Баланс тижня: візит, що не відбувся, кадрові призначення, які не стались, «покращений» бюджет та послідовна приватизація
Баланс тижня: візит, що не відбувся, кадрові призначення, які не стались, «покращений» бюджет та послідовна приватизація

Баланс тижня: візит, що не відбувся, кадрові призначення, які не стались, «покращений» бюджет та послідовна приватизація

10:33, 22.12.2012
7 хв.

Головні очікувані події тижня  – кадрові призначення у Кабміні та переговори Януковича і Путіна – не відбулись. Інтрига щодо цих питань тільки зростає.  А от макропоказники продовжують знижуватись...

Цей тиждень знову порадував цікавими та карколомними подіями.

Так, напочатку цього тижня Віктор Федорович мав відбути до Москви з візитом, під час якого, за словами деяких, вже колишніх урядовців, повинен був підписати якісь документи стосовно Митного союзу, отримавши навзамін нібито знижку на газ. Як це мало узгоджуватись з декларованою Україною політикою інтеграції до структур ЄС очевидно розумів лише один з речників Партії регіонів - Леонід Кожара, який в ефірі одного з українських каналів впевнено заявив, що Україна може бути одночасним членом Митного союзу і зони вільної торгівлі з Європейським Союзом. Правда, вже наступного дня пан Кожара різко поміняв свою думку, заявивши, що Україна не може бути членом Митного союзу, тому що це суперечить положенням законодавства України про європейську інтеграцію.

Взаємовиключність заяв представника правлячої партії пояснюється тим, що Віктор Янукович так і не полетів до Росії. Офіційна версія – сторони вирішили щось там доопрацьовувати. Найбільш ходова неофіційна версія – українській стороні не вдалось вкотре «проскочити між крапель», і російська сторона зажадала повноцінного вступу України до Митного союзу, до чого Київ, звичайно ж, виявився не готовим. Як заявив у четверг на прес-конференції президент Росії Володимир Путін, влада РФ розуміє заклопотаність керівництва України тим, що в міру розвитку Митного союзу частина функцій національних держав передається на наднаціональний рівень. "Зараз українські партнери шукають вихід з цієї ситуації, вони шукають такі форми співпраці з Митним союзом, який був би прийнятний для України, але вписувався в ті правові норми, які покладені в основу функціонування цього інтеграційного об'єднання", - відзначив В.Путін. Чим завершиться для України та її громадян такий «пошук», поки сказати важко.

Відео дня

Ще однією центральною інтригою, яка так і не отримала якогось логічного завершення на цьому тижні, стали очікувані урядові кадрові призначення. Фактично було проанонсовано, що вже у середу новопризначений прем’єр-міністр Микола Азаров оголосить склад  нового Кабінету міністрів. Проте станом на ранок п’ятниці інтрига зберігалась. Зрештою, у цьому немає нічого дивного, оскільки посади в Кабінеті міністрів завжди були предметом запеклих битв, внаслідок чого кінцевий склад уряду завжди виглядав по-інакшому, чим напередодні всі прогнозували.

Тепер щодо статистики. У понеділок були оприлюднені дані щодо промвиробництва, яке традиційно останнім часом знижується. Так, у листопаді 2012 року промислове виробництво скоротилося на 3,7% порівняно з листопадом 2011 року. Проте варто зазначити, що темпи скорочення промвиробництва порівнюючи з попередніми місяцями почали знижуватись - у жовтні 2012 року промислове виробництво скоротилося на 4,2% в порівнянні з жовтнем 2011 року. Водночас, за словами головного економіста Dragon Capital Олени Білан, основною причиною незначного поліпшення динаміки промвиробництва порівняно з жовтнем стала більш низька база порівняння. Зокрема, в металургії та машинобудуванні темпи падіння обсягів виробництва сповільнилися до -2,1% р/р і -6,8% відповідно (з -9,4% і -10% у жовтні) через те, що в листопаді минулого року ці галузі  по максимуму відчули на собі вплив негативної зовнішньої кон'юнктури. Як зазначає експерт, реальних поліпшень в металургії та машинобудуванні, як і в  інших ключових галузях, поки не спостерігається. Так, у хімічному секторі вперше з жовтня 2009 р. було зафіксовано падіння обсягів виробництва. Падіння в галузі виробництва коксу та нафтопродуктів як і раніше досягає 30%, оскільки більшість нафтопереробних заводів зупинили виробництво через нездатність конкурувати з імпортною продукцією.

