Україна будує круту піраМММіду...

Україна продовжує нарощувати обсяг зовнішніх запозичень шляхом розміщення євробондів. З одного боку, це дозволяє їй погасити позики минулих періодів, з іншого – споруджувати дедалі вищу кредитну піраміду. Але й ці гроші доведеться віддавати

Україна продовжує нарощувати обсяг зовнішніх запозичень шляхом розміщення євробондів. З одного боку, це дозволяє їй погасити позики минулих періодів, з іншого – споруджувати дедалі вищу кредитну піраміду за принципом Мавроді (хай пробачить нам уряд за таке порівняння).

Як і в історії «МММ», в історії української кредитної піраміди кінець теж настане. І будуть як "загиблі у лабіринті", так і ті, кому дістануться "незліченні скарби".

Зараз позики беруться швидкими темпами під бадьорі реляції. Яка буде тональність, коли надійдуть терміни погашення, багато в чому залежатиме і від зовнішніх, і від внутрішніх чинників. Зараз основний месидж – брати треба, от ми й беремо. Тим паче, ситуація для "взяття" начебто вдала.

У тіні, яку відкидають фінансові піраміди, ховаються такі позитиви, як зниження під вибори інфляційних ризиків, що традиційне для будь-якої влади. Таким чином, замість того щоб вкладати кошти, якими, наприклад, володіють фінансово-промислові групи завдяки безпрецедентним преференціям, у виробництво, збільшуючи свій економічний потенціал, ми раз по раз віддаємо за боргами, залишаючись ні з чим на перспективу. При цьому решта бізнесменів, які в принципі не можуть (та й не зацікавлені зі зрозумілих причин), як великий бізнес, допомагати втриматися у кріслах верхам, обкладаються непідйомними податками. Як наслідок, вони не в змозі піднятися до належного рівня, що блокує післякризове відновлення країни. До того ж влада продовжує практику отруєння відносин із зовнішніми інвесторами своїми «демократичними» вчинками і вибором напряму інтеграції, що негативно позначається на іміджі країни. Діючи всупереч економічній теорії, досягти позитивного результату неможливо. За одне тільки варто похвалити наших фінансистів: що момент для розміщення єврооблігацій вибрали вельми вдалий – вгадали!

Влучили «у десятку»

У липні Мінфін розмістив максимальний в історії України випуск єврооблігацій на 2 млрд доларів. У вересні Кабінет міністрів (ухвалою №875 від 17 вересня 2012 р.) оформив дорозміщення євробондів ще на 600 млн дол., збільшивши таким чином суму випуску до 2,6 млрд дол. Погашення має відбутися у липні 2017 року. Основна сума була розміщена під 9,25% річних, а дорозміщення – за ставкою, вищою за номінал, що врешті-решт дозволило одержати прибутковість довипущених паперів 7,46% річних.

У Мінфіні вказують, що відбулося найбільше розміщення євробондів Україною, включно з багатотраншевими позиціями.

***Лід-менеджерами розміщення єврооблігацій виступили JP Morgan, Morgan Stanley, Ощадбанк Росії/Трійка Діалог і VTB Capital.

Аналітик ринку облігацій групи «Інвестиційний Капітал Україна» (ICU) Тарас Котович констатує – уряд вибрав вдалий момент для виходу на зовнішні ринки запозичень, ставки, що «знизилися на глобальному фоні, і спреди, що звузилися, дозволили залучити кошти, хай і в обмеженому обсязі, під ставку, істотно нижчу за номінальну».

Тим часом, на думку Котовича, 2017 рік уже і так навантажений зовнішніми виплатами, що негативно вплинуло на формування попиту і, отже, знизило обсяг залучень.

Брати легше, ніж віддавати 

Судячи з цінних паперів, за борговими виплатами найважчими стануть 2013-й і 2017-й роки. Після такого потужного погашення подальші часи теж не заповідаються легкими. Дуже б не хотілося, знаючи «апетит» влади, щоб ці строкові періоди ще більше навантажувалися.

У регулятора своє бачення. Так, голова Нацбанку Сергій Арбузов заявив, що сприятлива ситуація, яка склалася на зовнішніх ринках капіталу, відкриває Міністерству фінансів можливість для нових запозичень в обсязі 1-1,5 млрд дол.

Виходу уряду на зовнішні ринки запозичення не виключає і головний економіст Dragon Capital Олена Бєлан. Вона відзначила, що виключно сприятлива ситуація на світових кредитних ринках дозволила Міністерству фінансів знизити прибутковість розміщення облігацій на 179 б.п. у порівнянні з 9,25% за розміщеними в липні паперами. При цьому, за її словами, до випуску у міністерства вже були достатньо коштів в іноземній валюті для здійснення всіх боргових виплат до кінця поточного року. Проте Кабмін потребує додаткових запозичень для погашення внутрішніх боргів, фінансування дефіциту бюджету, а також виплат за зовнішніми боргами у 2013 році. «За нашими оцінками, уряду необхідно погасити еквівалент 1 млрд дол. за гривневими ОВДП до кінця 2012 року і 2,3 млрд дол. у 2013 році», – сказала Бєлан.

Також вона наголосила, що боргові виплати уряду в іноземній валюті (зокрема за валютними ОВДП і муніципальними єврооблігаціями Києва) становитимуть до кінця року 1,3 млрд дол. і 6 млрд дол. у 2013 році. Крім того, НБУ повинен виплатити 0,7 млрд дол. до кінця цього року і 3 млрд дол. у 2013 році.

«Зважаючи на високе навантаження за виплатами боргу, вважаю, що уряд залучатиме кошти на ринку єврооблігацій доти, доки зберігатимуться сприятливі умови, але також освоюватиме менш звичні джерела зовнішнього фінансування, як, наприклад, двосторонні кредити і валютні казначейські зобов'язання, що розміщуються серед населення», – вважає Бєлан.

Як відзначають експерти, результатом накопичення зовнішніх боргів, за якими без зростання економіки рано чи пізно нічим буде розплачуватися, може стати тільки одне – дефолт. Якщо навіть узяти світовий приклад, то, як правило, в таких випадках з кредиторами сідають за стіл переговорів для вирішення, за рахунок чого можна погасити позики. Наприклад, Аргентина розрахувалася продажем землі. Чим буде розраховуватися Україна? Можливо, газотранспортною системою, знову-таки землею, іншими стратегічними активами. Хоча вони і так потихеньку відпливають якщо не сусідам, то до рук ФПГ, що по суті одне й те саме.

Що стосується планів верхів поповнити засіки за рахунок українців, то, за словами Арбузова, «попит на валютні облігації для населення, дебютний випуск яких запланований на першу декаду жовтня, перевищує пропозицію: кількість уже поданих на покупку заявок вища за обсяг дебютного випуску на 200 млн дол.».

Як раніше заявляла директор Департаменту державного боргу Галина Пахачук, перша емісія цих казначейських паперів планується в обсязі близько 200-300 млн дол. На її переконання, парламентські вибори, проведення яких відбудеться теж у жовтні, не вплинуть на хід випуску і розміщення цих паперів.

Ось таким чином Україна зараз тримається на плаву. Але це зараз, а як буде далі?

Бєлан прогнозує, що валовий зовнішній борг України до кінця року може зрости до 76-77% ВВП (у єврозоні, за законодавством, держборг не повинен перевищувати 60% ВВП, дефіцит бюджету – 3% ВВП, правда, тільки за 1-й квартал держборг країн єврозони досяг 87% ВВП, що стало рекордним показником за весь час існування єдиної валюти – зріс з 85,3% у 2010 році і 79,9% у 2009 році).

За словами Бєлан, заборгованість державного сектора в першому півріччі поточного року скоротилася на 9,5% (3,1 млрд дол.) – до 30 млрд дол. у зв'язку з погашенням 1,2 млрд дол. кредитів МВФ з резервів НБУ, а також виплатою урядом 1 млрд дол. за кредитом російського ВТБ і погашенням 1,5 млрд дол. за єврооблігаціями в червні.

При цьому Бєлан звертає увагу на те, що заборгованість приватного сектора продовжує рости, збільшившись на 6,3% з початку року (5,8 млрд дол.) до 99 млрд дол., що становить 77% загального держборгу. Обсяг торгових кредитів зріс на 2,8 млрд дол. з початку року до 20 млрд дол., сягнувши близько половини зростання заборгованості приватного сектора у першому півріччі.

«Очікується, що темпи скорочення державного зовнішнього боргу сповільняться в другому півріччі 2012 року у зв'язку зі здійсненням нових зовнішніх державних позик, хоча НБУ продовжить погашати кредити МВФ зі своїх резервів», – сказала Бєлан.

«Ми прогнозуємо, що валовий зовнішній борг збільшиться до 76-77% ВВП до кінця 2012 року, залишаючись на рівні 2011 року, проте нижче за пік у 90%, досягнутий у 2009 році», – відзначила експерт.

Але Нацбанк заспокоює: держборг за серпень скоротився на 1% – до 61,5 млрд дол. Правда, з такими темпами зниження фінансової напруги ми далеко не заїдемо. До того ж дефіцит держбюджету до вересня зріс утричі – до 16,6 млрд грн.

Олена Бистрицька (УНІАН)

УНІАН в Google News