Парафування Угоди з ЄС: підписи і тільки

Парафування Угоди про асоціацію з ЄС - суто технічний бік питання. До підписання документа може минути рік і більше. Про економічну складову наразі не йдеться...

Україна і ЄС парафували Угоду про асоціацію. Тепер слід чекати від влади  гучних заяв, що їй таки вдалося досягти прогресу в діалозі з Європейським Союзом. І, попри те, що анонсовані терміни «доленосного» завірення підписами першої і останньої сторінок основної частини документа, життєдіяльність якого залишається під великим питанням, змістилися, обіцянки йти євроінтеграційним шляхом стримані. А електорат, на її думку, не зможе не відреагувати на європейську спрямованість керівництва країни і під час голосування на виборах це врахує. У цьому питанні ставка робиться на фактично нульову інформованість українців про юридичні аспекти процедури підписання угоди. Що стосується Росії, точніше, вартості газу, то парафуванням Кремль не налякаєш, там добре знають справжню ціну події. Отож, «газові суперечки» не вщухнуть. Парафування угоди на зло Москві владі не вдасться... 

Переговори про асоціацію Україна і ЄС ведуть з 2007 року і лише 19 грудня 2011-го сторони заявили про їх завершення. Політична частина документа складається зі 170 сторінок, економічна, в якій викладена суть торгових домовленостей, – зі 180, ще 1350 сторінок – доповнення і протоколи. Як заявляли у ЄС, від парафування, яке є виключно технічним боком питання, до підписання може минути півроку – документ має бути перекладений 23 мовами Євросоюзу, а потім проголосований країнами ЄС. Хоча, судячи з того, наскільки затрималося парафування, в чому більше політики, ніж економічної доцільності, підписання може перенестися на пізніший термін. Причина – Україна погрузла у роздумах про СНДівські зв'язки, а Європі тим паче поспішати нікуди. Плюс демократична складова, точніше, політична ситуація у нашій країні.

Так, голова парламентського Комітету у справах ЄС, депутат від правлячого Християнсько-демократичного союзу Німеччини Гунтер Кріхбаум в інтерв'ю DW наголошує, що ратифікація Угоди про асоціацію між Україною і ЄС у німецькому бундестазі на даному етапі неможлива.

«Безумовно, відносини України і Європейського Союзу ставатимуть інтенсивнішими. Зрештою, Україна є учасницею Східного партнерства, яке Євросоюз підтримує зі своїми сусідами на Сході. Але якщо говорити про парафування Угоди про асоціацію, то йдеться про технічне завершення роботи над документом. Проте справа ще далека від завершення. Адже перш ніж угода набуде чинності, її повинні схвалити всі країни – члени ЄС. Втім, такої готовності нині немає. У Європейському Союзі є певні стандарти і цінності. Україна заявляє про своє прагнення дотримуватися цих цінностей. Йдеться про основи правової держави, демократію, дотримання свободи слова і багато іншого. Ми хочемо бачити відповідні зусилля і серйозне просування, підтримку громадянського суспільства. Всього цього ми наразі не бачимо. На жаль», – сказав він.

Як відзначив голова Комітету з питань закордонних справ Європарламенту Ельмар Брок (група народних партій, Німеччина), «парафуючи Угоду про асоціацію, Європейський Союз дає чітко зрозуміти, що переговори було завершено з метою забезпечення переваг для економіки і народу України. М'яч зараз на полі українського уряду». За його словами, угоду може бути підписано і ратифіковано лише у разі створення українським урядом необхідних умов, серед яких «припинення переслідування та ув’язнення опозиційних політиків, що є неприйнятним і не узгоджується з верховенством права», при цьому опозиція повинна брати участь у виборах разом зі своїми лідерами на рівних умовах з правлячою партією. «Таким чином, від Президента Януковича залежить сприяння отриманню народом його країни переваг від цієї угоди», – наголосив Брок.

Як відзначив напередодні парафування прес-секретар комісара ЄС з питань розширення і європейської політики сусідства Петер Стано, «що стосується підписання, ми нагадуємо домовленість лідерів на саміті (саміт Україна-ЄС – ред.) у грудні, що досягнення України, зокрема, у сфері поваги до загальних цінностей і верховенства права матимуть вирішальне значення для швидкості її політичної асоціації і економічної інтеграції в ЄС, включно з укладенням Угоди про асоціацію».

Заступник міністра закордонних справ України Павло Климкін за декілька годин до парафування угоди підтвердив сказане європейськими політиками з приводу того, що процес підписання документа може затягнутися, тільки у м'якшій формі: «Навіть з технічного погляду я не чекатиму підписання угоди найближчими місяцями». Він навіть навів приклад – угода про зону вільної торгівлі між ЄС і Кореєю готувалася до підписання як мінімум рік з моменту парафування.

Що стосується економічної частини документа, то, як відзначив Климкін, «головні переговорники вирішили, що ми зафіксуємо суть зони вільної торгівлі», а це означатиме можливість внесення визначених «суто технічних» змін в узгоджені положення торгової частини угоди, які не змінюватимуть її суть у принципі. Такий шлях, за його словами, є звичним під час підготовки міжнародних документів.

Тим часом, як говорять у кулуарах, процес підписання економічних домовленостей штучно затягується. Наша сторона зволікає через наявність настійливих «пропозицій» щодо інтеграції з боку північної сусідки, а європейська – чекає результатів виборів в Україні.

І ще один момент. Українські експерти звернулися до керівництва України і Європейського Союзу з проханням оприлюднити текст Угоди про асоціацію.

На їхнє переконання, зволікання з оприлюдненням тексту угоди за умови, коли її підписання може бути відкладене на невизначений термін, може створити загрози, зокрема, сприяти спотворенню інформації щодо змісту угоди різними зацікавленими групами і висвітленню її у негативному контексті. «Ми переконані, що оприлюднення тексту угоди дозволить українським експертам проаналізувати наслідки її підписання, забезпечити суспільство професійною аргументацією і зміцнити у громадян свідому підтримку європейського вибору України», – наголошується у відкритому зверненні, яке вже підтримали 44 експерти.

І з ними не можна не погодитися. Правда, влада може назвати документ «стратегічним», а тому він залишиться тільки для неї відкритим, а нам підноситимуть вигідні для неї ж витяги.

Судячи з того, що відбувається у нашій країні з верховенством права і забезпеченням незалежності судової системи, яка перейшла у цілковите підпорядкування Банкової, сподіватися на неполітичні судові процеси не варто, як і на прозорі вибори та конституційну реформу. Тому євроінтеграція, скоріш за все, залишиться тільки в риториці влади і не більше.

Олена Бистрицька (УНІАН)

УНІАН в Google News