Турботу про безробітних звели до перекроювання ринку "під себе"
Турботу про безробітних звели до перекроювання ринку "під себе"

Турботу про безробітних звели до перекроювання ринку "під себе"

21:06, 17.07.2012
9 хв.

Новий закон про зайнятість чекає підпису Президента. Але, незважаючи на парламентське «добро», дискусії навколо нього не вщухають. Лобісти документа кажуть, що він - діло праве, опозиціонери - реформування ринку під себе і тільки...

Новий закон про зайнятість, який влада позиціонує як ефективний інструмент вирішення проблем безробіття, проголосований народними депутатами і чекає підпису Президента. Але, незважаючи на парламентське «добро», дискусії навколо нього не вщухають. Розробники та лобісти документа кажуть, що він - діло праве, опозиціонери - реформування ринку під себе і тільки. Профспілки обурюються через підпорядкування Кабміну Фонду соцстрахування на випадок безробіття, працівники сфери надання послуг із працевлаштування дивуються щодо переформатування ринку, безробітні прикидають, яким чином сторона роботодавця або посередники з найму будуть обходити законодавчі нововведення, покликані захистити права претендентів...

Кадрові агентства "в опалі"

Безперечно, в документі є позитивні нововведення - усунення дискримінації за віковою ознакою під час працевлаштування, можливості для поліпшення професійних навичок молоді та працівників старшого віку, тощо, але не обійшлося і без підводних каменів. Ось про ці негативи і піде мова.

Відео дня

Закон повністю реформує ринок працевлаштування, практично коригує модель відносин гравців. Відповідно до закону, посередники в цій сфері не можуть отримувати оплату за послуги з підбору персоналу від кандидатів. Такі послуги повинні оплачуватися виключно роботодавцем, якому агентство їх надало. Поки в Україні існує два види «допомоги» в пошуку роботи. Перша - кадрові агентства, які займаються пошуком робочого місця за плату претендента. Друга - рекрутингові компанії, з якими розраховуються роботодавці. Звичайно, оплачувані шукачами агентства далеко не всі недобросовісні, але нові механізми приберуть і цілком «прозорі» контори.

Як зазначає керівник практики корпоративного права юридичної компанії «Алексєєв, Боярчуков і партнери» Віра Валле, «на сьогодні діяльність приватних агентств з працевлаштування здійснюється в умовах недостатнього правового регулювання, що несприятливо позначається на правах громадян. Безумовно, пробіл у законодавстві в цій галузі створював зручні умови для агентств використовувати методи підбору персоналу, які є неприйнятними в розвинених країнах (наприклад, відкрита дискримінація за ознакою статі та віку). Більше того, поширена донині практика кадрових агентств, що полягала у витребуванні оплати з кандидата в разі його працевлаштування, значно обмежувала права останніх. Закон про зайнятість населення допоможе змінити традиції національної практики підбору персоналу, які не завжди відповідали стандартам цивілізованих країн і багато в чому суперечили духу трудового законодавства».

Експерт підкреслює, що «закон зовсім не забороняє діяльність агентств з підбору персоналу і не усуває їх з ринку - він виводить відносини між агентствами, роботодавцями та кандидатами на новий рівень».

«В умовах збільшення масштабів скорочень на ринку праці України, позитивним є також те, що закон передбачає заборону агентствам працевлаштовувати кандидатів на робочі місця до роботодавця, який протягом року скоротив чисельність (штат) працівників (п. 4.1 ст. 39). У згаданій нормі йдеться про неможливість направлення кандидата на робоче місце, яке зачепила процедура скорочення. І це цілком логічно - адже це положення додатково роз'яснило, що скорочення чисельності (штату) працівників допускається роботодавцем тільки в разі змін організації виробництва і праці, ліквідації, реорганізації або перепрофілювання підприємства (тобто, у випадку, якщо мала місце зміна штатного розкладу). Зазначена норма означає, що закон про зайнятість тепер відповідатиме Кодексу законів про працю України. Така норма покликана обмежити практику зловживання роботодавцями можливістю припиняти трудові відносини з працівниками через скорочення штату з наступним заповненням штатної одиниці новим співробітником.

Крім цього, п. 5.2 ст. 36 закону про зайнятість передбачає, що суб'єкти господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні, не мають права перешкоджати найму працівника безпосередньо роботодавцем, а також покладати санкції на працівника, який погодився на роботу в іншого роботодавця», - зазначила юрист.

На її думку, «закон не може не викликати невдоволення агентств з підбору персоналу, оскільки їм доведеться змінювати свої підходи до ведення бізнесу. Водночас, такі нововведення проголосили важливі гарантії прав для осіб, які знаходяться в пошуку роботи».

Віталій Ізвеков, юрист ЮК Jurimex, вважає, що закон про зайнятість вводить жорсткі правила гри для посередників з працевлаштування. «Обов'язковий облік посередників у Мінсоцполітики, ліцензування діяльності з працевлаштування за кордоном, дозвільний порядок надання аутсорсингових послуг, запровадження обов'язкового звіту про чисельність працевлаштованих осіб - все це, безсумнівно, є істотним тягарем для учасників ринку, зажадає додаткових як грошових, так і часових ресурсів. До того ж неминуча необхідність частого контакту з контролюючими органами також не надихає гравців ринку.

З іншого боку, вводячи такі жорсткі умови здійснення посередницької діяльності, в першу чергу, робиться спроба захистити інтереси безробітних, захистити їх від контактів з недобросовісними компаніями і, таким чином, сприяти їх ефективнішому працевлаштуванню, що є основним завданням держави в даній сфері.

Безперечно, після набуття чинності даного закону, багатьом посередницьким компаніям доведеться переформатувати власні правила і стандарти роботи, адаптуватися до нових вимог. Немає гарантії, що для маленьких компаній введення додаткових вимог не стане фатальним, адже поки не відомо, скільки буде коштувати отримання дозволів або ліцензій та ін. Між тим, основні гравці ринку продовжать свою роботу», - вважає юрист.

Фонд - Кабміну

Ще одне нововведення викликало бурю обурення, особливо з боку профспілок. Зокрема, голова Національного форуму профспілок України Мирослав Якибчук вважає, що закон покликаний лише змінити підпорядкування Фонду страхування на випадок безробіття, а не вирішити проблему безробіття в країні.

*** Як зазначається в законі, «з урахуванням міжнародного досвіду визначається правовий статус Державної служби зайнятості як центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері зайнятості населення та трудової міграції. Бюджет Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття та основні напрями державної політики у сфері зайнятості населення на середньостроковий період буде затверджуватися урядом. При цьому зберігається принцип соціального партнерства щодо управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття».

За словами М.Якибчука, на сьогодні фонд є, по суті, солідарним органом, його керівництво здійснюють роботодавці, держава і власне застраховані особи - по 15 представників. Зараз же запропонують зменшити кількість представників до п'яти, а до того ж фактично підпорядкувати фонд міністру соціальної політики.

«Проблему легальної зайнятості населення цей закон не вирішує. Хоча і містить певні прогресивні положення. Мета законопроекту - в розширенні повноважень окремих чиновників і в збільшенні державного впливу в галузі трудових відносин», - вважає Якибчук.

Заступник голови НФПУ Григорій Кабанченко також зазначив, що в законі міститься ряд положень, які однозначно потрібно міняти. «Тігіпко, нібито, на вимогу профспілок відмовився від ідеї безкоштовного проходження піврічного стажування молодими фахівцями. Закон містить положення, за яким із стажистом підписують контракт, але немає жодного слова про те, що стажування повинно бути в будь-якому випадку оплачуваним», - сказав Кабанченко.

Обурення профспілок цілком зрозуміле. Під час розгляду законопроекту у другому читанні Рада повернулася до редакції закону, прийнятої під час першого читання. Саме цей варіант і був запропонований Кабінетом Міністрів. Іншими словами, народні обранці відхилили ряд поправок, запропонованих робочою групою за участю профспілкових організацій.

Як заявив голова Комітету ВР з питань соціальної політики та праці Василь Хара, зміни в закон, які були внесені під час голосування, по суті, перетворюють Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування в «департамент при Кабінеті Міністрів України». Він пообіцяв звернутися до Президента з проханням ветувати закон.

Ось і виходить, що навіть у боротьбі з безробіттям влада не забула, що стало вже традиційно, переформатувати ринок, причому під себе. Адже абсолютно зрозуміло, хто ті основні гравці, хто зможе отримати ліцензію для здійснення роботи, хто буде розпоряджатися Фондом соцстрахування. А що стосується зайнятості в цілому, то варто нагадати, що промисловість у нас зараз зависла в стані стагнації, підйом з цього дна в найближчій перспективі не передбачається. Хіба що в офіційній статистиці. А боротися з безробіттям у таких умовах тільки шляхом введення нових законодавчих норм, м'яко сказати, марно. Якщо, звичайно, зняти з рахунків особисті вигоди...

Олена Бистрицька (УНІАН)

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся