Бізнес «відкашляє» до бюджету
Бізнес «відкашляє» до бюджету

Бізнес «відкашляє» до бюджету

13:28, 10.08.2012
8 хв.

Кабінет Міністрів подав на розгляд до парламенту програму протидії туберкульозу до 2016 року – одну з найдорожчих за останні 10 років. Обсяг її фінансування становить 1,8 млрд грн. Але чи зможе скарбниця знайти кошти на боротьбу з паличкою Коха, залежить від стану економіки країни і від дій Податкової та Митної служб

Останніми роками Україна зберігає високі показники захворюваності на туберкульоз, займаючи друге місце в Європі після Росії. Щороку від цієї недуги вмирає близько 40 тисяч українців. Більш ніж 500 тисяч хворих офіційно стоять на обліку. Високі темпи поширення захворювання змусили владу звернути увагу на цю проблему.

У Кабміні сподіваються, що впровадження Програми протидії туберкульозу на 2012-2016 рр. допоможе забезпечити цілковите одужання 70% хворих, яким уперше поставлено відповідний діагноз, створити систему лабораторного контролю якості протитуберкульозних препаратів, удосконалити систему підготовки та перепідготовки медиків тощо.

Зрозуміло, що досягнення поставленої мети залежить перш за все від можливості держави забезпечити відповідне фінансування. У проекті Програми на ці завдання у 2012 році передбачено 364,25 млн. грн, на 50% більше, ніж у 2011-му. Як не дивно, знайти чималі кошти у держбюджеті в принципі реально.

Відео дня

Митна паличка-виручалочка

За перше півріччя Держмитслужба перерахувала до бюджету 61 млрд грн, що на 25,5% (+12,35 млрд грн) більше, ніж за аналогічний період минулого року. План було виконано на 101,6%. Як відзначив міністр фінансів Юрій Колобов, динаміка митних платежів повинна залишатися позитивною як мінімум до кінця року.

Така впевненість обумовлена перш за все тим, що Митній службі вдалося перекрити ключові канали надходження до країни контрабанди. За даними суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, митники завдали серйозного удару також по так званому «сірому» імпорту, який раніше завозився в країну за заниженою митною вартістю, а отже, з нього сплачувалися символічні податки.

«Того сірого потоку, який був півтора-два роки тому, вже немає», – констатує голова правління Асоціації платників податків Львівської області Теодор Дяків. За його словами, співробітники Держмитслужби не намагаються масово та суттєво завищувати митну вартість товарів. «Митники коректніше працюють у цьому напрямі», – наголошує він.

А як же у такому разі пояснити заяви окремих представників бізнесу, які час від часу скаржаться на завищення митної вартості з боку ДМСУ? Насправді тут цілком може спрацьовувати принцип «на злодієві й шапка горить». Галас, скоріш за все, здіймають переважно «сірі» імпортери, яких митники «притиснули до стінки». Крім того, підключитися до них могли й «білі» імпортери, звиклі платити до бюджету копійки.

Як писали ЗМІ, у квітні (коли підприємці найактивніше скаржилися на завищення митної вартості) ті-таки, наприклад, банани розмитнювали по 7,19 грн/кг, при цьому імпортери платили податок 1,43 грн/кг. Тобто сукупна вартість товару становила 8,63 грн/кг. На внутрішньому ж ринку середня ціна становила 12,3 грн. Таким чином, додаткова накрутка сягнула майже 43%...

Виходячи з такого «запасу міцності», апетити окремих (багатьох?) імпортерів, мабуть, можна й зменшити. І нічого страшного, якщо вони більше сплатять до держбюджету, ніж робили це раніше. Тим паче, що в результаті цього ціни на внутрішньому ринку не зростуть – Держстат у липні вкотре зафіксував нульову інфляцію.

Податковий тил

Податкова служба за 6 місяців 2012 року збільшила свій внесок у держскарбницю на 13,6 млрд грн у порівнянні з аналогічним періодом 2011-го. Загальна сума платежів становила 141,8 млрд. грн.

Поки що податкова чітко вписується у бюджетний розпис Мінфіну щодо збору платежів до держбюджету (за підсумками першого півріччя фактичні показники перевищили заплановані на 0,2%). Самі податківці пояснюють таку точність зростанням якості прогнозної та аналітичної роботи під час визначення стану економіки. «Для бізнесу це гарантія того, що податкова політика сьогодні зрозуміла й передбачувана, що ніякого різкого посилення фіскального тиску не буде і бути не може», - відзначає головний податківець держави Олександр Клименко.

Оскільки тиск на легальний бізнес податківці обіцяють не підвищувати, то очевидно, що потенційне джерело додаткових надходжень – «тіньовий» сектор.

Одним із напрямів такої роботи стало «виведення на світло» сегменту інтернет-торгівлі, за яку зараз активно взялися податківці. Скандал навколо одного з найбільших вітчизняних інтернет-магазинів Rozetka.ua закінчився тим, що його власник зізнався у порушенні податкового законодавства і пообіцяв сплатити суму донарахованих бюджетних зборів на 4,7 млн. грн. Тим часом, працюючи переважно «в тіні», інтернет-торговці щороку продають товарів на суму понад 20 млрд грн (і це тільки те, що піддається оцінці). Це вже бізнес з доволі серйозними оборотами, то чому він повинен мати якісь привілеї?

Податківці хочуть зобов'язати компанії, що займаються електронною торгівлею, надавати споживачеві розрахунковий документ – фіскальний чек. Його видаватимуть споживачам, які одержують або повертають товар, одержують послугу або відмовляються від неї, включно з товарами та послугами, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет. Така ініціатива, крім посилення контролю над заробітками інтернет-магазинів, дозволить захистити й права споживачів, які дуже часто наражаються на проблеми під час повернення неякісних товарів, куплених у мережі.

При цьому висловлені низкою експертів коментарі про можливе подорожчання товарів через запровадження касових апаратів в інтернет-магазинах у ДПС відкидають. Мовляв, значна (якщо не основна) частина піратської, несертифікованої для України, контрабандно ввезеної і т.п. продукції (зокрема, електроніки) реалізується інтернет-магазинами. Саме контрабандне походження товару, по суті, і є причиною різниці в цінах між реальними та інтернетівськими. Оскільки зараз велику частину контрабандних каналів перекрито, то і поставки контрабандної електроніки зведено до мінімуму. Тому побоювання експертів, що ціни на електроніку зростуть через запровадження кас в інтернет-магазинах, безпідставні. Ціни будуть ринковими – як на «білу» техніку.

Ще системнішим кроком у напрямі детінізації економіки і потенційно істотного збільшення доходів держбюджету може стати масштабна податкова реформа, яку ініціює Державна податкова служба.

У відомстві серед іншого пропонують знизити ставку податку на додану вартість з 20% до 7-12%, що може забезпечити державному бюджету додаткові доходи на 24,7 млрд грн.

Розвитку внутрішнього виробництва, створенню нових робочих місць, модернізації виробничих потужностей (а значить, і збільшенню податкових платежів) повинно сприяти також зменшення податкового тягаря на фонд оплати праці. Так, податківці пропонують знизити єдиний соціальний внесок для працедавців у два-три рази – до 15%.

Ці та багато інших прогресивних змін вже оформлені у законопроект, який зараз активно обговорюють експерти і який незабаром може бути внесений до Верховної Ради. А далі вже слово за депутатами.

Політичні контексти

Як видно з поданої вище статистики, для держави можливе збільшення витрат на боротьбу з туберкульозом навіть на таку чималу суму – 120 млн. грн – пройде абсолютно безболісно.

А враховуючи наближення парламентських виборів (у жовтні), можна з високим відсотком вірогідності спрогнозувати, що Програму протидії туберкульозу на 2012-2016 рр. буде затверджено. Не виключено, що фінансування може бути збільшено навіть на більшу суму, ніж це передбачено у даний момент.

Додаткові надії на те, що обсяг держзатрат на «антитуберкульозні» потреби буде збільшено, дають також квітневі зміни до держбюджету. Приріст відомчого фінансування Міністерства охорони здоров'я становить 1,7 млрд грн.

І хоча зрозуміло, що ініціювалося це владою, перш за все виходячи з ситуативної політичної доцільності, хіба громадянам, які мають ті чи інші проблеми зі здоров'ям, за великим рахунком, не байдуже? Головне, що гроші в бюджеті, завдяки податківцям і митникам, для цього є...

Нона Бірюкова

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся