Росія атакує Україну рублем
Росія атакує Україну рублем

Росія атакує Україну рублем

19:00, 02.10.2012
11 хв.

Москва знову «рекомендує» Києву включити рубль до першої групи валют. Якщо Україна піде на цей крок, то її економіка дедалі більше залежатиме від Росії, вважають експерти

Росія знову «рекомендує» Києву включити рубль до першої групи валют. Цього разу ділову пропозицію озвучив прем'єр-міністр РФ Дмитро Медведєв на зустрічі в Ялті з главою уряду України Миколою Азаровим. Ідея сусідів цілком зрозуміла - за класифікатором Нацбанку рубль не знаходиться в списку лідерів-валют, що знижує його можливості в нашій країні, а найголовніше - гальмує «рішучість» Києва щодо вступу до Митного і далі Євразійського союзу, який, треба визнати, продуктивно просуває Президент РФ Володимир Путін. За його планом, до 2015 року на цій території має бути введено єдину валюту - російський рубль. Крім того, якщо зараз рублева експансія відбудеться, то це дозволить Кремлю «маневрувати» торговими угодами, що ніколи не поставить його в програш, а ось партнерів - цілком реально. Навіть усвідомлюючи всі аргументи України проти такого кроку, «товариші» продовжують наполягати на «правильному» векторі. Щоправда, Україна поки що викручується з ситуації, яку в принципі сама ж і створила своєю невизначеністю в інтеграції, вуаліюванням рішень в даній сфері. Але рано чи пізно, а вибір зробити доведеться. Головне, щоб він був правильним, який би не підривав економіку, що і так знаходиться на останньому видиху. А що стосується юаня, про який згадав Медведєв, то розрахунки в цій валюті при торгівлі з КНР спровокували б Кремль на певні заходи щодо відвоювання українського ринку, що могло б стати для нас однією з головних переваг в суперечках з Москвою.

Рублева експансія: історія з продовженням

«Рублезація» бере початок з вересня 2008 року. Тоді «Газпром» заявив про плани з 2009-го в розрахунках з деякими своїми контрагентами перейти на рублі. Але в Україні на той час рульова команда дивилася зовсім в іншу сторону - західну, їй було не до ідей східної сусідки. Вивченням питання впритул Україна зайнялася в 2010 році, при зміні «шапки». Роздумували недовго. 26 жовтня 2011 в Москві в ході зустрічі голови Нацбанку Сергія Арбузова з виконувачем обов'язків міністра фінансів Росії Антоном Сілуановим, керівництвом Центробанку РФ і «Газпрому» було досягнуто домовленість про оплату спожитого Україною газу в рублях.

Відео дня

Ось тоді НБУ заявив, вочевидь, щоб не сильно «радувати» суспільство все міцнішою дружбою Києва і Москви, що планує і надалі проводити роботу щодо валютної диверсифікації в розрахунках з основними торговельними партнерами, а такими є і ЄС, і Китай, і Шрі-Ланка (щоправда, остання країна не називалася, так для більшої наочності додала). Нарешті, в грудні "Нафтогаз" вперше частково розплатився з «Газпромом» у рублях.

У ідеї, як годиться, є і прихильники, і супротивники. Останні заявляють, що результатом такої реформи стане повне занурення України в рублеву зону, що само собою має на увазі підготовку до інтеграції до Євразійського союзу, а це повністю суперечить запевненням влади, що європейський вектор залишається для України пріоритетом. З урахуванням того, що нововведення запроваджується в процесі газових переговорів (а газ - головний аргумент Росії, і в даному питанні все пропоноване нею не підлягає обговоренню), то не можна виключити, що твердження опонентів рублевого реформаторства мають під собою підстави. У плані «диверсифікації» інтеграційних напрямків рубль - тільки початок, хоча і чіткий лакмус...

І ось продовження історії. 28 вересня в Ялті на Міжнародному інвестиційному бізнес-форумі держав-учасниць СНД Медведєв заявив: «Звичайно, рік (розрахунку в рублях - ред.), можливо, і короткий термін, але мені здається, якщо ми хочемо встигати за часом, нам потрібно рухатися швидше . Якщо 40% розрахунку (між Україною і Росією - ред.) здійснюється в рублях, то це привід задуматися над тим, як оцінювати російський рубль в Україні. Хоча це питання смаку, якщо не хочеться платити рублями, то в якийсь момент можна прийти до розрахунку юанями. Зараз перед усією світовою економікою ця дилема стоїть».

Цією заявою Медведєв підтримав російських банкірів, які висловили аналогічну думку.

У відповідь глава українського уряду Микола Азаров зазначив: «Ще рік взагалі не стояло питання розрахунку в рублях, так? А ми вже з вами в рублях розраховуємося - це крок вперед? Крок вперед. А далі будемо рухатися далі».

Тобто, «далі будемо далі», всупереч запевненням влади, що ЄС залишається нашим головним орієнтиром. Але хіба можна не почути прохань російських банкірів. Тим більше, в березні поточного року Арбузов пояснив, що використання в розрахунках між «Нафтогазом» і «Газпромом» російських рублів може забезпечити курсові переваги українській стороні.

У додатковій угоді до контракту на постачання російського газу не зафіксовані пропорції сплати за поставлений газ російськими рублями і доларами. Ця величина визначається з урахуванням інтересів «Нафтогазу», а також застосовується комбінований підхід до проведення розрахунків.

«Здійснення розрахунків за газ буде відбуватися виходячи з економічної доцільності, з урахуванням курсових коливань в момент вчинення відповідного платежу та обсягів пропозиції на валютному ринку України. Оскільки рубль - більш волатильна валюта, то при зниженні його курсу відносно долара США і гривні, українська сторона буде одержувати курсовий виграш», - пояснив Арбузов.

Але оплата оплатою, а включення рубля у головні резерви - зовсім інша справа. У березні п.р. Арбузов заявив, що Національний банк поки що не планує цього робити. Відповідаючи на запитання, чи означає це, що НБУ відмовився від такого кроку, він сказав: «Ні, ми не ще відмовлялися - ми ще не планували. Ми тільки думаємо про це. Рішення ще не прийнято. Ми працюємо над цим питанням».

***До першої групи Класифікатора включені Вільно конвертовані валюти, які широко використовуються для здійснення платежів за міжнародними операціями та продаються на головних валютних ринках світу. Це такі валюти, як австралійські долари, англійські фунти стерлінгів, датські крони, долари США, канадські долари, японські єни, євро, СПЗ і т.д. Право Нацбанку визначати валюти інвестування передбачено Законом України «Про режим іноземного інвестування».

Нерішучість або прагматизм

Найперше, варто розібратися, що таке рубль на сьогодні. Він в даний момент за класифікацією НБУ знаходиться в другій групі резерву, куди входять вільно конвертовані валюти, які широко не використовуються в розрахунках по міжнародних операціях, а також не торгуються на головних світових ринках. Рубль поки що активно працює при угодах країн Митного союзу, а також в рамках СНД за окремими угодами. Йому явно не вистачає визнання з боку деяких країн Співдружності і зарубіжних держав. Тим не менш, останнім часом Росія проводить активну роботу в цьому напрямку. У рубля з'явилися всі шанси стати регіональною резервною валютою, але до міжнародної «поваги» йому дуже далеко. Останнім часом рубль особливо нестабільний, що пов'язано з жорстким впливом на нього ціни на нафту.

Що стримує регулятора на шляху «рублезації», пояснили експерти.

Політолог Олександр Палій вважає, що «будь-яке українське керівництво не може бути в захваті від цієї ідеї. Як відомо, згідно з постановою Національного банку, у першій десятці - валюти країн з високими показниками конкурентоспроможності економік і ступенем диверсифікації економік. Тим часом, російська валюта гранично вразлива до коливань світової кон'юнктури. Причому ці коливання, прив'язані до цін на нафту, Росія практично не контролює. Що не дивно, адже 70% вартості російського експорту становлять енергоносії. По суті, така економіка - економіка сировинного придатка, хоча її заради престижу й намагалися переінакшити в «сировинну наддержаву».

Палій наголошує, що саме тому російський рубль широко не використовується для здійснення платежів за міжнародними операціями та не продається на головних валютних ринках світу. На його думку, було б дивно, якби він був в першій групі валют за класифікацією Нацбанку.

«...А куди Україні йти з цими рублями? Здійснювати дорогі обмінні операції або купувати у тій же Росії неконкурентоспроможну продукцію», - задається питанням експерт.

Президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко вважає, що своєю емоційною заявою Медведєв фактично проговорився, чого найбільше боїться Росія. «Питання не в тому, що краще - російські рублі або юані, а в тому, що якщо Україна почне реально використовувати юані для своїх зовнішньоекономічних розрахунків, то це може істотно підсилити позиції України в діалозі з Росією. На сьогодні РФ, нав'язуючи Україні рублі, сподівається, що з часом використання цієї валюти в зовнішньоекономічних зв'язках буде рости. А це значить, що і економіка України буде все більше і більше залежати від Росії. Адже емісію рубля здійснює Москва, і при бажанні може посилити його девальвацію, яка не вигідна для українського експорту. Формально девальвація рубля була б вигідна Україні при закупівлі газу, але тут Росія явно не патріот і не хоче за свої «дерев'яні» продавати паливо».

На жаль, каже Охріменко, юань - не вільно конвертована валюта, як і російський рубль. Але якби юань можна було використовувати як швейцарський франк або японську єну, то такий перехід мав би для України позитивний ефект. На відміну від Росії, Китай не намагається нав'язати нам союз або різного роду геополітичні об'єднання, водночас, ринок КНР для нас перспективний і привабливий. «При бажанні Україна могла б реально збільшити продаж товарів у Китай за юані, що дозволило б зробити торгівлю з КНР менш дефіцитною, а може навіть і вийти на профіцит. А найголовніше, тоді б Росії довелося боротися за український ринок з таким грізним противником як Китай. І не відомо, хто б ще переміг в кінцевому підсумку. У будь-якому випадку, Китай кризу пережив на порядок краще, ніж Росія", - підсумував експерт.

Марія Сальникова, експерт інформаційно-аналітичного центру FOREX CLUB в Україні, наголошує, що «переведення російського рубля в першу групу валют означатиме визнання Україною вільної конвертованості рубля і того, що він торгується на світових валютних ринках, широко використовується в розрахунках по міжнародних операціях. Це більше іміджевий крок на користь рубля. Тим не менш, з часом він може вилитися у великі економічні вигоди для Росії».

На її думку, такий крок однозначно збільшить ймовірність того, що рубль з часом стане резервною регіональною валютою в рамках країн СНД. Також це може призвести до подальшого зростання ваги рубля в розрахунках між Україною і Росією за російський експорт. У даний момент показник становить близько 40%. Для України це також вигідно, оскільки скоротиться попит на американську валюту.

Водночас, відзначає експерт, «Україні варто було б отримати від такого кроку більш вагомі дивіденди. Це може бути крок назустріч з боку Росії у вигляді збільшення частки гривні в розрахунках за український експорт в країни Митного союзу і паралельне підвищення статусу нашої валюти. Також не виключено і отримання якихось знижок за цінами на енергоресурси з боку РФ. Але такий крок, якщо він і реалізується, найімовірніше, відбудеться лише після парламентських виборів ».

А вибори до Ради не за горами. Регіонали роблять велику ставку на них, і якщо не програють, то до кінця року «рублеве» питання може отримати конкретне продовження.

Нана Чорна (УНИАН)

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся