Лайфових страховиків «попросять» скинутися на державний фонд
Лайфових страховиків «попросять» скинутися на державний фонд

Лайфових страховиків «попросять» скинутися на державний фонд

16:00, 27.11.2012
10 хв.

В Україні збираються створити державний Фонд гарантування страхових виплат за договорами страхування життя. Але виділення держкоштів на його формування не передбачене. Наповнювати його будуть винятково страховики. До того ж участь у Фонді - обов'язкова умова присутності на ринку

В Україні планується створити державний Фонд гарантування страхових виплат за договорами страхування життя. Утім, незважаючи на те, що Фонд буде державним, виділення держкоштів на його формування не передбачається. Наповнювати фонд будуть винятково страховики і участь в ньому буде обов'язковою умовою присутності на ринку. І хоча наразі жоден "лайфовий" страховик не збанкрутував, ініціатива повинна зробити життя тих громадян, хто його і так вже застрахував, спокійнішим.

Лайфовим страховикам "допоможуть" Фондом

Відео дня

Національна комісія з регулювання ринків фінансових послуг (Нацкомфінпослуг) оприлюднила проект Закону «Про Фонд гарантування страхових виплат за договорами страхування життя», яким передбачається створення на ринку страхування життя гарантійного Фонду аналогічного тому, який має банківська система.

Український ринок страхування життя важко назвати розвиненим, але він все ж таки є, а значить, є клієнти компаній, які б хотіли отримати гарантії повернення своїх коштів у разі фінансових проблем у страховика. Саме відсутність у цьому сегменті ринку гарантійного механізму, на думку багатьох експертів, є однією з основних причин млявих темпів його розвитку.

Як відзначає заступник голови правління страхової компанії «Оранта-Життя» Рустем Галієв, світова та українська практика роботи страхових компаній у перші 7-10 років передбачає проектну збитковість, що в свою чергу негативно позначається на їхньому фінансовому стані. Через це лайфові страховики на старті формують істотний статутний капітал, щоб покривати витрати, пов'язані з організацією і підтримкою дистрибуції страхових продуктів. На сьогодні тільки низка українських страховиків життя вийшли на прибуткову діяльність, а для більшості період збитковості триває.

«Якщо говорити про український ринок страхування життя, то тільки одиниці вийшли на операційний прибуток, решта продовжують інвестувати. Слід відзначити, що з понад 60 компаній тільки 20 ведуть активну або відносно активну діяльність», - сказав Галієв.

За його словами, відсутність великої кількості активних гравців ще раз побічно підтверджує складність бізнесу страхування життя, незважаючи на суттєву динаміку, яку демонструє офіційна статистика (+40% обсягу страхових платежів за підсумками першого півріччя 2012 року).

«На сьогодні складається враження, що в Україні цей сегмент страхування нікому крім самих страховиків не потрібен. Зростати лайфовому ринку не дає відсутність реальних податкових стимулів для самостійного формування додаткового соціального захисту - громадянами і підприємствами. Це, насамперед, - подвійне оподаткування довгострокових договорів страхування життя та запровадження єдиного соціального внеску на добровільні відрахування роботодавця за договорами страхування життя для його співробітників. Відсутність контролю діяльності страхових агентів, які своїм непрофесіоналізмом банально перекручують інформацію, яку повинен знати клієнт», - наголосив Галієв.

«Залишається тільки сподіватися, що держава рано чи пізно повірить у перспективність українського «лайфу» і надасть йому підтримку, або, принаймні, припинить перешкоджати, - зазначає Галієв.

Між тим, це не означає, що компанії не проводять страхові виплати, просто їх фінансова гнучкість на випадок непередбачених розрахунків обмежена. Щоб клієнт не переживав з приводу отримання належних йому сум, потрібно надати йому гарантію. Такою "гарантією" і покликаний стати Фонд гарантування страхових виплат.

«Споживачі страхових послуг повинні бути впевнені в тому, що їхні кошти у страховій компанії додатково захищені гарантованими виплатами зі спеціалізованого фонду», - пояснює генеральний директор страхової компанії «ІНГО Україна ЖИТТЯ» Тетяна Рижова.

І хоча, за весь період існування українського ринку страхування життя не збанкрутував жоден страховик, ніхто не може гарантувати, що подібного не станеться в майбутньому.

Нацкомфінпослуг анулювала ліцензії

24 страховим компаніям

«Одним зі ступорів розвитку ринку страхування життя є відсутність Фонду гарантування. Через це відповідь на запитання, чи потрібен фонд, - однозначно потрібен. У якій формі, з якими правами, ким заснований, за які гроші, з якою нормою відрахування і т.і., - питання реалізації, але в них, як завжди, все упирається», - зазначає Галієв.

Держкоштів не дамо, але керувати будемо

Якщо в потребі створення Фонду гарантування страхових виплат ніхто не сумнівається, то питання, в якому вигляді він повинен існувати, залишається дискусійним.

*** Згідно із законопроектом, Фонд - державна спеціалізована установа. Його органами управління є наглядова рада і правління. До складу наглядової ради входять п'ять осіб - два представники уряду, один представник Нацкомфінпослуг і два представники учасників фонду, які обираються на загальних зборах.

«Варіант, запропонований у законопроекті, недосконалий. Насамперед, через відсутність первинної державної інвестиції, яка мала місце в банківському фонді. Первинні та періодичні внески для компаній зі страхування життя не дозволять сформувати достатні ресурси для нормальної ефективної роботи Фонду», - вважає Галієв.

Дійсно, незважаючи на те, що Фонд позиціонується як державна установа, про які-небудь держінвестиції на його формування не йдеться. Наповнювати його планується за рахунок вступних внесків страховиків у розмірі 20 тис. грн, а також членських внесків, які компаніям потрібно буде платити два рази на рік у розмірі 0,4% від суми страхових премій за результатами 6 і 12 місяців. До того ж, якщо у Фонду не буде достатньо коштів для виплат страхувальникам, передбачена можливість встановлювати додаткові внески для компаній-членів. Очевидно, пропонується досить кумедна форма існування Фонду - страховики формують фінансовий ресурс, яким в подальшому, по суті, будуть керувати не вони, а держава. Ефективність такої схеми, на думку страховиків, вельми сумнівна.

«Виникає небезпека узурпації Фонду, сформованого за рахунок вкладів страховиків, державою, яка займає дивну позицію - грошей на створення не дамо, їх немає, а керувати Фондом будемо», - наголошує Галієв.

У  зв'язку з цим можна провести паралель з Фондом гарантування вкладів фізичних осіб. Маленька, але суттєва відмінність - при створенні ФДВУ у 1998 році Національний банк України виділив 20 млн грн. Сума можливо незначна, але це краще ніж нічого. Крім того, у період кризи Нацбанк перерахував на підтримку Фонду 1 млрд грн за рахунок перевищення доходів над витратами НБУ за 2008 рік. Таким чином, страховики цілком обґрунтовано дивуються, чому б цей позитивний досвід не розповсюдити і на Фонд гарантування страхових виплат.

Крім того, враховуючи, що стати учасниками Фонду повинні будуть всі компанії, які хочуть працювати на ринку страхування життя, то мова йде про солідарну відповідальність. Однак, навряд чи лідери ринку, які будуть основними донорами Фонду, готові тягнути відповідальність за всіх лайфових страховиків.

Є питання у страховиків і до розміру членського внеску до Фонду. Так, одні вважають, що передбачених 0,4% від суми страхових платежів більш ніж достатньо, але тільки за умови державної участі у формуванні Фонду, хоча додають, що на першому етапі його роботи цієї суми може не вистачити.

«За нашими оцінками, більш ніж достатньо (0,4% - ред.) За умови первинного наповнення Фонду державного інвестицією. Але на першому етапі навіть такого істотного внеску може бути мало », - вважає Галієв.

Інші страховики відзначають, що в країнах, у яких існує подібна модель гарантування виплат, розмір внеску трохи нижчий. «У країнах, де існують аналогічні фонди, відрахування не перевищують 0,1-0,2%», - розповіла Рижова.

Хоча, на думку фінансового директора СК «Fidem Life» Тетяни Бартащук, «питання не стільки в розмірі відсотка від суми страхових платежів, скільки в самій ідеї».

Що стосується передбаченої законопроектом максимальної суми гарантійної виплати у 20 тис. грн, яку зможе отримати застрахована особа за договором страхування життя від Фонду, то страховики називають її «усередненою».

«Слід взяти до уваги, що поліси, придбані клієнтами, - зовсім різні. Відповідно, і розмір виплат дуже відмітний. Якщо для одних полісів 20 тисяч - це достатня сума, то для інших - досконалий мізер », - зазначає Бартащук.

Хоча загалом представники страхового бізнесу вважають, що почати роботу Фонд може і з такою гарантованою сумою, підвищувати її можна за можливості і налагодження механізму виплат.

«Якщо порівнювати з банківськими депозитами, то зараз їх фонд [гарантування вкладів] гарантує 200 тис. грн. Але свого часу банки починали з 5 тис. грн. Тому [страховикам], можна почати і з 20 тис. грн і потім, з огляду на збільшення розміру Фонду, поступово підвищувати розмір гарантованої виплати», - каже Рижова.

«Якщо подивитися на Західну Європу, Америку, Канаду, ми переконаємося, що в цих країнах лайфовий ринок дуже розвинений. У нас же поки населення ще не до кінця розуміє переваги страхування життя. Хоча, з погляду  довгострокових перспектив, цей фінансовий інструмент дуже вигідний. Тому, впевнена, що перспективи розвитку лайфового ринку дуже широкі, потенціал хороший. З погляду щодо 2013 року, хочеться відзначити, що оскільки страхування життя - фінансова сфера, його розвиток буде дуже сильно залежати від стабільності стану економіки України», - наголошує Бартащук.

Як би там не було, представники ринку страхування життя впевнені, що створення Фонду стане хорошим стимулом розвитку цього сегменту українського ринку. Це дасть додаткові гарантії клієнтам лайфових компаній, що автоматично збільшить потік страхових платежів, а також підвищить рівень культури страхування у населення.

Олексій Савченко (УНІАН)

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:Набули чинності істотні зміни до ПСЦПВ

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся