Микола Присяжнюк: “В АПК існує нагальна потреба кардинальних, але не радикальних змін”

Про реформи в АПК, відносини України з СОТ, експорт та імпорт агропродукції, біопаливо, якісь продуктів харчування... Інтерв`ю УНІАН міністра агрополітики Микола Присяжнюка

Про реформи в АПК, відносини України з ЄС та СОТ, експорт та імпорт агропродукції, біопаливо, якісь продуктів харчування в інтерв”ю УНІАН розповів міністр агрополітики Микола Присяжнюк

РЕФОРМИ ПЕРШ ЗА ВСЕ

- Миколо Володимирович, які проблеми на сьогодні є в галузі та які першочергові завдання Ви для себе ставите на найближчу перспективу?

Сьогодні в галузі існує нагальна потреба кардинальних, але не радикальних змін. Я маю на увазі визначення стратегічних пріоритетів. Агропромисловий сектор в певній мірі дав крен щодо розвитку однієї чи двох галузей, а інші опинилися на узбіччі. Щоб ефективно розвивати аграрний сектор, нам потрібно чітко визначити першочергові завдання.

Протягом минулого року, враховуючи президентські перегони, попередній уряд прийняв багато популістських рішень і програм. Найбільше побоювання викликає те, що їх невиконання може злякати інвесторів. В попередні роки потужні фінансово-промислові корпорації, в тому числі й українського походження, частину своїх інвестицій спрямовували саме в АПК… Сьогоднішній уряд все робитиме для того, щоб ці інвестори не зневірилися. Наше завдання – повернути довіру і фінанси в агропромисловий комплекс, оскільки світові тенденції та реалії української економіки свідчать, що попит та ціни на продукти харчування лише збільшуватимуться.

Я вважаю, що ми повинні ґрунтовно проаналізувати попередні кроки (над чим ми і працюємо зараз), а потім, опираючись на висновки, розпочати системні реформи в агропромисловому комплексі. Україна має всі можливості отримувати валове виробництво в аграрному секторі не таке, як сьогодні – 110 млрд. грн., а поетапно наростити його до 300-350 млрд. грн.

- Якими Ви бачите ці реформи?

Зараз ми створюємо при Міністерстві аграрної політики робочу групу, до якої будуть залучені не лише науковці, а й інвестори, керівники потужних агрохолдингів. В першу чергу, вона займеться світовими тенденціями щодо попиту на продукти харчування. Це потрібно для того, щоб ми могли спрямувати свої зусилля на розвиток тих галузей, на продукцію яких потребує світ.  Далі ми проаналізуємо наші можливості, в тому числі, щодо потенціалу сільськогосподарських земель; промоніторимо, як виконуються правила сівозміни, зберігається родючість ґрунтів. За результатами цих замірів прорахуємо часовий період, необхідний аграрному сектору на адаптацію і формування цивілізованого, збалансованого виробництва.

Також нам потрібно проаналізувати показники Міністерства праці та Міністерства економіки для визначення тенденції соціального забезпечення в країні, бо від цього залежить купівельна спроможність населення.

Крім того, ми визначили для себе низку пріоритетів – розвиток рослинництва, свинарства і молочного скотарства. Сьогодні близько 50% валу в АПК дає рослинництво, основна експортна складова – зернові. Свинарство визначили тому, що традиційно ми, як і наші сусіди, наприклад, Росія, споживаємо м’ясо свиней, тобто ми можемо використати свій потенціал для нарощування експорту. Щодо молочного скотарства, то у нас спостерігається дефіцит молока, а саме молочне скотарство може перетворити кормову одиницю, яка не використовується, на тверду валюту.

Сьогодні наше основне завдання – зорієнтувати виробника і переробника на курс системних реформ.

І ще один пріоритет – реформування державного управління у сфері сільського господарства. Ринкові відносини пронизали агросектор на 95%, а система управління відповідає тим принципам, які діяли до 1991 року. Ми повинні змінити і функцію самого міністерства, і завдання обласних та районних управлінь. Я маю на увазі, що адміністративна гілка влади в АПК зобов’язана відпрацьовувати аналітику, давати прогнози… Як могло статися, що країна, яка має потужні можливості у цукровій галузі, зараз вимушена імпортувати цукор?.. Якби міністерство вчасно проаналізувало ситуацію і проінформувало фермерів про можливий дефіцит цукру, я переконаний, навіть без державної підтримки сільгоспвиробники достатньо посіяли б цукрового буряку.

ПРО БЮДЖЕТ, КРЕДИТУВАННЯ ТА СТРУКТУРНІ ЗМІНИ

- Державний бюджет, швидше за все, цього року буде дуже скромним. На яке фінансування АПК Ви розраховуєте?

Не потрібно сприймати сільське господарство як утриманця, який постійно вимагає фінансування з бюджету. Це - хибна думка. Наприклад, минулого року аграрний сектор направив до бюджету 25 млрд. грн., а отримав - 9 млрд. грн. АПК - потужна економічна структура. Ми подали до проекту бюджету на 2010 рік пропозиції щодо фінансування галузі на 17 млрд. грн. Можливо, певні програми будуть скорочені, враховуючи важкий фінансовий стан країни і те, що практично півроку вже минуло, але я переконаний, що навіть цим бюджетом ми зможемо мотивувати виробників до збільшення виробництва сільськогосподарської продукції.

А от в бюджеті на 2011 рік ми сплануємо фінансування за наступним розрахунком - 40% бюджетної підтримки має спрямовуватися на безповоротній основі, це - компенсація тваринникам відсотків по кредитам на будівництво ферм, 60% - на зворотній основі через Украгролізинг, Аграрний фонд шляхом форвардних та заставних закупівель.

- До речі, щодо аграрного фонду та ДАК «Хліб України». Чи планується реорганізовувати ці структури?

Я підтримую ідею попереднього керівництва міністерства щодо створення державної компанії «Зерно України» на базі Аграрного фонду та ДАК «Хліб України». Але зараз в Аграрному фонді працює КРУ. Ви, звичайно, знаєте, що сталося в Державному резерві - Аграрний фонд “не знайшов” 175 тис. тонн зерна, КРУ за дорученням прем’єр-міністра проводить повну ревізію. У мене є побоювання, що ми можемо в Агрофонді не знайти ще близько 170 тис. тонн зерна.

- Чи плануються кадрові перестановки в цих структурах?

Я вважаю, що керівник Аграрного фонду не є компетентним. Фонд – це фінансовий інструмент на ринку зерна, там повинні працювати фахівці.

- Ви неодноразово критикували роботу концерну «Укрспирт». Чи залишиться його керівник на своїй посаді?

Ми чекаємо, поки він вийде з відпустки. Ми не йдемо шляхом заміни людей лише тому, що прийшла нова влада. Ми хочемо почути від керівництва перспективну програму розвитку концерну. Раніше “Укрспирт” переробляв понад 1,8 млн. тонн зерна, сьогодні він декларує 600 тис. тонн. Це не влаштовує країну. Необхідно, щоб “Укрспирт” переробляв 2 млн. тонн зерна, тим більше, що ця структура може забрати з ринку некондиційне зерно.

- Щодо кредитування, чи планує уряд повернутися до ідеї створення Аграрного банку, який, враховуючи особливості агросектору, зможе працювати з сільгоспвиробниками на більш вигідних умовах, ніж комерційні банки?

- Ми підтримуємо ідею створення Аграрного банку. Націлені переконати прем’єр-міністра і міністра фінансів, що є доцільність в цьому. Це дасть можливість Національному банку робити інтервенції, не втрачати державні кошти з поля зору держави, агровиробникам - кредитуватися на кращих умовах. Пропонуватимемо, щоб це було зроблено на базі одного з рекапіталізованих банків.

Крім того, для нас важливим є створення Державного іпотечного банку. Я зараз не ставлю питання щодо ринку земель сільськогосподарського призначення. Воно в нас і так занадто заполітизоване, хоча об’єктивно - для АПК ринок землі необхідний. Для мене важливіше створення Державного іпотечного земельного банку, або фонду для того, щоб держава могла купити частину землі для забезпечення продовольчої безпеки. І коли буде відкрито ринок землі, держава зможе контролювати, за якою ціною її купують і хто саме.

ЕКСПОРТ, ІМПОРТ, ЄС, СОТ...

- Яка стратегія нового уряду щодо розвитку експорту української продукції?

У мене була розмова з міністром закордонних справ на предмет того, щоб при посольствах тих країн, на ринки яких маємо вийти, працювали аташе з досвідом  просування агропродукції. В зовнішній торгівлі ми повинні проявити національний егоїзм. Всі урядовці, які проводять міжнародні переговори, повинні усвідомлювати, що Україна має величезний аграрний потенціал, його слід пропагувати у світі. Національний інтерес тут має бути домінантним. Ми і зараз намагатимемося відстоювати свої позиції. Наприклад, в сегменті птахівництва. Тут у нас рівень вищий, ніж в тих країнах, які є членами єврозони, але Україну не пускають на ці площадки. Йде жорстка боротьба за зовнішні ринки збуту.

- Як проходять переговори щодо зони вільної торгівлі з Євросоюзом?

З сильними державами завжди важко вести переговори. На сьогодні це - одне з головних питань. Ми запевняємо ЄС, що готові безперешкодно продовжувати імпорт риби морського походження, але вимагаємо, щоб на європейські ринки пустили наше зерно – збільшили квоту, фураж, м’ясо птиці, яйце і яєчний порошок. Ми вже експортуємо в інші країни цю продукцію і підтвердили свою якість.

- Щодо СОТ, Україна програла переговори при вступі у цю організацію. Чи планує уряд повернутися для перегляду домовленостей, особливо в аграрних питаннях.

Це буде складно зробити. Але я на свій ризик провів перемови з фахівцями Кореї, які відстоювали свою позицію щодо СОТ. Ми намагатимемося їх залучити до переговорного процесу, їх досвід може допомогти нам домовитися щодо продовження термінів адаптації певних галузей, особливо це стосується м’яса, молока, тобто, тих галузей, які потрібно реанімувати.

- Україна сьогодні є експортером в основному сировини. Чи розроблені заходи, щоб залишати додану вартість за переробку продукції в країні?

У цьому контексті пріоритет №1 – розвиток тваринництва. Не можна сказати, що олійні культури ми експортуємо як сировину.

- А ріпак? Він повністю вивозиться з країни…

Враховуючи, що ціна нафти почала зростати, питання вирощування ріпаку стає дедалі актуальнішим. Я на днях зустрічався з інвесторами, які планують будівництво трьох потужних заводів по виробництву біодизеля в Україні.

- В Україні вже є потужності з виробництва біопалива, але виробники запевняють, що без державної програми ця справа безперспективна.

- Як тільки піде мова про обсяги виробництва, ринок споживання буде сформований. Сьогодні агропромисловий комплекс використовує близько 2,5 млн. тонн паливно-мастильних матеріалів, з них 1,3 млн. тонн – дизель. Ми чітко перепрофілюємось  на біодизель, тим більше, що його собівартість буде нижча.

АГРАРНІ РИНКИ 

- Попереднє керівництво міністерства ініціювало низку програм, зокрема щодо  будівництва оптових аграрних ринків? Ви продовжити цю роботу?

Для нас важливий крок – побудова оптових сільськогосподарських ринків, таких, які працюють в багатьох країнах світу. І не слід плутати, оптові сільськогосподарські ринки – не базари і не локальні ринки, це - національного масштабу розподільчі центри продуктів харчування. Світовий досвід підтверджує, що це - ефективна форма логістики агропродукції. Успішним прикладом може бути львівський ринок «Шувар», який був збудований без державної підтримки. Зараз на ньому продають продукти 14 областей, а 16  - купують. За минулий рік тут було реалізовано 580 тис. тонн сільськогосподарської продукції. Якщо в Україні будуть працювати такі ринки (для початку 3-4 на країну достатньо), ми зможемо і регулювати цінову політику, і повною мірою забезпечити споживача продуктами харчування.

- Робота вже розпочалася і де буде побудований перший ринок?

Так. Я вважаю, що в Київській області необхідно реалізувати перший пілотний проект, оскільки тут найбільша мережа споживачів і великі логістичні можливість – і з Одеси можна доїхати, і з північної частини країни, Дніпро забезпечує доставку з Криму. На ці цілі ми передбачаємо в бюджеті на 2010 рік 125 млн. грн.

- Вже обрана ділянка землі?

У нас є два-три варіанти ділянок, які належать або Міністерству агрополітики, або установам аграрної науки… Ми підемо на поступки інвестору, щоб можна було розпочати цю роботу.

- Вже є зацікавлені?

Так, є велика кількість зацікавлених інвесторів. Головне визначитись, хто з них реальний, а хто - міфічний. Є країни, які вже сьогодні готові фінансово підтримати  будівництво таких ринків. Наприклад, Корея, Італія.

- Сьогодні Україна завалена низькоякісними імпортними продуктами, зокрема м’ясом. Як  можна врегулювати ситуацію?

Важко врегулювати імпорт без переговорів з СОТ. Що ж стосується якості продукції, ми будемо відпрацьовувати разом з Державним комітетом ветеринарної медицини України торгівельні стосунки на кордоні. Плануємо визначити окремі пункти пропуску м’ясної продукції на територію країни. Зрозуміло, якщо м’ясо виробництва США чи Бразилії заходить з Польщі чи Угорщини, то це - контрабанда. Вимагатимемо, щоб м’ясо, яке виробляється не на нашому материку, проходило тільки через морські порти. Крім того, в планах – аналіз всієї продукції, яка імпортується.

Дякую за розмову.

Розмовляла Лілія Коваль (УНІАН)