У дискусіях часто чую запитання: як ти собі уявляєш вступ України до НАТО, коли Росія кістьми ляже, а не допустить цього. Хай і ціною добробуту власного, російського, народу.
І справді, начебто важко уявити, як ми тут під боком у такого неврівноваженого сусіда будемо референдум проводити щодо натовського членства, ухвалювати якісь рішення на державному рівні, посилювати нашу армію...
Насправді ж, гадаю, вступ України до НАТО відбудеться не всупереч Росії, а завдяки їй. Якби не російський фактор, можливо, українське суспільство у найближче десятиріччя так би й не дозріло до усвідомлення необхідності інтеграції до клубу розвинутих країн. Саме завдяки Росії нагода провести референдум з “правильним” результатом у нас таки з’явиться, і, напевне, не одна. Про це свідчить весь попередній досвід українського державотворення. Воістину нас “сплотила Великая Русь”. Навіть Майдан, я переконана, стався завдяки великій об’єднувальній силі, якою для українців є Російська Федерація. Пам’ятаю, яке обурення під час помаранчевих подій викликало повідомлення про те, що Адміністрацію Президента захищають російські спецназівці, що Кучма літав у Петербург радиться з Путіним, що в Росії розгортається антиукраїнська істерія.
Так, саме російський чинник слугуватиме єднанню українців навколо ідеї європейської інтеграції та вступу в НАТО.
Скажімо, референдум можна було проводити, коли Росія підняла бучу навколо Тузли. Тоді, напевне, відсотків 80 українців проголосували б за євроатлантичний курс. Але таких “тузл”, на жаль (чи на щастя!), нас чекає ще багато. Тому треба лишень дочекатися чергового вибрику, донести правду до людей і проголосувати.
Оксана Охрімчук, м.Київ
