Баланс тижня: Скуповування валюти населенням, переговори влади з МВФ і невтішні макропрогнози
Баланс тижня: Скуповування валюти населенням, переговори влади з МВФ і невтішні макропрогнози

Баланс тижня: Скуповування валюти населенням, переговори влади з МВФ і невтішні макропрогнози

18:31, 13.10.2012
8 хв.

Рекорд зі скуповування валюти населенням, початок нового раунду переговорів української влади з МВФ про співпрацю і невтішні прогнози Fitch щодо зростання вітчизняного ВВП – такі головні тренди тижня, що минає

Цього тижня стало відомо, що Україна все-таки починає переговори з Міжнародним валютним фондом щодо продовження терміну дії програми співпраці stand-by на 2013 рік. Про це УНІАН 10 жовтня повідомила перший заступник голови Адміністрації Президента Ірина Акімова. Цього ж дня голови Мінфіну і Нацбанку вирушили до Японії, де мають намір поговорити на цю тему з керівництвом Фонду. (У Японії зараз проходить спільна конференція МВФ і Світового банку).

Продовження терміну програми, яка завершується в грудні поточного року, – єдиний  варіант, який дає надію на отримання коштів, не вибраних Україною за 2,5 року за кредитом у розмірі 10 млрд СПЗ (15,15 млрд дол. США ).

До речі, про те, що програму співпраці доведеться продовжити, УНІАН писав ще в березні.

Відео дня

Так от, із суми кредиту Україна одержала лише 2,25 млрд СПЗ (3,4 млрд дол. США) двома траншами, причому ще в 2010 році. Для отримання подальших траншів МВФ вимагав підвищення тарифів на газ для населення. На це український уряд напередодні виборів до Верховної Ради йти не погоджувався. Як будуть вирішувати проблему, поки що не відомо. На думку багатьох спостерігачів, після виборів Київ стане зговірливішим і підвищить тарифи. До речі, перший віце-прем'єр Валерій Хорошковський так і сказав. Проте прем'єр Микола Азаров продовжує запевняти: тарифи не зростуть. Чи вдасться головним українським фінансистам знайти компроміс із керівництвом МВФ, стане відомо вже наступного тижня. Назад в Україну вони планують повернутися 16 жовтня.

Валюту скуповують усі: і населення, і уряд

Цього тижня Нацбанк фактично підтвердив, що українці не дуже вірять словесним інтервенціям перших осіб держави про брак передумов для обвалу національної валюти. Про це свідчать результати скуповування валюти за вересень. Згідно з даними банківського регулятора, негативне сальдо купівлі-продажу готівкової валюти населенням у вересні в порівнянні з серпнем п.р. збільшилося в 2,5 раза – до 1,802 млрд дол., що є найбільшим місячним показником з початку 2012 року і одним з найбільших після року введення «паспортизації» валютообмінних операцій. Тобто населення купило 2,9 млрд дол., а продало банкам лише 1,1 млрд дол.

Зі свого боку уряд вживає контрзаходів і намагається витягнути у населення валюту, якої, за оцінкою НБУ, «в матрацах» українців накопичилося близько 60-70 мільярдів доларів.

З 10 жовтня уряд, «для поправки бюджету», почав через «Ощадбанк» продаж дворічних казначейських зобов'язань. Папери вартістю 500 доларів на загальну суму 200 млн дол. продаватимуться двома серіями по 100 млн дол. під 9,2% річних. Кожні півроку дохід за зобов'язаннями становитиме 23 долари США.

Поки що «Ощадбанк» не дає оперативної інформації про обсяги продажів паперів, але обіцяє подати дані за підсумками першого тижня. У Мінфіні сподіваються, що зобов'язання матимуть попит і через 2 місяці можна буде перейти до продажу другої серії.

ВВП: прогнози погіршуються

8 жовтня стало відомо, що Міжнародне рейтингове агентство Fitch Ratings істотно понизило прогноз зростання ВВП України за підсумком 2012 року. У повідомленні агентства на запит УНІАН сказано, що жовтневі дані прогнозу знизилися до 0,5% із 2,4% у липні. Зниження на 2013 рік не таке істотне: з 3,5% за липневими даними до 3,1% за даними жовтня. Враховуючи, що, за оперативними даними Держстату, які тепер кожного місяця озвучує прем'єр Микола Азаров, зростання ВВП за січень-серпень становило 1,5%, прогнози Fitch оптимізму не вселяють.

В уряді поки що ніяк не відреагували на повідомлення агентства. Водночас мають намір переглянути прогнозні макропоказники поточного року за підсумками розвитку економіки в третьому кварталі. І якщо ще влітку в уряді заявляли, що зі всіх показників може бути змінено лише прогноз інфляції у бік зменшення, то тепер, мабуть, доведеться дещо знизити й показник зростання ВВП, який досі становить 3,9%.

Україна і Росія закрили питання про створення зернового пулу

Україна і Росія на тижні, що минає, домовилися про формування міжвідомчої інформаційно-консультаційної структури для координації маркетингової політики на світовому ринку зерна. Фактично це є альтернативою зерновому пулу, який Україна, Росія і Казахстан планували створити ще з 2009 року задля того, щоб разом зайняти 25% світового ринку зерна.

Питання створенням пулу гальмувалося, зокрема, через те, що країни-учасниці не могли остаточно погодити умови його формування.

У кінці 2011 року обговорення питання про створення пулу було припинене через неможливість реалізації проекту.

«Створити зерновий пул так, як це передбачалося раніше, неможливо, тому що як у Росії, так і у нас немає монополії на торгівлю зерновими. Фактично існують приватні зернотрейдери, і створювати зерновий пул як такий апріорі неможливо», – заявив 16 листопада 2011 р. міністр аграрної політики України Микола Присяжнюк.

Проте вже 24 листопада в ході візиту до Казахстану прем'єр-міністр Микола Азаров на зустрічі з прем'єр-міністром цієї країни запропонував повернутися до питання створення зернового пулу з Казахстаном і Російською Федерацією.

Попри всі зусилля України обговорення питання так і не вдалося зрушити з мертвої точки, і зараз ідея створення пулу фактично офіційно визнана такою, яку неможливо реалізувати.

Як виглядатиме і як працювати структура для координації Україною і Росією маркетингової політики на світовому ринку зерна, поки що не відомо.

Нові тенденції

Тиждень, що минає, несподівано окреслив низку нових тенденцій. Зокрема, прем'єр Азаров декілька разів заявляв про те, що після виборів Україна активізує роботу зі співпраці з Євросоюзом і угоду про зону вільної торгівлі з ЄС буде підписано.

Проте варто звернути увагу на те, що прем'єр робив акцент саме на угоді про ЗВТ, а не на угоді про асоціацію, яка сьогодні розглядається Євросоюзом тільки в комплексі з угодою про торгівлю.

Подібні акценти просто так зазвичай не розставляються. Чи означає це, що після виборів Україна все-таки порушить питання про розділення цих двох документів для підписання, наразі незрозуміло. Достатньо високопоставлені чиновники в Адміністрації Президента кажуть, що це питання не розглядається, оскільки ЄС категорично проти. Але погоджуються: теоретично, та й практично, документи можна розділити.

І тут варто нагадати, що за часів президентства Віктора Ющенка ЄС фактично пропонував підписати їх окремо. Спочатку політичний документ – Угоду про асоціацію, а потім, у міру готовності, – економічний – Угоду про ЗВТ. Проте тоді українська влада не погодилася на такий варіант, вважаючи економічну угоду важливішою і побоюючись, що її підготовка і підписання після відокремлення можуть затягнутися.

Таким чином, варіант розділення документів не виглядає таким уже нереальним. І цілком можливо, що український прем'єр таким чином натякає на те, що після виборів, якщо політичне напруження з ЄС ослабити не вдасться, з’явиться можливість підтримати економічне співробітництво, підписавши угоду про вільну торгівлю.

Не менш важливим за значущістю був приїзд до України екс-міністра енергетики США Білла Річардсона, який, як вважається, може представляти інтереси великих американських компаній, що працюють в енергетичній сфері.

Подробиці візиту невідомі. Але, як відзначив Владислав Каськів, голова Державного агентства з інвестицій і управління національними проектами, на переговорах з українськими чиновниками обговорювалися саме енергетичні питання.

Юрій Ходжаян (УНІАН)

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Баланс тижня: інвестиційна непривабливість, скорочення резервів Арбузова, закон про депозитарну систему та цінова стабільність

Баланс тижня: митні війни, експансія рубля, "підвищення" зарплат

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся