Націоналізовані банки "застрягли" між виборами і кризою

Продаж "Укргазбанку" і банку "Київ" знову відкладається на невизначений час. Мінфін усе ніяк не може знайти консультанта щодо їх приватизації – немає охочих. Утім, настрої інвесторів і парламентські вибори дозволяють Мінфіну не квапитися з ухваленням остаточного рішення щодо цих банків. Обговорюються й варіанти, альтернативні продажу.

"Убиті" кризою банки "Родовід", "Київ", "Укргазбанк" уже більш як три роки перебувають у коматозному стані, і коли настане злам, наразі невідомо. У такому стані банки пережили не один уряд і не одного міністра фінансів і, судячи з усього, цілком можуть дочекатися чергових наступників.

Усі спроби підступитися до вирішення проблеми настільки обережні, що якось результатів просто не видно. Так, Мінфін усе ніяк не може вибрати консультанта-оцінювача у питанні приватизації «Укргазбанку» і банку «Київ». І не тому, що охочих дуже багато, а якраз навпаки. Адже оцінка пакету – це, власне, тільки підхід до проведення конкурсу з продажу. З іншого боку, настрої інвесторів і парламентські вибори дозволяють Мінфіну не поспішати з ухваленням остаточного рішення щодо банків, зважити всі «за» і «проти», чим він, власне кажучи, й займається останні три роки. Зважаючи на неквапливість Мінфіну у визначенні подальшої долі банків, складається враження, що там просто не знають, що з ними робити. А якщо й знають, то просто вичікують відповідного моменту. Втім, вичікують якось аж надто довго.

У Мінфін поки що не надходило звернень про купівлю акцій «Укргазбанку» і банку «Київ»

Ще в 2009 році, коли криза дісталася до українських банків, уряд витратив близько 18 млрд грн бюджетних коштів на докапіталізацію трьох недержавних комерційних банків – «Укргазбанку», «Родовід Банку» і банку «Київ». У результаті Мінфін став мажоритарним акціонером у кожній із цих фінансово-кредитних установ. На той час головне питання полягало в тому, як рятувати проблемні банки, як стабілізувати їхню роботу.

З моменту переходу фінустанов під крило держави минуло три роки, начебто схлинула перша хвиля кризи і на горизонті вже замаячила друга, але відновити нормальну роботу банків так і не вдалося. І це попри значні грошові ін'єкції у капітал.

Імениті оцінювачі до нас не поспішають...

Допомогти Мінфіну вирішити долю капіталізованих банків повинна була компанія-консультант, яку мали вибрати на тендері. Послуги таких консультантів планувалося оплатити за рахунок випуску п'ятирічних облігацій внутрішньої державної позики на 15 млн грн. Так, ухвалою Кабміну (від 9 березня 2011 №222) передбачене проведення «випуску облігацій внутрішньої державної позики для оплати послуг радників, пов'язаних із проведенням заходів щодо приватизації банків, у капіталізації яких взяла участь держава».

Про намір залучити консультантів для вирішення питання приватизації капіталізованих державою банків представники влади заявляли ще на початку минулого року, проте відповідний тендер було оголошено щойно в липні 2012 року. Весь обсяг роботи, яку повинна була виконати компанія-консультант, пропонувалося розділити на два етапи. На першому етапі консультант повинен був провести оцінку пакетів акцій «Укргазбанку» і банку «Київ», надати свої рекомендації щодо порядку проведення і підготовки плану продажу акцій банків, а також рекомендації щодо відбору стратегічного інвестора. Другий етап передбачав підготовку рекомендацій, пов'язаних уже безпосередньо з продажем акцій банків. Результатом виконання другого етапу мало стати укладення договору купівлі-продажу пакетів акцій банків зі стратегічним інвестором.

Вимоги до компаній, охочих взяти участь у тендері, Мінфін визначив доволі жорсткі. Так, компанія – потенційний учасник тендеру, крім представництва в Україні, повинна бути представлена офісами у не менш ніж шести країнах Європейського Союзу. Крім того, компанія-претендент повинна мати двадцятирічний досвід надання консультацій урядам у сфері продажу державних банків або банків з держчасткою і успішного супроводу відповідних договорів, зокрема не менш як п'ять років досвіду виконання такої роботи в країнах Центральної і Східної Європи. Вочевидь, визначаючи такі вимоги, Мінфін орієнтувався на компанії «Великої четвірки» (PricewaterhouseCoopers, Deloitte, Ernst & Young, KPMG).

«Вимоги до консультантів були досить жорстко виписані. Багато компаній, як, наприклад, наша, просто не могли їм відповідати. По суті, це все писалося, скоріш за все, для «Великої четвірки», – коментує директор інвестиційно-банківського департаменту інвестиційної компанії Dragon Capital Віктор Марченко.

Проте з усієї «Великої четвірки» свою допомогу в продажу «Укргазбанку» і банку «Київ» українському урядові запропонувала тільки компанія Deloitte (ТОВ «Делойт і Туш»). Але оскільки пропозиція компанії була єдиною, проведений Мінфіном тендер вважається недійсним. Про дату проведення повторного тендеру з відбору консультанта у Мінфіні поки що мовчать.

На думку старшого аналітика інвестиційної компанії «Трійка Діалог Україна» Євгена Гребенюка, саме необхідність працювати з українською владою, та ще й шукати покупця, не особливо привабливі для капіталовкладень в «Укргазбанк» і банк «Київ», ймовірно, стали основною причиною фактично цілковитого браку інтересу до згаданого вище тендеру Мінфіну з боку інших компаній-консультантів.

«Робота з державними органами завжди була проблемною в Україні, особливо для компаній, які працюють за західними стандартами прозорості та корпоративного управління. А в даному конкретному випадку ситуація ще й ускладнюється пікантністю завдання – продати націоналізовані банки», – відзначив Гребенюк.

Варто зауважити, що розцінки, які виставила єдина компанія, що взяла участь у тендері, виявилися нижчими за очікування Мінфіну. Так, Deloitte захотіла за свої послуги 16,187 млн грн (з ПДВ), при тому, що, за розрахунками міністерства, оплата послуг консультанта на першому етапі мала б обійтися держбюджету не більш ніж у 2 млн грн (з ПДВ, по 1 млн грн на кожен банк), на другому – 0,131% ціни продажу пакету акцій кожного з банків, але не більш ніж 13,2 млн грн (з ПДВ) для «Укргазбанку» і не більш ніж 4,7 млн грн (з ПДВ) для банку «Київ». Таким чином, ми одержуємо 16,2 млн грн пропозиції Deloitte проти 19,9 млн грн максимального розміру винагороди компанії-консультанта за розрахунками Мінфіну. Хоча така різниця цілком може пояснюватися різними очікуваннями можливої ціни пакетів акцій банків.

Притримати, аби не продешевити

Поговорімо про оті очікування. На капіталізацію і докапіталізацію «Родовід Банку», «Укргазбанку» і банку «Київ» держава витратила 25,3 млрд грн. Найбільший шматок цього пирога дістався «Родовід Банку» – 12,359 млрд грн, «Укргазбанк» одержав трохи менше – 9,3 млрд грн, а найскромнішу суму виділили банку «Київ» – 3,565 млрд грн. Без урахування ресурсів, спрямованих у «Родовід Банк», з якого у вересні 2011 року уряд вирішив зробити санаційний банк, сума держкоштів, витрачених на капіталізацію двох інших банків, становить 12,865 млрд грн.

Напевно, під час продажу банків Мінфін розраховує як мінімум повернути кошти, витрачені на їх капіталізацію. Водночас у міністерстві, мабуть, розуміють, що за нинішніх настроїв інвесторів виконати таке завдання буде вельми проблематично. До того ж Мінфін поки що не одержав жодного звернення з боку потенційних покупців.

Якщо Мінфін усе ж таки налаштований продавати банки саме зараз, то йому доведеться йти на поступки в частині ціни, що малоймовірно.

«Початкова ідея продажу націоналізованих банків інвесторам і повернення раніше витрачених державою коштів у даний момент видається неможливою для реалізації, зважаючи на брак покупців за прийнятною ціною на тлі світового економічного спаду», – каже старший аналітик міжнародного рейтингового агентства Standard & Poor's Марія Малюкова.

За словами Є.Гребенюка, у нинішній ситуації продати «Укргазбанк» і банк «Київ» можна тільки зі значним дисконтом.

«Ці банки в нинішніх ринкових умовах буде складно продати більш ніж за 30% їхнього капіталу, та й то це оптимістичний сценарій. Але я впевнений, що консультантові буде надзвичайне важко переконати державу прийняти такий дисконт за цими банками», – каже Є.Гребенюк.

Краще менше, та краще

Втім, активно обговорюються й інші, альтернативні продажу, варіанти вирішення питання з проблемними банками. Наприклад, об'єднання банків в один або приєднання проблемного банку до держфінустанови, яка стабільно працює. У цьому контексті варто пригадати про тезу "перехід кількості в якість" і про те, що банків у країні не мало не багато – 175. Та й у держвласності теж перебуває не так уже й мало банків – 5 ("Ощадбанк", "Укрексімбанк", "Родовід Банк", "Укргазбанк", "Київ"). І у держави напевне поболює голова через клопоти з такою кількістю власних фінустанов.

У кінці вересня голова Національного банку України Сергій Арбузов в інтерв'ю газеті «Дзеркало тижня» повідомив, що робочі активи банку «Київ» планується передати «Укргазбанку». Це могло означати, що розглядається варіант приєднання банку «Київ» до «Укргазбанку», проте таку інформацію в Мінфіні не підтвердили, заявивши лише про брак на сьогодні підстав для ліквідації банку «Київ».

На думку В.Марченка, об'єднання банків справді могло б підвищити їхню привабливість для інвесторів, але таке об'єднання треба було проводити набагато раніше.

«Ймовірно, можна бул б говорить про приєднання, це напевне було б краще, це світова практика, але треба було це розглядати у 2009 році, а не зараз», – каже В.Марченко.

У січні-вересні 2012 р. прибуток «Укргазбанку» становив 290,775 млн грн проти 3,6 млрд грн збитку за аналогічний період 2011 р. Прибуток банку «Київ» за звітний період знизився у 3,9 раза – до 2,959 млн грн.

Альтернативою продажу банку «Київ» і «Укргазбанку» також могло б стати приєднання їх до більших і стабільніших держбанків – «Ощадбанку» або «Укрексімбанку».

Експерти відзначають, враховуючи ситуацію, що склалася на ринках, і песимістичні настрої інвесторів, таке рішення виглядає найбільш перспективним. Головне, щоб таке приєднання не нашкодило роботі фінансово стабільних банків. "Ощадбанк" і "Укрексімбанк" цілком могли б піти на це, якби їм була гарантована фінпідтримка держави у разі, якщо після такого приєднання ситуація раптом почне розвиватися за негативним сценарієм.

Як би там не було, а до питання «Укргазбанку» і банку «Київ» Мінфін, вочевидь, повернеться вже у 2013 році, коли країна трохи оговтається після парламентських виборів. Коли внутрішньополітична ситуація, а може, й зовнішньоекономічна, набудуть чіткіших контурів, у Мінфіну з'явиться можливість нарешті остаточно визначиться з напрямком дій. Утім, зважаючи на не дуже оптимістичні прогнози аналітиків щодо відновлення світової економіки, можна з упевненістю сказати, що знайти покупця на банки буде так само непросто. Хоча не виключено, що після виборів питання продажу націоналізованих банків стане «головним болем» уже інших чиновників.

Олексій Савченко (УНІАН)

УНІАН в Google News