Мінекономрозвитку: реформа рушила, а що залишиться?

Новостворене Міністерство економічного розвитку і торгівлі поки з "невизначеними" повноваженнями. Камінь спотикання - зовнішньоекономічний блок: залишать або заберуть у МЗС? І  чи "спливуть" ющенківські "кадри" в уряді Азарова?..

Повноваження і сфера діяльності створеного в результаті адмінреформи Міністерства економічного розвитку і торгівлі поки або взагалі не визначені, або просто ще не оприлюднені для широкої чиновницької і звичайної громадськості.

Безумовно, Мінекономрозвитку і торгівлі, на чолі якого поставили першого віце-прем`єр-міністра Андрія Клюєва, істотно відрізнятиметься від колишнього Мінекономіки - ось тільки що буде посилено, а що ослаблено - експерти поки ворожать.

З одного боку, нове українське міністерство за назвою стало практично  "братом-близнюком" реорганізованого два з половиною роки тому російського МЕРТ (Міністерство економічного розвитку і торгівлі РФ). Нагадаємо - в травні 2008 року Росія перейменувала тодішній МЕРТ в Міністерство економічного розвитку і зв`язку, передавши функції по торговій сфері в знов створене Міністерство промисловості і торгівлі. Хочеться сподіватися, що "наші" проаналізували "братній" досвід, і Україні вдасться обійти ті підводні і надводні рифи, які змусили росіян свого часу реорганізувати свій МЕРТ, відокремивши від нього торгівлю.

Втім, "оновлювати" українське Міністерство економіки нова влада почала ще влітку - тоді від Мінекономіки у підпорядкування МЗС Кабмін передав торговельно-економічні місії, а 18 серпня заступник Цушка Валерій Мунтіян повідомив про плани уряду передати і весь зовнішньоторговельний блок Мінекономіки в підпорядкування Міністерству закордонних справ. І вже тоді почали говорити, що і без цього не найважливіше в Уряді міністерство втрачає значну частину своїх повноважень.

Пройшла осінь і адмінреформа, але ясності поки не додалося. Інформація про те, що зовнішньоторговельний блок колишнього Мінекономіки буде переданий МЗС остаточно офіційно не підтверджується, проте заступники економічного міністра говорять, що ймовірність надзвичайно висока.

Якщо це відбудеться, то Мінекономрозвитку перетвориться на групу статистів, які займаються економічним прогнозуванням і плануванням, а також внутрішньою торгівлею і питаннями малого бізнесу. У такому випадку, склад міністерства, який з приходом міністра Василя Цушка й так дуже змінився, знову переглянуть.

В принципі перспектива істотного скорочення функцій і значущості Мінекономіки стала очевидна відразу після призначення на посаду міністра активіста-соціаліста, екс-міністра МВС Цушка.

Призначення, що відразу потрапило в розряд "дивовижних" і "компромісних", враховуючи, що раніше цю посаду займали академік Богдан Данилишин, екс-прем`єр Анатолій Кінах, екс-віце-прем`єр Сергій Тігіпко, Юрій Єхануров, Олександр Шлапак, тобто люди, що міцно асоціюються з економічними теоріями і практиками.

Що ж до Цушка, то в перші дні на новій посаді він високо оцінив професіоналізм своїх нових підлеглих, проте через деякий час звільнив дві третини заступників, що працювали з Данилишиним, Кінахом і колишніми міністрами та змінив керівництво ряду департаментів. Вакантні посади зайняли нові люди, як говорили, також за пропозицією КПУ.

І хоча колишній уряд (уряд Юлії Тимошенко - ред.), у тому числі і Мінекономіки часів Данилишина, не раз критикували за дуже велику кількість заступників міністрів, нова влада протягом майже дев`яти місяців не скорочувала посади заступників Цушко. Їх знайшли кому віддати, і навіть ввели додаткову, на яку призначили екс-замміністра МВС Василя Мармазова. Як в анекдоті про трамвай: «Джентльмени є – місць немає». Покаталися джентльмени недовго – і до року не дотягли. Хто що встиг зробити суспільно (і не суспільно) корисного за цей термін – справа індивідуальна. Зараз коаліція в парламенті практично вже й не потрібна, а значить, не потрібно і ділитися міністерськими посадами з партійними соратниками і попутниками. На практиці це приправляється соусом "адмінреформи", "економією бюджетних коштів" і втілюється у вигляді скорочення кількості заступників міністра. В даному випадку - кількість заступників міністра економіки буде скорочена з дев`яти до двох. Втім, днями заступник голови Адміністрації Президента Ганна Герман заявила, що по два заступники буде у всіх міністерствах без виключення. Ну а якщо знову повернути голову в бік Росії - та там, в нинішньому Мінекономрозвитку міністр має сім(!) заступників міністра плюс один статс-секретар-заступник міністра. Мабуть, питання економії бюджетних коштів все-таки доводиться міцно пов`язувати з можливістю окремо взятого чиновника реально і якісно виконати роботу.

Втім, повернемося, до вітчизняного зовнішньоторговельному блоку. Зараз, коли на завершаючій стадії підписання угоди про зону вільної торгівлі з Євросоюзом і практично «на носі» - з країнами СНД, питання зовнішньої торгівлі актуальні як ніколи. Це розуміють і в Адміністрації Президента, і в уряді, і в самих міністерствах.

Пригадаємо - хто і що робить зараз. У Мінекономіки роботою з ЄС вже багато років займається заступник міністра Валерій П’ятницький. Він ж останні роки перед вступом України в СОТ був відповідальним за переговори з цього питання.

Тему співпраці з країнами СНД в міністерстві Цушка веде Валерій Мунтіян, який в уряді Кінаха займався прогнозуванням, а після приходу Тимошенко був звільнений за наполяганням Данилишина. Тоді на його місце прийшла Ірина Крючкова (за неофіційною інформацією - по рекомендації директора Інституту економічного прогнозування НАНУ Валерія Геєца, - Авт.). Вона досі є головним фахівцем міністерства в цій сфері.

А Мунтіян, у свою чергу, зайняв місце Наталії Бойцун, звільненої з посади заступника міністра економіки однією з останніх. До нього ж перейшов і напрям Наталії Євгеніївни – зовнішня торгівля, перш за все, з країнами СНД.

Якщо зовнішню торгівлю передадуть МЗС, то неминучим буде і переведення співробітників Мінекономіки в МЗС, оскільки відповідних фахівців у відомстві Грищенка (міністр закордонних справ Костянтин Грищенко - ред.) немає. Неофіційно це визнають в обох міністерствах. Тільки залишається відкритим питання - чи  переводитимуть когось із нинішніх "економічних" заступників або візьмуть когось із сьогодні недіючих чиновників? Якщо дивитися на пару Мунтіян-П’ятницький, то їхні перспективи приблизно рівнозначні, хоча у кожного можна, маючи бажання, відшукати якусь  дрібну "гирку", яка  може зіграти роль небажаного баласту у момент можливого спливання чиновника "вгору". Зокрема, Мунтіян, згідно з послужним списком, не має достатнього досвіду в роботі з країнами ЄС. П’ятницький, з одного боку, вже дуже досвідчений у переговорах з Євросоюзом, а з іншого – не має досвіду роботи в рамках СНД. Крім того, йому можуть пригадати, скажімо так – неідеальні умови вступу України у СОТ. Тут варто згадати, що в 2008 році, коли Україна стала членом СОТ, тодішній Президент Віктор Ющенко відзначив держнагородами «за внесок у забезпечення інтеграції України у СОТ» близько 40 осіб. Але зараз, коли угоду про вступ у СОТ критикують, то згадують лише П’ятницького. Крім того, його можуть звинуватити і в затримці з підготовкою угоди про ЗВТ з Євросоюзом. Нагадаємо, що позиція Валерія Тезієвича співпадає з прем`єрською. І він, і Микола Азаров переконані, що головне не терміни підписання документа, хоча з цим теж тягнути не варто, а якість його змісту.

Проте в Адміністрації Президента дають зрозуміти, що документ потрібний якнайскоріше. Голова АП Сергій Льовочкін ще у вересні заявив, що Угода про асоціацію з ЄС, а вона не може бути підписана без підписання угоди про ЗВТ, необхідно підписати ще цього року.

Таким чином, обидва нинішні заступника міністра економіки не зовсім підходять для того, аби у разі потреби, очолити роботу в зовнішньоторговельному напрямку в тому чи іншому міністерстві. У зв`язку з цим, можна пригадати екс-першого заступника голови Секретаріату Віктора Ющенка Олександра Шлапака. До речі, буквально місяць тому ДУЖЕ відповідальна співробітниця Адміністрації Януковича під час спілкування з пресою сказала, що пан Шлапак незабаром цілком може зайняти місце в структурі влади. Ну, як мінімум, йому можуть запропонувати такий варіант...

Юрій Ходжаян (для УНІАН)

УНІАН в Google News