Як наповнити Податковий кодекс інтелектуальним змістом...
Як наповнити Податковий кодекс інтелектуальним змістом...

Як наповнити Податковий кодекс інтелектуальним змістом...

13:10, 29.07.2010
24 хв.

Головна вада проекту Податкового кодексу не у спробах наділити надзвичайними повноваженнями податківців, а в його інтелектуальній неспроможності. Розшарування суспільства триватиме, вважають експерти...

Ніщо не викликало в останні місяці такого суспільного галасу та несприйняття як проект Податкового кодексу, поданий урядом на розгляд парламенту. При цьому слід зазначити, що незважаючи на масове коментування цього фоліанта, у якому майже 550 сторінок, читали його, схоже, одиниці.

Відсотків 80 прочитаних мною статей, почутих коментарів, заяв містили твердження щодо документу, які не відповідали дійсності. Переважно вони стосувались адміністрування податків. Хоча збільшення повноважень податківців і взагалі жорсткі процедури адміністрування податків ніколи й ніде не радували платників податків.

Головна вада проекту Податкового кодексу - інтелектуальна неспроможність

Відео дня

Головна ж вада цього проекту не у спробах наділити надзвичайними повноваженнями податківців, а в його інтелектуальній неспроможності. Здається, розробники законопроекту, загалом уявляючи, в чому полягає фіскальна функція податків, не розуміють і не знають, яким чином використати їхню регулюючу та  стимулюючу складові.

Народні обранці відправили проект Податкового кодексу на доопрацювання та всенародне обговорення, а самі з чистою совістю роз’їхалися  по курортах. Як відбуватиметься обговорення і яким чином враховуватимуться думки громадськості, так ніхто й не пояснив. Отже, спробуємо розпочати дискусію.

Два плюси на тлі безлічі мінусів

Перед тим, як критикувати документ, хотів би відзначити два його принципові позитивні моменти. На жаль, лише два.

По-перше, ПК написано напрочуд чіткою, лаконічною, недвозначною мовою. Зрозуміти зміст лише однієї чи двох норм, які явно вставлені в останній момент, було просто неможливо. Схоже, чи не вперше в нашій законотворчій діяльності після того, як законопроект було підготовлено, його віддали на вичитку філологам.  І це беззаперечний плюс документа. Хоча не впевнений, що після того, як над ним попрацюють законодавці, він не наповниться безліччю норм, зрозуміти зміст яких не можна буде ні на тверезу голову, ані після ста грамів горілки.

Другим позитивом можна вважати суттєве збільшення норм амортизації, закладених у розділі ІІІ, який стосується податку на прибутки підприємств, але про це нижче.

А тепер про вади документа, яких значно більше, ніж позитивів…

Місія Податкового кодексу

Почнемо з загального питання: в чому взагалі головна мета Податкового кодексу?  Як на мене, це точно не зосередження податкового законодавства в  одному документі, хоча й це важливо.

Головною метою мало б стати створення цілісної та зрозумілої для платників податків моделі оподаткування, яка давала б змогу вирішувати такі завдання:

· формувати в достатньому обсязі доходну частину державного та місцевих бюджетів для виконання завдань, покладених Конституцією України на уряд та органи місцевого самоврядування;

· забезпечити партнерські відносини між платниками податків та податківцями;

· визначити державну податкову службу як єдиний орган, що забезпечує адміністрування усіх обов’язкових податків та зборів (у тому числі в частині обов’язкового державного соціального страхування);

· сприяти інвестиційній привабливості України з боку національних та іноземних інвесторів;

· розбудовувати економіку, спрямовану на розвиток  наукомістких та «зелених» галузей;

· забезпечити прибуткову та ефективну діяльність  національних товаровиробників;

· сприяти розвиткові малого й середнього бізнесу;

· стимулювати енерго- та ресурсозбереження;

· сприяти розвитку доброчинності з боку платників податків.

На жаль, запропонований урядом проект фактично жодного з названих пунктів не вирішує, натомість дає змогу лише певною мірою вирішити фіскальні завдання, абсолютно нехтуючи стимулюючою та регулюючої функціями податків; надає надзвичайні повноваження представникам податкової служби щодо адміністрування податків; формує можливості для корупції з боку податківців та інших представників виконавчої влади.

Спробую сформулювати, чого проектові Податкового кодексу бракує.

Рівноправність стосунків між платниками податків та податківцями

Для формування  рівноправних, партнерських відносин між платниками податків та податківцями, а також визначення державної податкової служби як єдиного органу, що забезпечує адміністрування усіх обов’язкових податків та зборів доцільно, у тому числі:

· не застосовувати штраф та пеню, якщо сума занижених податкових зобов’язань не перевищує 10 відсотків від загальної суми податкових платежів, сплачених платником податку протягом останніх 365 днів;

· дозволити платникові податків самостійно обирати процедуру здачі податкової звітності (поштою, електронною поштою, шляхом реєстрації в канцелярії податкової служби, без узгодження її змісту з податковим інспектором); 

· не допускати  індивідуальних податкових консультацій з боку державної податкової служби, які створюють корупційні механізми ухиляння від сплати податків;

· дозволити платникам податків оскаржувати рішення державної податкової служби в апеляційному порядку;

· покласти на державну податкову службу контроль за сплатою єдиного соціального внеску.

Податок на прибуток

Головною вадою чинної моделі податку на прибуток є не ставка оподаткування, а складність для розрахунку податку; необґрунтована  база оподаткування, яка не відображає реального фінансового результату діяльності підприємств; брак стимулів для інвестування в українську економіку та створення нових підприємств і робочих місць; обмеженість стимулів для доброчинної діяльності з боку підприємців.

Враховуючи це, основні зміни щодо податку на прибуток мають стосуватися:

· розширення переліку витрат (транспортні, передплата періодичних видань), які можна відносити на зменшення доходу, який підлягає оподаткуванню;

· спрощення обліку витрат у тому числі шляхом надання можливості застосовувати спрощену систему віднесення витрат на відрядження фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з таким платником податку;

· сприяння інвестиціям та створенню нових підприємств в залежності від обсягу інвестицій  (наприклад, з такою градацією: від одного мільйона – до десяти мільйонів, від десяти мільйонів – до ста мільйоні, понад сто мільйонів) шляхом надання права протягом від одного до трьох років відносити на витрати зразу всю вартість придбаних машин та обладнання. Причому для підприємств з інвестиціями понад сто мільйонів гривень дозволити використовувати механізм прискореної амортизації для об’єктів основних засобів групи 2 (капітальні витрати на поліпшення земель, не пов’язані з будівництвом),  3 (будинки,  споруди,  передавальні пристрої) та 8 (багаторічні насадження). Ці пропозиції розвивають позитивну ідею уряду щодо збільшення норм амортизації і дозволяють фактично встановити нульову ставку на прибуток протягом перших одного-трьох років діяльності підприємств, при цьому напряму пов’яжуть це з реальними інвестиціями в основні фонди. (До речі, саме такий підхід дає змогу стимулювати інвестиційну активність інвесторів, не створюючи для них проблем з оподаткуванням, коли, отримавши вже перші гривні доходу, вони зобов’язані в Україні платити податок на прибуток, хоча вже встигли витратити мільйони й навіть десятки мільйонів доларів на створення свого бізнесу);

· збереження діючої процедури консолідованого обліку та сплати податку на прибуток для компаній, що мають відокремлені підрозділи, та незастосування місцевими органами влади додаткової ставки податку на прибуток. (Проектом Податкового кодексу передбачено зобов’язати всі підприємства, що мають відокремлені підрозділи, вести облік податку на прибуток з кожного цього підрозділу окремо, а це, крім того, що перетворить роботу фінансових органів таких компаній у справжнє пекло, ще й зумовить величезне зростання  роботи податківців, бо зросте кількість номінальних платників податків, а значить, сприятиме корупції);

· сприяння доброчинності й збільшення обсягу та розширення у зв’язку з цим переліку випадків, коли платник податків може віднести на витрати добровільні пожертвування, у тому числі на користь резидентів для цільового використання в дитячих та молодіжних закладах спорту, розвитку творчості дітей та юнацтва, у шкільних, дошкільних, технічних та вищих навчальних закладах, для будівництва спортивних, дитячих майданчиків, розташованих біля багатоквартирних будинків та навчальних закладів.

Податок на доходи фізичних осіб

Найбільш важливі  завдання  щодо податку на доходи фізичних осіб мають стосуватися передусім створення стимулів для енергозбереження, упровадження та використання альтернативних джерел енергії. Йдеться про необхідність надання податкової знижки на витрати, пов’язані зі встановленням  лічильників води (гарячої та холодної), газу, тепла, енергозберігаючого обладнання для обігріву будинку, сонячних батарей та іншого обладнання, яке забезпечує виробництво відновлювальних видів енергії, а також з утепленням свого помешкання.

Якщо ці заходи стосуються багатоквартирного будинку, і компенсація витрат  включається в комунальний тариф, то платник податків має право включати цей складник комунального тарифу до податкової знижки.

Загальна податкова знижка на компенсацію витрат, якою може скористатися платник податків протягом звітного податкового року, не може бути більша ніж сума, що дорівнює 30% доходу платника податків за звітний податковий рік. Якщо сума витрат на ці заходи не компенсується податковою знижкою  протягом  звітного податкового року, то платник податків має право перенести ці свої витрати на податкові знижки протягом наступних звітних податкових років до їх повної компенсації.

Варто включити до податкової знижки суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом протягом 20 календарних років (уряд пропонує надавати цю знижку протягом 10 років, хоча більшість таких кредитів видаються на строк 15-20 років).

Можна застосовувати податкову соціальну пільгу до доходу, нарахованого протягом звітного податкового місяця як заробітна плата, якщо його розмір не перевищує місячний прожитковий мінімум для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 2 (уряд пропонує надавати цю пільгу при зарплаті, яка не вища від прожиткового мінімуму в 1,4 рази).

Для фізичних осіб-підприємців, які вперше розпочали підприємницьку діяльність, протягом перших двох років з моменту їх реєстрації варто встановити ставку оподаткування, зменшену вдвічі. Ця податкова пільга має надаватися лише в межах річного доходу, який не перевищує ста тридцяти мінімальних заробітних плат.

Податок на додану вартість

Принципову незгоду викликають ідеї, закладені в проекті Податкового кодексу щодо ПДВ. Сам підхід до того, хто й чому стає платником податку на додану вартість, має бути зовсім іншим. На моє глибоке переконання, доцільно залишити ставку податку на рівні 20% та не надавати пільги з його сплати імпортерам (у тому числі при імпорті газу, машин та обладнання), оскільки ПДВ є головним бюджетоутворюючим податком і стосується товарів та послуг не тільки внутрішнього виробництва, а й імпорту. Зменшення ставки податку означатиме здешевлення імпортних товарів і падіння надходжень до бюджету від імпорту, натомість уряд буде змушений компенсувати втрати бюджету шляхом збільшення податкового тиску на національних товаровиробників, таким чином здорожуючи їхню продукцію та роблячи її неконкурентоспроможною.

Не слід реєструвати як платників податку на додану вартість юридичних  та фізичних осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, якщо загальна сума їхніх операцій не перевищує двох мільйонів гривень. Це дасть змогу різко звузити коло осіб, котрі змушені вести облік цього податку та яких контролює податкова служба.

Доцільно відновити колишню практику незастосування права на податковий кредит щодо сум податку на додану вартість, що пов’язане з придбанням, самостійним виготовленням основних засобів, проведенням реконструкції, модернізації тощо. Натомість включити його в балансову вартість цих основних фондів з їх амортизацією, у порядку передбаченому Податковим кодексом.

Дві останні пропозиції дадуть змогу суттєво скоротити загальну суму податкового кредиту та відповідно податкового відшкодування за рахунок коштів державного бюджету.  

Сплата транспортного збору

Незважаючи на позаминулорічну жорстку критику ідеї збільшення ставки транспортного збору і сплати під час проведення техогляду, уряд намагається зберегти її в нинішньому вигляді. Навіть досвід сусідів, у тому числі Росії, для нього не є аргументом.

Очевидно, що потрібно принципово змінити підхід до сплати транспортного збору. У зв’язку з чим доцільно передбачити для фізичних та юридичних осіб сплату транспортного збору лише під час  реєстрації (перереєстрації) транспортних засобів та не застосовувати її під час техогляду, таким чином перетворивши цей збір де-факто в додатковий податок на споживання.

Для компенсації втрат бюджету від незастосування транспортного збору під час техогляду можна підвищити ставки акцизів на бензин, виходячи з принципу: хто більше користується автомобілем, той більше платить.

Приклад застосування регулюючої функції податків

Враховуючи проголошений суспільством та урядом курс на посилення тиску на куріння та з метою обмеження зон паління в громадських місцях, треба встановлювати максимальний розмір торговельного патенту за провадження торговельної діяльності в закладах громадського харчування, у яких дозволяється палити. У цьому разі заклади громадського харчування скоріш за все взагалі відмовляться від надання такої можливості.

Доходи місцевих бюджетів

Суттєво відрізняється мій підхід від позиції уряду і щодо джерел наповнення бюджетів місцевих громад та значущості в цьому процесі плати за землю та податку на нерухомість. Враховуючи, що податок на прибуток не є стабільним джерелом наповнення бюджету, тобто не дає місцевим громадам гарантій щодо доходів, які дають їм змогу виконувати свої функції, зростання ставок плати за землю буде куди більш надійною і стабільною компенсацією прав місцевих громад на отримання 25% від доходів з податку на прибуток та встановлення додаткової ставки, що пропонує уряд. Це, до речі, також позбавить необхідності впровадження, м’яко кажучи, не дуже розумної ідеї зобов’язати підприємства, що мають відокремлені підрозділи, вести облік податку на прибуток з кожного підрозділу окремо, про що йде мова вище.

Аргументи урядовців на користь часткової передачі надходжень від податку на прибуток до місцевих бюджетів і, відповідно, ускладнення ведення бізнесу компаніям, які мають відокремлені підрозділи, не витримують жодної критики. Припущення, що цим стимулюється створення привабливих умов для бізнесу з боку місцевих органів влади, навряд чи коректне. Річ у тім, що прибуткова діяльність підприємств, особливо великих, залежить передусім від дій уряду, центрального банку, ситуації на внутрішньому та зовнішніх ринках.  І лише потім, у дуже незначній частині, пов’язана зі сприятливості чи несприятливості умов функціонування підприємств на певній території.

У зв’язку з цим переконаний, що варто збільшити удвічі розмір ставок плати за землі несільськогосподарського призначення, що забезпечуватиме стабільні надходження до місцевих бюджетів. Ввести податок на нерухомість, надходження від якого мають залишатись в місцевих бюджетах. Залишати практично в повному обсязі в місцевих бюджетах податкові надходження від торгових патентів, у тому числі, які купуються пунктами продажу нафтопродуктів (автозаправними станціями, заправними пунктами) та казино, якщо діяльність таких буде узаконено.

Як компроміс - доходи від патентів, котрі купуються пунктами продажу нафтопродуктів та казино, могли би порівну розподілятись між державним та місцевими бюджетами.

Головним пріоритетом цього уряду та провладної еліти є підтримка великих корпорацій

У статті, присвяченій аналізу програми економічних реформ від президента Віктора Януковича, я писав,  що там не визначений стратегічний підхід – якого типу економіку він планує побудувати. Чи базуватиметься вона на розвитку великих корпорацій, чи основою її стануть малі та середні підприємства. Але брак публічної визначеності не означає відсутність такого підходу взагалі. Він може не проголошуватися чітко, але можновладці мають діяти виходячи саме з нього.

Очевидно, що головним пріоритетом для цього уряду та провладної частини політичної еліти є використання всіх владних можливостей для підтримки діяльності великих корпорацій. При цьому малі та середні підприємства для них є, при всіх публічних мантрах щодо необхідності сприяння їх розвитку, скоріше за все, тим, що заважає їхнім «великим» справам. Вони, схоже, щиро не розуміють, що головний позитив від діяльності малого та середнього бізнесу пов`язаний не з надходженнями до бюджету, а зі створенням робочих місць та наданням зарплат мільйонам громадян, а ті вже, сплачуючи за товари та послуги, поповнюють державну казну. Вони не усвідомлюють, що саме малі та середні підприємства, враховуючи їхню гнучкість та вміння оперативно реагувати на потреби споживачів, можуть створювати визначальну частину товарів та послуг, що споживаються на внутрішньому ринку. Вже не кажу, що більша частина інтелектуальної, наукомісткої продукції, зі значною частиною доданої вартості, створюється у світі саме малими та середніми підприємствами.    

Отже, коли  хтось проголошує своє бажання зробити Україну квітучою, розвинутою країною, і при цьому своїми діями знищує можливості для розвитку малого та середнього бізнесу, то це свідчить або про нещирість такого добродія, або про відверту економічну безграмотність і непрофесіоналізм.

Якщо ж  виходити з пріоритетності розвитку малого та середнього підприємництва, то необхідно створити максимально сприятливі та спрощені умови ведення ними свого бізнесу. А для цього було б, на мою думку, доцільно:

 

· надати фізичним та юридичним особам, що займаються підприємницькою діяльністю, право використовувати спрощену систему оподаткування, якщо обсяг доходу, отриманого протягом чотирьох послідовних податкових (звітних) періодів (кварталів), що передують періоду переходу на спрощену систему оподаткування, сукупно не перевищує 2 000 000 гривень;

· встановити для фізичних осіб – підприємців чотири рівні ставки податку при використанні спрощеної системи:

· у межах від 20 до 200 гривень з розрахунку на календарний місяць залежно від виду господарської діяльності та місця її провадження – якщо обсяг доходу фізичної особи протягом року не перевищує 300 000 гривен;

· 5 відсотків бази оподаткування – якщо обсяг доходу протягом чотирьох послідовних податкових (звітних) періодів (кварталів) перевищує 300000 гривень, але менше 1000000 гривень;

· 7 відсотків бази оподаткування - якщо обсяг їх доходу протягом року перевищує 1000000 гривень, але менш як 2000000 гривень;

· нульову ставку податку (протягом  двох років) – для фізичних осіб, які вперше розпочали підприємницьку діяльність, і дохід яких  не перевищує ста п’ятдесяти мінімальних заробітних плат на рік;

· встановити для юридичних осіб, що займаються підприємницькою діяльністю, три рівня ставки податку при використанні спрощеної системи:

· нульову ставка податку – якщо протягом чотирьох послідовних податкових (звітних) періодів (кварталів) дохід не перевищує 100 000 гривень;

· 5 відсотків бази оподаткування – якщо обсяг доходу протягом чотирьох послідовних податкових (звітних) періодів (кварталів) не перевищує 1000000 гривень;

· 7 відсотків бази оподаткування – якщо обсяг їх доходу протягом чотирьох послідовних податкових (звітних) періодів (кварталів) при підтвердженні статусу платника податку перевищує 1000000 гривень, але менш як 2000000 гривень;

· залишити спрощену систему оподаткування для діяльності у сфері: інформатизації, зовнішньоекономічної діяльності, права, бухгалтерського обліку та аудиту, інжинірингу, геології та геодезії, консультування з питань комерційної діяльності та управління, управління підприємствами, допоміжна діяльність у сфері державного управління, рекламна діяльність, технічні випробування та дослідження; підбір та забезпечення персоналу;

· не звільняти фізичні та юридичні особи, що займаються підприємницькою діяльність і знаходяться на спрощеній системі оподаткування, від сплати збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності, земельного податку, збору за спеціальне використання води, бо економічна природа цих зборів пов’язана з одержанням індивідуальних можливостей (патент для торговельної діяльності) чи матеріальними благами (користування земельними ділянками, спеціальне використання води).

Розвиток виробництва продукції органічного землеробства

У світі ведеться активне пропагування та розвиток виробництва екологічно чистої сільськогосподарської продукції. Україна з її чорноземами могла би бути головним чи одним з головних виробників такої продукції. Недарма в народі кажуть, що всунувши в нашу землю палку, з неї виросте дерево. У нас є надзвичайні можливості у цій сфері. Тому з  метою сприяння розвитку виробництва продукції органічного землеробства (без застосування мінеральних добрив і отрутохімікатів) було б правильним установити нульову ставку фіксованого сільськогосподарського податку для с/г товаровиробників, у яких частка виробництва від реалізації продукції, що сертифікована як органічна за стандартами ЄС, сягає не менше 70% від загального обсягу продукції, що виробляється за відповідний період оподаткування.

Жодних спеціальних зон та пільгових режимів оподаткування!

Враховуючи запропонований загальний підхід до усіх новостворених підприємств, пов`язаний з віднесенням протягом одного-трьох років на витрати вартість придбаних машин та обладнання, а також надання дозволу використовувати механізм прискореної амортизації для до об’єктів основних засобів групи 2 (капітальні витрати на поліпшення земель, не пов’язані з будівництвом),  3 (будинки,  споруди,  передавальні пристрої) та 8 (багаторічні насадження) для підприємств з інвестиціями понад 100 мільйонів гривень, - було б правильно взагалі вилучити пропозиції щодо спеціального режиму оподаткування технологічних парків, їх учасників та спільних підприємств, що виконують проекти технологічних парків. Те саме стосується ідеї віце-прем”єра Бориса Колеснікова звільнити від сплати податку на прибуток готелі, які побудовані чи будуються в межах підготовки до Євро-2012.  Якщо замість складної бюрократичної процедури контролю за тим, куди інвестори готелів потім вкладають свої прибутки, запропонувати скористатися можливістю прискореної амортизації щодо будівель готелів, то можна досягти тих же сприятливих умов для їхньої діяльності, але не обтяжених бюрократією та корупцією.

Такий підхід, на мою думку, є значно більш зрозумілим для інвесторів, він не створюватиме додаткових корупційних передумов під час адміністрування цього режиму з боку державної податкової служби. 

Податковий кодекс має бути, але...

Отже, для українського бізнесу та платників податків у цілому Податковий кодекс має бути важливим інструментом сприяння розвитку виробництва та зростанню добробуту мільйонів громадян, а може стати додатковим механізмом, що знищує можливості для діяльності національних  товаровиробників та формує подальше розшарування суспільства з кричущим багатством купки бізнесменів та держчиновників і величезною кількістю  людей, що знаходяться за межею бідності. 

Борис Кушнірук, економіст, член Центрального проводу Української народної партії(для УНІАН)

(Ці ідеї подані нардепами від УНП як пропозиції щодо поправок до проекту ПК)

завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся