Данилишин: Швидкість проїдання зовнішніх запозичень уряду – 700 млн. грн. за добу

За даними екс-міністра економіки Богдана Данилишина, за 3 тижні уряд витратив три чверті двомільярдного «російського кредиту» на покриття дефіциту бюджету. Він не виключає другої хвилі кризи. Інтерв"ю

За даними екс-міністра економіки Богдана Данилишина, за три тижні уряд витратив три чверті двомільярдного «російського кредиту» на покриття дефіциту держбюджету. Він критикує діяльність уряду, зокрема, щодо виконання президентської програми реформ, не виключає другої хвилі кризи та змін в економічному блоці уряду. Про це Б.Данилишин розповів в інтерн»ю УНІАН. 

- Як Ви можете охарактеризувати наявну економічну ситуацію в країні?

Вважати, що рецесія української економіки завершилась, є перебільшенням. Ситуація, що складається в реальному секторі економіки України підтверджує, що дійсних зрушень, які б підтверджували подолання кризових явищ і вихід на траєкторію стабілізації, на даний час немає. Уже третій місяць поспіль йде згортання обсягів виробництва у промисловості, встановлюються досить непрості умови щодо реалізації продукції основних екпортоорієнтованих галузей на світовому ринку через падіння цін (приблизно на 40-60 дол. США на окремі види продукції). Крім того, не забезпечено в повній мірі переорієнтацію даної продукції на внутрішній ринок, про що свідчать не завжди збалансовані ціни, які по окремих позиціях вищі за світові. Викликає серйозні занепокоєння різке падіння індексу цін виробників з 4,4 відсотка у травні до «мінус» 0,5 відсотка в червні. Сумнівною є ситуація в гірничо-металургійному комплексі та хімічній промисловості. Підприємства фактично втрачають зовнішні рики. Непростим є питання з курсом євро. Між тим, укладання багатьох угод в базових галузях йде з оглядом на європейську валюту. Можна додати нестабільність ціни на газ відносно хімпрому - обіцяного зниження вартості не відбулося.

Також не викликає особливого піднесення вже третій місяць поспіль продуктова дефляція за рахунок здешевлення яєць, капусти та іншої сезонної продукції. Це тимчасове явище мине восени.

- Але Ви ж нещодавно говорили, що є всі підстави очікувати позитивних змін в роботі і металургійних підприємств, і хімічних. Щось змінилося?

Змінилася тенденція на світовому ринку. До речі, вже є ознаки вірогідності чергового загострення економічної ситуації. Тому в даний час можна говорити про те, що вже з осені ми можемо стикнутися з нестабільністю в промисловому секторі. Тобто, друга хвиля кризи цілком можлива.

- Між тим, виконується антикризова програма реформ Президента. Зокрема, Микола Азаров наголошував, що уряд діятиме так, аби не допустити другої хвилі кризи. Схоже, влада розуміє, що сплеск проблем може відбутись, але не хоче, як свого часу  уряд Юлії Тимошенко, піднімати зайвої паніки...

По-перше, добре, що уроки уряду Тимошенко не пройшли даром, вони враховуються і урядом Азарова. А що стосується реформ Президента, то складається враження, що уряд взагалі не збирається їх реалізовувати, або не розуміє, про що в них йдеться. Економічний блок  робить вигляд, що тільки він продукує реформи, озвучуючи це через речників партії «Сильна Україна». Виникає запитання, що ж тоді роблять всі інші урядовці? Таке протистояння до добра не призведе. 

- Ви вважаєте, що можлива відставка віце-прем"єра Сергія Тігіпка?

Таке протистояння, яке спостерігається в уряді, не може негативно не відбитися на загальному результаті роботи. Тому я вважаю, що дуже скоро воно призведе до серйозних змін в економічному блоці Кабміну.

- Яким чином, на Вашу думку, Україні вдалося погодити питання щодо поновлення співпраці з МВФ?

Поки що про реальне продовження співпраці говорити рано. Є лише наміри та бажання. Подивимося, як будуть виконуватися досягнуті домовленості. На сьогодні ми бачимо лише секвестр бюджету, причому по тим статтям, які забезпечують інвестиційно-іноваційний розвиток, про необхідність чого так багато заявляли.

- Як Ви оцінюєте стан справ у бюджетній сфері?

Останнім часом уряд, "розуміючи", що закон про державний бюджет на 2010 рік виконати неможливо із-за завищення доходів та заниження дефіциту, маніпулює свідомістю громадян та ускладнює оцінку реального стану справ. З цією метою інформація про виконання доходної частини бюджету, починаючи з 1 травня п.р., оприлюднюється на сайті Державного казначейства з дуже великим запізненням, в ній відсутній аналіз виконання прогнозних показників 2010 року. Наприклад, інформація про виконання доходів держбюджету за квітень була оприлюднена 25 травня, за травень - 16 червня. Натомість у ній подається лише порівняння надходжень 2010 року та 2009-го. Хоча при уряді Тимошенко у 2009 році інформація про виконання дохідної частини бюджету оприлюднювалась на постійній основі Державним казначейством на 1-3 робочий день за звітним місяцем. Великі надії покладалися на Комітет економічних реформ, в рубриці якого на сайті Президента і КМУ оприлюднювався детальний аналіз дохідної і видаткової частин бюджету. І тут вирішили «процес» не припиняти. Останнє оприлюднення було за результатами січня-квітня п.р. 

- Наскільки загрозлива зараз, на Вашу думку, ситуація з наповненням бюджету?

Темпи виконання дохідної частини держбюджету свідчить про складність ситуації з наповненням казни. Зокрема, за перше півріччя до загального фонду державного бюджету мобілізовано 89,9 млрд.грн., або 92% від прогнозних показників, в тому числі податківці  забезпечили надходження 42,8 млрд.грн., або 96%, митні органи - 36,4 млрд.грн., або 87%. Недобір склав 7,5 млрд.грн. Враховуючи те, що річний план надходжень до загального фонду становить 218 млрд. 691,3 млн.грн., то до кінця року необхідно мобілізувати ще 128,8 млрд. грн., що практично неможливо. Це говорить про значне заниження дефіциту бюджету, приблизно, на 35-38 млрд. грн. Потрібно визнати і той факт, що якби в першому півріччі 2010 року було б відшкодовано ПДВ на рівні першого півріччя 2009 року - 15,5 млрд. грн., то недобір до прогнозних показників склав би не 7,5 млрд. грн., а 15,2 млрд. грн. На жаль, за перше півріччя п.р. ПДВ відшкодовано лише на суму 7,8 млрд. грн., або 31,2% річного прогнозу. Для порівняння: у 2007 році було відшкодовано ПДВ на 18,9 млрд. грн., у 2008-му та 2009-му – відповідно, 34,4 млрд. грн. та 34,5 млрд. грн. На 2010 рік заплановано до відшкодування лише 25 млрд. грн. Не допомогла виконати прогнозні показники й "активна діяльність" НБУ, який за 2 місяці роботи нової влади сплатив до бюджету 5,9 млрд.грн., або 59% річної суми перевищення кошторисних доходів над кошторисними витратами.  

- Але ж на казначейському рахунку гроші є. Уряд намагається виправити складну ситуацію, і робить запозичення для покриття дефіциту. Я маю на увазі двомільярдний кредит від ВТБ. Це погано?

Щодо "російського кредиту" на 2 млрд. дол., або 15,8 млрд.грн., який Україна одержала 8 червня, то за три тижні від нього залишилось лише 500 млн. дол., а решту конвертовано у гривню і використано на поточні потреби бюджету.      

Вже стало доброю традицією нинішньої влади всі невдачі, все погане "звалювати" на уряд Тимошенко, а позитив, який в більшості випадків не підтверджується, приписувати собі.

Під час аналізу 100 днів діяльності уряду зазначалося, що "за три місяці вдалося відновити ресурсну забезпеченість Єдиного казначейського рахунку - з 1,4 млрд. грн. на момент приходу нової влади до 11,7 млрд.грн.". З цим можна не погодитись:  по-перше, озвучено суму всіх коштів держави, які обліковуються Державним казначейством на Єдиному казначейському рахунку (тільки національна валюта України, тобто гривня) і валютних рахунках;   по-друге, якби Україна в червні не одержала "російський кредит", то на Єдиному казначейському рахунку було б мінус 4,1 млрд. грн. Мабуть, це і є "досягненням" нинішнього уряду – навчитися за три тижні проїдати зовнішні кредити. Не важко здогадатися, скільки ще таких кредитів до кінця 2010 року нинішній уряд хоче використати. І тому, можливо, першочергове завдання нинішньої влади - за будь-яку ціну і будь-яких умов одержати зовнішню позику, і не тільки від МВФ. Але є проста істина, що все запозичене потрібно віддавати, ще й з відсотками. І віддавати платникам податків, бізнесу, який після приходу нової влади і так "ледве дихає". Пригадується, як в 2009 році теперішня влада, а тоді опозиція, критикувала уряд Тимошенко за одержання позики від МВФ. Але уряд використав за весь 2009 рік 36,9 млрд.грн. позики, а нинішня влада за три тижні червня - 11,9 млрд.грн.          

- Які, на Вашу думку, ризики несуть внутрішні запозичення уряду?

Це можна назвати ще одним "досягненням" нової влади. Бюджетним кодексом і законом про держбюджет передбачено покриття дефіциту бюджету внутрішніми запозиченнями. На ці цілі передбачено випуск облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП): для Загального фонду – на 17,8 млрд. грн.., для Стабілізаційного фонду -18,3 млрд. грн. Станом на 1 липня, за рахунок внутрішніх запозичень до загального фонду бюджету вже надійшло 20,5 млрд.грн. або на 2,7 млрд. грн. більше планового річного показника. Тільки за перші два тижні роботи нового уряду - з 16 по 30 березня - до бюджету надійшло 7,3 млрд. грн. за рахунок внутрішніх запозичень (загальний фонд). Якби експерти не почали активно критикувати такі дії влади, то наслідки могли бути зовсім невтішні. Та й  кошти, одержані від запозичень і які обліковуються у Стабілізаційному фонді держбюджету для фінансування заходів щодо Євро-2012 частково використовуються для поточних потреб бюджету - це видно по залишках коштів на Єдиному казначейському рахунку. І тому дуже мало віриться в стабілізацію державних фінансів, в реалістичність бюджету 2010 року  (щось арифметика не сходиться), в значні досягнення уряду Азарова, який плентається в хвості економічних напрацювань Президента. 

- Дякую за розмову.    

Розмовляв Юрій Дощатов (УНІАН)

УНІАН в Google News