Віктор Мусіяка: Зустрівся з Януковичем, а він і питає – які для мене треба умови, аби я пішов у “Регіони”...

“Якщо знайдеться такий Конституційний Суд, який скасує політичну реформу, то пройде якийсь час, і всі судді, які зважилися на це, будуть притягнуті до відповідальності за сприяння державному перевороту..." Інтерв`ю з одним із творців Конституції...

Колишній народний депутат, один з творців Конституції, юрист Віктор Мусіяка відповідає на запитання УНІАН.

Вікторе Лаврентійовичу, як Ви оцінюєте Універсал єдності, підписаний за ініціативою Президента?

Універсал – це прагнення Президента підвести відповідну базу під діями “Нашої України” щодо вступу до коаліції. Він задекларував, що є  напрямок розвитку України, яким готові йти інші політичні сили, і таким чином підвів до думки, що “Наша Україна” може працювати в уряді, яким керує Янукович.

Те, що Віктор Андрійович подав кандидатуру Януковича, – це не героїзм. Це нормально для Президента – чинити так, як каже Основний Закон. Він же ж має бути гарантом Конституції...

Чому я вийшов 2003 року з “Нашої України”? Бо вже тоді не сприймав системи відносин у цьому блоку. Потім вона стала елементом організації вже нової влади. Усе, що ми маємо зараз, почало формуватися тоді.

Чи є юридичні підстави для розширення коаліції?

Звичайно. Для цього не потрібно було приймати додаткових постанов. “Наша Україна” просто має приєднатися до вже існуючої коаліції. Або у складі фракції, або на основі індивідуального членства.

Цій нашій коаліціаді передували дуже несимпатичні події. Хтось назвав це часом зрад – маючи на увазі насамперед Мороза.

Ми не знаємо багатьох речей, пов’язаних із внутрішніми відносинами у колишній помаранчевій коаліції. Можу собі уявити, що в них там робилося, бо й сам вийшов звідти. На мене ж там теж казали казна-що... Віра Ульянченко мене до інфаркту довела.

А щодо Мороза... Один може так діяти, інший – інакше. Олександр Олександрович функції Голови Верховної Ради може виконувати найкраще. Він поки що не увійшов у форму, “розтренувався”. А уявіть, якщо поставити поряд із ним Петю (Порошенка. - Автор)?

Можу уявити собі рівень переговорів, які там могли відбуватися, і як це могло Мороза в якійсь момент дістати.

Він не міг винести на загальний огляд всі подробиці тих переговорів...

Тим більше, що й сума була, кажуть, немаленька...

Якщо була сума, то я його не розумію.

А що, пішов просто “за спасибі”? Чи довго триматиметься така коаліція з “Регіонами” – об’єднана на засадах “спасибі – та нема за що”?

Свого часу, вийшовши з “Нашої України”, я приєднався до фракції “Європейський вибір”, яка тяжіла до “Регіонів”.

Було це так. У зв’язку з тим, що свого часу “Європейський вибір” не проголосував за перерозподіл комітетів, Вітя Медведчук одразу ж двох людей звідти прибрав. Фракція була на грані розпаду. І вони просили, щоб я та Володимир Сівкович увійшли до неї, зберігши в такий спосіб чисельність.

Я вирішив: потрібно людям допомогти – чому б не зберегти фракцію? Тим більше, що відносини в мене з Медведчуком були ну дуже своєрідні. Ми прийшли, а через півроку “Європейський вибір” влився в “Регіони”. Перебувати у фракції “Регіонів” я не збирався, тож написав заяву про вихід із “Європейського вибору”.

Я був тоді на лікарняному, але дізнаюся, що про наш вихід не оголосили. Я дзвоню Сівковичу, запитую, чого нас не виключили з “Європейського вибору”, він каже, нібито загубили наші заяви. Тоді я зрозумів: якісь інші процеси йдуть.

Потім мені передають, що зі мною хоче зустрітися Віктор Федорович. Зустрілися, він на мене справив непогане враження. До речі, розмовляв нормальною українською мовою. Він запитав: які в мене умови, щоб я залишився. Я кажу: голосую як хочу та не вступаю в більшість. Він запитав: і все? Без проблем. І жодного разу мені ніхто дорікнути не міг за якісь гроші.

Але підійшов момент, коли Партія регіонів визначилася зі своїм кандидатом у Президенти, я сказав: дякую, але мушу йти. Я прийшов у парламент з “Нашою Україною” і не можу бути у фракції, яка висуває іншого кандидата в Президенти. Я ні за того, ні за іншого. Так я опинився у позафракційних. 

Чи будуть, на Вашу думку, спроби переглянути конституційну реформу?

Будуть такі намагання... Президент налаштований на те, щоб повернути повноваження. Ну, чим пояснити те, що він ставив питання тільки так: спочатку оберіть Конституційний Суд, потім внесу прем’єра.

Ми почали бавитися у гру з відстрочки прийняття присяги суддів Конституційного Суду, щоб не допустити ревізії реформи. І догралися до того, що немає кому останнє слово сказати в тлумаченні Конституції. У результаті тлумачать усі: співробітники Секретаріату, радники, я ось теж тлумачу.

Зараз проголосували зміни до закону про Конституційний Суд, і нібито не вимагається вже від суддів, аби вони протягом тридцяти днів склали присягу (після висунення їх з’їздом суддів. - Автор). Зрозуміло, чому прийняли таку зміну: щоб не проводити з’їзд та не повторювати довгу історію з переобранням суддів. Але це не вирішує проблему, бо ця зміна до закону діятиме щодо наступних каденцій суддів Конституційного Суду. А для тих, хто пройшов усю цю процедуру, зворотної сили немає.

Друга зміна: замість прем’єра під час присяги суддів може бути присутній виконуючий обов’язки прем’єра. Я не розумію – навіщо це? Я знаю, що спочатку має бути затверджений Янукович, а потім складатиметься присяга.

Але якщо знайдеться такий Конституційний Суд, який скасує реформу, то я вам гарантую: пройде ще якийсь час, і всі члени Конституційного Суду, які зважилися на це, будуть притягнуті до відповідальності як люди, котрі сприяли державному перевороту. Це фактично замах на державний устрій, тому що після того, як це стало частиною імплементованого тексту Основного Закону, його можна змінювати тільки відповідно до розділу тринадцятого, який регламентує порядок внесення змін до Конституції. Специфіка закону від 8 грудня 2004 року щодо змін до Конституції така, що він тільки-но прийшов час набуття ним чинності, як він одразу ж стає текстом Конституції.

Але ж реформа не працює, як кажуть це радники Віктора Андрійовича...

Коли ми створювали державу, я вважав, що має бути концентрація сильної влади у руках Президента. І я все для того робив. Але що вийшло? Щойно приходить новий Президент, як поряд з’являються любі друзі, які займаються злодійством або за спиною тихенько вирішують проблеми. Та система влади була прекрасна, але вона була віддана в руки первісним людям від політики. Тож як не щеміло серце, але я пішов на те, щоб підтримати внесення змін до Конституції

8 грудня 2004 року було прийнято найгірший варіант законопроекту 3207-1. Але зараз потрібно сідати, й дошліфовувати, підчищати, прибирати суперечності. Слід прийняти закон про опозицію, потім нормальні закон про Регламент, про Кабмін та центральні органи державної влади, вдосконалити законодавство щодо місцевого самоврядування, вичистити те, що стосується імперативного мандату. Але при цьому не намагатися скасовувати закон про зміни, за яким ми вже живемо.

До речі, у моєму варіанті законопроекту 3207-1 (я тоді його зняв) Президент не представляв кандидатуру прем’єра, тому що це – інша система влади, тому що є уряд, і він має бути цілісний.

До речі, зараз готується закон про опозицію, де передбачено створення тіньового кабінету міністрів. Я можу уявити: Юлія Тимошенко – його прем’єр, члени кабінету видають альтернативні закони, виступають із заявами та позиціями щодо актуальних проблем. У Великій Британії керівникові тіньового кабінету платять таку саму заробітну платню, як і прем’єру. Уся інформація, що йде в уряд, іде і до тіньового уряду. Уявляєте, якщо всю цю інформацію дати Юлії Володимирівні...

Хто може стати головою Верховного суду?

Є достойники. Перший – це той, хто був на чолі колегії, яка відкрила шлях до влади нинішньому Президентові, - пан Ярема. Є Василь Онопенко, який теж претендуватиме...

Чи можлива реалізація імпічменту Президентові?

Можливість постановки такого питання є, але механізму реалізації немає.

Як ви ставитеся до особи голови парламентського комітету з питань правосуддя пана Ківалова? У народі кажуть, оскільки правосуддя не зайнялося ним, то він займеться правосуддям. Ви особисто схвалюєте такий вибір депутатів?

Він орієнтується у судовій діяльності. Але я не хочу оцінювати. І там же не тільки він працює.

Загалом уся судова система в жахливому стані. Суди не винесли жодного рішення щодо результатів виборів. Це ж повний крах судової системи... Щоправда, були ухвалені десятки рішень щодо місцевих виборів, тому що там не могли зупинити цей процес.

Якщо так далі триватиме, то нам доведеться повертатися до радянської системи виборів суддів на перші п’ять років.

Деякі соціологи кажуть, що наступні тяжкі роки розбрату, внутрішнього “розривання” парламенту можуть сформувати в народу потребу в “залізній руці”. Як Ви ставитеся до такого припущення?

У людей і зараз є потреба – аби весь бардак припинився.

Якщо допомагати становленню парламентаризму, якщо підвалини зводити, а не дискредитувати його на кожному кроці, то це становлення відбудеться попри всі прогнози.

Записала Лана Самохвалова

УНІАН в Google News