Чому Верховна Рада не розглянула закон про Голодомор?

Кремль не хоче визнавати помилки попередників... Фракція Регіонів визнає Голодомор... Не можна визнавати його геноцидом... Історію нам пише Росія... УНІАН розпитав політиків з чотирьох фракцій...

Чому Верховна Рада не розглянула закон про Голодомор? Про це УНІАН розпитав політиків з чотирьох фракцій.

“КРЕМЛЬ НЕ ХОЧЕ ВИЗНАВАТИ ПОМИЛКИ СВОЇХ ПОПЕРЕДНИКІВ”

Борис Беспалий, народний депутат “Наша Україна”

Перший заступник голови Верховної Ради Адам Мартинюк, член фракції Компартії, фактично саботував розгляд цього законопроекту. Він ставив питання на голосування в такий спосіб, щоб ми просто не встигли дійти до його розгляду. Адам Мартинюк на самотній Робінзон, він є членом антикризової коаліції, і це була позиція антикризової коаліції – не розглядати питання. Представниками партії регіонів був внесений альтернативний законопроект, який по суті відрізнявся від президентського двома позиціями. Там вже немає слова геноцид, і міститься факт заперечення Голодомору та геноциду власне в Україні.

Сам факт Голодомору, як і те, що він був зорганізований зумисне керівництвом Сталіна, про що багато написано - факт історично доконаний. Це історична даність. “Антикризовики” не хотіли допустити розгляду питання, бо заперечувати це та голосувати проти закону дійсно було б складно. У тому що до законопроекту нібито не дійшли, є своя ідеологічна складова. Комуністичне керівництво Радянського Союзу свідомо винищувало своїх громадян. А українські комуністи ані від сталінізму ані від інших своїх отців не відмежовуються, тому виходить, що вони – нащадки політичних людожерів. Я думаю, що їх це не влаштовувало, бо таке визнання це фактично вирок комуністичній ідеології. Так само як, наприклад, визнання Голокосту було вироком фашистській ідеології. А це міжнародне визнання є. З точки зору Росії, аргумент, що голод відбувався не лише в Україні, як на мене, є зайвим аргументом щодо прийняття такого закону. І я не думаю, що ми б, наприклад, не вітали, якби Державна Дума Російської Федерації прийняла закон про те, що в окремих територіях був організований штучний голод, і назвала б при цьому винних. Якщо в Україні це були 1932-33 роки, у Поволжжі це були 1920-21 роки. Ми б тільки вітали таке визнання російської Думи. Чому людей не влаштовує слово “геноцид”. Геноцид не лише слово, це склад злочину, який визнано міжнародною спільнотою, як злочин проти людства. До таких злочинів не застосовуються термін давності і це може бути юридичною підставою для міжнародного трибуналу або національних судових розглядів. У тих судах могли бути прийняті рішення і щодо матеріальних компенсацій. Делікатний момент щодо Росії... Справа в тім, що Росія у односторонньому порядку проголосила себе правонаступницею Радянського Союзу. І впровадила так званий нульовий варіант, забравши всі активи Радянського Союзу за кордоном взяла на себе всі його борги. Активів, звичайно, було значно більше і колишні республіки були фактично пограбовані. Отже через це правонаступництво можуть виникнути правові колізії. Адже голод організували не марсіани, а тодішнє кремлівське керівництво. А якщо нинішній Кремль правонаступник Радянського Союзу, то росіяни побоюються, що судові позови можуть бути подані вже проти нинішньої влади. Ми так не вважаємо, але такі побоювання можуть бути у Росії. І, нарешті, у Росії сьогодні активно “розкручується” імперський синдром, і, звичайно, засудження російської імперської політики, хоч би як вона називалася - чи Радянський Союз, чи Російська імперія чи Російська Федерація - неприйнятне для російської влади. Кремль по суті не примирився з незалежністю України, і це був би удар по кремлівській імперській політиці, бо Голодомор був влаштований все-таки (при всіх негараздах Компартії України того часу) керівництвом російської імперії. І, нарешті, ще один момент, ця справа розглядалася в Організації Об’єднаних Націй, 50 країн це визнали голодомором. І міжнародний розвиток ситуації гальмується тільки тим, що немає рішення української влади. Світова громадськість каже, як нам це визнавати, якщо ви самі його не визнали. І тому визнання стало б підставою і це піднесло б міжнародний авторитет України, зміцнило б її незалежність і послабило б претензії Росії. Тому всі антиукраїнські сили це не влаштовує. Геноцид - це юридичний склад, це означає свідоме винищення населення на певних територіях. Тоді винищували цілі села. І думаю, що правда переможе, бо цього хоче дедалі більша кількість українців. Антикризова коаліція це розуміє, але просто ухиляється. Перспективи проходження законопроекту будуть.

“ФРАКЦІЯ РЕГІОНІВ ВИЗНАЄ ГОЛОДОМОР І ЗАКОН БУДЕ ПРИЙНЯТО”

Ігор Зварич, народний депутат, фракція Партії Регіонів

Закон, безумовно, буде прийнято. Можливо, у дещо іншій редакції. Зараз у нашій фракції відбуваються дуже гострі дискусії, позиції депутатів відрізняються. Що стосується самого змісту законопроекту, пропонованого “Нашою Україною”, то ні в кого немає заперечення, що голод був, і він був штучно зорганізований. Фракція розглядає це як історичний факт, який не підлягає сумніву. Але відбувається дискусії щодо трактування його як геноциду за національною ознакою. Голодомор викосив життя росіян, білорусів, а якщо формулювати чітко, то винищувався середняк у сільському господарстві. Тому є розходження в оцінках на базі навіть сьогоднішнього чинного кримінального кодексу України. Ну як оцінити цю ситуацію – чи це був геноцид проти конкретного народу чи це була боротьба за владу, пов’язна із знищенням класу, який і Ленін, і Сталін вважали найбільш реакційним? Суперечка в основному йде не щодо факту існування самого Голодомору, а щодо того як його кваліфікувати. Наскільки нам відомо, геноцид за кримінальним кодексом це – винищення окремих груп населення за національною або релігійною ознакою. У нашому випадку це було винищення якщо російською мовою - “сословною” ознакою. Я б не пов’язував наявність дискусії із “тиском Росії”. Росія не заперечує факту Голодомору. І тиску на факт визнання-невизнання нами Голодомору не чинить. У нас, швидше, назрівають дискусію із комуністами. Їхня фракція, також визнаючи факт голоду, дискутує з приводу чи визнавати його геноцидом. Тому я не виключаю різкого протистояння деяких членів нашої фракції з комуністами. Останні також вважають, що голод був, але не погоджуються із тим, що він був штучно створеним.

Отже в антикризовій коаліції є три основних погляди: ніхто не заперечує, що був голод, але комуністи вважають, що він не був штучно зорганізований, інші кажуть що голодомор був, але його не можна визнавати геноцидом, бо він організовувався не за етнічною, а за сословною ознакою. А треті в цьому питанні поділяють погляди “Нашої України.

Щодо моєї особистої позиції... В Україні, як в аграрній державі, середняків та заможних селян було дуже багато, тож винищення етнічних українців було найбільшим. Тому, як на мене, тут накладаються два чинники, і “сословний” і національний.

"ФАКТ ГОЛОДОМОРУ ВИЗНАВАТИ МОЖНА, АЛЕ НЕ МОЖНА ВИЗНАВАТИ ЙОГО ГЕНОЦИДОМ"

Василь Волга, народний депутат, фракція СПУ

Розгляд рішення не відбувся, бо ми просто не встигли добратися до цього питання. На терміновому засідання Ради коаліції було прийнято рішення. Оскільки в нас є два законопроекти щодо Голодомору, один “Нашої України”, інший від “Партії Регіонів”, то ми вирішили відправити на доопрацювання, на повторне перше читання, і з тих двох компілювати один законопроект, який врахує найбільш виважені позиції і “Нашої України”, і “Партії Регіонів”. І тому, коли на наступному пленарному засідання це буде розглядатися, то парламент таке рішення і прийме – відправити на повторне перше читання, зробивши з двох законопроектів – один.

Але позиція фракція соціалістів на 90 відсотків є такою: соціалісти проти того, щоб визнавати голодомор в Україні актом геноциду. У нас з вами є конвенція Ради Європи про те, що таке є геноцид. Відповідно до цієї конвенції, геноцидом є злочин однієї релігійної, етнічної, расової групи проти іншої релігійної, етнічної, расової групи. Визнаючи голод актом геноциду, ми маємо визнати, що росіяни цілеспрямовано знищували українців. Сам акт Голодомору ніхто не спрямовує, але це була класова боротьба, злочин режиму. Це коли керівництво Радянського Союзу знищували клас дрібних власників. Чому ми не говоримо, що відсоток померлих на Поволжі був вдвічі більший, аніж померлих в Україні? Чому не говоримо про Кавказ?

Сам факт Голодомору визнавати можна, але не можна визнавати його геноцидом. А скільки етнічних росіян загинуло в Україні під час Голодомору? Член нашої фракції Василь Цушко каже, що було винищено ціле молдавське село? То що будемо говорити про геноцид молдавського народу?

Офіційного рішення ООН не приймало. Українська делегація в ООН зробила заяву, до неї приєдналися делегації в інших країнах, тож не слід плутати. І що важливо. З законом потрібно бути обережним. Ним звужується свобода слова. За законом, будь-яка інша, альтернативна, можливо, третя думка щодо тих подій, які відбувалися у 1931-33 роках може стати предметом відповідальності, спочатку адміністративної, а потім – кримінальної. А якщо науковець припуститься третьої точки зору, то його слід садити у в’язницю? Це що – ідеал Майдану? Давайте будемо коректними щодо тих речей. Подивіться, що робиться у НАТО. Скандал розгортається. Бо Франція визнала геноцид вірмен у Османській імперії. Все. Національне питання має дуже тонку межу. І всі визначення мають бути максимально коректними, щоб не зачепити ні національну гордість, ні національний біль, ні національні історичні проблеми минулого. 

“ІСТОРІЮ НАМ ПИШЕ РОСІЯ”

Микола Сивульский, народний депутат, фракція БЮТ

Ви помітили, що тільки-но виникає необхідність провести принципове рішення та постати проти зухвалого порушення принципів - спікер Мороз умиває руки, а віце-спікер Адам Мартинюк проводить лінію партії та антикризової коаліції. Їхня мета - не допустити розгляду питання про Голодомор - була досягнута. Коли український парламент робить спроби дати чесну оцінку нашій історії, вони відверто це саботують. Зараз з’явився ще один законопроект від “Регіоналів”, де слово геноцид відсутнє.

Наша фракція розглядала його. І ми вирішили, що в майбутньому будемо голосувати тільки за законопроект, у якому Голодомор визнано саме геноцидом українського народу.

Мотиви поведінки комуністів очевидні, це п’ята колонна Росії, яка і щодо СОТ і щодо Голодомору голосують так, як каже Росія. Але цей законопроект, це тест для інших антикризовиків. Вони будуть відстоювати національний інтерес чи будуть йти за вказівкою Росії? Відповідь ми вже маємо. Зараз почнуться виправдовування, переведення проблеми у площину, що насправді Голодомор ще не визнано і не так визнано, і насправді це був не геноцид. Анткризовики враз стурбувалися Поволжям та Кавказом, ніби це контраргумент для засвідчення нашої власної історії. Нинішній парламентській більшості нашу історію диктує північна сусідка. І вони не в змозі цьому протистояти. 

Маша Міщенко

УНІАН в Google News