шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у вказаного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду».

За словами експерта Міжнародного центру перспективних досліджень Максима Бороди, завдяки цій нормі влада може самостійно щорічно визначати суми на погашення виплат за судовими рішеннями.

«Люди зможуть відсудити виплати, але уряд фактично не буде зобов'язаний виконувати дані рішення, або він буде сам вирішувати, до якої міри може їх виконати. Основна ідея в тому, що виплати будуть здійснюватися відповідно до бюджету», - зазначає Борода.

Про введення ручного режиму з виконання судових рішень говорить і голова Комітету економістів України, проректор Європейського університету Андрій Новак. «Це веде до ручного управління в питанні виконання рішень судів щодо соціальних гарантій», - сказав він.

За його словами, статті, пов'язані з соціальними виплатами громадянам, називаються «захищеними статтями», тобто, за ними виплати з державного бюджету повинні виконувати в першу чергу.

«Я так розумію, що зараз поняття «захищені статті» взагалі зникає, тобто, вводиться режим ручного управління в залежності від того, є кошти в бюджеті чи ні», - говорить Новак.

Також, на його думку, викликає сумнів те, яким чином будуть визначати відсутність коштів у бюджеті для виконання рішень судів.

«Інформація, чи є гроші в бюджеті, чи ні - це інформація філософська, оскільки керівник уряду може вважати, що хоч і є кошти, але ці гроші для інших цілей, інших статей, а не для виконання судових рішень з виплат щодо соціальних статей. Тобто, немає прямої законодавчої залежності між судовим рішенням і його виконанням», - резюмував експерт.

У той же час, народні депутати завбачливо прописали, що набуває чинності новий закон тільки з 2013 року. Розумна обережність, особливо за кілька місяців до виборів. Навіщо ж провокувати "неприємності", якщо багато хто з парламентарів вже бачать себе у складі майбутньої Ради. Але з іншого боку - опозиція стверджує, що документ дає владі "лазівки" для невиконання судових рішень, виграних ще цього року.

Зокрема, на думку парламентарія Андрія Павловського (БЮТ), «цей закон стосуватиметься і тих, хто зараз судиться, і тих, хто виграв справи... Але питання так хитро написано: нібито зняли ті норми, які скасовують пільги. Але там написано, що закон набуває чинності в 2013 році».

За його словами, «чорнобильці», які виходять з протестами під стіни парламенту, обурені прийняттям закону, поки не розуміють, чи будуть виконуватися рішення судів до кінця поточного року.

Також закон передбачає, що позивач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до Державної казначейську службу із заявою про виконання рішення суду. Перерахування цих грошей здійснюється в тримісячний термін з дня надходження до Державної казначейської служби необхідних для цього документів і відомостей.

«У зв'язку з тим, що дані розрахунки з Пенсійного фонду та деяких соціальних служб покладаються на Держказначейство, то виходить, що казначейство обслуговує тільки бюджетні установи, юросіб. Незрозуміло, як пенсіонерці або «чорнобильцю», інваліду отримувати кошти від казначейства. Повинен бути розроблений спеціальний порядок Держказначейством або інструкція, яка має бути затверджена Кабміном», - вважає Павловський.

Колишній перший заступник міністра праці та соціальної політики Павло Розенко зазначає, що норма закону, згідно з якою Кабмін визначає перелік документів, необхідних для надання до Держказначейства, аби отримати відсуджені кошти, негативно позначиться на правах пільговиків. На його думку, незрозуміло, яким буде цей перелік документів і чи не доведеться пільговику доводити, що він «придатний для польотів в космос». Він також висловив думку, що даним законом «держава узаконила право не виконувати рішення судів».

У висновках до законопроекту «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» Головного науково-експертного управління Верховної Ради зазначається, що Кабмін уповноважений приймати заходи щодо забезпечення прав і свобод громадян, що означає - уряд не наділений повноваженнями зі встановлення розмірів соціальних пільг і стандартів. Втім, як бачимо, зауваження юристів не завадили Раді прийняти закон в цілому і відправити його на підпис гарантові Конституції.

Найближчим часом Президент вирішить долю документа: або остаточно "узаконить" право уряду самостійно визначати, скільки платити за судовими справами, або ж прислухається до протестуючих «чорнобильців» і хоча б доручить парламенту переглянути окремі норми.

А в ідеалі, на думку експертів, необхідно доручити Кабміну реалізувати хоча б одну з неодноразово прийнятих стратегій щодо впорядкування надання соціальних пільг. Адже таким чином і видимість справедливості можна буде зберегти, і хоча б приступити до вирішення проблеми щодо заборгованості держави перед пільговиками, а не намагатися її нівелювати законами та рішеннями Конституційного Суду.

Юлія Інденко (УНІАН)

завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся