У декретну відпустку - «за свій рахунок»...

Невигадана історія маленького містечка, яка стосується «турботи» влади про молоді сім`ї і майбутнє покоління, промовисто свідчить про стан справ в Україні…

Вимушена зупинка в невеликому районному центрі України залишила незабутні враження. Їх значно більше, ніж після перегляду відеороликів в інтернеті про події у Єгипті. Причому проблем у містечку, яке знаходиться всього за 70 кілометрів від столиці європейської держави - України, значно більше, ніж у мусульман на Близькому Сході. Якщо там мета мітингувальників – скинути владу, то у наших, з урахуванням менталітету, - вижити за такої влади. А це стає з кожним днем важче. І не без «турботи» зверху. А скільки кроків нам залишилося до Каїра, залежить зовсім не від рядового українця…

Опухле від сліз дівча, як потім з`ясувалося, - молода мама, розповіла про всі біди, які звалилися на голову з народженням дитини. Історія зовсім не сентиментальна. Її покинув не чоловік, її «кинула» держава. Причому залишивши в повній безнадії. І не її одну, що підтвердило подальше спілкування. До нашої розмови підключилися ще кілька мешканок селища Б. Як виявилось, горе у них загальне. Жодна не може одержати соціальну допомогу по догляду за дитиною до трьох років. І не тому, що їм вона не передбачена, а тому що все зроблено так, аби подібних прохачок у держави з дірявим бюджетом і величезним боргом було якомога менше.

Про зворушливу турботу нинішньої влади ми знаємо не з чуток. Останнє, скоріше, стосується міжнародних «інвесторів» стратегічних ідей українських реформаторів. Вони приїжджають з перевірками виконання боргових зобов`язань і тануть від рапортів про скорочення дефіциту бюджету, зниження рівня інфляції і зростання ВВП. Задовольнивши свої амбіції, приборкувачі порушника світового економічного спокою знову дають позику.  Ми ж танемо, а точніше сохнемо від підвищення тарифів і цін, кабальної фіскальної політики, яка в принципі нагадує водевільний сюжет, – прокидаємося і засинаємо з податківцем під ліжком, трясемося в очікуванні пенсійної реформи, з ляком переглядаємо документи по нерухомості з урахуванням обіцяних Земельного і Житлового кодексів. Перераховувати дії влади, які, на переконання уряду, «виведуть Україну на якісно новий рівень життя, тобто, на європейський рівень доходів, медичного забезпечення, освіти, житлово-комунальних послуг, безпеки і тому подібне», можна довго.

Але, заради справедливості, не можна забувати і про хороше. Наприклад, опіка сім`ї, що реалізується згідно з передвиборчими обіцянками Президента, – провести реформи, які дозволять збільшити кількість українців до 50 мільйонів до 2020 року. Як пояснили громадянам, йдеться, перш за все, про те, аби збільшити тривалість життя українців, що вимагає реформ у сфері охорони здоров`я, але істотним чинником є і підвищення народжуваності. Для цього підвищаться соцгарантії при народженні дитини.

Сказано – зроблено.

***Допомога при народженні дитини збільшена до 20 тис. грн. - за першу, 50 тис. грн. - за другу  і 100 тис. грн. – за третю. Зросла соціальна допомога і по догляду за дитиною до 3 років - з 1 січня 2011 року встановлений постійний (а не щорічний, як раніше) рівень виплат на дитину. Сума прив`язана до прожиткового мінімуму для дітей до шести років до моменту народження. Закон про держбюджет-2011 передбачає рівень прожиткового мінімуму для дітей у віці до 6 років: з 1 січня 2011 року — 816 грн.; з 1 квітня 2011 року — 832 грн.; з 1 жовтня 2011 року — 853 грн.; з 1 грудня 2011 року — 870 грн.

Відповідно, допомога на першу дитину з 1 січня ц.р. складає 17 тис. 952 грн. (на другу – 36 тис. 720 грн.; на третю – 73 тис. 440 грн.), з 1 квітня – на першу дитину - 18 тис. 304 грн. (на другу - 37 тис. 440 грн., на третю – 74 тис. 880 грн.); з 1 жовтня – на першу дитину – 18 тис. 766 грн. (на другу – 38 тис. 385 грн., на третю – 76 тис. 770 грн.); з 1 грудня – на першу дитину – 19 тис. 140 грн. (на другу – 39 тис. 150 грн., на третю – 78 тис. 300 грн.). Суми виділяються поетапно.

Думаю, не важко підрахувати масштаб «опіки». Сума незначна, але і за це спасибі. Звичайно, хочеться наші верхи попросити поділитися досвідом виживання за таких дотацій, але головне не в цьому. Як виявилось, ці гроші ще потрібно «заслужити».

Як розповіли, точніше, документально підтвердили мої співбесідниці, щоб оформити допомогу далеко від столиці, необхідні такі довідки:

копія паспорта, ідентифікаційний код, довідка про склад сім`ї, свідоцтво про народження дитини, довідка з місця навчання, довідка про доходи за 6 місяців, довідка з центру зайнятості, з податкової і посвідчення по чорнобильській класифікації. А зараз найцікавіше – довідка про випас худоби, довідка про наявність земельного паю і земельної ділянки. Причому дедалі більше. У сільраді зажадали генплан будинку, в якому прописана людина, довідку про наявність тварин – курей, кіз, корови і т. д. в особистому господарстві. Якщо чоловік прописаний окремо від дружини, наприклад, в будинку батьків, то необхідно пред`явити генплан і їхнього будинку, а також задокументувати наявність тварин.

Дійшовши до пункту – генплан будинку, ридання почалися знову. «А я зі свекрухою в поганих відносинах, вона сказала, що мені його ніколи не дасть. Що ж я без грошей залишуся», - нарікало дівча.

І не варто іронізувати, що, мовляв, придумали тут проблему. А вона дійсно є.  Всі пільги в нашій країні передбачені для незахищених верств населення. А хто у нас в числі незахищених – жителі периферій. Це у них найвища зарплата 1 тис. грн., причому чистих, там конверти не присутні. Їх замінює бартер – ти сусідові картоплю, він тобі – молоко. Та й про зарплату говорити можна з великою натяжкою, роботи в селах в основному немає. При цьому далеко не кожен може зірватися з місця у пошуках грошей. А якщо навіть і вийшло, то коли народжується дитина, все повертається назаж. Життя в агломераті на знімній квартирі та ще з дитиною на руках – хрест ще той. Так чому ж саме для такої категорії громадян створюються «виняткові» умови, за яких отримання копійчаної допомоги держави стає «рожевою» мрією.

Зрозуміло, що в місті корів на балконах не тримають і відповідні довідки не потрібні, при цьому жительку міста виручає мама, яка везе їй «з далеких сіл» домашнє молоко і з ним решту всієї краси льохів. Як же бути з цим? Може владі, перш ніж надавати батькам допомогу по догляду за дитиною, варто брати довідки і про «добробут» їхніх родичів?..

До речі, згідно з законом, у список документів, необхідних для отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення їм трирічного віку, входять:

- заява, складена за формою, затвердженою Мінпраці;

- копія наказу працедавця (або виписка з наказу) про надання відпустки;

- копія свідоцтва про народження дитини;

- копія трудової книжки особи, яка здійснює догляд за дитиною;

- довідка з місця навчання (для осіб, які навчаються);

- довідка про те, що виплата матеріальної допомоги по безробіттю не проводиться (для осіб, які перебувають на обліку в центрі зайнятості);

- копія свідоцтва про державну реєстрацію (для фізичних осіб-підприємців).

Немає в документі норм про випас худоби і генплани будинків.

Варто відзначити, що в листопаді 1992 року Верховною Радою був прийнятий Закон "Про державну допомогу сім`ям з дітьми", який гарантував допомогу по догляду за дитиною до досягнення їм трирічного віку у розмірі 100% мінімальної заробітної плати. З тих пір до нього вносяться зміни, як свідчить життя, не в кращу сторону. І якби соцвиплати тільки скорочували. Людей ставлять в такі рамки, що й виплати, за великим рахунком, можна не здійснювати, причому «за власним бажанням» прохачів.

Про критичну ситуацію заявляє і опозиція. У прес-службі партії «БЮТ-Батьківщина» стверджують, що українцям вже майже місяць не виплачують ні лікарняних, ні допомогу у зв`язку з вагітністю і пологами, по догляду за дитиною. Пояснення напрошується цілком логічне – в бюджеті грошей немає і не буде, а  домовленості з МВФ передбачають адресну допомогу, а не ту, яка чинна сьогодні. А поки схема буде розроблена – доведеться «потерпіти»…

Залишається одне – суд. Я звернулася до юриста селища Б. Змалювала коротко ситуацію, яка нібито зі мною трапилася, і одержала консультацію - якщо ви так і не змогли вибити допомогу з догляду за дитиною і зважилися звернутися до служителів Феміди, то спочатку потрібно подати заяву в органи соціального захисту з проханням зробити перерахунок допомоги. Їхня відмова буде підставою для звернення до суду. Також візьміть у них довідку про розміри виплаченої допомоги. Для складання позову до суду потрібна відмова органу соцзахисту, довідки про виплачену допомогу, свідоцтво про народження і бажано, але не обов`язково, довідка про те, що дитина проживає разом з вами.

Про розмову з юристом я розповіла молодим мамам, які чекали мене, але реакція була такою: судитися з державою – собі дорожче. Схоже, вони мають рацію…

Олена Бистрицька (УНІАН)