Як український фондовий ринок увійшов в історію
Як український фондовий ринок увійшов в історію

Як український фондовий ринок увійшов в історію

17:21, 20.09.2012
5 хв.

Український фондовий ринок зробив те, що нікому не вдавалося за весь час існування ринку цінних паперів. А саме – він оголосив страйк. Так вітчизняний ринок вписав свою яскраву сторінку в світову історію фондового руху

Цього тижня український фондовий ринок спромігся зробити те, що ще, здається, нікому не вдавалося за всю історію існування світового ринку цінних паперів. А саме – він оголосив страйк. Так, дана акція продовжилась усього одну годину, але тепер з упевненістю можна говорити про те, що український ринок вписав свою яскраву сторінку в світову історію фондового руху.

У чому ж причина таких різких дій українських послідовників справи Уолл-Стріт? За словами самих фондовиків, ця причина має одну чітку та усталену назву – прийнятий на початку липня цього року Закон «Про систему депозитарного обліку цінних паперів». Вірніше, та редакція, в якій він був прийнятий. Так, ще у грудні минулого року парламент прийняв у першому читанні проект Закону «Про систему депозитарного обліку цінних паперів», що передбачав створення Центрального депозитарію та виділення клірингу у новий вид професійної діяльності. Варто зазначити, що над створенням цього документу працювала чимала робоча група, що складалася з учасників ринку та представників міжнародних інституцій. Здається, ніщо не віщувало якихось проблем з проходженням законопроекту у ВР у другому читанні, проте…

Під час підготовки документу до другого читання його редакція зазнала кардинальних змін, зокрема до структури фондового ринку був введений новий елемент - Центральний розрахунковий центр, який має перебрати на себе всі функції по розрахункам і клірингу на ринку. Великі гравці на ринку, та ж «Українська біржа» одразу ж виступили проти даних змін, заявивши, що таким чином створюється державна монополія на такі ринкові функції як кліринг і розрахунки. Написали і відкритого листа до Президента, зробили ряд заяв. Проте, все це не допомогло… Законопроект був таки проголосований з вказаними поправками. Оскільки надалі єдиною перепоною до набуття чинності цього закону був лише підпис Президента, саме за нього чи за президентське вето розгорнулася вся подальша боротьба.

Відео дня

З огляду на останні дії фондовиків, їм не вдалося у підкилимній боротьбі якісно переломити ситуацію на свою користь. Очевидно, не маючи достатніх важелів для цього, вони вирішили вдатись до останнього відчайдушного і безпрецедентного кроку - припинити на знак протесту роботу «Української біржі» на одну годину. Що і було реалізовано у цей четвер. На знак повного консенсусу щодо даної акції було проведене опитування учасників торгів біржі, за результатами якого 55 торгівців, частка яких у загальному обсязі торгів на "Українській біржі" становить 98,66%, висловилися-таки за одногодинне припинення торгів.

Паралельно з припиненням торгів представники біржової ради «Української біржі» досить чітко артикулювала свої вимоги у новому відкритому листі до Президента щодо необхідності ветування даного закону, повернення його до Верховної Ради з пропозиціями «усунути норми, які будуть заважати розвитку фінансового ринку та порушувати права його учасників».

Варто зазначити, що ті безпрецедентні кроки, на які пішли учасники «Української біржі», не лишилися непоміченими регулятором ринку та профільними організаціями. Так, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку виступила з досить однозначною заявою «стосовно необхідності неухильного дотримання чинного законодавства фондовими біржами». Зокрема, регулятор повідомив, що у разі «виявлення будь-якого факту призупинення фондовими біржами торгів на підставах, що не передбачені чинним законодавством про цінні папери, комісією будуть вжиті відповідні санкції, передбачені законодавством про цінні папери та Кодексом про адміністративні правопорушення». Обструкції дії учасників «Української біржі» були піддані й зі сторони профільної Асоціації українських фондових торгівців, а також Національної асоціації банків України. Проте, очевидно, всі ці заяви не справили якогось впливу на зачинщиків однієї з перших в історії забастовок фондових бірж. І справді, на кону, за їхніми словами, поставлено дуже багато. За словами голови біржевої ради Ігоря Мазепи, у разі набуття чинності даного закону десь з 70% ймовірністю можна говорити про те, що «Українська біржа» буде закрита.

Проте, незважаючи на всю рішучість страйкарів, вони з явною неохотою говорять про те, хто стоїть за всіма цими недружніми до них кроками. Так, на прес-конференції у цей четвер представники провідних фондових компаній розповідали, що за грізними попередженнями нацкомісії щодо них стоять якісь вищі сили, які, очевидно, і натиснули на нардепів при прийнятті цього закону. Але от які це сили – про це вони воліють промовчати. Хоча, звичайно, якоїсь великої таємниці у тому, кому цей законопроект вигідний у нинішній редакції, немає. Ні для кого на ринку не є секретом, що фактично внесення даних змін має на меті сконцентрувати всю клірингову та розрахункову діяльність на фондовому ринку в структурах, контрольованих Національним банком України. Наприклад, на даний час гроші клієнтів депонуються саме на рахунках бірж. Після набуття чинності закону гроші клієнтів, скоріше за все, будуть депонуватись вже у структурах, підконтрольних НБУ. Через які, очевидно, будуть йти і всі розрахунки на ринку. Звичайно, все це стане можливим, якщо Президент не прислухається до волання фондової спільноти і таки підпише цей закон. Як би там не було, а часу на роздуми у нього лишається все менше.

Максим Хорунжий

завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся