Росія "зірве" український банк?

Російський держкапітал скерували на посилення впливу на українську фінансову систему. Якщо йому вдасться втілити ідею у життя, то баланс між європейським, російським та українським капіталом буде порушено...

Російський державний капітал націлювався на посилення впливу на українську фінансову систему. Слідом за найбільшими банками РФ, які придбали в Україні ряд потужних фінустанов, придбати один з топ-банків має намір і Ощадбанк Росії. Якщо йому вдасться утілити ідею в життя, то баланс, що склався, між європейським, українським і російським капіталом буде порушено.

Реалії виглядають так - українська банківська система поступово втрачає "національну приналежність", інтегруючись у світові фінансові групи. Зі 176 банків, що діють в країні, 51 вже належить іноземцям. Їх частка у статутному фонді українських банків цього року досягла 33,7%. Баланс впливу, що склався, між європейським і російським капіталом в національній банківській сфері до останнього часу ніби був оптимальним, оскільки жодна сторона не мала домінуючого положення. Ситуацію може круто змінити купівля Ощадбанком РФ, про що заявляли його представники, однієї з найбільших українських фінустанов.

Прогледіли, або просто не хотіли бачити..

А тепер невеликий екскурс в історію, яка говорить про те, що Росія поступово відвойовує позиції у європейців у фінансовій системі України. У 2005-2007 рр. європейські банківські групи зіграли на випередження, пропонуючи за наші активи ціну з мультиплікатором 2-5, що автоматично підвищувало капіталізацію усіх національних банків. Оскільки росіяни були не готові оплачувати таку надбавку, вони, як правило, скуповували невеликі банки або створювали власні. На відміну від європейських конкурентів, вони не стали розвивати роздрібний банкінг в Україні, концентруючись на обслуговуванні великого російського капіталу. Зауважимо, що зростання кількості російських банків в Україні супроводжувалося перетіканням в них рахунків наших підприємств, які мали російських власників.

Поява російських комерційних структур не викликала протидії з боку української влади, проте, коли до України увійшли держбанки РФ, НБУ не став приховувати крайнього невдоволення. На початку 2007 р. український регулювальник публічно заявив, що розмежовує іноземний капітал на комерційний і державний, і не схвалює появу в Україні останнього. Побоювання мали під собою раціональне підґрунтя. Російські держбанки, які мають практично безмежний доступ до валютних ресурсів, мають можливість ринковими методами впливати на монетарну політику в Україні. Крім того, саме на початку 2007р. російська влада ініціювала розгляд можливості переходу в розрахунках за енергоносії з долара на рубль. Очевидно, що в цьому контексті підтримувати рубль в Україні було б украй необхідно.

Але впровадити ефективні механізми протидії проникненню в Україну російських держбанків Нацбанк України так і не зумів, як і не зумів утримати фінансовий баланс капіталів на внутрішньому ринку. Російські інвестори істотно зміцнювали свої позиції навіть за "помаранчевої влади", а з обранням в Україні лояльного до РФ президента їх експансія тільки активізувалася.

Фінанси спливають по Москва ріці

Сьогодні російському капіталу належить 11 українських банків, три з них - "Альфа-банк" "Промінвестбанк" і "ВТБ Банк" - входять в десятку найбільших банків за критерієм статутного капіталу. До речі, жодна інша країна (окрім, власне, України) не має контролю над такою кількістю потужних фінустанов України.

При цьому у вітчизняній банківській системі представлено два найбільші держбанки РФ - "ВТБ Банк" (7-е місце за активами на 1 квітня 2010 р.) і "Дочірній банк Ощадбанку" Росії (25-е місце).

Щодо намірів лідера Росії - Ощадбанку - зміцнити свої позиції, поглинувши в Україні фінструктуру з першої десятки, то спочатку поповзли чутки, що можливим об`єктом є "Райффазен Банк Аваль", проте, австрійці цю інформацію спростували.

До останнього часу "Дочірній банк Ощадбанку" розвивався повільними темпами. У 2007 році купив у бізнесмена Олександра Лебедєва невеликий банк НРБ за 100 млн. дол., свій тріумфальний вихід на ринок України планував зробити через нього. Проте, у 2008 році Ощадбанк відмовився збільшувати капітал української структури і зацікавився купівлею готового бізнесу. До речі, тоді він виявляв цікавість до банку "Надра". Не виключено, що, маючи політичну лояльність державної влади в Україні, росіяни спробують придбати «за дешево» один з націоналізованих банків. Інтерес може викликати "Укргазбанк" (у який держава влила 5 млрд. грн.), "Родовід Банк" (8,4 млрд.) чи докапіталізований банк "Надра".

***Як пишуть ЗМІ, банк "Надра" зумів домовитися з кредиторами про реструктуризацію боргів. Крім того, практично вирішено питання з іншою зовнішньою заборгованістю банку. Таким чином, фінустанова виконала головну умову рекапіталізації, що її ставив уряд. Остаточне рішення про долю банку можуть прийняти вже на початку липня.

Між тим, якщо банк подібного масштабу перейде під контроль росіян, то сумарні активи двох держбанків РФ майже досягнуть 90 млрд. грн. чи 9% активів української банківської системи, а сума активів усіх банків РФ наблизиться до 20%. Формально, навіть така частка вписується в допустимі параметри фінансової безпеки країни. Проте, якщо враховувати, що провідну роль в структурі нашої банківської системи починають грати держбанки РФ і установи, дуже близькі до політичних кіл Кремля, то ситуація виглядає украй небезпечною. Окрім того, що українські банки втрачають значну частину клієнтів в особі підприємств, які контролюють російські інвестори, які немов за вказівкою переводять рахунки в російські банки, Україна отримає додаткові витрати в обслуговуванні зобов`язань перед російськими торговельними партнерами. На цей момент зовнішньоторговельне сальдо України і РФ є негативним для нашої країни, тому не варто чекати, що росіяни не скористаються можливістю заробити на маніпуляціях з рублем. Особливо Україні буде капсько у разі переведення розрахунків за російські енергоносії (нафта, газ, коксове вугілля, атомні ТВС) з долара в рубль. Унаслідок монетарних "ігор", Київ може опинитися в ситуації, коли за дешеве паливо доведеться платити дорогим рублем…

Сергій Пашкевич (для УНІАН)

УНІАН в Google News