Розрахунки з Росією у рублях. А чому не у гривнях?..
Розрахунки з Росією у рублях. А чому не у гривнях?..

Розрахунки з Росією у рублях. А чому не у гривнях?..

17:36, 26.10.2010
5 хв.

На засіданні міжурядового українсько-російського комітету з економічної співпраці 27 жовтня в Києві розглянуть питання про можливість взаємних розрахунків України та Росії у рублях. Чим це може обернутися для України і чому б не "взаємнорозраховуватися" у гривні?..

Під час чергового засідання міжурядового українсько-російського комітету з економічного співробітництва 27 жовтня в Києві можуть розглянути питання про можливість взаємних розрахунків України і Росії в рублях в торговельно-економічній співпраці. Про це заявив прем`єр-міністр України Микола Азаров. На його думку, "співпраця у фінансовій сфері - тема, гідна обговорення".

Отже, почнемо з того, що ідея перейти на рублі у взаєморозрахунках у торгівлі з Росією не нова і має як політичну, так і економічну складову. Першу ми залишаємо на суд політекспертів, а другу спробуємо об`єктивно оцінити.

Як ми торгуємо з Росією?

Відео дня

Україна, згідно з даними Держкомстату, за перше півріччя цього року купила в Росії товарів на 4,3 млрд дол. більше, ніж продала РФ. Не складно здогадатися, що велика частина "купівлі" доводиться на природний газ і нафту, а також руду і коксівне вугілля. Негативне сальдо торгівлі товарами з РФ характерне для української економіки. Та все ж дуже важлива порівняльна характеристика. За підсумками першого півріччя 2009 року негативне сальдо склало 1,3 млрд. дол., за аналогічний період 2008-го - 2,8 млрд. дол., а в 2001 році - 894 млн. дол., щоправда, в останньому випадку торгові обіги були значно меншими.

Але картина змінюється, коли йдеться про торгівлю послугами. За перше півріччя у цьому напрямку мало місце позитивне сальдо, яке склало 2,2 млрд. дол. на нашу користь. Тому негативне сально зовнішньої торгівлі товарами і послугами між Україною і Росією склало 2,1 млрд. дол. І це тільки за перше півріччя, до кінця року цифра виросте, оскільки процес закупівлі сировини носить глобальний характер для вітчизняної економіки.

Чим відгукнуться "рублеві" розрахунки?

Якщо припустити, що на сьогодні торговельні розрахунки з Росією велися б у рублях, то при дефіциті у 2,1 млрд. дол. нам довелося б знайти додатково близько 60 млрд. рублів, щоб закрити "діру". Є декілька варіантів вирішення цього питання:

Варіант 1. Покрити дефіцит зовнішньої торгівлі з РФ при розрахунку в рублях можна за рахунок кредиту… усе тієї ж Росії. Але якщо врахувати, що торговельна "недостача" є хронічною, то, швидше за все, "північній сусідці" довелося б перейти в плані позик на регулярну систему, звертаючись все частіше до емісії нацвалюти. Цей варіант обтяжливий як для економіки України (нескінченні борги), так і для економіки Росії.

Варіант 2. Покрити дефіцит зовнішньої торгівлі з Росією можна за рахунок нарощування українського експорту в РФ, у першу чергу, продуктів харчування. Але навряд чи на це буде готова піти Росія. Їй би довелося зняти усі обмеження на український експорт і скасувати ввізні мита і акцизи, що може негативно позначитися на держбюджеті РФ і спровокувати несприятливу конкуренцію на внутрішньому ринку. Тому цей варіант вирішення питання можна розглядати як теоретичну передумову. І навіть продовольчі проблеми поточного року, викликані пожежами і посухою в РФ, навряд чи підштовхнуть Росію відкрити усі шляхи-дороги для українських харчів.

Між тим, Росія, бажаючи перевести торговельні операції з нафтою суміші Ural з доларів на рублі, перший крок у цьому напрямку зробила у 2008 році. Торгівля нафтопродуктами на внутрішньому ринку перейшла на нацвалюту. Намір Кремля витіснити долар з російських торговельних операцій спрямований на посилення впливу Москви в Східній Європі і країнах колишнього СРСР.

Практично усі розрахунки при торгівлі нафтою у світі зараз здійснюють у доларах. Так чинить і Росія, продаючи нафту і природний газ в Європу і країни колишнього СРСР. У результаті цього компанії і уряди держав, які купують енергоносії, заощаджують доларові резерви для оплати постачань, що у свою чергу допомагає вижити американській економіці, зокрема покрити торговельний дефіцит.

Росія, у свою чергу, хотіла б змінити цю практику, хоч би серед країн, які купують у неї енергоносії, і тим самим посилити значущість рубля. Особливо це зручно зробити зараз, коли "зелений" не стабільний.

Декларації на рублевій основі

Рубль як валюта, швидше за все, може використовуватися тільки в локальній українсько-російській торгівлі. При цьому навряд чи РФ захоче продавати природний газ і нафту за свою ж нацвалюту. Скільки б не критикували долар, але для Росії він важливіший, ніж рубль, який на міжнародних майданчиках значно поступається "зеленому" і євро.

З урахуванням негативного сальдо торгівлі між Росією і Україною для української сторони було б вигідніше як засіб для розрахунків використовувати гривню. Тоді б ми могли без проблем перекрити дефіцит за рахунок емісії, а Росія - збільшити закупівлю товарів або цінних паперів, емітованих у гривні. У будь-якому випадку, для РФ це вигідніший варіант, за якого відсутній ризик зростання інфляції.

Специфіка українського експорту полягає у тому, що основні продажі товарів доводяться на країни Азії і Африки. Як розрахунки використовується долар. У світлі рублевих розрахунків з Росією, можна було б отриману виручку конвертувати в рублі, оминувши конвертацію в гривню, але тоді обмінний курс значно відрізнятиметься від сьогоднішнього.

Ідея переходу в розрахунках з Росією на рублі вимагає зваженого підходу в основному у вирішенні питання про те, щоб не здати інтереси України і не наростити проблемний вузол, якій і без того в стосунках з РФ збільшується в діаметрі.

Наталя Щербатюк, аналітик Українського аналітичного центру (для УНІАН)

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся