Чи вилікує гречка державу від продуктових лихоманок?

Ціна на гречку "накручувалася" зі швидкістю лічильника у таксі, підскочивши за місяць майже удвічі - до 25 грн. за кг. Кабмін  лише в лютому спробував вплинути на ситуацію. Маємо стабілізацію на рівні тих же 25 грн. за кг і відсутність крупи в роздробі. Чи перетвориться держава зі споглядальника в аграрного політика?..

«Гречана» тема в останній місяць побила всі хіт-паради за актуальністю та стала найбільш топовою подією національного масштабу.  Якби національна економіка росла такими ж темпами, як і ціна на  гречку в січні, то, мабуть, Україна вже до весни нинішнього року змогла б увійти до двадцятки найбільш розвинених країн світу. Ціна на звичну і для багатьох улюблену крупу на полицях торгових мереж за місяць підскочила майже удвічі (!) - до 25 грн. за кг і зрівнялася з вартістю курятини. Паралельно із зростанням цін, зростав ажіотажний попит з боку населення, яке спустошувало полиці магазинів навіть тоді, коли вартість кілограма перевалила за 20 грн. Уряд лише через місяць  після початку подорожчання зробив спроби хоч якось вплинути на ситуацію і стабілізувати ціну. Втім, стабілізація на рівні тих же 25 грн. за кілограм і на даний момент практично відсутність крупи в роздробі - навряд чи привід поговорити про ефективність урядових заходів.

Гречка: неврожай - дефіцит - ажіотаж…

Останніми роками виробництво гречки в Україні постійно скорочувалося. Причин для цього декілька – невисока прибутковість у порівнянні з іншими, привабливішими культурами, такими, як соняшник, ріпак і т.п., а також відсутність уваги з боку уряду і дотацій для стимулювання виробництва. Окрім іншого, гречка - пізня культура, і сіється за залишковим принципом – де залишилася вільна земля, можливо, і не найродючіша, там її і засівали. Від повного зникнення цієї культури в сівозміні врятувало те, що гречка – чудовий медонос, а Україна – лідер з експорту меду в світі. Ось і садили цю культуру тільки ентузіасти і виробники меду. І в 2010 році було зібрано лише 133 тис. тонн цієї культури, хоча ще в 2009 урожай був на 50 тис. тонн більшим.

На початку 2010 року, виходячи з потреб внутрішнього ринку гречаної крупи, стало очевидним, що насувається дефіцит. Малі перехідні запаси і зниження валового збору ще в серпні 2010 року викликало підвищення цін.  Але найбільш істотним сплеск був починаючи з січня 2011 року. Масла у вогонь підлив і стрибок цін на гречку в сусідній Росії, де за 1 кг цієї крупи, в перерахунку на гривні, просили до 30, а в деяких випадках до 50 грн. (пригадаємо - "вогняний  шторм", що  прокотився Росією  минулого  літа, ґрунтовно зіпсував сусідам урожайну статистику - ред.). Українські виробники і торговці поспішили підтягтися до братньої країни, і підвищили в січні ціни на фасовану гречку більш ніж на 20%, так що ціна продукту перевалила за 20 грн. за кг. Населення, яке ще пам’ятає часи дефіцитів, почало масово скуповувати крупу, незважаючи на високі ціни, підігріваючи тим самим ажіотажний попит. У деяких торгових мережах навіть обмежували покупцям об`єм продажу гречки. «Цього тижня ми зіткнулися з абсурдною ситуацією, коли в столичних супермаркетах почали обмежувати об`єм товарів, які може придбати один покупець», - обурювався прем`єр-міністр Микола Азаров.

Зі світу по гречці, українцеві - каша

Прем`єр-міністр зажадав від Держінспекції контролю за цінами, податкової служби, служби захисту прав споживачів використовувати всі можливості, які є у них, об`єктивно розібратися в ситуації, і вжити необхідні заходи для захисту споживачів від недобросовісних торговців. Гречка потрапила в перелік об`єктів, що підлягають державному ціновому регулюванню, - відповідне рішення кабмін ухвалив ще в листопаді минулого року.  Декларувати підвищення ціни повинні були, починаючи з 1 січня 2011 року, і саме з цієї миті почалося різке подорожчання продукту. Введення регулювання підсилило ціновий контроль з боку держави. Але спроби контролюючих державних органів «рубати з плеча» і не допустити подорожчання гречки, призвели до того, що виробники гречаної крупи стали торгувати нею напівлегально, або взагалі припинили її реалізацію. «Гречка в Україні є, але зважаючи на посилений контроль за її продавцями, останні змушені торгувати нею напівлегально, нагнітаючи ажіотаж», - заявили в Українській аграрній конфедерації. «Краще не торгувати, ніж звітувати перед контролюючими органами», - цитувала торговців УАК.

Такий контроль з пристрастю пояснювався тим, що величезні державні структури – дитячі установи, армія, в`язниці - є традиційними споживачами цієї крупи у великих об`ємах (багато поколінь радянських і українських призовників, напевно, добре пам`ятають незмінний армійський раціон - "кашу-брюнетку (гречану) " і "кашу-блондинку (пшоняну) " - ред .). А переплачувати за дефіцитний товар держава не збиралася.

До того ж, контроль і загвинчування гайок були чи не єдиним методом впливу на ціни. Гречана крупа не була ні стратегічним продуктом, щоб закладати її в держрезерв, ні соціально важливим, щоб купувати її до Аграрного фонду. Тому в засіках країни не опинилося ні кілограма гречаної крупи, щоб ринковим методом товарних інтервенцій впливати на ринок. Підключився до загальнодержавної роботи зі зниження цін на гречку і Антимонопольний комітет України, який, виконуючи доручення уряду, почав виїзні перевірки виробників гречаної крупи Київської області.

Але швидких успіхів уряд не досяг. «Ми проаналізували всі етапи формування роздрібної ціни на гречку. Її оптимальна ціна, з тим щоб забезпечити норми рентабельності для тих, хто сіє, обробляє і продає – приблизно 12-14 грн. Чому вона коштує 18 грн? Причина? Перш за все – ажіотажний попит і відсутність в державі можливості здійснити резерв ресурсами», - признався в нездатності держави оперативно вплинути на ринок М.Азаров.

Порятунку держава відправилася шукати на зовнішніх ринках. Проте, світовий ринок гречки як такий відсутній, оскільки в багатьох країнах, таких, як ЄС, США та інших, гречка не є продуктом харчування. Уряд розраховує на Китай, звідки планує завести близько 20 тис. тонн продукту. «Гречка з КНР може бути поставлена до України до кінця березня поточного року», – потішило споживачів Міністерство аграрної політики і продовольства України, пояснивши, що раніше цього не можна було зробити, оскільки урожай цієї культури зберуть тільки в лютому. Втім, варто відзначити, що в тому ж Китаї 90% гречки є кормовою, хоча уряд обіцяє завезти таки продовольчу гречку.

Для сприяння імпорту та здешевлення кінцевої продукції М.Азаров доручив до 1 листопада ц. р. звільнити від ввізного мита гречану крупу. На думку профільного аграрного міністра, це дозволить вийти “в діапазон 13-14 грн.”, тобто фактично на рівень цін осені 2010 року.

На побоювання, як би імпорт продукції не спровокував зниження посівних площ під гречкою наступного року, Мінагропрод заявив, що 20 тис. тонн – це двомісячне споживання України, і імпорт цього об`єму не вплине негативно на площі посівів під цією культурою в цьому році, а просто дозволить стабілізувати ціну на гречку до нового урожаю.

Також уряд зобов`язав агентство з держрезерву купити цю крупу в держрезерв. «Запаси гречаної крупи в держрезерві планується створити в поточному році. Кількість крупи, яку закуплять, визначиться після остаточного вирішення питання фінансування закупівлі матеріальних цінностей в державний резерв у 2011 році», - повідомив директор департаменту Держрезерву Тимур Свиридовський.

Не нехтував уряд і своїм улюбленим методом стабілізації цін – підписання меморандуму. Цей дивний документ Міністерство аграрної політики і продовольства України підписало з провідними підприємствами-виробниками гречаної крупи 8 лютого. Згідно з підписаним сценарієи, відпускні для гурту ціни на гречану крупу повинні зафіксуватися на рівні не вище 12,6 грн./кг. «Загалом, дані заходи дадуть можливість сформувати роздрібну ціну на гречану крупу на рівні 13,90-14,00 грн./кг. В даний час у більшості торгових мереж гречана крупа вже знизилася в ціні з майже 20 грн./кг до 13,90-13,99 грн./кг. При цьому, за даними оперативного моніторингу цін, впродовж останнього тижня відпускні для гурту ціни в середньому по Україні знизилися з 12,15 до 10,82 грн./кг (на 11%)», – тішить любителів гречки Міністерство агрополітики і продовольства. Втім, рядові споживачі не завжди можуть перевірити відповідність кабмінівських розцінок - в багатьох столичних торгових мережах крупа гречана просто відсутня.

А щоб вже напевно уникнути повторення «гречаної» лихоманки, уряд пообіцяв, що Аграрний фонд законтрактує 20-25 тис. тонн гречки за форвардними контрактами. В аграрному відомстві країни вевнені, що це дозволить збільшити площі під цією культурою в поточному році майже вдвічі – до 300 тис. га. Проте, ми вже неодноразово були свідками, як грандіозні обіцянки уряду так і залишалися деклараціями, які ніхто навіть не планував виконувати. Сподіваємося, на цей раз він свої обіцянки виконає.

Чи перетвориться держава з аграрного глядача в аграрного політика?

У чому ж мораль цієї гречаної байки? У тому, що на місці гречки міг бути будь-який інший продукт, і немає ніяких гарантій, що в наступні роки це не повториться, тільки вже з дефіцитом рису, перловки, цукру, молока і т.д.

Хочеться запитати у головних аграріїв країни – куди ж ви дивилися і що робили, знаючи, що очікується дефіцит певної культури? Що ви зробили для того, аби після бою не махати кулаками з криками, що у всьому винні спекулянти? Навіть якщо є певна змова на ринку і присутнє бажання посередницьких структур заробити -  в державі повинен бути адекватний за ефективністю механізм протидії. Причому, механізм, що працює на випередження, працює так, аби рядовий споживач не ставав фактично єдиною жертвою державно-корпоративної цінової війни. В ідеалі - до покупця біля полиць не повинен навіть докотитися відгомін цих "битв". Налагоджений механізм захисту громадянина від спекуляцій, неврожаїв, від "політики" та інших об`єктивних і суб`єктивних негараздів повинен спрацьовувати на випередження.

Поки ж саме бездіяльність і нездатність оперативно реагувати на виклики ринку призводить до «хвороби» запасатися про запас, знаючи, що поки уряд щось зробить, можна вже і з голоду померти (перебільшую, звичайно). Або, як мінімум, необґрунтовано переплатити на рівному місці енну суму.

«Я думаю, що цей сигнал, який відбувся цього року з гречкою, – це сигнал для того, щоб ми обов`язково мали прогнозні баланси, держава зобов`язана робити форвардні закупівлі тих видів сільськогосподарської продукції, яка є чутливою», - заявив головний аграрій країни, міністр аграрної політики і продовольства України Микола Присяжнюк.

Нарешті! Незважаючи на те, що "гречаний сигнал" - далеко не новина в цьому плані - пригадаємо хоч би недавні "цукрові", "бензинові" та інші сигнали. Але може хоч тепер держава з простого спостерігача за ситуацією в країні перетвориться на розумного, ефективного регулятора, а політика споглядання все-таки перетвориться на аграрну політику зі всіма витікаючими з цього поняття наслідками – розрахунками, балансами, стимулюванням, закупівлями, і т.д.

Або, щоб "аграрна політика" з`явилася не тільки в назві міністерства, необхідні "хлібні", "гречані", "цукрові" бунти?.. Або, може, "Гречка-2011" таки стане для уряду ефективними ліками проти всіх продуктових лихоманок...

Лілія Коваль (УНІАН)

УНІАН в Google News