Трудовий кодекс – потужний «крен» у бік роботодавця
Трудовий кодекс – потужний «крен» у бік роботодавця

Трудовий кодекс – потужний «крен» у бік роботодавця

14:36, 03.04.2012
9 хв.

Аналіз проекту Трудового кодексу, який влада хоче запровадити цього року, дає підстави констатувати - документ суттєво обмежує права працівників і профспілок...

В Україні назріває новий скандал, цього разу з приводу ухвалення нового Трудового кодексу. Авторами документа є регіонали Василь Хара, Олександр Стоян і Ярослав Сухий. У першому читанні законопроект було проголосовано у 2008 році, в грудні 2009-го підготовлено до другого читання. Відтоді його розгляд Верховною Радою постійно відкладається через шалену критику, що лунає як з боку профспілок, так і з боку громадських організацій, експертів і юристів. Основні претензії –  лобіювання інтересів роботодавця, зокрема, документ спрощує процедуру звільнення працівника на бажання «боса», фактично збільшує тривалість робочого часу, легалізує відеоспостереження за робочим місцем, наділяє працедавця правом приймати ухвали, що заміняють колективні трудові договори, звужуючи значущість профспілок.

Але, як мовиться, скільки мотузці не витися, кінець все одно буде. Так, віце-прем'єр-міністр – міністр соціальної політики Сергій Тигипко заявив, що реформа трудових відносин буде реалізована, причому цього року. «Одним із найважливіших завдань стане ухвалення Трудового кодексу, який діє у нас з 70-х років минулого століття без особливих змін», – писав він під час онлайн-конференції на своїй сторінці у Facebook.

Щоправда, Тигипко вже не раз говорив і про податкове «приборкання» офшорних зон, зокрема кіпрського «клондайку», і про податок на розкіш, але наразі справа далі розмов не рухається. А якщо й зрушиться, то явно не на користь пересічного українця, а також середнього і малого бізнесу (чого вартий тільки Податковий кодекс, який коректувався 12 разів за перший рік його дії). Влада всіляко опікується своїм годувальником – великим капіталом, який «оплачує оренду» крісла, яке вона займає.    

Відео дня

Тигипко безпосередньо пов'язує ухвалення нового Трудового кодексу з детінізацією доходів. «Боротьба з нелегальною зайнятістю і зарплатами в конвертах лише адміністративними заходами неефективна. Більшість порушень у сфері трудових відносин пояснюються надміру складними процедурами найму і звільнення, передбаченими чинним Кодексом законів про працю, який був прийнятий ще за радянських часів і сьогодні застарів. Від цього страждають і працівники, які залишаються без майбутньої пенсії, без лікарняних і відпускних, і держава, яка недоотримує значні надходження».

***Згідно з дослідженням Світового банку, майже 5 млн. працездатних українців трудяться без офіційного оформлення трудових відносин, що ставить Україну на одне з перших місць у світі за обсягами тіньової економіки.

Віце-прем'єр має рацію – чинний Кодекс законів про працю був прийнятий ще у 1971 р., що передбачає його соціалістичну складову, він давно потребує заміни. Але це не означає, що його треба виписувати виключно на користь роботодавця, права працівників повинні бути враховані, причому в повному обсязі. Тим часом, попри полум’яні промови глави Мінсоцполітики, з цим якось не склалося.

До прикладу, згідно з чинним КЗпП, тривалість робочого часу не може перевищувати 40 годин на тиждень. У проекті Трудового кодексу дозволяється 12-годинний робочий день і 48-годинний робочий тиждень. Крім того, нині заборонене застосування техзасобів для контролю за виконанням робіт, у новому ж зведенні трудових законів не виключений навіть відеоконтроль. Особливо проїхалися автори документа по трудових відносинах.

Як зауважує Ольга Спектор, директор юридичної компанії "Spektor law firm", новий Трудовий кодекс України, безумовно, вносить велику кількість новацій до регулювання трудових відносин між працівником і працедавцем. Але далеко не всі ці новації матимуть для працівника позитивні наслідки.

За її словами, «нинішнім Кодексом законів про працю передбачене право працівника подати заяву про звільнення за власним бажанням. У цьому випадку працівник повинен повідомити про своє звільнення працедавця не пізніше ніж за два тижні до дати звільнення. Водночас чинний КЗпП передбачає право працівника продовжити роботу на підприємстві, якщо після закінчення двох тижнів він не полишив роботу і не вимагає припинення трудового договору. В такому разі працедавець не може звільнити співробітника, крім випадку, коли на місце останнього вже запрошено нового працівника, відмовити якому у працевлаштуванні не можна.

Новий Трудовий кодекс також передбачає право працівника звільнитися за власним бажанням, проте прописує, що якщо до закінчення двотижневого терміну працівник передумав розривати трудовий договір, то він повинен подати відповідну заяву до закінчення терміну попередження про звільнення. Таким чином, має місце певне обмеження прав працівників при звільненні за власним бажанням. Якщо раніше у випадку, коли працівник передумував звільнятися, йому достатньо було продовжувати працювати на підприємстві і працедавець не мав права його звільнити на підставі написаної раніше заяви, то новий Трудовий кодекс зобов'язує працівника письмово повідомити працедавця про зміну свого рішення. Інакше працівника буде звільнено через два тижні.

Крім того, документ істотно обмежує права працівника в тому, що стосується можливості обстоювати свої права у досудовому порядку, в комісії з трудових спорів, створеній на підприємстві. Чинний КЗпП встановлює, що комісія з трудових спорів ухвалює свої рішення більшістю голосів її членів, присутніх на засіданні.

Новий же проект Трудового кодексу прописує, що рішення комісії з трудових спорів приймається за згодою всіх членів комісії, які беруть участь у її засіданні. У випадку, якщо хоча б один член комісії не згоден з рішенням, яке пропонується до ухвалення, воно вважається не прийнятим. При цьому така комісія обов'язково наполовину складається з представників працедавця».

Вказані зміни, на думку юристів, призведуть до того, що комісії з трудових спорів стануть абсолютно «млявими» органами, не здатними ухвалювати рішення, які захищають права працівника. Бо дуже малоймовірною видається ситуація, коли представники працедавця в комісії одноголосно підтримають рішення, прийняте на користь працівника, який має до вищезгаданого працедавця претензії. Фактично ефективність такого органу, покликаного справедливо примирити працедавця і працівника, нівелюється.

На думку Ольги Спектор, аналіз співвідношення позитивних і негативних нововведень з погляду прав працівника дає підстави констатувати, що новий Трудовий кодекс має певний перекіс у бік розширення прав працедавців.

З нею погоджується Віталій Ізвеков, юрист ЮК "Jurimex": «Незважаючи на низку позитивних новел і необхідність захищати працівника як апріорі слабку сторону трудових відносин, запропонований до другого читання проект Трудового кодексу має «крен» у бік працедавця».

Так, за його словами, «на відміну від чинного КЗпП проект Трудового кодексу надає право працедавцеві проводити тестування і співбесіду з потенційним працівником (ст. 60). Тим часом працівникові не надається право ознайомитися з їх результатами, тобто працедавцеві дається можливість цілком легального обійти принцип «вето» на дискримінацію.

Крім того, нівелюється участь профспілкового органу під час звільнення працівників за ініціативою працедавця. Так, ст. 121 проекту Трудового кодексу передбачає «узгодження» профспілковим органом рішення працедавця про звільнення працівника. У нині чинному КЗпП працедавець має право звільнити працівника на певних підставах виключно після отримання «згоди» профспілкового органу. Відмінність у термінах красномовно свідчить про значущість профспілки і її статус у КЗпП і проекті Трудового кодексу.

Якщо згідно з КЗпП у разі отримання мотивованої відмови надати згоду на звільнення працівника працедавець не має підстав для його звільнення, то згідно з проектом Трудового кодексу, діставши відмову профспілки, працедавець «проводить консультації з цим органом», що на практиці перетворить функції профспілки виключно на своєрідний символ».

Як наголошує юрист, «проект Трудового кодексу містить низку інших відмінностей від Кодексу законів про працю, які до певної міри спрямовані на підсилення повноважень працедавця, тому боротьба у сесійній залі щодо лібералізації його положень заповідається цікавою. Залишається тільки сподіватись, що прийнята редакція Трудового кодексу стане втіленням балансу інтересів обох сторін».

Якщо влада бачить у преференціях роботодавцям шлях до легалізації ринку праці, то навряд чи вона досягне успіху, при цьому корумпований державний апарат сам не зацікавлений у прозорості цієї сфери. А враховуючи те, що, за словами міністра внутрішніх справ Віталія Захарченка, найбільша кількість викритих корупціонерів є членами Партії регіонів, то продукована цією партією правляча команда де-факто не може приймати прозорі для суспільства рішення.

Олена Бистрицька (УНІАН)

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖСоціальні стандарти (з 1 квітня 2012 року)

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся