Натяк згори: ставки за депозитами надто високі

Українська влада зацікавилася ставками за депозитами – повважала їх неприпустимо високими. Але все пояснюється зростанням ризиків ведення бізнесу в Україні і вкладення інвестицій у нашу економіку

Українська влада зацікавилася ставками за депозитами – повважала їх неприпустимо високими. Справді дивно – під час дефляції ставки зашкалюють за 20%. При нульовій інфляції вони, згідно з економічною теорією, не повинні перевищувати 2%. Але головний винуватець ситуації зовсім не банківська система, яка за рахунок високого доходу від вкладів може хоч сяко-тако здійснювати кредитування, а знову-таки влада. Це вона напередодні виборів щосили намагається втримати курс і мінімізувати інфляцію, дедалі більше стискаючи грошову масу. Натомість не завадило б зайнятися збільшенням випуску товарів і підвищенням добробуту населення. Але для цього потрібен дієвий прогрес в економіці, а не в ораторській майстерності. Очевидно, верхам легше все списати на кон’юнктуру зовнішнього ринку (і на попередників), ніж впритул розібратися з падінням промвиробництва до нульової позначки. Що й прояснило б ситуацію з банківськими ставками. Особливо з урахуванням інфляції, яка має безпосередній стосунок до них як індикатор цін і зарплат. За офіційною статистикою, інфляція зараз у нас на рівні 0,3%. А ось який реальний показник, якщо приплюсувати тіньову економіку, ніхто точно сказати не може. Верхам не завадило б робити висновки, проводячи конкретні порівняння.

Ну не подобається мені

Днями прем'єр-міністр України Микола Азаров заявив, що вважає відсоткові ставки за депозитами в гривні дуже високими.

«Гривневі вклади мають високі відсотки. Я вважаю, що в даній ситуації вони дуже високі. На мій погляд, не повинно бути таких відсоткових ставок за депозитами», – сказав він. На його думку, така ситуація знижує можливості банків кредитувати реальний сектор економіки. При цьому прем'єр заявив, що зберігає свої заощадження у гривні, «оскільки вклади в гривні мають найвищі відсотки. Вони на порядок вищі, ніж інфляція».

Зрозуміти главу українського уряду важко – заважають суперечності в його заявах. Хоча заощадження прем'єра в гривні, якщо пригадати його неодноразові запевняння, що курс нацвалюти стабільний і залишиться таким після виборів до Верховної Ради, можна вважати виправданими. Залишається з'ясувати, що ж насправді являють собою депозитні «доходи».

Почнемо зі статистики. На початок жовтня, згідно з «Українським індексом ставок за депозитами фізичних осіб» (UIRD), ставки за депозитами у гривні для фізичних осіб строком на 3 місяці становили 17,89%, на 6 місяців – 19,07%, на 9 місяців – 18,8%, на 12 місяців – 19,15%. А за депозитами в доларах строком на 3, 6, 9 і 12 місяців – відповідно 5,7%, 7,01%, 7,52% і 8,08%. Контраст очевидний.

Неофіційно середині ставки за депозитами у гривні строком на 12 місяців становлять майже 19,4%, у доларах – 8,3 %, у євро – 6,9%. При цьому влітку показники були менші, що підтверджує «звичку» ставок зростати наприкінці року на тлі збільшення попиту на кредити з боку торговельних компаній. Але найбільше зростає потреба населення у споживчих позиках. Тому й банки прагнуть максимально заробити у цей період, для чого їм і потрібні ресурси у вигляді депозитів. Щойно завершиться «сезон», ставки за депозитами впадуть. Невже владі такий механізм не відомий?

«Дуже багато банків останнім часом стали залучати депозити за підвищеними ставками на короткий строк – 3-4 місяці. Це робиться задля того, щоб отримати гроші саме до кінця року, аби потім не платити високі відсотки за депозитами», – пояснює президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко.

Добре це чи погано, але останнім часом банки виявляють просто-таки шедеври рекламної активності, щоб здобути нових вкладників. Пропонуються запаморочливі ставки за депозитами, але якщо уважно вчитатися в умови вкладу, то стає зрозуміло, що перед нами всього лиш рекламний трюк. Більшість великих банків залучають депозити за ставкою не вище ніж 20% у гривні, пояснює Охріменко.

Є й винятки – низка фінустанов готові платити і 25-27%. На жаль, на такі витрати банки йдуть не від хорошого життя. «Гра на валютних свопах для окремих банків замість прибутку принесла лише збитки. Як наслідок, вони змушені залучати вклади за завищеною ставкою, щоб покрити втрати, а також для здійснення виплат відсотків за «старими» депозитами. Це ризикована справа, але виходу у них немає», – відзначає Охріменко.

Проблема, на його думку, в іншому. «За серпень банки видали нових кредитів юридичним особам на 93,3 млрд грн, фізичним особам – на 10 млрд грн. Обсяги – високі. Але позики українці оформляють тільки споживчі з середньою ставкою 38%. Із загальної суми іпотечні кредити становили лише 338 млн. грн. Тобто іпотечне кредитування стоїть на місці. Ось це справді проблема, яка стримує економічне зростання», – наголосив Охріменко.

Керівник аналітичного підрозділу групи «Інвестиційний Капітал Україна» (ICU) Олександр Вальчишен відзначає, що «номінальні та реальні ставки в Україні дуже високі, у світі мало країн з такими ж показниками. У нашому випадку все пояснюється збільшеними ризиками ведення бізнесу і вкладення інвестицій в економіку, якщо офіційною валютою операцій є гривня».

На думку експерта, «для банків заява про дуже високі ставки мало що означає: їхні клієнти і так обізнані про ризики. Головне питання полягає в тому, чи вдасться владі повторити ситуацію початку 2010 року, коли після виборів ці-таки ризики знизилися, що, своєю чергою, зменшило відсоткові ставки, у тому числі й за депозитами».

Ставка не врятує від девальвації

Тут варто відзначити останню доповідь Міжнародного валютного фонду «Перспективи розвитку світової економіки». Так от, експерти МВФ порадили Європейському центробанку втримувати відсоткові ставки на дуже низькому рівні в осяжному майбутньому і, можливо, додатково знизити їх із поточних 0,75%, які вже є рекордним мінімумом за всю історію євро.

І знову-таки все зациклене на інфляції, яка, на думку Фонду, в єврозоні сповільниться (з 2,7% у 2011 році до 2,3% у 2012 році і 1,6% у 2013 році).

«Вірогідність зниження цін незвично висока, вона сягає майже 25%. Цей прогноз забезпечує ЄЦБ достатньо підстав для збереження відсоткових ставок на дуже низькому рівні або для їх подальшого зниження", – йдеться у доповіді.

ЄЦБ 5 липня знизив базову відсоткову ставку за кредитами з 1% до 0,75% і опустив ставку за депозитами до нуля. Голова ЄЦБ Маріо Драгі акцентував, що подальше зниження ставок матиме вкрай обмежений ефект з погляду економіки.

Що стосується України, то зростання цін у поточному році може виявитися скромнішим, ніж прогнозувалося раніше – не більш ніж 3-3,5% у порівнянні з 4,6% у 2011 році, вважають експерти. Для порівняння: у Казахстані інфляція у вересні становила 0,6%, а з початку року – 3,9%, у Росії – 0,6% і 5,2%. Це ще раз підтверджує слабкі темпи зростання національної економіки. Додамо до цього спроби влади знайти вихід зі становища, що склалося, – і матимемо своєрідний хаос зі ставками.

За словами Анастасії Туюкової, старшого аналітика Dragon Capital, «можливо, в жовтні-листопаді ми ще побачимо зростання ставок на 0,5-1,0 відсоткового пункта за гривневими вкладами. Ставки за валютними депозитами залишаться майже без змін, додавши 0,1-0,3 в.п. Поточний рівень ставок за гривневими вкладами (20% для депозиту на 12 місяців) компенсує девальвацію гривні до UAH/USD 9,0 (тобто, враховуючи ставки за доларовими вкладами на 12 місяців у розмірі 8%, гривневі вклади і доларові з урахуванням девальвації є рівноцінними за прибутковістю). Якщо припустити девальвацію вище ніж 9 грн за долар, то гривнева ставка не компенсує втрати від курсу. Але на даний момент чимало аналітиків указують на можливий діапазон девальвації до 9 грн».

Микола Івченко, керівник інформаційно-аналітичного центру FOREX CLUB в Україні, відзначає, що зростання розміру ставки у порівнянні з початком року на 3,64% – доволі значне. «Справді, за такої високої вартості ресурсів, що залучаються, і з урахуванням того факту, що інших ресурсів у банків наразі фактично немає, вартість кредитів також буде зростати, що уповільнює і буде уповільнювати економічне зростання в країні», – вважає експерт.

На запитання, чого варто чекати в банківському секторі у зв'язку з заявою прем'єра, Івченко відповів: «Різко змінити ситуацію зі ставками за кредитами і депозитами не вдасться. У нинішніх економічних умовах, коли в єврозоні вирує боргова криза, а світова економіка сповільнюється, банківський сектор не може розраховувати на залучення ресурсів з-за кордону. Тому кошти населення зараз є основним джерелом пасивів для комерційних банків. Серед банків ведеться конкуренція за ці ресурси. Теоретично, можна адміністративно обмежити ставки за депозитами. Проте однозначно спрогнозувати поведінку банків у даній ситуації і подальшу динаміку депозитів населення важко».

За його словами, тенденція зростання ставок за депозитами і кредитами фіксується у багатьох країнах, що розвиваються, і в розвинених, зокрема в СНД і Східній Європі. Але такого істотного зростання, як в Україні, у цих регіонах немає. Це відображає певну вразливість банківського сектору нашої країни до зовнішніх шоків.

Дуже хочеться, щоб вразливість не стала критичною. А що стосується натяку влади на завищені ставки за депозитами, думаю, він зрозумілий усім.

Олена Бистрицька (УНІАН)

УНІАН в Google News