Президент України Віктор ЮЩЕНКО підписав закон, за яким наречені повинні проходити медичне обстеження перед шлюбом, а церемонія може бути не урочистою.
Про це повідомляє прес-служба Президента України.
Як повідомлялося, 22 грудня 2006 року Верховна Рада ухвалила Закон «Про внесення змін до Сімейного та Цивільного кодексів України». Цим законом вносяться зміни до деяких положень Сімейного кодексу України з метою приведення його у відповідність до Цивільного кодексу України, прийнятого Верховною Радою України 16 січня 2003 року.
Законом виключено із Сімейного кодексу України положення, згідно з яким сімейні права недієздатної особи здійснює її опікун.
До способів захисту сімейних прав та інтересів віднесено:
- зміну правовідносин;
- визнання незаконними рішень, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Нареченими вважаються особи, які подали заяву про реєстрацію шлюбу.
Також відповідно до закону, наречені зобов’язані повідомити один одного про стан свого здоров’я. При цьому держава забезпечує створення умов для медичного обстеження наречених. Результати медичного обстеження є таємницею, і повідомляються лише нареченим. Приховування відомостей про стан здоров’я одним із наречених, наслідком чого може стати (стало) порушення фізичного або психічного здоров’я іншого нареченого чи їхніх нащадків, може бути підставою для визнання шлюбу недійсним.
У разі вагітності нареченої, народження нею дитини, а також якщо є безпосередня загроза для життя нареченої або нареченого, шлюб реєструється у день подання відповідної заяви або у будь-який інший день за бажанням наречених протягом одного місяця.
Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є страхові суми, одержані нею, ним за обов’язковим особистим страхуванням, а також за добровільним особистим страхуванням, якщо страхові внески сплачувалися за рахунок коштів, що були особистою приватною власністю кожного з них.
Відповідно до закону, якщо один з подружжя своєю працею і (або) коштами брав участь в утриманні майна, належного другому з подружжя, в управлінні цим майном чи догляді за ним, то дохід (приплід, дивіденди), одержаний від цього майна, у разі спору за рішенням суду може бути визнаний об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Документом скасовується:
- можливість поновлення шлюбу після його розірвання;
- право дружини, чоловіка усиновити дитину без згоди другого з подружжя, у разі встановлення режиму окремого проживання подружжя.
Згідно з законом при вирішенні спору між батьками та малолітніми, неповнолітніми дітьми, які спільно проживають, щодо належності їм майна вважається, що воно є власністю батьків, якщо інше не встановлено судом.
Вносяться деякі зміни до:
- порядку визначення походження дитини від батька, матері при штучному заплідненні та імплантації зародка;
- процедури вирішення спору між матір`ю та батьком щодо місця проживання малолітньої дитини.
На вчинення одним з батьків правочину щодо транспортних засобів та нерухомого майна малолітньої дитини повинна бути письмова нотаріально засвідчена згода другого з батьків. Якщо той з батьків, хто проживає окремо від дитини протягом не менш як шести місяців, не бере участі у вихованні та утриманні дитини, або якщо місце його проживання невідоме, вищезазначені правочини, можуть бути вчинені без його згоди.
Крім вищезазначеного, законом внесено техніко-юридичні зміни до Сімейного кодексу України.
Також внесено зміни до Цивільного кодексу України, згідно з якими народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов’язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції. Передбачено внесення доповнень до умов зміни імені фізичною особою.
Також відповідно до закону фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на власний розсуд змінити своє прізвище та (або) власне ім`я.
Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, має право змінити своє прізвище та (або) власне ім`я за згодою батьків або одного з них.
У разі якщо над фізичною особою, яка досягла чотирнадцяти років, встановлено піклування, зміна прізвища та (або) власного імені такої особи здійснюється за згодою піклувальника.
