ВСТУПНЕ СЛОВО
Прем’єр-міністра України В.Ф.ЯНУКОВИЧА
на розширеному засіданні Кабінету Міністрів України 28.09.2006 р.
Шановний пане Голова Верховної Ради!
Шановні співвітчизники!
Я радий усіх вас вітати.
Те, що Голова парламенту, Уряд, народні депутати, керівники областей, - усі ми тут разом обговорюємо найважливіші державні завдання, це значить, що ми на добрій дорозі консолідації зусиль влади, політиків і всього українського суспільства.
Але найголовніше для мене, що ми здійснюємо ці кроки відкрито й прозоро.
І присутність тут, разом з нами великої кількості журналістів яскраво свідчить про розширення свободи слова в Україні, ілюструє процес розбудови громадянського суспільства, де влада чинить відкрито і прозоро.
Аналізуючи сьогодні результати соціально-економічного розвитку у цьому році, мушу підкреслити, що умови, в яких нашому Уряду довелося розпочати роботу, виявилися, м’яко кажучи, непростими.
Ви знаєте, що я не люблю критикувати попередників. Я звик відповідати за себе і свої дії.
Але мушу зазначити, процеси у соціально-економічній сфері на кінець липня набули критично негативного характеру.
Першою проблемою була розбалансованість бюджету.
Попри збільшення фіскального тиску на початку цього року до 35,3% відсотка від ВВП, бюджет не виконувався.
Внаслідок цього нам дістався дефіцит понад 6 мільярдів гривень.
Водночас значно зросли авансові податкові платежі та обсяги невідшкодованого ПДВ.
Незбалансованість бюджету породила цілу низку й інших проблем.
Серед них – нестача коштів для виплати пенсій військовослужбовцям, для покриття витрат місцевих бюджетів на енергоносії та для інших видатків.
Величезне занепокоєння Уряду викликає стан найважливіших державних монополій. Насамперед Укрзалізниці та Нафтогазу.
Назву лише дві цифри: за оцінками фахівців збитки Нафтогазу у цьому році можуть сягнути 1,5 мільярди доларів США, а накопичені борги “Укрзалізниці” перевищили 7 млрд. грн.
Внаслідок надлишкового фінансового навантаження та півторарічного, не побоюся цього слова - “злочинного” хазяйнування ці компанії фактично опинилися на межі банкрутства.
По-друге, у дуже непростому стані ми прийняли соціальну сферу.
Обсяг заборгованості із виплати заробітної плати з початку 2006 року збільшився майже на 10% і склав понад 1 млрд. грн.
Важким тягарем ліг на плечі наших громадян “інфляційний податок”, який найтяжче позначився на малозабезпечених людях.
В той час, коли офіційна інфляція у січні – липні 2006 року становила 3,8%, найбільше зростали ціни на повсякденно необхідні товари і послуги.
Зросла вартість житла, ліків, комунальні платежі.
По-третє, внаслідок провальної зовнішньоекономічної політики українці отримали невиправдано стрімке зростання цін на енергоносії.
Це призвело до збільшення тарифів і, як наслідок, до подорожчання життя наших громадян.
По-четверте, нестабільність в економіці та штучний ажіотаж навколо сумнозвісної реприватизації негативно позначилися на інвестиційному кліматі та іміджі України у світі.
За останні півтора року відбулося суттєве уповільнення усіх макроекономічних показників.
Насамперед йдеться про скорочення темпів росту промислового виробництва майже на 8%.
На кінець липня Україна мала негативне сальдо зовнішньої торгівлі товарами понад 3,2 млрд. дол. США.
Ще раз підкреслюю - я не хотів би, щоб це сприймалося як докори нашим попередникам, бо тут є і застарілі проблеми, які накопичувалися роками.
Ми свідомо не шукали відповіді на питання “Хто винний”, а відразу визначили першочерговим завданням для себе повернення керованості системи державного управління.
Ми налагодили дієву співпрацю між парламентською коаліцією та коаліційним Урядом.
Ми відновили добрі партнерські відносини з нашими сусідами.
Ми вгамували пристрасті, заспокоїли інвесторів – покращили інвестиційний клімат.
Уперше за два минулі роки Уряд вчасно затвердив макроекономічні показники розвитку країни на наступний рік.
Ми спланували зростання валового внутрішнього продукту на 6,5 відсотка, інфляцію - не більш 7,5 відсотка, валютний курс - на рівні 5 гривень 10 копійок за долар.
Ми маємо чітко дотримуватись цих нормативів.
Бюджетного волюнтаризму більше не буде.
Завданням для Уряду я визначаю й повернення позитивного сальдо зовнішньоторговельного балансу.
Уряд завершив формування Державного бюджету на 2007 рік.
Незважаючи на стислі терміни, ми вчасно подали законопроект до Верховної Ради.
Ми розуміємо, що бюджет треба удосконалювати і ми відкриті до співпраці з парламентом та Президентом в цьому питанні.
Ми усвідомлюємо глибину і складність тих проблем, що стоять перед нами, і в першу чергу, у соціально-економічній сфері.
Попереду важливий і відповідальний іспит – зима, початок опалювального сезону.
І цей іспит ми будемо складати перед людьми – перед пенсіонерами, перед матерями і дітьми, перед учителями в школах, перед хворими в лікарнях.
Від нас з вами, від того, чи зможемо ми працювати як справжні партнери, як відповідальні державні мужі, залежить, чи будуть люди з теплом і зі світлом.
Хочу повідомити, що вчора урядова делегація успішно завершила переговори із газових питань.
Перше. Ми забезпечили і гарантуємо до кінця цього року стабільну ціну на газ на рівні 95 доларів США.
А це значить, що Уряд виконує свої зобов’язання.
Друге. Ми досягли домовленості про стабільне постачання необхідних обсягів газу в Україну до 2010 року.
Ціна цього газу буде кращою від тих цін, що мають наші сусіди. Про це доповість міністр ПЕК Юрій Бойко.
Таким чином, економічні підвалини роботи житлово-комунального господарства на зиму ми забезпечили.
Але ми повинні чесно визнати: стан справ в ЖКХ аварійний, а в багатьох випадках – просто катастрофічний.
Я вкрай незадоволений тим, як в деяких регіонах вирішуються людські проблеми, економічною динамікою і станом підготовки цих регіонів до зими.
Уряд буде ініціювати відповідні кадрові рішення.
Влада в цьому періоді повинна працювати в режимі внутрішньої мобілізації.
Для цього ми створюємо в Уряді центральний оперативний штаб.
Також я зобов’язую керівників областей створити регіональні штаби, які будуть працювати в кожній області і в кожному районі.
Я вимагаю, щоб усіх керівників місцевих штабів було попереджено про персональну відповідальність.
Я попереджаю міністрів та інших керівників, що спуску не буде нікому.
Я переконаний – настав час великому капіталові взяти на себе частку соціальної відповідальності.
Я запрошую до співпраці керівників банків та енергетичних компаній, які зможуть оперативно допомагати уряду та місцевій владі швидко вирішувати питання у складних ситуаціях.
Відразу ж хочу попередити, що ми нікому не дозволимо відключати від тепла чи від світла будь-яку квартиру, будь-який дім, не залежно від ситуації.
Анархії в забезпеченні людей світлом і теплом не буде. Я цього не допущу.
Також уже до початку опалювального сезону ми забезпечимо економічно обґрунтовані справедливі тарифи.
Урядом проведено ретельні розрахунки й прийнято рішення про суттєве зменшення тарифів.
Насамперед це стосується зниження цін на газ, тепло та електроенергію для населення.
Сьогодні Уряд з цього приводу затвердить відповідну постанову.
Ми з великою відповідальністю повинні підійти до питання підтримки наших соціально незахищених громадян.
Розв’язуючи складні соціально-економічні проблеми, ми одночасно зуміли вирішити принципові завдання у політичній площині.
Перше і головне – створення нового демократичного механізму співпраці Верховної Ради, Уряду та Президента.
Ви пам’ятаєте, мабуть, що цей бар’єр виявився “непрохідним” для наших попередників.
Ми будемо робити все для удосконалення цієї співпраці.
Вперше за роки незалежності виконавча влада в Україні перестала бути інструментом у боротьбі між політичними силами.
Тепер відносини “влада-суспільство" набувають характеру контракту. Суспільство робить замовлення – влада виконує.
І це створює можливість для партнерських відносин між владою і громадянами.
Я вважаю такі правила взаємин між урядом і суспільством чесними.
Наступним етапом реалізації політичної реформи має стати реформа місцевого самоврядування.
Вона насамперед передбачає перерозподіл обов`язків і повноважень між центром та владою на місцях.
Місцеві ради повинні отримати реальні економічні і законодавчі важелі для розв’язання регіональних проблем.
Це – єдиний шлях до прориву у розвитку регіонів.
Шановні колеги!
Кожен наш крок, що ми спільно робимо – маю на увазі усі гілки влади – це крок до демократії.
А демократія, як казав Черчілль, це - процедура.
Таким чином, Закон про Кабінет Міністрів – це пусковий механізм демократичної виконавчої влади.
Це сьогодні, я переконаний, розуміють і Президент, і парламент.
Те, що ми разом працюємо у цьому напрямку, є свідченням прагнення усіх гілок влади жити за демократичними стандартами.
На це є наша спільна політична воля.
Саме так ми разом бачимо майбутнє нашої держави і, я переконаний, ми нікому не дозволимо зірвати демократичний процес.
Адже він дає нам унікальну можливість створити систему ефективної і відповідальної влади.
Дякую за увагу. Переходимо до порядку денного.
