Судовий збір проти малозабезпечених

Судовий процес для його учасників буде дорожчати з року в рік, особливо щодо господарських справ. Тому підприємствам варто заздалегідь забезпечити збільшення відповідної статті витрат...

В Україні з 1 листопада 2011 року запрацюють нові ставки судового збору. До цього часу їхній розмір визначався згідно з Декретом Кабінету Міністрів про держмито (від 21.01.1993 № 7-93).

За новими правилами ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру складе 1% ціни позову, але не менше 0,2 і не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати. За подачу позову немайнового характеру - 0,1% розміру «мінімалки», про розірвання шлюбу - 0,1%, про розділ майна під час розірвання шлюбу - 1% ціни позову, але не менше 0,2 і не більше 3 розмірів «мінімалки» .

Подання позовної заяви про захист честі та гідності, ділової репутації - 0,2% розміру «мінімалки».

Декрет про держмито, з урахуванням внесених у 2003 році поправок, передбачав збільшення розмірів ставок держмита з позовних заяв про відшкодування моральної шкоди в залежності від ціни позову: якщо вона була понад 10 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, то оплата становила 10%, а з ціною до 100 неоподатковуваних мінімумів - 1%.

Тепер подача таких позовів обійдеться всього в 1% ціни позову (але не менше 0,2 і не більше 3 мінімальних зарплат), тобто, заплативши, наприклад, 2965 грн. (мінімальна зарплата з 1 вересня ц.р. складе 985 грн.) ви можете зажадати відшкодування мільйонної суми. Ця стаття закону викликала бурю обурення з боку опозиції і громадських організацій.

Зокрема, заступник Голови Верховної Ради Микола Томенко вважає, що влада почала ліквідовувати закони, спрямовані на захист свободи слова.

За його словами, у введених новим законом ставках судового збору відсутні діючі запобіжники щодо захисту ЗМІ та журналістів від необґрунтованих позовних вимог, які пред`являються в зв`язку з їхньою професійною діяльністю.

«Тоді ми зняли проблему руйнування засобів масової інформації через фантастичні судові збори. Сьогодні Партія регіонів «радісно» відновила дію старої норми і тепер нашого закону, що захищав, перш за все, друковані засоби масової інформації, немає», - підкреслив М.Томенко.

«Можна прогнозувати, що на місцевому рівні чиновники і представники правоохоронних органів, як це було до 2003 року, будуть використовувати судові позови як інструмент закриття, передусім, друкованих засобів масової інформації», - зазначив М.Томенко, підкресливши, що «це рішення - приклад того, як влада насправді захищає свободу слова».

Повністю згодні з М.Томенком в Інституті медіа права. Там зазначають, що колишня система забезпечувала сплату позивачем мита у розмірі 100 тис. грн. під час подання позову до журналіста або ЗМІ з вимогою відшкодувати мільйон гривень. Зміни 2003 зупинили хвилю позовів про відшкодування моральної шкоди, які часто приводили до закриття газет та інших ЗМІ. Тепер ситуація зміниться докорінно.

Між тим, радник Президента - керівник Головного управління з питань судоустрою Адміністрації Президента Андрій Портнов зазначає, що немає причинно-наслідкового зв`язку між зменшенням законом судового збору та побоюваннями журналістів.

«Цей закон не змінює процедуру доказування розміру моральної шкоди. Тому ми прогнозуємо, що кількість позовів про відшкодування моральної шкоди до журналістів не збільшиться, оскільки мова йде про різні предмети законодавчого регулювання», - підкреслив А.Портнов.

У прес-службі глави держави наголошують, що прийняття цього закону "стало черговим кроком у здійсненні проголошеної Президентом судової реформи, а набуття ним чинності суттєво посилить принципи фінансової та організаційної незалежності судів... Такий механізм використання судового збору дозволить забезпечити стабільну роботу судів і значно покращити умови перебування громадян у їхніх помешканнях. Варто зазначити, що для незахищених верств населення - таких як пенсіонери, інваліди та інші, законом передбачені пільги або невеликі ставки судового збору".

*** Судовий збір не стягується за надання: заяви про перегляд Верховним Судом України судового рішення у випадку встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань під час вирішення справи судом; заяви про скасування судового наказу; заяви про зміну або встановлення способу, порядку та терміну виконання судового рішення; заяви про поворот виконання судового рішення; заяви про винесення додаткового судового рішення; заяви про розірвання шлюбу з особою, визнаною у встановленому порядку безвісти відсутньою чи недієздатною, або з особою, засудженою до позбавлення волі на термін не менше трьох років; заяви про встановлення факту каліцтва, якщо це необхідно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; заяви про встановлення факту смерті особи, зниклої безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру; заяви про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи; заяви про надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності; заяви про надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку; заяви про обов`язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу; позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а також незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду; заяви про захист прав малолітніх або неповнолітніх осіб у випадку, якщо представництво їхніх інтересів у суді, відповідно до закону або міжнародних договорів, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, здійснюють Міністерство юстиції України та/або органи опіки та піклування або служби у справах дітей.

Можливо, суди поправлять своє матеріальне становище, але насилу віриться, що нововведення не позначаться на кількісному стані ЗМІ. Який же чинуша відмовиться від можливості на шару покарати видання, яке «зіпсувало» його репутацію?

Крім «моральних статей», в законі також прописані технічні питання, які безпосередньо мають відношення до наших гаманцях. Зокрема, передбачено судовий збір за видачу в електронному вигляді копії технічного запису судового засідання, а також за роздрукування технічного запису (кожен по 5 грн.).

Вводиться також плата за клопотання про забезпечення доказів та позову, а також за залучення документів до апеляційної та касаційної скарг у цивільному та адміністративному процесах.

Ще один цікавий момент - у випадку, якщо розмір позовних вимог збільшено або висунуті нові вимоги, доплату судового збору необхідно зробити до звернення в суд з відповідною заявою.

Таким чином, як зазначає Ніна Кучерук, юрист Jurimex, закон висуває «часові» вимоги щодо сплати судового збору. «Тобто, позивач або третя особа з самостійними вимогами на предмет спору може оплатити судовий збір за заяву, яка в суді відсутня (якщо таку заяву не буде подано відразу після подання документа про сплату судового збору).

У той же час, ЦПК України не виставляє імперативних вимог щодо часу сплати судового збору за подання заяви про збільшення позовних вимог. Більше того, ЦПК передбачає можливість господарського суду стягнути зазначену суму судового збору (у тому числі і під час прийняття рішення)».

Тим часом, як зазначив юрист, закон визначає, що у разі зменшення розміру позовних вимог сплачена сума судового збору повертається за постановою суду, чого не було раніше.

Артем Стоянов, адвокат, старший партнер LCF Law Group підкреслює, що «ставки судового збору будуть чітко розділені для загальних, господарських та адміністративних судів, і прив`язані до мінімальної зарплати, встановленої на 1 січня року. Це призведе до «подорожчання» судового процесу для його учасників, особливо щодо господарських справ. Отже, підприємствам варто заздалегідь забезпечити збільшення відповідної статті витрат. Ставки судового збору в цивільному процесі так само зростуть, правда, не настільки істотно».

Тобто, з урахуванням прив`язки розміру судового збору до рівня мінімальної зарплати з кожним роком судовий збір буде зростати автоматично. Раніше ж держмито визначалося виходячи з неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (17 гривень), який залишається незмінним вже багато років. «Таким чином, можна прогнозувати посилення і без того важкої ситуації, пов`язаної зі станом захисту прав малозабезпечених громадян у судах», - підкреслює адвокат.

«Законом врегульовано набагато більший обсяг питань, ніж чинним Декретом, але складається враження, що він прийнятий в основному для поповнення держбюджету шляхом істотного збільшення ставок судового збору, передбачаючи механізм щорічного «автоматичного» зростання розміру судового збору із зростанням розміру мінімальної зарплати», - вважає А.Стоянов.

Іншими словами, збираючись подати позов до суду, загляньте в гаманець. Якщо там не густо, то не поспішайте відстоювати права. І нехай це вас не засмучує. Незважаючи на проведену судову реформу, основний принцип правосуддя в нашій країні ще ніхто не скасовував - «закон - дишло, куди повернеш, туди й вийшло»...

Олена Бистрицька (УНІАН)

УНІАН в Google News