"Вільна торгівля" не захистить Україну від торгових війн з Росією

Верховна Рада в понеділок розгляне питання про ратифікацію Договору про зону вільної торгівлі СНД. Документ, що вкривався пилом в Адміністрації Президента з осені минулого року, цього тижня несподівано набув статусу пріоритетного...

Верховна Рада на позачерговому засіданні у понеділок розгляне питання про ратифікацію Договору про зону вільної торгівлі країн-учасниць СНД. Документ, що вкривався пилом в Адміністрації Президента з осені минулого року, несподівано набув статусу пріоритетного і був поданий до парламенту за підписом Президента на цьому тижні. Опитані агентством УНІАН експерти та політики дуже стримано коментують документ, в той час як влада просуває позитив, прогнозуючи збільшення доходів скарбниці майже на 10 млрд грн на рік.

Договірні маневри

Договір про створення зони вільної торгівлі СНД внесено на ратифікацію так само спонтанно та несподівано, як і підписано. Нагадаємо, прем'єр-міністр Микола Азаров поставив свій підпис під Договором про ЗВТ СНД на саміті глав урядів країн СНД, який відбувся в середині жовтня минулого року в Санкт-Петербурзі. У цей час Президент Янукович проводив час у компанії Президента Медведєва на гостинній донецькій землі.

Усі високопоставлені чиновники того дня запевняли журналістів: ніякого підписання не повинно відбутися. Однак, пізно ввечері до преси вийшли глави урядів, і тодішній російський прем'єр Володимир Путін повідомив, що сторони "несподівано для себе" підписали досить важливий міжнародний документ. Ще один важливий нюанс - власне публічної офіційної церемонії підписання договору таки не було (пам'ятаєте звичну оку телевізійну "картинку"? Широкий стіл, прапори за спинами підписантів, шикарні течки з документами, красиві ручки, неодмінне легке сум'яття тих, хто підписує і після "скріплення" намагаютєся одночасно потиснути один одному руки й обмінятися теками ...). Так от, того дня ні журналісти, ні широка громадськість так і не отримали задоволення споглядати офіціоз. Про факт підписання повідомили на словах - сам процес проставляння підпису так ніхто і не побачив. Так само як ніхто "сторонній" так і не побачив в той день власне текст підписаного документа.

Що ж робити, всі повірили на словах - договір підписано і, незважаючи на поспіх та "несподіванку", всі процедури повинні бути дотримані. Наприклад, важко повірити, що Микола Янович поставив свій підпис без попередньої телефонної консультації з Віктором Федоровичем, але факт залишається фактом - в подальшому президент та інші високопоставлені чиновники навідріз відмовлялися коментувати договір. Більш того, представники владної команди протягом наступних місяців всіляко намагалися дезавуювати підпис Азарова.

Чутки і припущення про те, які ж "папери" підписав український прем'єр, набули у вітчизняному політикумі такого розмаху, що народний депутат України, опозиціонер Сергій Терьохін звинуватив Азарова в перевищенні службових повноважень при підписанні Договору про вільну торгівлю і закликав Генеральну прокуратуру притягнути Азарова до відповідальності за тою ж статтею, за якою засудили Юлію Тимошенко.

Не менш цікаво вчинив Інститут Горшеніна, який через кілька місяців після підписання поставив народним депутатам просте запитання: чи знайомі ви з текстом Договору про створення ЗВТ з СНД, підписаним Миколою Азаровим? І тільки 22% опитаних заявили, що знайомі з текстом договору. При цьому, «знаючі» депутати зазначали, що повний текст документа бачили лише одиниці, а решта проінформовані про його зміст лише з висловлювань партійного керівництва. І якось складно списати таку необізнаність нардепів на те, що вони просто "ледачі й не допитливі".

Взимку 2012 року і зовсім відбувся комічний випадок. Відвідуючи Україну, спікер нижньої палати російського парламенту Сергій Наришкін на зустрічі з Януковичем висловив упевненість в синхронній ратифікації Договору про створення ЗВТ СНД. Уже в березні ц.р. аналогічну пропозицію про синхронність озвучив Путін. В результаті Держдума Угоду ратифікувала, а Рада - ні. Як згодом заявить глава фракції Партії регіонів Олександр Єфремов, Україна не готова і не буде ратифікувати цей договір найближчим часом.

Тепер, мабуть, цей час настав. І настав після липневого візиту в Україну тепер уже Президента Росії Володимира Путіна, який, як відомо, явно не поспішав на зустріч з Віктором Януковичем. Мабуть, процитована Путіним відома фраза про те, що вранці - стільці, а ввечері - гроші», так вразила українського президента, хоча і була сказана трохи з іншого приводу.

Хай там як, більшість коментарів зводяться до того, що питання ратифікації Договору швидше політичне, аніж економічне. «Найпарадоксальніше, що Партія регіонів, яка ретельно опікується грошовими оборотами в країні, як жодна інша політична структура розуміє плюси і мінуси документа», каже Терьохін. Проте, тут на перший план виходить питання політичної доцільності. Як відомо, в країні розгорнув бурхливу діяльність кум Путіна - Віктор Медвечук, який сповідує досить радикальні погляди на українсько-російські відносини. Тому Януковичу і його команді варто добре «попітніти», щоб захищати імідж найкращого друга Росії. Тим паче напередодні парламентських виборів.

Економічне ворожіння на кавовій гущі

Що стосується економічних плюсів і мінусів, то провладні сили роблять акцент на безумовних позитивах. У фінансово-економічному обгрунтуванні до Договору про ВТ сказано, що в разі його ратифікації парламентом (в якій практично ніхто не сумнівається) в Україні додаткове зростання ВВП складе 2,5%, а доходи держбюджету виростуть на 9,4 млрд грн на рік.

За галузями можна очікувати додаткове зростання обсягів випуску продукції. Наприклад, сільського господарства - на 3,86%, харчової промисловості - на 3,36%, легкої промисловості - на 3,11%, в металургії - на 4,2%; хімічної та нафтохімічної промисловості - на 4,75%, у машинобудуванні - на 7,19% і т.д.

Читати такі радісні економічні цифри, після того, як діюча влада майже рік намагалася всіляко дезавуювати підпис Азарова під Договором про створення ЗВТ, вельми і вельми дивно.

Така безапеляційна позитивність здалася дивною навіть Головному науково-експертному управлінню Верховної Ради. У своєму висновку його фахівці звертають увагу на те, що в фінансово-економічному обгрунтуванні ратифікації Договору про ЗВТ СНД відсутня інформація про негативні наслідки ратифікації. «У фінансово-економічному обгрунтуванні до проекту йдеться про позитивні наслідки для економіки України, з чим можна погодитися. Разом з тим, відсутня інформація щодо можливих негативних наслідків після ратифікації Україною Договору про зону вільної торгівлі для національної економіки (зокрема, її виробничого сектора), взаємин з третіми країнами та можливих шляхів уникнення цих негативних наслідків або їх нейтралізації... Враховуючи членство України у СОТ, важко уявити собі, що приєднання до Договору про зону вільної торгівлі не несе ніяких негативних наслідків», - йдеться у висновку.

Договір про ЗВТ СНД

Не дивно, що більшість опитаних агентством УНІАН експертів і політиків стримано коментують вигоди України від вступу у Зону вільної торгівлі на пострадянському просторі. Економічна вигода, якщо і проглядається, то вельми гіпотетично. Головна перевага - фіксування "статус-кво в торгівлі" між країнами СНД. Головна вада - відсутність відповіді на запитання, як Україна зможе відстоювати свої права в межах Зони вільної торгівлі СНД в разі повторення торгових війн?

Угода про ЗВТ дає короткострокову вигоду і не скасовує торгові війни

Слово експертам:

Ігор Бураковський

Ігор Бураковський, директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій:

- Угода про вільну торгівлю є одним з найпоширеніших способів забезпечення економічних інтересів країни. Наприклад, Чилі має близько двох десятків угод про вільну торгівлю, які дають безперешкодний доступ національних виробників на ринки інших торгових партнерів. Але з іншого боку, ми залежимо від імпорту, отже вільний доступ до ринків наших партнерів є дуже важливим. Ми мали двосторонні угоди про вільну торгівлю практично з усіма країнами СНД, але там існували певні винятки. З'явився новий гравець - Митний союз, який прямо заявив про введення імпортних мит на українські товари.

Таким чином, Україна може використовувати вільну торгівлю в рамках СНД, членами якої є країни Митного союзу, щоб зберегти торговий режим між Україною і Росією, Україною і Білоруссю, Україною і Казахстаном.

Що стосується питань, пов'язаних з демпінгом, то угода про вільну торгівлю не передбачає можливості уникнення таких протиріч. Питання полягає не в тому, як заборонити суперечки, а в тому, щоб встановити відповідні правила їхнього вирішення. Тому можна констатувати: Угода не може убезпечити Україну від появи нових торгових суперечок з Росією.

Угода про ЗВТ багато в чому повторює основні положення і містить практично той самий перелік винятків із режиму вільної торгівлі, який ми мали в двосторонніх відносинах з країнами, членами СНД. Тому ми не можемо говорити, що істотно лібералізували режим. Але фіксація таких винятків є гарантією того, що цей список не буде розширюватися.

Олег Устенко

Олег Устенко, виконавчий директор міжнародного Фонду Блейзера:

- В умовах погіршення економічної ситуації і зростання турбулентності на світових ринках, у світі будуть рости протекціоністські дії практично на ринках усіх країн. Не уникнути цього у відносинах Україна-Росія і навіть серед учасників-країн СОТ. Тому велика частина експортно-залежних країн, а Україна є саме такою, повинна знизити ризики, які можуть вплинути на її експорт. В даному випадку угода із ЗВТ СНД є досить серйозною гарантією того, що протекціоністські дії з боку наших контрагентів (зокрема, РФ, Білорусі, Казахстану) не будуть застосовуватися щодо українських експортерів. Крім того, у наших експортерів є надія на застосування симетричних дій. В цій угоді про ЗВТ слід звернути увагу на ст.2 про те, що не формуються нові бар'єри в торгівлі. Я вважаю, що підписання цієї угоди і ратифікація - це не крок вперед. Але топтання на місці дає можливість "зафіксувати картину» і не допустити появи нових бар'єрів в торгівлі.

Важливе питання - чи входить ця угода в конфлікт з Угодою про ЗВТ з ЄС? Думаю, не входить. Країна може мати скільки завгодно угод про ЗВТ, питання полягає в іншому - як не стати членом Митного союзу, оскільки там дуже є серйозні застереження.

Чи є Договір про ЗВТ гарантією того, що припиняться торговельні війни з Росією? Їх буде менше, але вони не припиняться.

Чи є ЗВТ частиною інтеграційних проектів? Безумовно. ЗВТ - один з елементів великого «інтеграційного» плану Путіна. Але при цьому ми цілком можемо говорити про короткострокові економічні вигоди.

Азаров не залишив парламенту вибору

Втім, на тлі коментарів вже про наслідки ратифікації та набуття чинності Договору про ЗВТ СНД, у багатьох залишаються питання до процедури, до того - чи були дотримані чиновниками всі необхідні формальності і чи не завдали чиновники  поспішним підписанням ненароком якої-небудь шкоди державі українській.

Як ми вже згадували, навесні той же Сергій Терьохін був досить категоричний в оцінках дій, зокрема прем'єр-міністра. Не поміняв він своєї думки й досі.

Сергій Терьохін

Сергій Терьохін, народний депутат, перший заступник голови Комітету з питань фінансів і банківської діяльності:

- В квітні 2012 року я відправив у Генеральну прокуратуру вимогу притягти до відповідальності прем'єра Азарова за те, що він перевищив службові повноваження під час підписання у жовтні минулого року в Санкт-Петербурзі договору про зону вільної торгівлі (ЗВТ) СНД. Він діяв за власною ініціативою, без відповідних директив (вказівок) від президента Віктора Януковича. Це є злочином і підпадає під дію тієї ж статті Кримінального кодексу України, за якою була засуджена Юлія Тимошенко (ч.3 ст. 365 КК (перевищення службових повноважень).

Не виключаю, що Азаров і консультувався по телефону, але директив не було. Побічно це підтверджує і та обставина, що документ майже рік лежав без руху.

Прокуратура не побачила складу злочину в діях Азарова. Але я як і раніше вважаю: факт злочину був. Тому що парафування Азаровим угоди унеможливлює внести зміни в документ при ратифікації Верховною Радою. У документі є 21 стаття, яка забороняє робити які-небудь застереження, зміни або уточнення (до речі, ця стаття викликала зауваження і у Головного науково-експертного управління ВР - ред.). Одним словом, де-факто Азаров залишив парламент без вибору.

Що ж до економічної вигоди, то я її не бачу. Документ погіршує становище України, якщо його порівнювати з сьогоднішньою ситуацією. У першу чергу документ асиметричний щодо винятків з експорту. Україна має лише кілька винятків з товарних позицій, наприклад, це брухт кольорових металів, насіння соняшника і можливість введення нетарифних обмежень по зерну.

Росія домоглася винятків з угоди на понад 76 товарних позиціях. Особливо на життєво важливих для нас товарах. Таким, як енергоносії та труби. Питається, навіщо нам таку угода, якщо чинна міжурядова угода між Росією та Україною краща?

Є ще один момент. Згідно з додатком № 6 угоди, до тієї країни, яка підпише угоду про зону вільної торгівлі з ЄС, можливе застосування санкцій. Ясна річ, що мова йде про Україну.

Ратифікація: сюрпризів не буде?

Отже, 30 липня ратифікація буде винесена на засідання Верховної Ради. Представники владної команди говорять про неї практично як про доконаний факт. Хоча, ще навесні керівники фракції Партії Регіонів в Раді угледіли в тексті договору нерівні умови для України.

У всякому разі, ратифікація України Договору про ЗВТ СНД - питання ключове. Нагадаємо, Росія і Білорусь Договір вже ратифікували. Але саме після ратифікації його третьою країною Договір про зону вільної торгівлі країн-учасниць СНД зможе набути чинності. Таким чином, натискаючи на кнопки в Раді, депутати фактично "включають" Зону вільної торгівлі на пострадянському просторі, яка при дотриманні встановлених процедур може запрацювати вже восени поточного року.

Ігор Ніколаєнко, Лана Самохвалова (УНІАН)

УНІАН в Google News