Підвищення зарплат бюджетникам в 2012 році - за чий рахунок "банкет"?

У проекті бюджету-2012 передбачено підвищення окладів бюджетникам та ряду соцвиплат. Кабмін запевняє, що мети буде досягнуто. Але ці плани зовсім не можна порівняти з тим, що зараз підготував українцям уряд...

Підготовка до виборів йде повним ходом. Про це свідчить, зокрема, і заява прем`єр-міністраМиколи Азарова, яку можна швидше назвати заграванням з електоратом, ніж економічною доцільністю. В ході обговорення на засіданні Кабміну 14 вересня проекту бюджету-2012 глава уряду сказав, що зарплата бюджетників наступного року зросте в середньому на 25,5%.

Причому орієнтир запопадливості вибраний прем`єром вірний. Він озвучив «щасливе» майбутнє працівників найбільш інтелектуальних і життєво необхідних сфер – вчителів і медиків. Звичайно, хто ж встоїть від радості, почувши, наприклад, що середня зарплата завідувача дитсадка зросте на 847 грн. (на 35%), вчителів вищої категорії – на 614 грн. (25%), лікаря-хірурга теж вищої категорії в стаціонарі – на 861 грн. (30%), дільничного лікаря-терапевта вищої категорії – на 704 грн. і фельдшер вищої категорії – на 540 грн.

Причому, «на 1,2 млрд. грн. збільшаться видатки бюджету для виплати всім педагогічним працівникам надбавки у розмірі 20% посадового окладу. До того ж наступного року ми побудуємо десятки нових шкіл, лікарень, поліклінік, почнемо масштабне технічне переоснащення медичних закладів» (тільки б старе не зійшло нанівець!).

Пригадав прем`єр також про допомогу сім`ям – на цю статтю додатково буде виділено майже 4 млрд. грн. Планується збільшити і обсяг фінансування інших соцвитрат.

А тепер питання – за чий рахунок банкет?

Останніми днями в ЗМІ і на телебаченні широко обговорюється ухвалений 9 вересня в першому читанні Верховною Радою проект закону "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".  До речі, він поданий урядом з урахуванням важких економічних реалій. Тема наболіла, але актуальність її від цього не знижується, навпаки зростає. Цим документом передбачається не лише обмежити або скасувати ряд пільг, а й приховати від цікавих конкретні їх обсяги і механізми надання. «Кермо влади» грошовими соціальними виплатами повністю переходять під контроль Кабінету Міністрів. Для ясності картини, як відгукнеться для народу ухвалення цього закону, візьмемо за яскравий приклад заклопотаність влади життям народу, вже пробачте за відвертість, найпривілейованіших представників суспільства на даний момент – співробітників правоохоронних органів. Їм доведеться замислитися. Кабмін вирішуватиме, яку знижку надати співробітникам міліції та членам їх сімей на оплату жилої площі, комунальних послуг. Поки що вона  становить 50%. Така ж доля чекає працівників прокуратури, тільки список ширший – користування стаціонарним домашнім телефоном, позачергове щорічне безкоштовне отримання санаторно-курортних путівок або, за їх бажанням, грошовій компенсації.

Ну та за стражів порядку переживати не варто, владі зараз вони потрібні як ніколи. Інша річ «діти війни», чорнобильці та переселенці. Ось їм дійсно буде не солодко.

Не витримавши натиску преси і опозиції, які безпосередньо називають такий крок верхів відвертим геноцидом, Мінсоцполітики виступило із заявою, причому в ній, як зараз прийнято говорити, прозорості замало. Як пояснив перший заступник міністра соціальної політики Василь Надрага, причина майбутньої «соціальної реформи»  - держава не може повністю виконувати соціальні зобов`язання, «узяті на себе протягом 1990-х і першого десятиліття 2000-х років» (зазначте, знову говоримо про помилки попередників, зовсім не помічаючи у власному оці колоду).

В.Надрага підкреслив, що в повному обсязі ніколи не виплачувалися всі соціальні зобов`язання, «і це погано, тому що, приймаючи законодавчо ті чи інші пільги, виплати, щось інше для наших громадян, на жаль, наші парламентарії не розглядали фінансового забезпечення».

А зараз головне - ця проблема частково змушує людей йти до судів, констатував заступник міністра. За його словами, «основна думка документа  – сьогодні держава може виплачувати ті зобов`язання, які вона може платити, виходячи з фінансових можливостей». І запевнив, що цим законом  не передбачається скорочення реальних соцвиплат.

Іншими словами, за законом нам будуть винні, але на ділі не платитимуть. Причому до судів, які останнім часом були завалені позовами приречених на виживання людей, яким роками не доплачуються всілякі соціальні виплати, вже не підеш. Влада припинила «згубну» практику вимагати від держави належне, тепер найганебніший злочин – вганяти в бідність – стане нормою закону. Залишилося переписати Конституцію, в якій чорним по білому написано: «при ухваленні нових законів або внесенні змін до чинних  законів не допускається звуження змісту та  обсягу існуючих прав і свобод».

Як зазначає старший юрист LCF Law Group Олена Волянська,  законопроектом законодавцями дана досить критична оцінка.  Закон не відповідає вимогам щодо встановлення саме законами держави основних  соціальних гарантій, до яких належать  розміри державної соцдопомоги та інших соцвиплат (ст. 17 ЗУ «Про державні соціальні стандарти і державні соціальні гарантії») і порушує конституційні положення про  неприпустимість звуження їх змісту і обсягу при ухваленні нових законів або внесенні змін до чинних законів.

«Проте, беручи до уваги останні тенденції реформування законодавства, не виключене ухвалення законопроекту з певними поступками в частині дотримання прав людини», - зазначає О.Волянська.

У такому разі, вважає експерт, поза сумнівом, слід прогнозувати збільшення звернень громадян до національних судів,  «а у разі бездіяльності вітчизняної Феміди, і до Європейського суду з прав людини».

Щодо "нестачі фінансового забезпечення", то тут не можна не погодитися. 

Негативне сальдо зовнішньої торгівлі України за 7 місяців п.р. досягло 6,7 млрд. дол., що 2 в рази більше  порівняно з аналогічним періодом 2010 року (3,294 млрд. дол.). 

Державний і гарантований борг України за 6 місяців перевищив 60,2 млрд. дол. (на 4,1% більше за показник на кінець травня (36% ВВП).

Сюди ж додамо загострення «газових» пристрастей, і якщо не вдасться «обламати» Росію, то ціна блакитного палива може становити до кінця року 500-600 доларів за тисячу кубів. На сьогодні ціна газу вже становить 90% собівартості хімдобрив, 20% - хліба, 80% - теплопостачання.

Та й з траншем МВФ питання залишається відкритим. Співпраця з Фондом гальмує через невиконання українською владою узятих на себе зобов`язань, серед яких і підвищення тарифів на газ для населення (правда, зараз влада стверджує, що може обійтися без грошей МВФ).

Як результат державного благополуччя, українці масово скуповують інвалюту. Лише за офіційними даними, в серпні обсяг її купівлі фізособами на 824 млн. дол. перевищив обсяг подажу. Українці здали в обмінники 2,21 млрд. дол., а купили 3,03 млрд. дол. Практично досягнуто рекордного показника на готівковому ринку.

Хоч влада і запевняє, що стабільність гривні збереже, але стан справ свідчить про протилежне. І навіть якщо вдасться утримати нацвалюту на нинішньому рівні, зростання інфляції «позитивні показники» все одно зжере. За даними Держстату, зростання цін виробників промпродукції з початку року становило 16,3%.

Ці статистичні дані ніяк не вписуються в прогнози Кабміну, що включають майбутні блага, наприклад, для бюджетників. Заяви влади дедалі більше розходяться з її діяннями. Саме діяннями, причому злочинними, а ніяк не реформаторськими кроками. Особливо з урахуванням їх добробуту. Якщо позбавити пільг верхів і олігархів, примусити сплатити податки ними ж розрахованим ставкам, виставити на приватизацію для західних інвесторів їх заводи, пароплави, котеджі та іншу нерухомість, думаю, країна змогла б стати на ноги, причому в оглядовому майбутньому.

P.S. На згаданому засіданні Кабміну М.Азаров заявив, що «не ціни на газ повинні визначати перспективи розвитку економіки України, ми повинні визначити перспективи інноваційного розвитку України».

Що таке зростання ціни на газ, ми знаємо на ділі – продукти харчування, житлово-комунальні послуги, проїзд, та взагалі все стає для народу не те що  вантажем не під силу, а якорем, що тягне на дно. А ось інноваційний розвиток, який має на увазі диверсифікацію поставок палива, модернізацію виробництва, енергоефективність, незважаючи на запевнення влади, в найближчі десятиліття (якщо не в сторіччя) навряд чи доведеться відчути.

Нана Чорна (УНІАН)

УНІАН в Google News