Україна обійдеться без ГУАМ, орієнтація - Північ?..

Янукович заявив у Стразбурзі, що займеться питанням членства України в ГУАМ. Ця організація, на думку влади, нам не потрібна. Та варто пам'ятати - що маємо не бережемо, а втративши плачемо...

Останні заяви Президента України, зокрема на сесії ПАРЕ у Страсбурзі, не можуть залишитися непоміченими. Вони бентежать, викликають гостре відчуття безсилого обурення, як і стрімке підписання газової угоди, яку, радше, можна назвати чорноморською. У "харківський пакт" впихнули усе й відразу. Дії влади нагадують забіг на 100-метрів - одним ривком до фінішу. Суто технічно - правильно. Треба усі ідеї, ставши "на чолі кута", здійснити одномоментно, щоб не було надто боляче за…, що є абсолютно світовим досвідом. Але не торкатимемося Голодомору, героїв України і Чорноморського флоту, у цьому повинні розібратися юристи та історики, розглянемо тільки питання, так би мовити, архаїчної інтеграції. Мова піде про ГУАМ (Грузія, Україна, Азербайджан, Молдова)...

Обіцяв і виконує…

Президент Віктор Янукович має намір оперативно поставити питання руба - чи потрібне Україні членство в ГУАМ. Він ініціюватиме найближчим часом зустріч керівників (чи інших високопоставлених осіб) країн, які є членами об'єднання.

"Я ставитиму питання, як буде ця організація далі існувати, щоб вона проводила не романтичну, а прагматичну політику", - сказав В. Янукович на брифінгу в Страсбурзі. За його словами, Україна продовжить членство в ГУАМ тільки за умови отримання практичної користі від такого формату співпраці.

До речі, В. Янукович у цьому питанні послідовний. Ще в іпостасі кандидата в Президенти він відверто заявляв, що вважає неактуальною діяльність ГУАМ. При цьому він пообіцяв, що у разі обрання головою держави готовий обговорити це та інші питання з Президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим.

У цьому питанні треба згадати ще одне висловлювання. Нинішній віце-прем'єр Сергій Тігіпко, будучи кандидатом в Президенти, причому нібито довго відмовляючись грати у чиїй-небудь команді, але абсолютно прогнозовано з урахуванням його ж тез, заявляв, що "Україні ГУАМ не потрібний".

Коментуючи в листопаді 2009-го підсумки візиту секретаря Ради національної безпеки і оборони при Президентові Раїси Богатирьової до Кишенева, під час якого заявили про намір реанімувати роботу ГУАМ, сказав, що "зовнішню політику України диктують не національні економічні інтереси, а романтичні ілюзії". За його словами, "цю організацію у кінці дев'яностих формували навколо проекту створення нового маршруту транспортування каспійської нафти. Але коли з'ясувалося, що "великої нафти" для ГУАМ не буде, структуру вирішили перетворити на елемент санітарної межі навколо Росії". "Україні, її економіці ця організація у такому вигляді не потрібна", - стверджував він. "Поки ми не навчимося вибудовувати політику на пострадянському просторі з позицій прагматичного егоїзму, нам доведеться тягати каштани з вогню для Росії, Грузії, Молдови, інших так званих "стратегічних партнерів", - додав С. Тігіпко.

Як бачимо, нинішня влада абсолютно прозоро малювала контури своєї політики. Треба було уважніше до цього поставитися, щоб потім не мати ілюзій щодо майбутнього України. Голосувати "проти", а не "за" набагато простіше, як і зараз категорично заперечувати свою причетність до дій віпів… Відповідаємо ми усі...

Розбудили і придумалося..

Щоб розібратися, що втрачаєш, треба трішки повернутися до історії. Регіональна організація ГУАМ створена в жовтні 1997 року Грузією, Україною, Азербайджаном і Молдовою (з 1999 до 2005 в організацію також входив Узбекистан, вийшов через незгоду з політикою організації). До виходу Узбекистану з організації називалася ГУУАМ.

Створити об'єднання примусила неспроможність СНД. До кінця 90-х Співдружність опинилася на межі вимирання. Ось у цей період з'явився ГУАМ, орієнтований на європейські і міжнародні структури. На ділі головною метою його творців було послаблення економічної, передусім енергетичної, залежності від Росії, зокрема розвиток транзиту енергоносіїв за маршрутом Азія - Кавказ - Європа в обхід території РФ.

Не обійшлося і без політики. Країни вирішили протистояти діям Росії щодо обмеження збройних сил в Європі, іншими словами не допустити російських військових на території Грузії, Молдови та України всупереч їхньому бажанню. Ініціативу підтримали західні країни, оскільки їх цілі з ГУАМ повністю співпадали. Руку допомоги подала і Японія. У 2008 році вона заявила про готовність виділити 200 млн. доларів для реалізації проектів організації. Йшлося, у першу чергу, про транзитні, транспортні проекти, а також проекти, пов'язані з туристичною інфраструктурою.

Розквіт об'єднання почався після Помаранчевої революції, у лютому-березні 2005 року. Особливо яскравим став 2008 рік, саме тоді афішували грандіозні плани. Україна того року ратифікувала Статут організації, що не могла зробити з 2006-го. ГУАМ впритул зайнявся проектом поромної переправи Батумі-Поті-Керч, яку бачили частиною нового транспортного проекту "Вікінг" (вантажне залізничне сполучення між Балтійським і Чорним морями) до Молдови з продовженням до Грузії і Азербайджану. Тоді Азербайджан висловив готовність за допомогою своєї інфраструктури направляти вантажі далі у Центральну Азію.

У цей час В. Ющенко заявляв, що можна говорити про завершення організаційного етапу створення ГУАМ, а взаємний товарообіг між країнами-учасницями виріс у 1,5 раза - до 2,5 млрд. дол.

Фонтан вичерпався?..

Не можна не згадати і про євразійський нафтотранспортний коридор, зокрема про його ділянку Одеса-Броди-Гданьськ. Азербайджан заявив про готовність наповнення технологічною нафтою цього нафтопроводу. Але домовитися так і не вдалося. Ймовірно, Азербайджан зацікавився новими потоками.

Ось що з цього приводу говорить азербайджанський політолог Фікрет Садихов : "Не варто забувати, що ГУАМ створювався у кінці 1990-х років. Зараз на вулиці вже 2010 рік, і природно, акценти змістилися. Сьогодні з'явилися нові реалії регіонального розвитку, Азербайджан вже підключений до багатьох світових енергетичних проектів. Сьогодні йде диверсифікація цих проектів, є північний маршрут енергопостачань, є західний маршрут Баку-Тбілісі-Джейхан, до реалізації планують нові маршрути постачань газу. Азербайджан у цьому плані не має жодних проблем. Окрім того, на порядку денному сьогодні реалізація проекту NABUCCO. Тому ми свої постачання здійснюватимемо незалежно від того, існує ГУАМ або не існує ГУАМ. Звичайно ж, у принципі, ГУАМ Азербайджану не заважає, він лише сприяє зміцненню взаємин з країнами, що входять до її складу. Але життя показує, що прихід нового керівництва в різних країнах вносить якісь нові корективи до політичних курсів, пріоритетів кожної держави. У будь-якому випадку, двосторонні стосунки між Азербайджаном і Україною будуть досить стабільними.

Більше того, я вважаю, що взагалі від того, що ГУАМ не буде таким активним, яким він був на первинному етапі свого існування, Азербайджан особливих втрат не відчує. Азербайджан, власне кажучи, створив сам досить сильну державу. У нас немає проблем ні з вуглеводневими ресурсами, ні проблем, пов'язаних з реалізацією інших енергетичних проектів.

Тому, що стосується того, чи хоче хтось вийти або залишитися в ГУАМ, це його проблема, а не проблема Азербайджану, тому що сьогодні Азербайджан за рахунок своїх вже внутрішніх можливостей побудував самодостатню державу".

Можна, але пізно..

Світ змінюється, його пріоритети вишиковуються залежно від фонових явищ: криза, інтеграції, виходи з об'єднань, диверсифікації і політичні складові. Усе привело до того, що бурхливий на початку двохтисячних ГУАМ сам по собі завмер, озираючись на великі міжнародні проекти, відмовляючись від грандіозних на перший погляд планів.

Натякнули на неспроможність об'єднання і США. Заступник голови держсекретаріату США Ян Келлі заявив наприкінці 2009 року, що Штати сподіваються, що наступна співпраця у рамках міжнародної організації "За демократію і економічний розвиток - ГУАМ" носитиме переважно інноваційний характер.

Говорячи про наступні пріоритети, Я. Келлі сказав, що США розширюватимуть співпрацю у рамках ГУАМ, зокрема через реалізацію проектів забезпечення безпеки на кордонах. Ось в принципі і усе, для чого Заходу потрібний ГУАМ. Утім, цілком можна припустити, що будь-яка конкуруюча економічна спільнота, тим більше новостворена, не сподобається гравцями, котрі вже існують. Швидше, навпаки.

Що стосується думки з цього питання вітчизняних експертів, то на сьогодні офіційних коментарів отримати не вдалося. Аналітики також відмовчуються, видно, ще не відійшли від шоку після подій останніх днів. Довелося звернутися до зроблених раніше висловлюваннь.

Як відмічає директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик, згідно з підсумками опитування, на думку експертів, зараз ГУАМ знаходиться в інертному режимі і не розвивається. Якщо не здійснити серйозну реорганізацію її керівних структур і не визначити стратегію розвитку, то до 2015 року в організації можуть залишитися тільки Україна та Грузія.

Головні проблеми ГУАМ, підкреслив В. Кулик, це, на думку експертів, те, що вона дублює функції вже існуючих організацій, не має процедури реалізації прийнятих країнами-членами рішень і не має спільних підходів до рішення етнонаціональних конфліктів на територіях країн-членів. Окрім цього, експерти відмітили наявність "особливої позиції" Молдови, яка намагається зменшити свою присутність в ГУАМ.

Між тим, Надзвичайний і Повноважний посол Польщі в Україні Яцек Ключковский висловив думку, що за умови посилення економічного співробітництва у рамках ГУАМ ця організація має хороші перспективи у майбутньому. Він сказав, що не можна ставити дуже високої мети відразу досягти об'єднання країн-членів в усіх сферах співпраці - економічній, політичній, сфері безпеки та ін.

Посол навів приклад "Вишеградської четвірки", у яку, окрім Польщі, входять Чехія, Словаччина і Угорщина, і наголосив, що цим країнам також не вдається досягти усього задуманого. Проте, за його словами, 40% намічених планів реалізувати вдається, і країни "Вишеградської четвірки" з деяких питань висловлюють загальну позицію в ЄС та інших міжнародних організаціях.

Окрім цього, наголосив посол, є подібний приклад і самого Євросоюзу, коли цілі, поставлені у 50-х роках, вдалося реалізувати лише в 70-х. На його думку, "проект ГУАМ є кращим на території колишнього СРСР".

Якщо підсумовувати усе вищесказане, на думку спадає тільки одне. Захід ставив на ГУАМ на початку двохтисячних для досягнення старої мети - задавити амбіції Росії, яка підтримує свій потенціал сировинними грошима. Їх "загасити" можна тільки диверсифікацією постачань палива. На регіональному рівні ГУАМ зіграв свою роль. І доки об'єднання (відволікаючий маневр) розробляло "супер-плани" і щось злегка виходило реалізувати, на іншому континенті і в Європі розробляли грандіозні проекти, а гроші дозволяли їх здійснити, що підтверджують реалії. Європа будує Набукко, підключивши туди і ГУАМівський Азербайджан, США розробили новітні технології з видобутку сланцевого газу, які Старий світ купує повним ходом. Зріджений газ теж прогресує, його сховища будують найбільші країни ЄС. Те ж можна сказати і про нафту. Звичайно, прискорення надала криза - це її позитивна сторона. Саме необхідність економити змусила країни зарухатися і вирішити все те, що довгий час висіло у повітрі. До чого тепер Україні ГУАМ, якщо вектор інтеграції повністю змінюється, можна навіть забути про минулі дивіденди від участь в цій організації. Орієнтир влади - відновлення співпраці з Росією. І, може, її "допомогу" проковтнули з апетитом, якби знову-таки не амбіції, навіть швидше зухвалий "тон". Росія виробила командну поведінку, і не дивно. Кожен поводиться так, як йому дозволяють. Україні, на жаль, не вдалося осягнути цю науку.

А для того, щоб зрозуміти, чим обійдеться російська "опіка" Україні, потрібен час. Він усе розставить на свої місця. Щоправда, в одному місці - … ми перебуваємо давно.

Олена Бистрицька (УНІАН)

УНІАН в Google News