Баланс тижня: митні війни, експансія рубля, "підвищення" зарплат

ТОП-події поточного тижня в економічному житті країни "крутилися" переважно на високій міжнародній орбіті. Внутрішньоекономічні показники і далі не тішать

ТОП-події поточного тижня в економічному житті країни "крутилися" переважно на високій міжнародній орбіті. Внутрішньоекономічні показники і далі не тішили...

Сполохали Європу

Так і не вдалося Україні та Росії на поточному тижні вирішити проблемне питання про дію утилізаційного збору на автомобілі. Прем'єри двох країн не підписали 28 вересня в Ялті міжурядової угоди, згідно з якою Київ і Москва вводять національні режими при торгівлі автомобілями, що означає фактично скасування дії збору у двосторонній торгівлі. Як стверджують джерела, причиною зриву підписання стала негативна реакція на це Єврокомісії.

Документ було підготовлено і узгоджено практично в рекордні терміни. Для цього знадобилося близько 2-х тижнів.

Після підписання міжурядової угоди уряд України відразу ж планував ввести утилізаційний збір на весь імпорт авто. Відповідний проект постанови вже готовий, і міг бути розглянутий на найближчому засіданні Кабміну, 1 жовтня.

Такий крок, на думку експертів, суперечить правилам СОТ, оскільки вводить нерівні умови для імпортної і вітчизняної продукції, і має бути узгоджений з уже парафованим текстом угоди про вільну торгівлю між Україною та ЄС. Саме ці два моменти і викликали, м'яко кажучи, занепокоєння з боку Єврокомісії.

Напередодні зустрічі Азарова і Медведєва в Ялті з'явилася інформація з боку ЄС, що введення утилізаційного збору може спричинити відмову Єврокомісії підписувати угоду про зону вільної торгівлі з Україною, без чого не може бути підписана угода про асоціацію.

Крім того, щойно норма про дію утилізаційного збору набула б чинності, варто було би очікувати від основних імпортерів - країн ЄС та Японії - звернення зі скаргою до СОТ.

Отже, який міг би бути результат? Всі ці хвилі з утилізаційним збором призвели б до того, що в торгівлі автомобілями між Україною і Росією все залишилося, в принципі, як і було раніше. Однак з Європою відносини б ускраднилися. Безумовно, такий стан речей на руку прихильникам євразійської інтеграції України. Ось, мовляв, гляньте, щойно Україна вирішила захистити свій внутрішній ринок, одразу викликала опір Європи. А от з Росією все не так, все інакше.

Однак, як стверджують джерела, прем'єри України і Росії дали завдання своїм урядам ще раз більш детально вивчити можливість скасування дії збору при взаємній торгівлі. Так що актуальність підготовленої міжурядової угоди не втрачена. Щоправда, Україні, аби уникнути протидії з боку ЄС, треба буде не тільки відмовитися від підвищення імпортних мит на авто, про що вже говорили в Мінекономіки України, але й обнулити ці мита.

Рубль у першій групі валют: "далі будемо рухатися далі"

Змели пил на поточному тижні з минулорічної ініціативи - 28 вересня на "ділових зустрічах" в Ялті голова правління банку ВТБ, президент фінансово-банківської ради СНД Андрій Костін запропонував ще раз уважніше вивчити питання включення рубля до першої групи валют.

Прем'єр-міністр РФ Дмитро Медведєв оцінив пропозицію як доцільну, оскільки, "якщо 40% розрахунку (між Україною і Росією - УНІАН) здійснюється в рублях, то це привід задуматися над тим, як оцінювати російський рубль в Україні".

У відповідь прем'єр-міністр України Микола Азаров заявив: «Ще рік взагалі не стояло питання розрахунку в рублях, так? А ми вже з вами в рублях розраховуємося - це крок вперед? Крок вперед. А далі будемо рухатися далі».

Чи врахує Україна цю наполегливу пропозицію Росії і в якою мірою, поки прогнозувати зарано. Але слід нагадати, що голова Нацбанку України Сергій Арбузов у грудні 2011 року заявив, що російський рубль планується ввести в першу категорію валют і враховувати його у золотовалютних резервах. У тому ж таки грудні НАК «Нафтогаз України» частково заплатила за закуплений у "Газпрому" в листопаді газ у рублях.

Але вже в березні 2012 року Арбузов сказав, що НБУ поки не планує подібного нововведення. Відповідаючи тоді на питання, чи означає це, що регулятор відмовився від такого кроку взагалі, Арбузов сказав: «Ні, ми ще не відмовлялися - ми ще не планували. Ми тільки думаємо про це. Рішення ще не прийнято. Ми працюємо над цим питанням».

Продуктова війна з РФ - активність на нових фронтах

Схоже, після «сирної війни» Россільгоспнагляд вирішив почати м'ясну. З 4 жовтня в РФ буде запроваджено тимчасові обмеження на ввезення продовольчих товарів 8 українських підприємств, що виробляють сир, м'ясну та молочну продукцію. Россільгоспнагляд заявив, що в результаті аналізу в сировині виявлено бактерії групи кишкової палички, в м'ясі птиці - сальмонела, в сухому молоці - мезофільні аеробні та факультативно-анаеробні мікроорганізми.

Цей факт лише підтверджує те, що заяви українських чиновників про неможливість після набуття чинності договором про ЗВТ СНД воєн, подібних до сирної, були звичайним блефом.

Ахметов все-таки купує частку в "Укртелекомі"

У ЗМІ на цьому тижні з'явилася інформація про те, що компанія Ріната Ахметова - СКМ - домовилася про придбання частки в "Укртелекомі". За інформацією джерел, сторони досягли принципової домовленості, і угода СКМ з нинішнім власником - австрійським концерном EPIC - знаходиться в завершальній стадії.

Офіційно інформацію поки що ніхто не підтверджує, проте очікується, що сторони можуть оголосити про завершення угоди найближчими днями.

Власником 92,79% акцій "Укртелекому" є концерн EPIC, який був єдиним учасником приватизаційного конкурсу, що відбувся в минулому році. СКМ, за інформацією джерел, отримає міноритарний пакет, яким нібито володіли глава Адміністрації Президента Сергій Льовочкін, П.Гольдшайдер і член наглядової ради оператора Г.Дзекон.

Підвищення зарплат не тішить

За даними Держстату, в Україні середня заробітна плата в серпні 2012 року в порівнянні з липнем скоротилася на 2,5%, або на 78 грн, і становила 3,073 тис. грн.

Дефіцит державного бюджету України в січні-серпні 2012 року, порівняно з відповідним періодом 2011 року, збільшився більш ніж в 3 рази - до 16,655 млрд грн. Зокрема, дефіцит загального фонду становить 14,216 млрд грн, що більш ніж в 2 рази більше, ніж роком раніше.

Юрій Ходжаян (УНІАН)

Читайте також:

Баланс тижня: "футбол" бюджетом, падіння промисловості, привид дефляції, страйк фондовиків

Баланс тижня: Бюджет від Азарова, автомобільна війна з Росією та виклик «Газпрому»

УНІАН в Google News