За "апетитами" народних депутатів електорату не поспіти…
За "апетитами" народних депутатів електорату не поспіти…

За "апетитами" народних депутатів електорату не поспіти…

21:47, 06.04.2012
7 хв.

Після нехитрих підрахунків "доходів" народних депутатів стає зрозуміло, чому у нас в такому жахливому стані лікарні, школи, дитсадки, дороги і мости, чому не вистачає на зарплати медичним працівникам, учителям і т.д. Та тому, що не вистачає… на всіх

Україна на всю потужність готується до парламентських виборів. Під них пишуться закони, особлива увага приділяється підлещуванню електорату. Але при цьому ніхто не відміняв зобов'язання перед фінансово-промисловими групами, від яких у принципі й залежить доля політикуму, який будь-що хоче зберегти за собою право «тиснути на кнопку» майбутнього України. Даються обіцянки і робляться гучні заяви, які вивертають навиворіт події минулих років, відкриваються нові кримінальні справи проти опонентів, «реформуються» сфери впливу, чистяться кадри. Але це – напружені моменти життя «ведучих». А що стосується «ведених» – потенційних виборців, саме від яких і залежить результат виборів, то їхнє життя дедалі більше нагадує гру на виживання в екстремальних умовах. Це для них підвищуються соціальні стандарти, щоб потім, латаючи дірявий від невчасних і невиправданих ініціатив бюджет, душити податковим пресингом, це в турботі про них економікою керують фактично в ручному режимі, результатом чого стає необгрунтоване підвищення в рази цін. Це заради них переписуються Трудовий кодекс, що ставить у ще більшу залежність від працедавця, і правила ринку зайнятості, які посилять проблему працевлаштування. Перелічувати подвиги опікування електоратом можна довго, але від цього нічого не зміниться, поки опікуваний не полюбить себе – не підвищить самооцінку і не набуде впевненості у власних силах, як, наприклад, це роблять опікуни – народні обранці. Вони про себе коханих ніколи не забувають.      

Наприклад, один із життєвих тягарів слуг народу – квартирне питання. Як повідомляв «Вісник держзакупівель», Управління справами Верховної Ради України витратить у поточному році 17,4 млн. грн на проживання депутатів у готелях «Київ» і «Україна». Готельний комплекс «Київ» одержить за свої послуги понад 16,7 млн. грн, готель «Україна» - майже 703 тис. грн. Вартість проживання, згідно з даними минулого року, варіюється від 400 до трохи більше ніж 500 грн. Очевидно, знижку готелі Верховній Раді зробили як гуртовому покупцеві.

Готель «Київ» розташований у діловому і політичному центрі столиці – в «аристократичних» Липках. Недалеко від готелю – будівлі Верховної Ради, Кабінету Міністрів, Адміністрації Президента і Національного банку. На відстані 300 метрів – найближча станція метро «Арсенальна». З вікон готелю відкривається панорама на Дніпро, Маріїнський палац і парк. На сайті готелю вартість номерів дещо інша, ніж для депутатів. Однокімнатний двомісний економ коштує 720 грн, однокімнатний одномісний напівлюкс – 1500 грн, двокімнатний від економ до напівлюкса або люкса – від 960 до 2520 грн. Отже, знижка для парламенту повинна тішити платника податків, інакше «прописані» в цьому готелі 142 депутати обійшлися б його гаманцю набагато дорожче.

Відео дня

У готелі «Україна» проживають лише 6 депутатів, номери тут для них коштують від 450 гривень на добу за однокімнатний до 510 гривень за двомісний.

Тризірковий готель «Україна», побудований у 1961-му, теж розташований у центрі Києва, в пішохідній близькості від тих-таки органів влади. На сайті готелю написано, що одномісний напівлюкс коштує 997 грн, люкс двокімнатний одномісний – 1309 грн, а люкс 3-кімнатний двомісний – 2518 грн.   

От якби для наших фанатів футболу такі знижки на проживання у найкращих готелях столиці як для господарів Євро-2012 зробили...

У грудні 2011 року в парламенті заявляли, що народні депутати минулих скликань не повернули у власність держави жодного приміщення, яке було їм надане в Києві на час виконання депутатських повноважень. І тут слід пригадати торішній коментар спікера парламенту Володимира Литвина з приводу урізування бюджетів держструктур. 

На його думку, «відібрати» у нардепів треба все, крім заробітної плати і того, що потрібне їм для виконання своїх обов'язків. Як яскравий приклад «боротьби» з привілеями спікер назвав той факт, що парламентарів позбавлять права на пільгове забезпечення житлом. За словами Литвина, ВР минулого скликання загалом було надано 17 службових квартир – «більше нічого не виділяли, і я думаю, що в майбутньому вже більше нічого і не буде», але при цьому «зараз... іде боротьба з приводу того, як ці службові 17 квартир перевести у неслужбові». Адже парламенту «набагато складніше обслуговувати службові квартири, ніж якби вони були просто квартирами народних депутатів».

Правда ж, цілком «парламентська логіка», хоча абсолютно незрозуміло суто по-людськи.

До речі, історія з 17 квартирами залишилася «закритою темою». У липні 2009 року, коли країна була прибита черговою хвилею кризи, у Раді розгорівся «квартирний» скандал. Дійшла справа до того, що 120 депутатів, котрі «гостро потребують» житла, розіграли 17 квартир на вул. Срібнокільській, 24 у Києві. Щасливчиками стали вісім нардепів із фракції Партії регіонів, чотири «б’ютівця», один комуніст. Треба віддати належне, чотири ордери без лотерейного розіграшу було віддано депутатам-інвалідам, учасникам бойових діях і т.п. Поспішати вселятися у новенькі квартири ніхто не став. Воно й зрозуміло, хто ж не знає, в якому стані здаються новобудови. ВР навіть намагалася допомогти бідолахам грошима. Пропонувалося прийняти ухвалу про додаткове виділення з бюджету 2,44 млн. грн на оснащення горезвісних квартир «життєво необхідним». Безгрошів’я довело до того, що через 4 місяці після жеребкування 352 голосами квартири перевели у розряд службових. Мабуть, вони так і стоять незаселеними. Кому ж захочеться вкладати у «чуже». Інша річ готель.   

Проте скорочення коштів на слуг народу відбулося, щоправда, настільки незначне, що платник податків не відчує полегшення. На утримання 450 народних депутатів з бюджету в 2012 році буде витрачено близько 869 млн. грн, зокрема на зарплату – 279 млн. грн. При цьому 2,5 млн. грн підуть на їх виступи у пресі, на витрати парламентської їдальні виділено 1,6 млн. грн. Для порівняння: у 2010 році з держбюджету на потреби ВР було виділено 852 млн. грн, у 2010 році – 872,7 млн. грн. В основному постраждало меню депутата, цього року воно явно погіршилося, у 2010-му апетити нардепів були задоволені на 3,6 млн. грн.

Ще одним чваниться влада – скороченням віп-пенсій. У нардепів вони тепер не вищі ніж 8 тис. грн. Раніше середній розмір «пенсійної допомоги» народного обранця становив 15,7 тис. грн. Віп-пенсіонерів налічується близько 950 чоловік, пересічних українців, котрі вийшли на справді заслужений відпочинок, – понад 12 млн. Їхня середня пенсія – 1,1 тис. грн. А середня зарплата українця становить близько 2 тисяч грн, депутата – майже в разів 10 більше.

А тепер як зарплатний розклад виглядає у світі. Середня пенсія у США (за даними на 2011 рік) становить 1164 дол. (мінімальна – 300-600 дол.), у Німеччині – 810 євро (570 євро), в Іспанії – 850 євро (570 євро), у Литві – 767 латів (2370 грн), мінімальна – 440 латів, у Росії – 8180 руб. (4611 руб.). При цьому парламентарій одержує на місяць зі скарбниці у США всього лиш у 4,3 раза більше, ніж середній американець, в Італії – у 2,2 раза, у Німеччині – у 2,9 раза.

Після нехитрих підрахунків стає зрозуміло, чому у нас в такому жахливому стані лікарні, школи і дитсадки, дороги і мости, чому не вистачає на зарплати медичним працівникам, вчителям і т.д. Та тому, що не вистачає… на всіх.

Нана Чорна (УНІАН)

завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся