Електрику віддали Ахметову, газ віддадуть Фірташу

На початку року країна спостерігали за тим, як найбільш ласі "електричні" активи України пливли до рук мільярдера Рината Ахметова. Скоро ми станемо свідками створення імперії. Цього разу "газової" на чолі з мільярдером Дмитром Фірташем - в Україні дано старт другій хвилі приватизації міськ- та облгазів...

На початку року ми спостерігали за тим, як найбільш ласі "електричні" активи України пливли до рук мільярдера Рината Ахметова. Тепер у нашій країні існує "електричне царство" з центром управління "Систем Кепітал Менеджмент".

Скоро ми станемо свідками створення газової імперії ще одного мільярдера Дмитра Фірташа - в Україні стартувала приватизація обл- і міськгазів.

Умовно під одного

Нова ера "газової" приватизації почалася 11 липня, коли Фонд держмайна оголосив конкурс з продажу 25% акцій "Миколіївгазу". Початкова вартість пакета складає  18,4 млн грн, а вже 1 серпня відбудеться конкурс, який назве переможця.

Додаткові умови конкурсу наштовхують на думку про можливого майбутнього  "хазяїна" газових активів. Вони, зокрема, передбачають, що до участі у конкурсі може бути допущена компанія, яка упродовж останніх трьох років проводить діяльність з розподілу природного газу, газу (метану) вугільних родовищ або володіє упродовж останніх трьох років 20% і більше в статутному капіталі компаній, які здійснюють подібну діяльність.

Так от, головним претендентом на купівлю можна цілком логічно вважати компанію Group DF Дмитра Фірташа, він же - глава ради Федерації працедавців України, яка безпосередньо контролює великих виробників мінеральних добрив,  котрі конкретно  сидять на "газовій голці", - компанію "Північнодонецьке об'єднання "Азот", концерн "Стирол" і "Азот" (Черкаси). Тобто, сенс в купівлі є. До того ж, у цілому активи Фірташа простежуються у 21 облгазі, тобто, має у своїх руках масивний "пучок" газорозподільних мереж, які поставляють газ кінцевим споживачам.

І контракти на закупівлю і постачання газу у компанії є. Так, Group DF належить 90% акцій Ostchem Holding, який на початку року повідомив, що має намір у 2012-му поставити 8 млрд кубометрів газу для потреб українських хімічних підприємств. Закуповувати його будуть у " Газпрому". Цікава ціна домовленостей…

Та і сам бізнесмен не відмовляється від участі у приватизації. "Ми братимемо (у приватизації - ред.) участь. Конкурентів ми знаємо", - сказав Фірташ ще до старту проекту газових продажів. "Ще немає розуміння до кінця, як Фонд держмайна розбиватиме пакети, за яких умов і як вони їх продаватимуть. У нас немає ще повної інформації. Але брати участь будемо, якщо це буде (приватизація), - це точно", - сказав тоді бізнесмен.

Що принесе ринку розкручування такої ситуації, чи не означає вона пряму монополію? Як зазначає старший аналітик компанії "Драгон Капітал" Денис Саква, "облгази і міськгази від початку є природними монополіями, тому говорити про додаткову монополізацію ринку не доводиться. Основна увага тут треба надати ефективному антимонопольному нагляду з боку АМКУ і прозорій методиці встановлення тарифів для користувачів (це завдання НКРЕ). Крім того, законодавство повинне, з одного боку, забезпечити безперешкодний доступ до мереж облгазів для незалежних постачальників, а з іншого боку - АМКУ повинен контролювати наявність зловживань з боку облгазів, коли вони відмовляють споживачам у постачанні газу і змушують до закупівлі газу у незалежних постачальників за більш високою ціною".

Загалом, монополія сама по собі ще абсолютно не означає "погано", адже багато сфер діяльності в країні вже давно явно або  приховано монополізовані різними олігархічними групами.  "Погано" від монополізації стає тоді, коли монополіст починає зловживати своїм положенням на ринку. Власне для того, щоб не було подібної спокуси, існує таке відомство як Антимонопольний комітет. А поки монополіст діє у рамках - претензії до нинішнього або до потенційного монополіста  виставляти якось нелогічно.

Між тим, голова Фонду державного майна України Олександр Рябченко не виключає, що серед потенційних покупців планованих до приватизації облгазів можуть бути російські інвестори, у першу чергу, " Газпром", а також "інший російський бізнес, який вже розуміє, як можна вести бізнес в українських облгазах".

"Те, що стосується європейських компаній, то, можливо, є такий інтерес, але нам про це нічого не відомо, до нас ніхто не звертався", - сказав Рябченко.

Навряд чи такі дрібні активи, які виставляють на торги, можуть зацікавити західних інвесторів. І " Газпром", який фігурує у списку можливих покупців, переслідує тільки "мажоритарні" цілі. Свідченням цього є той факт, що в проекті Договору між Росією і Україною про розширення співпраці у газовій сфері (варіант на лютий 2012 року) РФ пропонувала створити спільне підприємство для закупівлі і постачання газу в Україну. Одна з умов - передача цьому СП часток в обл- та міськгазах. Тоді українська сторона відкинула ініціативи росіян.

І ще один момент - озвучена початкова ціна пакету "Миколаївгазу" значно "нижча справедливої", як стверджують експерти. Рябченко пояснює це таким чином: "Облгази не мають котирування на фондовому ринку. І тому елемент прозорості, який є абсолютно необхідним для функціонування АТ, на облгазах відсутній. Тому ми заходимо в ситуацію, коли повинні оцінювати виключно за результатами господарської діяльності, за балансами які ми отримаємо".

Саква вважає, що "у принципі, стартова ціна на аукціоні може не відповідати справедливій вартості компанії, інакше втрачається сенс торгівлі. З іншого боку, первинна вартість 25% частки в " Миколаївгазі" у рази нижча, ніж справедлива. Первинна вартість для пакету акцій компанії була встановлена на рівні, який має на увазі оцінку компанії за показником P/E 2011 року нижче одиниці, що дуже мало навіть для України. У ході недавньої приватизації в енергетиці дешевше за усіх за показником P/E були продані акції "Чернівціобленерго", для яких це значення складало 5.3, або майже в шість разів більше, ніж для "Миколаївгазу». Встановлювати таку стартову вартість мало б сенс, якби очікувалася серйозна конкуренція. Якщо її не буде, то існує висока ймовірність,, що пакет куплять за вартістю, близькою до первинної".

Тобто,  знову таки можна припустити акцент на одного покупця. Варто нагадати, що "електричні" активи були продані Ахметову за тим же принципом - і у результаті різниця між початковою вартістю і купівлею активів складала усього лише 100 тис. грн. Загалом продажі під  соусом «оперативно знайти ефективного власника і при цьому не занадто сильно " розорити" покупця», у країні обкатані вже не на одному об'єкті.

Сигнал від гаранта

Про те, що Україна розглядає можливість приватизації і концесії газорозподільних мереж, стало відомо з Національного плану дій на 2012 рік з впровадження програми економічних реформ на 2010-2014 роки, який затвердив Президент Віктор Янукович (указ №187 від 12 березня 2012 року). Зокрема, Президент доручив Кабміну, Міненерго і Фонду держмайна врегулювати питання використання газорозподільних мереж шляхом їх приватизації або наданнях в концесію на термін більше 10 років.

Нині переважна частина газорозподільних мереж, загальна протяжність яких складає більше 300 тис. км, є у власності держави і передана в користування регіональним компаніям з газопостачання і газифікації (обл- і міськгази).

"Обробивши" доручення гаранта, відповідальні за цю справу особи визначили, що всього за липень-вересень будуть виставлені на продаж держпакети 42 міськ- і облгазів. Правда, спочатку планувалося тільки з травня по липень продати держпакети акцій 48 обласних і районних газорозподільних і газопостачальних компаній. Мабуть, підготовка документів затягнулася - до 15 травня "Нафтогаз України" розмістив на рахунку в цінних паперах Фонду держмайна у хранителя " Укрексімбанку" всього 40 пакетів акцій облгазів з 48.

Планується, що будуть проведені приватизаційні конкурси з відкритою пропозицією ціни за принципом аукціонів. Там, де "Нафтогазу" належить менше 25% акцій, пакети реалізовуватимуть повністю. За словами голови ФДМ Олександра Рябченка, дрібні пакети реалізовуватимуть на фондових майданчиках, великі - на приватизаційних торгах.

Раніше, за часів прем'єр-міністра Юлії Тимошенко, неодноразово заявляли, що наявну систему розподілу природного газу через облгази необхідно реформувати. І це дійсно так. Здаючи в оренду приватному бізнесу газорозподільні мережі, "Нафтогаз" залишається у боргах як в шовках. А ті, хто на них сидить - із завидним прибутком. Чи не парадокс?  Пропонувалося усунути облгази від реалізації, створити нову структуру, яка б уклала договори з НАК на оренду розподільних газопроводів і знову таки реалізацію газу, а також створити єдиний розрахунковий рахунок. При цьому схеми руху коштів і палива, які вважаються чи не "найсірішими" в Україні, виходили б на новий рівень прозорості.

Але реформа не відбулася, нова влада від неї відмовилася, узявшись за дещо іншу справу - приватизацію. А вона у свою чергу зміцнить імперію Фірташа в газовій сфері, як і імперію Ахметова в "електричній". Дійсно, іноземні інвестори, з урахуванням внутрішньої "темної" політики влади, податкового "тертя", а також ситуації на світовому ринку, не стануть вкладати кошти в українські підприємства. Виходить, допомогти державі впоратися з вантажем під назвою "модернізація економіки" можуть тільки рідні олігархи. Ось тільки не вийшло б, що купити - куплять, а " модернізувати" стануть на свій смак…

Нана Чорна (УНІАН)

P.S. Зараз Кабінет міністрів зайнявся прискореною приватизацією Державної  холдингової компанїя "Титан України". Для цього Фонду держмайна вже передані 100% акцій ДАК " Титан", ПАТ "Кримський титан" і ПАТ " Сумихімпром".

Головне, що Group DF володіє 90% акцій компанії OstChem Holding AG, яка у свою чергу контролює 50% - 1 акція ЗАТ "Кримський Титан". А Фірташ заявляв, що тільки швидке створення вертикально-інтегрованого холдингу в цій сфері дозволить Україні зберегти свої позиції на світовому ринку титану.

УНІАН в Google News