Ще одним традиційно невтішним оприлюдненим на цьому тижні макропоказником стало подальше зростання валового зовнішнього боргу України, який за результатами січня-вересня поточного року збільшився на 5% - до 132,45 млрд доларів.

Були на цьому тижні також оприлюднені дані щодо офіційного безробіття. Отже, згідно з даними Держстату, у листопаді офіційний рівень безробіття підвищився на 0,2 п.п. - до 1,6%. Станом на 1 грудня, Державною службою зайнятості було зареєстровано всього 441,3 тис. безробітних. Звичайно, ці дані не відбивають повністю реальну ситуацію, проте певну тенденцію демонструють.

Також подія тижня - Президент України підписав державний бюджет на 2013 рік. При цьому, як виявилось, підписана версія бюджету була «підкоригована» перед останнім голосуванням, доходи і витрати були збільшені на 1,3 млрд грн., і "левова частка" з цього збільшення пішла на фінансування органів влади. На думку аналітиків з Dragon Capital, зміни в дохідну і видаткову статті бюджету, внесені перед остаточним голосуванням у парламенті, несуттєво вплинули на ключові параметри документу, підхід до дохідної частини якого залишається досить консервативним. У той же час, за словами експертів, залишається відкритим питання, чи буде заплановане скорочення дефіциту достатнім з точки зору МВФ, місія якого повинна відвідати Київ у кінці січня. Крім цього, у експертів викликають стурбованість інші моменти, зокрема, закладений у бюджеті ліміт державних гарантій (50 млрд. грн. або 3,2% ВВП, в той час як МВФ раніше вимагав обмежити цю суму 15 млрд. грн.) та ін.

На цьому тижні були оприлюднені і урядові плани щодо державного майна, яке планується реалізувати у наступному році. Несподіванок виявилось не дуже багато. Планується допродати пакети акцій обленерго, зокрема 45% "Хмельницьк-" та "Миколаївобленерго", а також блокуючи пакети акцій "Тернопіль-", "Суми-", "Черкаси-" і "Одесаобленерго". Також хочуть допродати ще залишені у державній власності блокпакети ряду газоросподільчих компаній, а також реалізувати повністю Одеську, Херсонську та Дніпродзержинську ТЕЦ. Планується також виставити на продаж і ряд вугільних підприємств, зокрема, збагачувальні фабрики. Також ФДМУ спробує наступного року продати 99% "Одеського припортового заводу".

Проте, все це, зважаючи на надзвичайно «успішні» продажі цього року, коли в конкурсах зазвичай приймало участь не більше двох конкурсантів, іноді з повністю відсутнім бажанням торгувались, навряд чи потягне навіть на чверть від заявленого на наступний рік плану надходжень від приватизації, який встановлений на рівні 10 млрд грн. За рахунок чого ще буде виконуватись цей план – питання поки лишається відкритим. Очевидно, відповідно до вже усталених традицій, рішення по якимось, справді значимим, об’єктам, скоріш за все, буде прийматись кулуарно, при наявності вже визначеного покупця, а самі конкурси  затверджуватимуться окремими урядовими постановами. Як приклад, можна навести останні події з придбанням Дмитром Фірташем активів з виробництва титану. Лише з початку цього місяця підконтрольні цьому українському бізнесменові компанії змогли сконцентрувати у своїй власності 100% «Кримського титану», а також взяти під контроль Запорізький титано-магнієвий комбінат. В жодному з цих випадків відкритого приватизаційного конкурсу не проводилось.

Віталій Неборак (УНІАН)

завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся