Біометричні паспорти: корупції боятися - до Європи не потикатися

Навіть якщо припустити, що вже завтра представники ЄС підпишуть з Україною безвізовий режим, не варто післязавтра очікувати потужного потоку співгромадян до західних країн. Якийсь невидимий «внутрішньо український кордон» надійно захищає і буде захищати ЄС навіть в умовах безвізового режиму - відсутність в українців біометричних паспортів...

Навіть якщо припустити, що вже завтра представники ЄС підпишуть з Україною безвізовий режим, не варто післязавтра очікувати потужного потоку співгромадян до західних країн. Якийсь практично невидимий оку «внутрішньоукраїнський кордон» надійно захищає і буде захищати ЄС навіть в умовах безвізового режиму - відсутність в українців біометричних паспортів.

Проблеми, пов'язані з цією маленькою «недостачею» зараз не часто актуальні, і не для кожного. Скажімо, якщо ви вирішили провести відпустку в Туреччині, Єгипті чи Таїланді, то були б гроші, а з в'їздом до цих країн проблем не виникне. Зовсім інша справа, якщо вам спало на думку відвідати якусь із країн Євросоюзу (не враховуючи Болгарії та Румунії). Той, хто отримував шенгенські візи, знає, що аж ніяк не завжди процес зводиться до бюрократичних формальностей та купівлі тревел чеків. Іноді у видачі візи українцеві можуть відмовити навіть такі відверто туристичні країни як Іспанія чи Італія, грішить цим і Греція, - при чому й тоді, коли на перший погляд здається, що з документами все в порядку. Тобто, в Європі до такої міри побоюються українських нелегалів, що віддадуть перевагу навіть втратити тисячу-другу євро на платоспроможному туристі, аби тільки перестрахуватися.

Питання лібералізації візового режиму для України обговорюється з Євросоюзом вже не перший рік, але поки прогрес не помітний. З одного боку, існує думка, що відкриття європейського кордону для нашої країни питання вже не стільки економічне (боротьба з нелегальними трудовими мігрантами), скільки політичне (примус української влади до демократії). Але, якщо політичні нюанси, можна сподіватися, рано чи пізно зникнуть, то, як вже згадувалося, є і суто технічна складова, яка не дозволить українцям насолоджуватися безвізовим режимом. Мова йде про біометричні паспорти, введення яких в Україні гальмується вже через наші власні фобії...

Відбитки пальців

Для початку невеликий екскурс в історію появи біометричних паспортів. Бажання підвищити рівень захисту документів, що засвідчують особу, стало наслідок посилення терористичної загрози після подій 11 вересня 2001 року. У 2002 році під егідою ICAO (International Civil Aviation Organization; Міжнародна організація цивільної авіації, членами якої є майже всі держави планети) було підписано так звану Новоорлеанську угоду, яка визнала біометрію особи основною технологією ідентифікації для паспортів та в'їзних віз наступного покоління. У першу чергу мова йде про наявність в документах, що засвідчують особу, двомірної фотографії, підробити яку набагато складніше за звичайну. Ще одним рівнем захисту паспортів від підробки стали відбитки пальців власника, які в оцифрованому і закодованому вигляді заносять на електронний носій інформації (чіп), вбудований у паспорт (у зв'язку з цим біометричні паспорти ще називають електронними).

У разі широкого розповсюдження електронних паспортів із біометричними даними і оснащення прикордонних пропускних пунктів відповідним обладнанням для зчитування, процедура перетину кордону буде нагадувати проходження турнікетів в метро з проїзним. Але це поки тільки перспектива.

У США після 2006 року видають виключно біометричні паспорти, чип яких містить особисті дані власника, термін дії паспорта, а також відбитки пальців, двомірну фотографію і оцифрований підпис. У жовтні 2011 року Брюссель заявив про зміну консульських правил ЄС у зв'язку з введенням єдиної інформаційної системи - VIS. Починаючи з 2014 року, для отримання шенгенської візи потрібно буде здавати відбитки пальців. Спочатку до системи VIS підключать консульства Євросоюзу в Північній Африці, потім на Близькому Сході, а потім дійде черга і до всіх інших, включаючи Україну. Як підкреслюється на сайті Єврокомісії, завдяки використанню біометричних даних видача віз прискориться. «Іноземці, які бажають відвідати ЄС, тільки виграють від нових, більш прозорих правил», - заявила тоді ж єврокомісар з внутрішньої політики Сесілія Мальмстрем. За даними Єврокомісії, консульства держав шенгенської зони видають близько 13 млн віз щорічно і після введення нової системи «пропускна здатність» диппредставництв збільшиться.

Таким чином, якщо Україна не хоче залишитися за бортом технічного прогресу в сфері паспортного контролю, нам вкрай необхідно приступати до видачі біометричних закордонних паспортів вже наступного року. Ну і, звичайно, впровадження біометричного паспорта особливо актуальне в світлі нашого прагнення до безвізового режиму з Євросоюзом.

Чого ми хочемо від Євросоюзу, і що він нам обіцяє

Глава Ради національної безпеки і оборони Андрій Клюєв днями в черговий раз закликав Євросоюз прискорити процес лібералізації візового режиму для України. Секретар РНБО не забув згадати про Євро-2012, проведення якого, за його словами, виразно показало жителям Євросоюзу, що Україна може багато чого, виходячи з вищих європейських стандартів. «Подальше спрощення візового режиму сприятливо позначиться не тільки на розвитку наших економік, але й на людській взаємодії наших громадян», - сказав Клюєв.

Побіжно була згадана і політична складова проблеми. «Політичні емоції окремих політиків не повинні негативно впливати на співпрацю, яка зачіпає інтереси мільйонів людей», - заявив глава Раднацбезу.

Все це Клюєв говорив у зв'язку з рішенням Європейської комісії рекомендувати Раді ЄС підписати зміни до Угоди про спрощення візового режиму між Україною та ЄС від 6 травня 2011 року. Можна навіть подумати, що згадані зміни передбачають чи не повне скасування віз для українців. Принаймні, таке враження складається після згадки Клюєвим «людської взаємодії наших громадян». Насправді ж все трохи інакше. Тобто, ми дійсно хочемо не багато не мало, а скасування віз і договір про асоціативне членство в ЄС, але от європейці поки явно до цього не готові.

У пропозиції Єврокомісії від 5 липня щодо візового режиму дійсно передбачено подальше спрощення вимог щодо надання документів під час подачі громадянами України заявок на візи в країни ЄС. Але кого торкнуться ці спрощення?

У разі підписання документа набагато легше стане отримати візу, наприклад, журналістам і далекобійникам, а також родичам громадян країн ЄС. Новина, звичайно, втішна для автора цих рядків, а то ж бували відверто кричущі прецеденти - ось ТАКІ і ще ось ТАКІ. Крім того, Єврокомісія пропонує не обтяжувати бюрократичною тяганиною тих, хто їде до ЄС на лікування або представників громадянського суспільства, які бажають взяти участь у тренінгах. До переліку одержувачів преференцій потрапили учасники міжнародних виставок, симпозіумів та семінарів, а також представники релігійних організацій. За всієї поваги до Єврокомісії, перелік «спрощенців» здається занадто лаконічним, оскільки охоплює лише незначну кількість українців, охочих відвідати ЄС.

Є в пропозиціях ЄК і ряд доповнень з приводу того, кому, коли і на який період повинні видавати багаторазові візи. Але й ці поліпшення зможе відчути вельми обмежене коло осіб, включаючи бізнесменів, що працюють з європейськими компаніями, спортсменів і представників мистецтва, і все тих же громадських і релігійних діячів. Останні дві категорії настільки абстрактні, що відкривають перед чиновниками консульств широкі можливості для вільних інтерпретацій. От цікаво, чи оформлять візу за спрощеною процедурою представникам громадської організації «Київське товариство незалежних шанувальників пива», якщо вони заявлять метою своєї поїздки відвідування «профільного семінару» Октоберфест, що проходить щорічно в Мюнхені?

Між тим, є в документі Єврокомісії один дуже важливий для України пункт, що передбачає можливість безвізового в'їзду до Європи для власників біометричних службових паспортів.

У пропозиціях Єврокомісії ключовим словом для нас поки є не «біометричні», а «службові» паспорти - український службовий паспорт близький за своїм статусом до дипломатичного паспорту, навіть їх оформлення регламентується однією і тією ж постановою Кабміну від 26.02.1998 року «Про затвердження порядку оформлення та видачі дипломатичних і службових паспортів». Службовими паспортами, наприклад, володіють міністерські чиновники високих рангів, голови обладміністрацій, керівники різних держустанов. Їх наявність суттєво полегшує отримання візи. Щасливих володарів таких документів набереться не так вже й мало, але все ж навряд чи більше 0,5% всього населення. Але навіть високопоставлених українських бюрократів їхні європейські колеги зобов'язали обзавестися біометричними службовими паспортами - і тільки в цьому випадку обіцяють скасувати візи для чиновницької касти.

Ну і що, скаже читач, велика проблема для якогось заступника міністра, вже він-то знайде можливість отримати шенгенську візу. Можливо, і знайде, але Євросоюз де в чому все ж відрізняється від України, особливо в частині неухильного дотримання затверджених процедур, які обов'язкові для всіх, незважаючи на соціальний статус. А процедура видачі візи, наприклад, до Великобританії вже не перший рік передбачає дактилоскопування здобувача, власне як і в США. Для в'їзду в ці країни, будь ви хоч кардинал, хоч глава НБУ, а відбитки пальців зобов'язані здати (процедура ця вже далеко пішла від звичного нам за радянськими детективами змочування пальців чорнилом. Тепер досить прикласти долоню до екрану електронного сканера - і готово).

Але варто визнати, що і в самому ЄС процес впровадження біометричних паспортів дещо затягнувся. Хоча формально їх видача почалася в Європі паралельно з США в 2006 році, але в деяких країнах (Румунія, Болгарія, країни Балтії) вона стартувала трохи пізніше. До того ж, тільки починаючи з 2009 року, в більшості країн ЄС паспорти стали в обов'язковому порядку містити відбитки пальців, а не тільки двомірну фотографію. Причина такого різнобою зрозуміла: для деяких країн біометричний паспорт не є розкішшю, тоді як іншим організувати збір біометричних даних, закупівлю відповідного обладнання і власне виготовлення паспортів виявилося досить обтяжливо. Зокрема, в Австрії біометричний паспорт обійдеться в 70 євро і це для австрійців з їх доходами прийнятно, тоді як в Румунії паспорт коштує не набагато дешевше - 65 євро, але це за румунських зарплат вже серйозні гроші. Взагалі вартість оформлення біометричних паспортів дуже сильно коливається від країни до країни - в Литві вона складає всього 29 євро, а у Франції - 89 євро, Болгарії - 20 євро, а в Греції - 84! Коротше кажучи, як кому пощастило. У наших сусідів поляків біометрія і видача паспорта коштує 35 євро. Тут ми і підходимо до каменя спотикання, об який спіткнувся український біометричний паспорт.

Законотворчий тупик

У жовтні 2011 року Президент України Віктор Янукович ветував Закон «Про документи, що засвідчують особу і підтверджують громадянство України», він повернув його з пропозиціями для повторного розгляду Верховною Радою. Документ був прийнятий ВР 23 вересня 2011 року, а одним із його авторів був народний депутат від Партії Регіонів Валерій Коновалюк. У лютому 2012-го парламент замість доопрацювання закону проголосував за його скасування. Одним із найбільш затятих критиків злощасного документа був міністр юстиції Олександр Лавринович, який звинувачував його авторів у створенні корупційних схем, що дозволяють українському консорціуму ЄДАПС отримувати надприбутки за рахунок українців, які оформляють біометричні закордонні паспорти. При цьому Мін'юст у терміновому порядку розробив власний відповідний законопроект, який в свою чергу потрапив під критику Коновалюка. Нардеп заявив, що вето на його закон було інспіровано Мін'юстом в інтересах німецької компанії Muhlbauer GmbH, яка нібито повинна була зайнятися виготовленням паспортів для українців.

На початку липня 2012-го глава ВР Володимир Литвин, коментуючи затягування розгляду законопроекту про біометричні паспорти, підготовленого Мін'юстом, заявив, що голосування по ньому затримується через зіткнення інтересів щодо отримання підрядів на їх виготовлення.

"Стикаються величезні інтереси, щоб отримати підряди на проведення відповідної роботи. А саме - виготовлення бланків суворої звітності. На це необхідні колосальні кошти з бюджету. Це - ключова причина, яка затягує прийняття відповідного рішення", - зазначив спікер.

Ситуація, як кажуть, патова: поки Коновалюк з Лавриновичем надійно заблокували законодавчі ініціативи один одного, час іде. 28 червня Європейський Союз офіційно визнав відставання України від Молдови в безвізовому діалозі, оголосивши про перехід Кишинева на другий етап плану дій щодо візової лібералізації.

Розрулити ситуацію може законопроект «Про Єдиний державний демографічний реєстр», зареєстрований у парламенті 18 травня поточного року народним депутатом Василем Грицаком (Партія регіонів). Хоча в назві документа біометричні паспорти і не згадуються, ним також передбачається початок їх видачі громадянам України. На жаль, Грицак теж став жертвою звинувачень у корупції і зв'язках з концерном ЄДАПС. У цьому випадку «обвинувачем» став Михайло Бродський, учасник настільки багатьох скандалів і розборок, що озвучений ним компромат вкрай важко сприймати серйозно. Проте, законопроект опинився під загрозою бути заблокованим.

Чого найбільше боїшся, те й відбувається

Василь Грицак налаштований досить оптимістично і вважає, що його законопроект буде прийнятий парламентом вже на початку осені. При цьому він заявляє, що жодних технічних проблем для початку видачі біометричних паспортів в Україні немає, зате є охочі створити їх на порожньому місці.

«Україна була готова вводити біометричні технології і біометричний паспорт вже в 2007 році. У 2010 році ми погодили з Європейським Союзом, з усіма європейськими та світовими лабораторіями свій біометричний паспорт. МВС України тоді ж замовило тисячу примірників прототипу біометричного паспорта, і вже в 2011 році готове було почати їх видачу. Але ні, є чиновники, які придумують всілякі страшилки і небилиці про те, хто і скільки на цьому заробить. Починають рахувати кількість населення і вартість паспорта, порівнюють вартість біометричного паспорта в Україні і за кордоном. Потім їм захотілося купувати додаткове обладнання загальною вартістю 3 мільярди доларів, заклавши в його вартість 50-відсотковий відкат. Окремі чиновники хочуть збудувати систему оформлення паспортів таким чином, аби українці були змушені вистоювати величезні черги, або «вирішувати питання» за 200-300 доларів».

При цьому як приклад він навів собівартість виготовлення нинішнього українського закордонного паспорта. «Сьогодні собівартість «не біометричного закордонного паспорта становить 100 грн., а його кінцева вартість для МВС - 120 грн. У рік українці оформляють паспортів від 900 тисяч до 1 мільйона 100 тисяч. Консорціум ЄДАПС і поліграфкомбінат «Україна» виконують це замовлення, при цьому консорціум заробляє з кожного паспорта 10 гривень, а комбінат «Україна» - 5. Все інше, від 310 до 2500 гривень на цьому паспорті заробляє держбюджет України і аферисти, що присмокталися до цієї теми», - зазначає Грицак.

Народний депутат нагадав, що ще в 2003 році було введене держмито в розмірі 170 гривень, якщо паспорт оформляється протягом 1 місяця. «Якщо паспорт оформлявся за 2 тижні, то мито становило вже 340 гривень і все це йде в державний бюджет України. Але при цьому виготовлення закордонного паспорта у нас залишається одним із найдешевших у світі. Якщо ми переведемо вартість українського закордонного паспорта в долари, то отримаємо 15 доларів - такої вартості немає в жодній з європейських країн. Тільки в Молдові вартість паспортів близька до української», - зазначає народний депутат.

При цьому Грицак підкреслює, що вартість біометричного паспорта, розробленого в Україні, як і закордонних паспортів діючого зразка, буде залишатися однією з найнижчих у світі.

«Український біометричний паспорт відповідає всім міжнародним стандартам, і за якістю його можна віднести до п'ятірки кращих паспортів світу. Варто так само відзначити, що крім власне паспорта Україна має всю необхідну інформаційно-технічну і технологічну бази, які забезпечують оформлення і видачу паспорта, а також зчитування інформації з біометричного паспорта. При цьому наш біометричний паспорт коштує близько 350 гривень, що складає приблизно 30 євро», - додав нардеп.

Якщо згадати наведені вище дані за ціною біометричних паспортів в країнах ЄС, то варто визнати українську вартість цілком адекватною. Звичайно, якщо держава вирішить трохи підзаробити на одержувачах біометричних закордонних паспортів, воно цілком може наблизити його ціну до найвищих європейських стандартів. Вводимо мито в розмірі 300 гривень - і маємо паспорт за французькою ціною!

Посилити ситуацію може і вже згадана депутатом закупівля додаткового обладнання для виготовлення біометричних паспортів. У ЗМІ неодноразово фігурувала цифра в 2 млрд грн, в які нібито може вилитися покупка в Німеччині обладнання для друку полікарбонатних сторінок в українські закордонні паспорти. Якщо це станеться, ціна біометричного паспорта може зрости ще більше і тоді Україна цілком зможе претендувати на перші місця в Європі за цим показником.

Однак, пан Грицак особливо підкреслює той факт, що для початку видачі біометричних паспортів не потрібно вишукувати додаткові бюджетні кошти. «Вже через 2 тижні після підписання Президентом Закону «Про Єдиний державний демографічний реєстр» перший українець зможе отримати біометричний паспорт з відбитками пальців і двомірною фотографією. Вся процедура оформлення займе для одержувача 15 хвилин - тут же на місці він зможе сфотографуватися, поставити підпис і пройти дактилоскопування. При цьому заповнити відповідну анкету можна буде заздалегідь, через Інтернет», - уточнює народний депутат.

Що ж стосується початку дактилоскопірування громадян України з 1 січня 2013 року, яке передбачене законопроектом про демографічний реєстр, то, за словами Грицака, це - абсолютно добровільна процедура. «Тільки той, хто хоче спростити для себе отримання візи до країн Євросоюзу та США і оформити біометричний документ, буде здавати відбитки пальців. Потрібно пам'ятати і про те, що як раніше виданий звичайний закордонний паспорт, так і в майбутньому біометричний паспорт - не предмет першої необхідності, а, по суті, предмет розкоші для українців. Даний документ абсолютно не потрібен тим людям, які не збираються виїжджати за кордон, а значить їм не потрібно здавати відбитки пальців. І ніхто не має права зобов'язати їх це робити. Українське законодавство в даному питанні залишається досить ліберальним - якщо, наприклад, глава Нацбанку не хоче отримувати ідентифікаційний код, його ніхто не змушує це робити. Інша справа, що той же голова НБУ недавно був у США, і для оформлення в'їзних документів йому довелося пройти процедуру, під час якої йому було присвоєно персональний ідентифікаційний номер для видачі американської візи», - зазначив Грицак.

За його словами, оформлення біометричних паспортів є лише одним із багатьох питань, які розглядаються в законопроекті про єдиний демографічний реєстр.

«У 2013 році в Україні планують провести перепис населення і основною метою законопроекту є створення чіткого алгоритму, який дозволить зробити перепис максимально інформативним. Сьогодні ми не знаємо, скільки у нас в країні трудових мігрантів, скільки українців перебувають на заробітках за кордоном, в яких саме країнах. Такі дані стануть інформаційною базою для Мінекономрозвитку, яке зможе на їх основі закладати в держбюджет макроекономічні показники на наступний рік, виходячи з наявності трудових ресурсів, їх міграції всередині країни та за її межами», - підсумував автор законопроекту.

Отже, маємо запевнення народного депутата, про те, що технічно Україна до видачі електронних паспортів вже готова, і це головне. Зрештою, навіть якщо припустити, що в результаті прийняття закону про біометричні паспорти дійсно будуть збудовані якісь корупційні схеми, то який український документ не мав таких ризиків? Абсолютно стерильних законів одиниці, адже вся наша економіка побудована на схемах «відкатів». І часто це зупиняє наших депутатів від прийняття проблемних законів? Та практично ніколи. А тут, бачте, найшла коса на камінь, або, точніше Коновалюк на Лавриновича, а Грицак на Бродського. Але стара народна мудрість говорить: вовків боятися - в ліс не ходити...

Петро Черних (УНІАН)

УНІАН в Google News