Економіка надірвалася від передвиборних "подарунків"
Економіка надірвалася від передвиборних "подарунків"

Економіка надірвалася від передвиборних "подарунків"

20:03, 04.09.2012
16 хв.

«Верхи» запевняють, що Україні до дефолту – "як до неба рачки", але дії влади, яка намагається пригальмувати кризу, що накочується, "засвічують" реальну ситуацію в економіці. А вона нагадує потяг, що мчить під укіс. Посилюється негатив безпрецедентною передвиборною кампанією

Микола Азаров та Віктор Янукович

Криза Україну не зламає і дефолт їй не загрожує – такі заспокійливі месиджі уже не перший місяць несуть у народ високопоставлені чиновники. На словах ситуація виглядає майже безтурботно. Однак після перекладення "на цифру" набуває схожості з поїздом, що мчить під укіс, у якому невідь-навіщо поспіхом «наводять марафет»: начищають поручні, миють підлогу і вішають новенькі фіраночки.

Посилюється негатив підготовкою до виборів. Напередодні влада поспішає виконати свої обіцянки перед фінансово-промисловими групами, за рахунок яких вона міцно тримається у своєму кріслі. І паралельно прагне повернутися найбільш пропіареним боком до електорату.

Загалом за пеленою слів ховаються відчайдушні дії влади, яка намагається пригальмувати кризу, що накочується, і саме ці дії "засвічують" реальну ситуацію в економіці. Із поведінки влади можна скласти уявлення про стан справ у країні і нинішній, і на перспективу.

Відео дня

Макропоказники: як не коректуй, а результат той самий

Почнімо малювати картину економіки України з макропоказників. Отож, дефіцит державного бюджету до серпня зріс майже вдвічі – до 16,9 млрд грн. Держборг до серпня досяг 62,2 млрд дол. Заборгованість із зарплати тільки на держпідприємствах підбирається до 1 млрд грн.

***Згідно з Законом «Про Державний бюджет України на 2012 рік» (з поправками), граничний рівень дефіциту держбюджету на 2012 рік запланований на рівні 25,130 млрд грн.

На думку експертів, високі темпи зростання дефіциту державного бюджету зберігатимуться до кінця року.

Директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин вважає, що «економічна динаміка слабка, бізнес «підчищається», можливість акумулювати податки зменшується. Водночас уряду потрібно дедалі більше коштів для виділення на різні соціальні або популістські програми. До жовтня погіршення дефіциту бюджету триватиме».

Економіст Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь наголошує, що збільшення дефіциту відбувається через зниження темпів зростання прибуткової частини держбюджету. Це, своєю чергою, є наслідком уповільнення промислового виробництва, падіння у сільському господарстві, низького рівня як інфляції, так і темпів зростання цін виробників. На думку експерта, маючи надворі «класичний передвиборний рік», витратна частина бюджету збільшується непропорційно до зростання доходів держскарбниці. Кошти спрямовують на збільшення зарплат бюджетникам, військовослужбовцям або на «латання дірок» Пенсійного фонду. «З одного боку, маємо і бажання, і фактичне нарощування витрат, а з іншого, доходи не ростуть так, як вони повинні були б рости», – сказав експерт.

«У нас чиниться тиск на економіку, яка і без того слабка. Вичавлюють з неї всі податки. Проблеми з поверненням ПДВ та з іншими речами, вони заглиблюються і стають складнішими, – пояснив Жолудь. – Надходження, які прописані в бюджеті, вони дуже оптимістичні, вони не відповідають тій ситуації, яку ми маємо зараз в економіці. Але проведення секвестру бюджету недоцільне, за політичними мотивами до виборів це питання порушуватися не буде».

До речі, міністр економічного розвитку і торгівлі Петро Порошенко не виключав можливості перегляду макропоказників за підсумками 9 місяців поточного року. Він також прогнозував зниження темпів зростання ВВП у 2013 році. Згодом Міністерство фінансів повідомило, що розраховує проект держскарбниці наступного року за песимістичним сценарієм.

При цьому дефіцит зовнішньої торгівлі товарами України до липня зріс на 29,7% – до 7,2 млрд дол. А негативний фінрезультат метпідприємств (основні постачальники валюти у скарбницю) в першому півріччі збільшився в 5,8 раза – до 7 млрд грн. Україна за підсумками липня опустилася на 10-те місце у світовому рейтингу виробників сталі.

***Згідно з песимістичним прогнозом, номінальний ВВП наступного року очікується на рівні 1,688 трлн грн, інфляція – 5,9%, індекс цін виробників промпродукції – 6,3%.

Але влада всіляко «зашторює» інформацію про стан справ у державі. Абстрагуючись від «офіційної» статистики, наведемо один із прикладів: через принципову позицію з приводу песимістичних макропрогнозів на 2013 рік (як пишуть ЗМІ) звільнено з посади директора генерального економічного департаменту НБУ Ігоря Шумила (у самій заяві вказано – у зв'язку з виходом на пенсію, але Шумило досяг пенсійного віку кілька років тому).

МВФ і Україна: маємо одне одного на увазі

Одним із показників того, що справи йдуть у нас не дуже, є відносини з Міжнародним валютним фондом. Зараз їх можна охарактеризувати словом "дивні". Днями місія фонду прибула до України, втім, у день її приїзду, 29 серпня, у Міністерстві фінансів навіть не знали про це, принаймні так прокоментували ситуацію у відомстві. Здається, тепер МВФ у нас не в пріоритетах.

Трохи згодом прем'єр-міністр Микола Азаров заявив, що робота місії матиме суто технічний характер. «Мені для того, щоб зробити реалістичний бюджет, не потрібні ніякі порадники, я перш за все сам відповідаю за стабільність у країні, і тому в інтересах уряду зробити реалістичний бюджет. А з МВФ дискусії продовжаться на звичні теми: реалістичність доходів бюджету, ті заходи уряду, які будуть реалізовуватися з погляду забезпечення економічної стабільності в країні, це грошово-кредитна політика Національного банку. Традиційні питання, які, безумовно, стоятимуть на порядку денному місії».

Іншими словами, розраховувати на допомогу фонду не варто. Хоча дружба з ним відіграє роль лакмусу для інвесторів – є відносини, можемо долучитися, а якщо немає – то й ми зачекаємо до кращих часів.

Говорячи про заходи, ухвалення яких вимагатиме МВФ від України, прем'єр-міністр сказав: «Кроки традиційні: дефіцит бюджету не повинен бути більшим за 3%». При цьому він відзначив, що в Європі у зв'язку з фінансовою кризою ніде не витримуються ці рамки, а від України вимагають знизити дефіцит до 1,7-2%.

«Отже, у нас є свої погляди на цю ситуацію і ми два роки спокійно обходимося без кредиту МВФ, у нас є свої підходи з погляду продовження програми. Якщо це продовження програми сприятиме розвитку економіки, ми за, якщо програма працюватиме на зниження обсягу ВВП, то ми проти», – наголосив Азаров.

Тобто на допомогу Заходу розраховувати не варто. Щоправда, ми вже це прорахували, повернувшись у бік Сходу – на Китай. Ось тільки про наслідки такої зміни вектора нам ніхто з чиновників поки що нічого не каже.

Нацбанк: певні дії у відомому напрямку

На тлі оптимістичних фраз уряду вносять наруження деякі дії регулятора, до яких у хороші моменти історії він навряд чи вдавався б. Так, Нацбанк зробив великий внесок у заборону негативних явищ на фінансовому ринку України. Але його рішення відверто вказують на те, що рятувальні заходи не зайві.

Наприклад, регулятор продовжив максимальний термін надання стабілізаційних кредитів комерційним банкам до 5 років. Їх фінустанови почали одержувати з 2008 року. Термін погашення наближається. Тепер ринок трохи заспокоїться, повернення боргів розтягнули в часі.

Також зроблено жорсткішими правила купівлі валюти під зовнішньоторговельні операції, спрощено ввезення валюти до України, що безпосередньо пов'язане з проблемою переведення в готівку. Все проведено за принципом – скільки хочеш, які хочеш, тільки завозь гроші.

Крім того, Адміністративна рада Фонду гарантування вкладів фізичних осіб збільшила розмір гарантованої суми відшкодування з 150 до 200 тис. грн. Останній раз це робилося в листопаді 2008 року. Розмірковувати про передумови і наслідки цього заходу можна невизначено довго і в різних напрямах.

***Розмір Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на 1 серпня 2012 року становив 6,07 млрд грн. Кількість учасників фонду на 6 серпня – 168 банків, кількість тимчасових учасників – 6 банків.

Ще регулятор здобив жорсткішими правила резервування для банків. Головний економіст інвестиційної компанії Dragon Capital Олена Бєлан відзначає, що «НБУ посилював вимоги до обов'язкового резервування кілька разів цього року – остання зміна була зроблена в кінці червня. Ще одна спроба скоротити гривневу ліквідність говорить про те, що девальваційний тиск на курс гривні залишається високим».

При цьому Бєлан вважає, що оскільки підтримка прив'язки курсу гривні до долара залишиться пріоритетним завданням Нацбанку як мінімум до парламентських виборів – 28 жовтня, політика НБУ щодо гривневої ліквідності банків, скоріш за все, залишиться жорсткою.

«Не виключено, що НБУ вдасться і до адміністративних заходів, таких як обов'язковий продаж частини валютної виручки на міжбанківському ринку. Законопроект, який дає право НБУ вводити таке обмеження, був поданий до парламенту в липні і може бути прийнятий невдовзі після того, як Верховна Рада повернеться до роботи після літніх канікул на початку вересня», – вважає Бєлан.

***25 липня у Верховній Раді було зареєстровано законопроект №11033, підготовлений Національним банком, який передбачає надання регуляторові права тимчасово (на термін до 6 місяців) вводити (з подальшим скасуванням після стабілізації ситуації на внутрішньому валютному ринку і врівноваження платіжного балансу України) норми про обов'язковий продаж частини надходжень в іноземній валюті.

Аналітик інвестиційної компанії Concorde Capital Віталій Ваврищук вважає, що «обов'язковий продаж частини валютної виручки – це рішення, яке виходить за рамки ринкових інструментів грошово-кредитної і валютної політики і, думаю, значно погіршить ділове середовище в Україні». На його думку, досить дивно, що така ініціатива з'являється після того, як «НБУ запевнив суспільство у відсутності ризиків девальвації гривні, а Президент України наголосив на необхідності поступового переходу до режиму плаваючого обмінного курсу».

Крім того, після ухвалення ще одного законопроекту НБУ отримає право тимчасово змінювати терміни розрахунків за операціями експорту та імпорту товарів. А ще Національний банк зробив жорсткішими правила валютно-обмінних операцій. Тобто фінансовий ринок перебуває у перманентному стані... «корекції».

Не збідніє рука, яка дає... своїм

Незважаючи на перелічені антикризові новації, уряд не забуває перед виборами створювати режими найбільшого сприяння для різних держ- та інших структур. Наприклад, пропонує запровадити безпрецедентний механізм надання держдопомоги підприємствам. Зауважте, у період гострого браку тих-таки держкоштів. Причому документом вводиться поняття незначної допомоги (de minimis), сукупний розмір якої протягом трьох років не повинен перевищувати 2,5 млн. грн. І тут же нас повідомляють, що ця сума відповідає пороговому показникові у розмірі 200 тис. євро, визначеному в законодавстві Європейського Союзу і проекті Угоди про зону вільної торгівлі між Україною і ЄС (зауважте, проекті).

А перш ніж піти на канікули, парламентарії дозволили підприємствам проводити держзакупівлі без тендерів, брати Кабміну на свій розсуд кредити, надавати соцдопомогу, на його думку, відповідну реаліям держбюджету. А ще Кабмін пробачив борги «Укроборонпрому» перед Пенсійним фондом, списав «енергетичну» заборгованість великих підприємств і так далі. Перелік може бути дуже великий, хоча вже тільки після декількох розпоряджень і ухвал вибудовується досить чітка лінія поведінки – преференції запроваджуються для своїх з урахуванням прийдешніх важких часів. Не можна не пригадати приватизацію, яка нібито повинна наповнити бюджет, але розрахована вона знову-таки на «своїх» покупців, що не несе ніякого прибутку для держави. А попереду зима – традиційна пора газових суперечок. Досі не зрозуміло, чим вони закінчаться, але загострення пристрастей вже очевидне.

Ще один негатив, який зараз безпосередньо пов'язаний не так з економікою, як з виборами, – бізнес «ховає» капітал. Мінекономрозвитку відзначає ризики зростання тенізації економіки у майбутньому. «Вони пов'язані з відновленням процесів рецесії в країнах єврозони і збереженням значних фінансових (боргових) проблем на зовнішніх ринках, що у разі їх поширення може спричинити різке уповільнення темпів економічного зростання і в Україні. Також високими залишаються внутрішні ризики дестабілізації економічної ситуації, серед яких найбільшими є зростання негативного сальдо поточного рахунку платіжного балансу, зростання девальваційних очікувань і низька кредитна активність», – сказано у дослідженнях відомства.

І найголовніше. Як би влада не намагалася завуалювати зовсім не рожеві перспективи, українці чудово розуміють, відчуваючи це на своїх гаманцях, що ще важчі часи не за горами. Згідно з даними GFK Україна, «після двох місяців поліпшення у липні споживчі настрої обвалилися. Найбільше зріс песимізм щодо найближчих економічних перспектив – індекс очікуваного розвитку економіки країни протягом найближчого року та індекс доцільності робити великі закупівлі зменшилися на 6 і 7,5 пункта.

Як відзначає екс-заступник голови НБУ Сергій Яременко, ризики, на які раніше вказували експерти у середньостроковій перспективі, нарешті стали сьогоденням. Нескінченно тривати гноблення економіки не може, монетарна політика Національного банку з її грошовим голодом і високими відсотковими ставками впродовж трьох років зробили неконкурентним наш внутрішній ринок стосовно західного. «Якщо навіть не аналізувати вжиті зараз заходи регулятора і уряду, оскільки вони ховаються набагато глибше, ніж здається, то все ж таки щось робиться. Намагаються в умовах спаду світової економіки наполегливо шукати ринки збуту. Але ситуація в Україні загострюється тим, що на тлі політичних подій (рейдерство, погіршення клімату ведення бізнесу, адміністративний тиск) для бізнесу не розглядається можливість кредитуватися, тобто підтримувати його економічне становище, зокрема головні обігові кошти. При ставках 20-25% немає можливості в економіки працювати. По суті, складалася ситуація, за якої неминуче зростає імпорт навіть в умовах падіння попиту, витісняється власна продукція, скорочується експорт через ті умови, які складаються на зовнішніх ринках. При цьому зменшується приплив валюти і збільшується негативне торговельне сальдо. Ці індикатори скорочення валютних резервів, хвилювання населення і бізнесу, невпевненість у стійкості курсової політики. До того ж населення дедалі більше відходить від нацвалюти, незважаючи на ризики світових грошових коштів», – відзначає Яременко.

На його думку, «замість того щоб  підтримувати бодай якісь виробничі процеси, наприклад, як у 90-х було запроваджено бартер, зараз зростає кількість тіньових платежів, що вимагає додаткової кількості ліквідності, а вона через свою безпеку завжди ходить у валюті. Далі йде скорочення бази оподаткування, а потім слідують усі інші неприємності. Замість того щоб «нагуляти жирок» перед майбутніми ще більшими випробуваннями (зважаючи на ситуацію в світі), робиться все навпаки, що можна назвати геноцидом власної економіки. Не підтримуючи власний ринок і не досліджуючи західний, що тріщить, ми й скочуємося дедалі більше і більше. До речі, владі пощастило, що економіка Україна залишається такою витривалою».

Що стосується девальвації, то, на думку Яременка, «інтуїтивно Нацбанк розуміє, що цього робити не можна. Експерименти з плаваючим курсом у таких країнах з перехідною економікою, як Україна, проводяться. Але НБУ намагатиметься втримати курс до останнього, скоріш за все, відмашки після виборів не буде. Прорветься щось швидше у банківському секторі, ніж у курсовій політиці».

Залишилося тільки додати, що 4 вересня торги на міжбанківському валютному ринку були фактично зупинені через брак пропозиції валюти. А курс гривні обвалився до більш ніж дворічного мінімуму. Вочевидь, перспектива заповідається «весела»...

Нана Чорна (УНІАН)

завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся